Скелет ведмедя у шафі
На Закарпатті розігралась справжня детективна історія із трупом та закрученим сюжетом, у головних ролях — прикордонники та бурі карпатські ведмеді
Спочатку було ведмежа. На Великдень 16 квітня воно прибилося у гірське село Домашин на Закарпатті. Фото малюка одразу розлетілося соцмережами. Майже всі постили ці світлини як неймовірне “мі-мі-мі”, та мало хто ставив незручне питання: а як, власне, могло ведмежа прибитися до людей? Справа в тім, що ведмедиці — дуже добрі матері, вони до останнього захищають потомство. А це означає, що з мамою цього ведмежати сталося лихо: вона або померла сама, або їй “допомогли”. Але люди як люди: погули у Фейсбуці та й розійшлися. Ну а ведмежа залишилося у Центрі реабілітації бурих ведмедів в Синевирі, згодом поїде ще у Грецію, а після відновлення його повернуть у дику природу. На цьому ця історія й вичерпалася б, але ні.
За два тижні після випадку із клишоногим знайдою в Ужанському нацпарку публікують фото трьох прикордонників у лісі біля трупа бурого ведмедя, стверджуючи, що начебто це і є мама того “великоднього” ведмежати.
Скандал розгорається миттєво. У прикордонників спочатку не коментують, тоді оголошують, що проводиться розслідування, потім — що на фото не ведмедиця, а інший ведмідь, якого випадково знайшли під час обходу кордону. Але фото людей у пікселі зі штатною зброєю над мертвою твариною тригерить усіх. Більшість сипле прокльони на голови прикордонників і відправляє хлопців із фото традиційно “під Бахмут”. Хтось звертає увагу, що саме фото викликає питання: на ньому, наприклад, щось відбулося з ногою солдата зліва від ведмедя, вона неприродньо викривлена, враження, що в цьому місці шось “фотошопили”. Що саме? Та й тіло звіра виглядає малуватим. Експерти звертають увагу на білі плями на загривку - це свідчить про те, що на фото ведмідь приблизно 3-річного віку або ведмедиця.
Виникають питання уже не тільки до прикордонників, а й до Ужанського нацпарку — насамперед, щодо походження світлини, — і до місцевої влади як представництва держави. Усі пригадують “мімішні” дописи про ведмежа на ресурсах ОВА та облради — у той час як держава у вигляді цих регіональних інституцій одразу мала спрацювати за буквою закону. Тобто відкрити кримінальне провадження, бо поява у гірському селі 3-місячного ведмежати з лісу — це саме надзвичайна ситуація.
Укрінформ спробував розібратися в обставинах цього випадку. Ми поговорили з прикордонниками та природоохоронцями, екологами, зоозахисниками та науковцями. Ось що нам розказали.
ВЕРСІЯ ДПСУ: НА ФОТО — ІНШИЙ ВЕДМІДЬ
У Чопському прикордонному загоні ДПСУ, військовослужбовці якого зображені на скандальному фото, кажуть, що впевнені: чоловіки знімалися біля трупа ведмедя, якого виявили під час обходу. Сам факт того, що вони зробили це фото, можна розцінювати як недостойну поведінку військовослужбовця, кажуть в загоні. Але це строковики, молоді хлопці, які знайшли у лісі ведмедя під час несення служби. Звісно, перше, що вони захотіли — зробити світлину (“А ну, сфоткай мене з ведмедем”), тому й посміхаються на знимці. У прикордонзагоні переконують, що вони нікого не вбивали.
- Розумієте, військові в ДПСУ перед кожним нарядом отримують зброю та набої і здають її зі звітом про використання, якщо таке сталося під час наряду. Наприклад, коли стріляють на попередження — за кожен використаний набій мають відрапортувати. Щодо цього наряду та цих чотирьох прикордонників є рапорт: усі набої здані. Тепер уявіть собі, що ці хлопці справді вбили того ведмедя — вони не професійні мисливці, вони повинні були випустити в нього кілька автоматних черг, а це не минуло би безслідно. Плюс — це ж не безлюдний острів, такий випадок не вдалося би приховати від колег, - каже речниця Чопського прикордонзагону Олена Трачук.
