Високі технології - на лінії вогню: як росія знищила науковий інститут у Харкові
Навчально-наукова база, де в Харкові готували фахівців для атомних станцій, зруйнована
Навчально-науковий інститут «Фізико-технічний факультет» Харківського національного університету ім. Каразіна 24 лютого 2022 року став «гарячою точкою» на мапі Харкова, саме тут відбувся один із перших боїв за місто. В наступні дні будівля зазнала великих руйнувань, але ще більша втрата – дороговартісне та навіть унікальне лабораторне обладнання.
«У НАС НА ПОДВІР’Ї БУЛИ РОСІЙСЬКІ «ГРАДИ»
Одна з околиць Харкова – селище П’ятихатки, яке адміністративно належить до Київського району. Воно знаходиться на шосе, що зараз уже зветься Харківським, а не Білгородським. До центра міста звідси 10-15 хвилин їзди. Тут знаходяться Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», де є ядерна підкритична установка «Джерело нейтронів», та ННІ «Фізико-технічний факультет» ім. Каразіна, який готує фахівців з атомної енергетики. Установи, що мають історію, надбання та неабияке значення для країни, опинилися на лінії вогню. Свого часу факультет університету отримав окрему будівлю та переїхав у П’ятихатки саме для того, щоб бути ближче до фізико-технічного інституту.
24 лютого 2022 року прямо біля чотириповерхової будівлі ННІ «Фізико-технічний факультет», яка розташовується за кілька метрів від траси, нацгвардійці, військовослужбовці ЗСУ та добровольці дали бій росіянам, спаливши ворожу колону. На жаль, корпусу теж «прилетіло», в наступні дні – ще і ще. Гатили росіяни і по «Джерелу нейтронів», намагаючись залякати увесь світ ядерною загрозою.
За даними обласної прокуратури, по території наукових установ стріляли зі ствольної артилерії, РСЗВ «Град», «Ураган», «Смерч» та САУ «Піон». Наслідки відповідні.
Будівля має глобальні руйнування стін, даху, в ній жодного цілого вікна. Крім того, кілька місяців, поки П’ятихатки, як і Північна Салтівка, знаходилися під постійними обстрілами, будівля не охоронялася. Всі двері до приміщень, які не винесло вибухами, зірвали мародери.
«23 лютого я ще був отут на роботі. Ми вже побачили на трасі наші танки, які готувалися зустрічати агресора. 24-го тут прямо на нашому подвір’ї були «Гради» російські. А 25-го вже були перші «прильоти» в корпус, - розповідає в розбитій лекційній аудиторії Пилип Кузнєцов, в.о. директора ННІ «Фізико-технічний факультет» ХНУ ім. Каразіна. – На теперішній час ми маємо цифру 77 млн грн – і це лише оцінка збитків, які завдані будівлі, тобто стільки потрібно на її відновлення».
«ДВІ ЛАБОРАТОРІЇ ЗНИЩЕНІ ПОВНІСТЮ»
Боліснішими та більш вартісними є втрати обладнання. Лабораторії кафедр матеріалів реакторобудування та медичної фізики взагалі тепер не існують, говорить Кузнєцов.
Ці збитки оцінюються у більше ніж 100 млн грн.
«У будівлі знаходилося багато високотехнологічних приладів. Ми доклали величезних зусиль, щоб евакуювати певну кількість обладнання на майданчики наших колег із фізико-технічного інституту та в інші корпуси Каразінського університету. Але тут у нас є таке обладнання, яке перевозити просто не можна. Воно було законсервоване», - розповідає Кузнєцов.
За його словами, втрачено атомні мікроскопи, унікальні зразки для розробок у галузі нанотехнологій – ідеться про ядерну медицину (точкову доставку ліків у певні частини організму людини).
У лабораторії сильноструменевої електроніки кафедри фізики ядра та високих енергій Кузнєцов показує установку, яку зібрали співробітники факультету. Вона вціліла, однак відноситься до обладнання, яке не можна транспортувати. Вона важить біля 3,5 тонн і розміщується на четвертому поверсі, а її складові містять надточні елементи, налагодження роботи яких на новому місці потребуватиме багато часу. Установка застосовується для фокусування електронів у дуже локалізованій частині простору та, відповідно, спектроскопії рентгенівського випромінювання. Якщо зовсім просто, то такі фундаментальні дослідження потрібні для правильного корегування роботи ядерних реакторів.
«До повномасштабного вторгнення вона працювала постійно. Сама установка ремонту не потребує», - зазначає Кузнєцов.
«МИНУЛОГО РОКУ МАЛИ ВСЬОГО 8 ВСТУПНИКІВ»
Наразі студенти, які знаходяться в Харкові, мають змогу працювати з урятованими лабораторними приладами. Факультет має певну кількість наданих приміщень, проте це тимчасове рішення. Хоча процес онлайн-навчання і налагоджений, готувати фізиків повністю дистанційно неможливо, наголошує Кузнєцов.
«Ми зараз шукаємо міжнародної підтримки, грантової. Також ми сподіваємося на урядову підтримку. Бо окрім того, що ми маємо проблему з обладнанням, маємо проблему з персоналом – скорочення на 50%. Хтось поїхав за кордон, хтось в інших областях України. Звичайно, кількість співробітників напряму залежить від кількості студентів, а в нас значний відтік. Попередня вступна кампанія (2022-го року - ред.) була дуже складною. Скажу відверто, ми мали лише 8 вступників на фізико-технічний факультет. Коли навчався я, в 2006-му на моєму наборі було 120 абітурієнтів. Тобто зараз ми маємо справді критичну ситуацію. Звісно, ми плануємо провести більш ґрунтовну вступну кампанію, але час покаже, яким буде результат», - говорить в.о. директора.
Україна має підготувати кадри, які в майбутньому зможуть працювати задля енергетичної безпеки країни, наголошує фахівець. Як відомо, 50% електроенергії генерується АЕС. До війни «Енергоатом» закупляв паливо в росії, а зараз потрібно відновлювати власний паливно-ядерний цикл, зазначає Кузнєцов. Наразі технології переорієнтовуються на західні зразки, зокрема, на Westinghouse (це американська компанія, яка постачає паливо для атомних станцій).
«Нам потрібно готувати фахівців, бо матимемо проблеми з енергетичною безпекою. Ми розробляємо нову освітню програму, яка буде називатися «кіберфізичні ядерні технології». У ній буде відображено новітні тенденції в ядерній галузі, на неї ми плануємо залучати більше абітурієнтів, і це критично важливо для нашої країни», - вважає Кузнєцов.
Юлія Байрачна, Харків
Фото В’ячеслава Мадієвського