Микола Сюсько, керівник Закарпатського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою»

Програма «U-LEAD з Європою» особливу увагу приділяє економічному розвитку громад. На Закарпатті відбулася низка начальних ініціатив від U-LEAD, серед яких «Громада, дружня до бізнесу», «Кроки для керівників» тощо. Участь в цих програмах дозволила громадам напрацювати стратегії розвитку, інвестиційні паспорти та інші важливі стратегічні документи, розповів в інтерв’ю Укрінформу керівник Закарпатського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» Микола Сюсько.

ЗА РІК ВЕЛИКОЇ ВІЙНИ 8 ГРОМАД НА ЗАКАРПАТТІ ЗРОБИЛИ ІНВЕСТПАСПОРТИ

- В минулому році ми мали можливість допомогти восьми громадам із розробкою інвестиційних паспортів – власне, чотири із них оформили ці документи та працюють за ними. Основною метою розробки паспортів була оцінка інвестиційного потенціалу в громадах, щоб вони краще розуміли, що у них є для залучення інвесторів. Друге – це вивчення пріоритетів, бо громада не може працювати над залученням усіх видів інвестицій одразу. А третє – визначення конкретних інвестиційних пропозицій, які би були цікаві для бізнесу, що релокується, або для залучення зовнішніх капіталовкладень.

- Чи може релокований бізнес десь ознайомитися з цими інвестиційними паспортами громад?

- Як правило, всі паспорти є у відкритому доступі. Крім того, в інвестора є можливість отримати ці документи безпосередньо від представників відповідної ради. Для бізнесу важливо розуміти, які пріоритети розвитку громади, і в цьому допоможе інвестиційний паспорт. Наприклад, Чинадіївська громада визначила серед пріоритетних проєктів відкриття лижного курорту та створення глемпінгових майданчиків, Вилоцька – реконструкцію та запуск роботи «Будинку солі», Тересвянська – відкриття індустріального парку та розвиток меблевого кластеру. У Батівській громаді вже почали будувати велике деревообробне підприємство, також однією з пріоритетних інвестиційних пропозицій є створення в громаді логістичних центрів (хабів).

- Із 64-х закарпатських громад скільки вже паспортизовані?

- Інвестпаспорт є необов'язковим, але важливим документом. Я точно знаю, що такі мають усі громади Берегівського району. Загалом по області це трохи більше половини від усіх тергромад, тобто близько трьох десятків. Розробляли ці паспорти як за нашої допомоги, так і за допомоги інших організацій у різні роки, починаючи із впровадження децентралізації.

ВІД РЕЛОКАЦІЇ ВИГРАЛИ ГРОМАДИ, ДЕ Є ЗЕМЛЯ, ВІЛЬНІ ПРИМІЩЕННЯ ТА ЛЮДСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ

- На добробут громад та їхню спроможність вплинув процес релокації після російського вторгнення – процес новий для регіону, але корисний у тому плані, що із перенесенням виробництва та підприємств створюються нові робочі міста та платяться податки. Які громади отримали найбільше користі з цього процесу?

- У цьому сенсі користь для себе взяли ті громади, де є більше людського потенціалу, та ті, хто до цього був готовий, тобто мав у наявності інфраструктуру для того, аби туди релокувалися підприємства із зони бойових дій та окупованих територій. В основному можемо казати, що це – колишні районні центри, які знаходяться в низинній частині області.

- Тобто якщо називати міста, то це Ужгород, Мукачево, Хуст?

- Я б додав також Берегово, Іршаву, Перечин, Тячів та Батьово. Ось ці громади виграли найбільше від процесу релокації бізнесу.

НАСАМПЕРЕД ТРЕБА ПРАЦЮВАТИ НАД СЕРЕДОВИЩЕМ, ДРУЖНІМ ДО БІЗНЕСУ

- Релокація триває, інвестори шукають варіанти – чи активно долучаються інші громади? Наскільки важко розподіляти релоковані підприємства по громадах більш-менш рівномірно? Також – як бути гірським громадам, де мало землі та людей, а також є обмеження щодо діяльності через екологію?