Також у рапорті від цих військових із того чергування є звіт про знайдений труп ведмедя.
- Після знайдення у Кам’яницькому лісництві були викликані спеціалісти та складений відповідний акт про те, що у лісі виявлено підгнилий труп ведмедя. Там вказано, що йому — 7-10 днів, він був під'їджений ззаду іншими тваринами, але при огляді шкіри вогнепальних поранень виявлено не було, - каже Трачук.
Зі слів речниці Чопського загону ДПСУ, після складення акту та огляду комісією ведмедя закопали у лісі, щоб тіло не розкладалося та не заражало територію.
- Учора (запис розмови відбувався 2 травня. — авт.) ми виїхали на те місце. Були також ветеринари, поліція та Каменца (саме Владислав Каменца виклав це фото у соцмережу зі звинуваченням прикордонників у вбивстві ведмедиці. — авт.). Щоб оглянути, тушу тварини потрібно було перевернути, це треба було робити вилами, тож існувала ймовірність пошкодження шкіри. Ветлікар сказав, що у разі знайдення отворів у шкірі їх опишуть у акті. Було прийнято рішення ексгумацію ведмедя провести уже за участі спеціалістів — в Україні, як виявилося, є лише три уповноважені служби, найближча у Львові, - говорить Трачук.
Хтось має оплатити приїзд експертів на Закарпаття та їхню роботу. Найімовірніше, ці спеціалісти таки приїдуть працювати на це місце уже в ході досудового розслідування, каже Олена Трачук. А розслідування буде, бо прикордонники збираються позиватися до Владислава Каменци та Ужанського нацпарку щодо приниження честі і гідності.
Як нам вдалося з'ясувати у поліції Закарпаття, наразі щодо даного факту внесли відомості до ЄДРР з кваліфікацією справи за ч.1 ст. 248 (незаконне полювання). Укрінформу повідомили, що відомості внесли без заяви, за фактами, виявленими у ЗМІ. Через резонанс справу відразу забрала військова прокуратура, її буде розслідувати ДБР.
Наприкінці розмови прикордонники діляться неперевіреною інформацією про те, що мама-ведмедиця насправді жива і у неї є ще двоє ведмежат. Таке начебто розказують військовослужбовці, які несуть службу на кордоні в цих лісах. За припущенням прикордонників, ведмедиця ведмежа-знайду відкинула, бо воно було слабке. Мовляв, спрацював природний відбір.
ФОТО ПРИКОРДОННИКІВ НАДАЛИ МІСЦЕВІ ЖИТЕЛІ
Далі ми спілкуємося з начальником відділу державної охорони ПЗФ Ужанського нацпарку Владиславом Каменцою. Саме з його легкої руки “у шафі” прикордонників Чопського загону виявили “скелет” карпатського червонокнижного ведмедя. Зранку 1 травня в коментарі Укрінформу він розповідав, що в нацпарку готують заяву до поліції. Але зрештою так і її не подали. Питаємо про те, чому ж цього не сталося. А ще — звідки, власне, взялося фото з прикордонниками біля мертвого ведмедя і чи Каменца досі вважає, що це та сама ведмедиця, чиє ведмежа прибилося в Домашин.
- Щодо фото — світлину я отримав від місцевого населення у Стужиці. Звернення подав у екологічну прокуратуру, це їхня підслідність, - коментує Владислав Каменца.
Він підтверджує, що був на огляді місця з похованим ведмедем у Кам’яницькому лісгоспі.
- Я бачив це місце, бачив акт - складений із порушеннями і без фото - про те, що прикордонниками був виявлений труп ведмедя у лісі і вони його закопали. Але коли я запропонував викопати тушу та обстежити, мені було сказано, що це може зробити тільки експерт-криміналіст, а такі є лише у Львові, - каже він.
