Украдені скарби херсонських музеїв
За свідченнями працівників Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка, окупанти вивозили награбоване величезними фурами
Херсонські музейники взялися ідентифікувати викрадені твори мистецтва, які «випливли» у Криму. Наразі можна стверджувати, що під виглядом так званої «евакуації» окупанти вивезли понад 11 тисяч творів мистецтва. З них ідентифіковано 46 робіт, і Укрінформ розкаже, як це відбувається.
«ДІВЧАТА, ХТО ЩО ВПІЗНАЄ?»
Ідентифікація втрачених творів мистецтва почалася 5 листопада 2022 р., коли на ресурсі «Тверезий погляд» музейники натрапили на статтю Тетяни Худякової «Осколки братской любви в тротиловом эквиваленте».
«Вчора мені написав сімферополець. Написав про те, що до Центрального музею Тавриди у Сімферополі приїхали експонати Херсонського художнього музею. На фурі без номерів. А вранці у четвер привезли ще дві фури культурних цінностей з Херсона. Вдумайтеся. Вони фурами 3,14здять усе, до чого змогли дотягтися, що не встигли спалити ракетами чи обіср*ти бурятами», – писала Худякова.
Її текст супроводжували світлини, на яких одразу в око впали дві музейні роботи – мініатюра Івана Похитонова «Пікет на березі річки. Захід сонця» та «Пейзаж Парижа» Михайла Андрієнка-Нечитайла (Укрінформ свого часу писав про цю та інші роботи з колекції музею, пов’язані з модернізмом). Це стало сигналом до пошуку на фотографіях інших робіт, адже інформація статті підтверджувалася наочно. Сумнівів, що музейна колекція на той момент перебувала в Сімферополі, не було.
Як розповідає Укрінформу завідувачка інформаційно-масового відділу Херсонського обласного художнього музею ім. О.Шовкуненка Лариса Жарких, перший підхід був швидким та імпульсивним, але результативним: «Дівчата, хто що впізнає?». Неможливо втримати в пам’яті майже 14 тисяч робіт – саме стільки налічувала музейна колекція напередодні окупації. Але працівниці, як могли, долали шлях від указівки, що якась із картин стовідсотково з музею Шовкуненка, до впізнання самої роботи. Через день, 7 листопада, вже дали першу інформацію про ідентифікацію робіт з музейної колекції.
- Ми продовжували цю роботу, детальніше розглядаючи світлини, впізнавали у викраденому все більше й більше творів з нашої музейної колекції: за зображенням чи його частиною, творчим почерком автора, за інвентарними номерами на зворотному боці, під якими твори зареєстровані в музейних інвентарних книгах, за підписом, – каже Лариса Жарких.
Вона зазначає, що 2 квітня 2023 року розширили базу пошуку – окупанти поширили по своїх офіційних каналах новину про підписання «договору про зберігання» викрадених картин між фейковим «міністерством культури Херсонської області» і дирекцією сімферопольського Центрального музею Тавриди. Інформація була для херсонських музейників корисною і свідчила про те, що попри їх побоювання, викрадена колекція таки перебуває в музеї Тавриди, точніше – в його концертній залі, переобладнаній під фондосховище. Чи всі «евакуйовані» твори там – інше питання, але кілька «своїх» херсонці одразу впізнали на фото, які оприлюднили самі крадії.
- Роботи, в основному, так само ідентифікуємо по зображенню або частинах зображення. Але на одну з фотографій потрапив список, складений вже у Сімферополі, – до нього внесені інвентарні номери робіт, які зберігаються на одній із полиць. Цей «подарунок» ми також взяли до уваги та працюємо з ним. Уже ідентифікували кілька робіт і з цього списку, – ділиться Жарких.
ІДЕНТИФІКУВАЛИ 46 УКРАДЕНИХ ТВОРІВ
Загалом на світлинах, відзнятих у сімферопольському Центральному музеї Тавриди, на сьогодні впізнали 46 творів, незаконно вивезених із Херсонського обласного художнього музею ім. О.Шовкуненка. Серед них і популярний «Морський пейзаж» («Біля берегів Греції») невідомого художника, написаний у 1907 році, й картина «Реставратори» (1962) провідного сучасного латвійського художника Карліса Добрайса, яку він подарував музею разом із ще трьома своїми роботами у 2017 році. Серед найрезонансніших українських імен, чиї роботи потрапили в об’єктив – Микола Глущенко, Віктор Зарецький, Гаврило Глюк, Олексій Шовкуненко. Показово, що серед викраденого росіянами – і твори херсонських митців.
- Ми ідентифікували по фото три роботи херсонського корифея Георгія Курнакова, три – народної майстрині декоративного мистецтва Людмили Петрової, по дві – Фелікса Кідера, Лазаря Штирмера та народного художника України Григорія Чуприни. Серія з чотирьох робіт талановитої молодої художниці Катерини Михальченко (Шаярової), написана у 2019-му, перебувала у зібранні найменше – херсонка подарувала її музею у березні 2022-го, перед від’їздом з окупованого міста, – каже завідувачка відділом херсонського музею.
Як зазначає Лариса Жарких, 46 ідентифікованих робіт – це краплина в морі, адже під виглядом так званої «евакуації» окупанти вивезли понад 11 тисяч творів мистецтва. Звірка, яку проводить зберігачка музейних фондів Ганна Скрипка, ще триває.
У КРИМУ 10 ТИС. ТВОРІВ – ДЕ Ж РЕШТА?
Попри слова «відповідального за зберігання», ризики перевезення викраденої колекції до Росії існують. Як і ризик того, що не вся колекція доїхала до Криму: частина могла «розпорошитися» по дорозі та потрапити до “приватних колекцій” – тобто бути просто розкраденою.
- Принаймні, на сьогодні ми можемо стверджувати, що викрадено явно більше 11 тисяч творів мистецтва. Якщо в Криму підтверджують цифру 10 тисяч, то виникає логічне питання: де решта? – каже Лариса Жарких.
Тим більше, що багато найцінніших експонатів: старовинні ікони, полотна Івана Айвазовського і Миколи Пимоненка, картини європейських авторів і багато інших – на фото не потрапили.
Як зазначає Жарких, у Херсонському художньому музеї максимально фіксують усе, що бачать на світлинах із Криму. Все це доказ того, що конкретні твори перебували саме в Центральному музеї Тавриди – щоб ворог не міг потім сказати, що «їх там не було».
Марина Херсонська
Фото Херсонського художнього музею, видання "Вгору" та з відкритих джерел