- Насамперед громади повинні працювати над створенням середовища, дружнього до бізнесу. У цілому світі йде боротьба за інвестиції, і, попри війну, ми не виняток. Не варто чекати, що інвестор сам прийде до вас. Зараз іде конкуренція за інвестиції як в Україні загалом, так і на Закарпатті. Ті, хто створить кращі умови для бізнесу, отримає притік коштів. Тут дуже важлива роль муніципалітету: вони можуть допомогти бізнесу знайти земельну ділянку, перевести її у потрібне цільове призначення, за потреби – допомогти діловими контактами, створити хороші умови для надання адмінпослуг на місці, адмініструвати різні проєкти тощо.

Наша команда працює в цьому напрямку із проєктом «Громада, дружня до бізнесу». Є громади в Закарпатській області, які ми ознайомили з інструментами підтримки бізнесу. Радує, що громади, які пройшли навчання, почали їх активно впроваджувати. Інвестиційний паспорт – якраз один із таких інструментів.

Завдання муніципалітету – розуміти потреби бізнесу та відповідно до цього впроваджувати інструменти підтримки. З іншого боку, також треба правильно комунікувати з бізнесом. Треба вигравати цю конкуренцію. Ті громади, які досі чекають, що до них прийде інвестор, лишаються в програші.

- Які найбільші плюси від релокації бізнесу для тергромад?

- Найбільш видимий плюс – у них додасться кількість людей у громаді, а місцеві мешканці перестануть виїжджати у пошуках роботи. Далі – це надходження в місцевий бюджет податків: за оренду землі, ПДФО за робітників… Третій – за рахунок цих податків можна розвивати свою інфраструктуру та робити комфортнішими умови проживання для мешканців громади: освіта, охорона здоров’я, культура тощо.

ГРОМАДИ, ЩО ВМІЮТЬ ІНТЕГРУВАТИ ВПО, ДІЛИТИМУТЬСЯ ДОСВІДОМ З ІНШИМИ

- Щодо іншого процесу, який також прийшов у закарпатські громади із війною, – маю на увазі потік внутрішніх переселенців: як справилися громади, чи допомагає Програма «U-LEAD з Європою» в цьому?

- У нас є окремий напрямок, який відповідає за роботу саме у цій сфері, – це ряд заходів, щоб навчити громади правильно працювати з ВПО, допомогти їхньому працевлаштуванню, інтеграції у життя громади. До прикладу, у нас зараз іде відбір кандидатів, які зможуть долучитися до мережі з обміну досвідом «Розробка програм інтеграції ВПО в громаду». Це дасть можливість за підтримки експертів ознайомитися з основними підходами та методологією розробки програм інтеграції ВПО, проаналізувати складові програми задля успішної інтеграції, опрацювати навички налагодження взаємодії та координації зусиль усіх зацікавлених сторін та, головне, розробити Програму інтеграції ВПО з урахуванням потреб своєї громади.

- Щодо індустріальних парків – чи сприяє релокація росту їхньої кількості в закарпатських громадах?

- За останніми даними, у Закарпатській області діють індустріальні парки в Солотвині («Марамуреш», деревообробна і меблева промисловість) та Соломонові (автопромисловість). У Кам’янському парк уже на фінальному етапі створення, на початковому етапі – у Батьові (логістичні центри). В інших громадах області також ведуться розмови про створення індустріальних парків, що дозволить залучити нові інвестиції та стимулювати місцеву економіку.

ВІД ЕКОЧАЮ ДО СОНЯЧНИХ ПАНЕЛЕЙ

- Які інші інструменти розвитку бізнесу у воєнний час, окрім релокації та створення індустріальних парків, є у закарпатських громад?