Начальник відділу державної охорони ПЗФ Ужанського нацпарку стверджує, що має підстави вважати: на фото таки ведмедиця.
- Я вам скажу, що це сто відсотків не ведмідь. По кістяку видно на фото, що це невеликий звір. А ведмедиці зазвичай дрібніші за ведмедів. Ну і в нас їх тут не так багато, бурих ведмедів, - каже він.
Можливі обставини смерті звіра він описує наступним чином: ймовірно, до прикордонників вийшло ведмежа, вони його прикормили, а коли з’явилася ведмедиця, вони злякалися і відкрили вогонь.
- Ми не відступимося, будемо долучати до цієї справи ГО та екологів, добиватимемося максимального розголосу. Будемо йти до кінця, - каже Каменца.
Чутки про живу ведмедицю і ще двох ведмежат він спростовує. Це все “з галузі фантастики”, каже Каменца, бо ведмедиця народжує одне-двоє ведмежат, дуже рідко буває троє. Їхній ареал проживання — це територія з радіусом до 60 км. Вони можуть заходити сюди із Польші, мігрувати. Ця ведмедиця жила тут і мала барліг, тут привела приплід.
ДОВЕСТИ ЧИ СПРОСТУВАТИ ВБИВСТВО МОЖЕ ДНК-ЕКСПЕРТИЗА
Якщо у сторін конфлікту різняться версії та інформація, то екологи й науковці більш одностайні. Найперше, чого вимагають — це справедливого розслідування справи.
Провідний науковий співробітник Ужанського нацпарку, зоолог Неля Коваль першою знімала ведмежа, обстежувала та займалася ним до передачі в Центр реабілітації бурих ведмедів в НПП “Синевир”. Вона каже, що коли люди забрали маля, воно не виглядало виснаженим.
- Було голодним, так, але не виснаженим, не виглядало таким, що тижнями бродило саме по лісу. Тобто з матір'ю його розлучили нещодавно. Як це могло трапитися? Може бути дуже багато різних версій. Убивство ведмедиці - одна із них. А могло бути таке, що ведмедиця спустилася до села, була відлякана собаками, запанікувала, почала втікати і так розділилася з ведмежам, а тоді вже не мала змоги його повернути. На неї могли також напасти вовки — були повідомлення про велику зграю, до 15 особин в цих краях. Вона могла померти від інфекції — наприклад, укусу кліща. Єдине точно — ведмедиця не могла відпустити дитинча, вона чує його за кілька кілометрів, - каже Неля Коваль.
Версій може бути багато, але от біда — перевірити їх науковці нацпарку не можуть, тому що не мають доступу до лісів біля кордону.
- Це заповідна територія, але вона контрольована настільки, що до багатьох ділянок ми не маємо доступу, не можемо розставити там фотопастки чи провести дослідження. Територія Ужанського нацпарку знаходиться поруч із такими же заповідниками у Словаччині та Польщі. Через ці ліси проходять міграційні шляхи різних тварин — ведмедів в тому числі, а ще копитних, дрібних ссавців. Вони заходять до нас, а потім йдуть в Польщу чи Словаччину, для диких тварин нема держкордонів, - каже науковиця.
Питаю пані Коваль щодо фото мертвого ведмедя з прикордонниками.
- Не можна однозначно казати, що це — мати того ведмежати. Утім, дуже просто це довести чи спростувати. Достатньо просто перевірити на ДНК-екпертизі біоматеріал трупа ведмедя та ведмежати, - каже Неля Коваль.
Вона зазначає, що біоматеріал ведмежати у науковців є.
АКТ ПРИКОРДОННИКІВ СКЛАДЕНО З ПОРУШЕННЯМИ
Екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук (ГО “Екосфера”) каже, що має багато питань до акту обстеження, який надала ДПСУ, та до фото прикордонників.
- Головні питання — чи справжній акт та чи справжнє фото. В акті написано, що мертвого звіра знайдено на території Кам’яницького лісництва — це не нацпарк, тому на огляд в ДПСУ викликали лісову охорону та двох єгерів із місцевих ГО Товариства мисливців. Але оскільки це червонокнижна тварина, мали викликати не єгерів, а працівників Державної екологічної інспекції та ветеринарної служби. Їхні слова про те, що це за ведмідь, якого віку, від чого помер, мали би більшу вагу та довіру. Тобто сама процедура складення акту неправильна і виконана із порушеннями. Із цим повинні розібратися правоохоронні охорони, - каже Станкевич-Волосянчук.
Також, з її слів, багато питань до фото.
- Головне з них: хто на ньому. Виглядає, що це молодий ведмідь, близько 3-річного віку, на це вказують білі плями на загривку туші. Також неприродно вигнута нога прикордонника зліва — таке враження, що там щось “підфотошопили”. Цікаво, що саме. Узагалі цікавить походження цього фото, - наголошує екологиня.
ДЕРЖАВА НЕ СПРАЦЮВАЛА ТАК, ЯК МАЛА
Насамкінець спілкуємось із адвокаткою, експерткою з екополітики WWF-Україна Софією Шутяк. Вона каже, що дикі ведмеді в Україні насправді не такі вже беззахисні — просто закон виконувати ніхто не хоче.
- В Україні діє стаття 66 Конституції, яка каже, що кожен громадянин зобов'язаний не шкодити довкіллю. Усі дикі тварини є власністю держави, народу. Є окремий закон про Червону книгу, і є Кримінальний кодекс, який забороняє незаконне полювання.
Також визначені такси відшкодування за нанесену дикій природі шкоду. Так от, ведмідь “коштував” 130 тисяч гривень — якщо врахувати індексацію, то нині це близько 300 тисяч гривень. Це конкретна шкода, завдана державі, - розкладає по поличкам Софія Шутяк.
У ситуації на Закарпатті, наголошує вона, держава щодо захисту ведмедів не спрацювала. Скандал розгорівся не тоді, коли з'явилося ведмежа, а коли у мережі опублікували компроментуюче фото. Механізм активного захисту довкілля ввімкнувся уже на цьому етапі — з розголосом та широким громадським обуренням.
- А мало би бути навпаки. За фактом виявлення ведмежати спрацювати мала держава у вигляді Департаменту екології ОВА, управління обллісгоспу, санепідемстанції - мало від чого померла мати ведмежати, а якщо це небезпечна інфекція? Схід дикої тварини до населеного пункту — це надзвичайна ситуація. Відповідно, мали вжитися заходи для того, аби переконатися, що з твариною усе гаразд, і держава мала вдатися до низки дій, аби знайти маму. А далі діяти залежно від причин. Якщо це НС природного характеру — захворіла, померла — це одні дії. Якщо це вплив людини — тварину схвилювали, злякали, вбили — це інші дії та наслідки, - пояснює вона.
Але цього всього зроблено не було. І ми зараз не знаємо, скільки часу пройшло між моментом, коли щось сталося з мамою, і часом, коли в село прийшло ведмежа.
- Якщо ведмедиця мала ведмежа (або й не одне) — вона мусила мати десь поблизу барліг. Напевно, це можна відслідкувати, якщо мати доступ до цих територій, бо це є оселище певного виду. Але у нас немає цієї інформації, - каже юристка.
Загалом, наголошує вона, ситуація вимагає об'єктивного розслідування. Найперше — треба вивчити ці два епізоди і довести зв'язок або відсутність зв'язку між ними, а також визначити потерпілу особу. Ну і має бути бути інформаційний супровід цієї справи.
- На майбутнє вона нас учить, що таке не має повторитися. Ми маємо відслідковувати шляхи міграції, здійснювати моніторинг в нацпарках та заповідних територіях — а для цього науковці повинні мати доступ до цих територій, - каже Шутяк.
Юристка наголошує, що суспільство має зрозуміти: сам факт знайдення ведмежати — це не “мі-мі-мі”, а негативний сигнал, який свідчить про ризик незаконного знищення особливо цінного червонокнижного виду.
Тетяна Когутич, Ужгород
Фото з відкритих джерел