- Чудовий приклад – це місцеві грантові проєкти, які ми допомагаємо вигравати громадам. Один із таких успішних прикладів – це «Синевир-ЕКО», який ми запустили у Синевирській ТГ завдяки підтримці U-LEAD. Проєкт «Синевир-ЕКО» розпочинався з бажання розвивати виготовлення власних крафтових чаїв. До цієї ініціативи долучилися місцеві підприємці та жителі, які доти власними силами збирали трави та квіти для чаїв. Спершу вони були учасниками навчальних тренінгів, що проводилися в рамках проєкту, а згодом стали частиною туристичної кластерної ініціативи «Синевир-ЕКО», до якої увійшли виробники різної продукції, притаманної Синевирській громаді. Таким чином вдалося розробити бренд, який зараз асоціюється з громадою, – під ним виготовляють трав’яні чаї, молочні продукти, мед, варення, сиропи та випічку. Основна умова – вся продукція має бути крафтова та виготовлятися виключно за місцевими рецептами.

Також у рамках цього проєкту створили спеціальний інформаційний ресурс «Синевир-ЕКО», на якому розміщена уся інформація про туристичні маршрути, місцеву продукцію, майстер-класи та інші можливості для відпочинку у Синевирській громаді. Ми зі свого боку допомогли їм придбати деяке обладнання та техніку для цього проєкту. Наразі громада уже залучила три грантові проєкти для розвитку місцевого бізнесу, який посилить бренд «Синевир-ЕКО».

- Які ще проєкти впродовж першого року повномасштабної війни вдалося втілити на Закарпатті за підтримки U-LEAD?

- Варто відзначити школу молодого підприємця – проєкт, який ми втілювали у Зарічанській громаді. Це піврічна програма для школярів 10-11 класів, де діти вчилися вести бізнес, керувати проєктами.

У Виноградові також ми допомогли розробити заявку та виграти проєкт, який зараз перебуває в стані реалізації. У межах проєкту в громаді планується створити Центр підтримки бізнесу. Передбачається, що він надаватиме консультаційні, освітні, інформаційні, промоційні та інші необхідні послуги для місцевих підприємців, також – проводитиме серії освітніх заходів «Школа розвитку бізнесу Виноградівщини» для покращення знань наявних підприємців та мешканців, які хочуть розпочати бізнес. Йдеться і про проведення серії індивідуальних консультацій для представників місцевого бізнесу для надання їм підтримки у вирішенні основних проблемних питань, а ще – про підготовку матеріалів для промоції цільових громад та місцевого бізнесу (інтернет-платформи «Розвиток Виноградівщини», брендів громад, промоційних відео про громади).

Ну, і на завершення треба сказати про втілення дуже цікавого проєкту із енергонезалежності, який зараз реалізовуємо у Дубівській громаді.

- З огляду на те, що країну може чекати ще одна складна зима, – це дуже вчасно!

- Дійсно, за підтримки «U-LEAD з Європою» в цій громаді реалізують проєкт, що передбачає впровадження локальної мережі відновлюваної енергетики. Грант на нього у розмірі понад 1,5 млн грн виграла громадська організація «Екосфера». Громада розташована у гірській місцевості, тут живе понад 20 тис. осіб. Утім, енергоменеджмент не налагоджено, що ускладнює бюджетне планування оплати енергоносіїв та заходів із термомодернізації будівель.

Відтак, тут запровадять систему енергоменеджменту, у селищній раді вже навіть створено відповідну посаду – «енергоменеджер», а працівники комунальних установ пройдуть спеціальне навчання. Також у громаді розробляють локальну програму підвищення енергобезпеки. Це документ, який міститиме план підвищення енергоефективності громади до 2030 року.

Наразі на балансі громади перебуває 26 об’єктів бюджетної сфери, й усі будівлі потребують проведення заходів з підвищення енергоефективності. Так, на даху селищної ради вже встановили гібридну сонячну електростанцію потужністю 10 кВт. Вироблена нею електроенергія буде споживатися самою селищною радою, а також забезпечить роботу «Пункту незламності» та подаватиметься на прилеглі території. Надлишок енергії, згенерований у вихідні дні або теплі місяці, планують спрямовувати на освітлення дитячого майданчика у парку поруч.

Тетяна Когутич, Ужгород
Фото надані Закарпатським регіональним офісом Програми «U-LEAD з Європою»