Каховське море: вода зникає, затоплені села з'являються
Як виживають мешканці Грушівської громади на Дніпропетровщині, що внаслідок підриву росіянами Каховського ГЕС залишилися без води
Каховське море. Так називають водосховище мешканці Грушівської громади Криворізького району, яка залишилась без води через теракт росіян на ГЕС.
Люди досі не можуть повірити в те, що сталося. Кожен мешканець громади має городи: одні садили їх для себе, інші продають городину і заробляють цим на життя. З кінця минулого тижня (10-11 червня, – авт.) тут відсутнє централізоване водопостачання. Грушівці зробили деякі запаси, але їх недостатньо, аби виростити врожай.
ОБРИСИ "ПІДВОДНОЇ ГРУШІВКИ"
Каховське водосховище в цьому районі на сотні метрів відступило від берега і, як говорять місцеві, з-під води стала потроху з'являтися "стара Грушівка".
На офіційному сайті громади можна відшукати історичну довідку, в якій зазначено, що сучасне село виникло під час будівництва Каховської ГЕС. Тоді на нове місце переселили мешканців двох історичних сіл – Грушівки та Кута, територія яких була затоплена та стала дном водойми.
Тепер під водою на мілині місцеві нібито розгледіли залишки старої дерев'яної церкви. Вона була зруйнована у 1882 році, але за два роки до цього її встиг намалювати відомий художник Ілля Рєпін, який приїздив у село. Його картина так і називається – "Церква в Грушівці".
Люди кажуть, що начебто бачили на березі й рештки старого кладовища, яке багато років тому також було занурено під воду.
- Про стару Грушівку, яка була затоплена, і про церкву мені розповідав ще мій дід. Я знаю, що вона в тій частині була, де зараз море дуже обміліло. Тепер це і не море, і чи стане ним знову – невідомо, – говорить мешканець села на ім'я Анатолій.
Із ним ми познайомились випадково – просто йшли селом та шукали людей, з якими можна було б поговорити про ситуацію з водою. Точніше, її відсутністю. Анатолій порався по господарству – вже 7 років він вирощує виноград, має кілька сотень лоз різних сортів. Влітку він продає вирощене, а потім весь рік живе на виручені гроші. На території його подвір'я є невеличкий басейн, куди він встиг наточити води, але тих запасів не вистачить, щоби виростити врожай.
- Буду копать яму в дворі. Кубів на десять. Потім буду привозити бочками воду зі свердловини свого товариша. Вона не питна, але й для поливу винограду теж не дуже підходить – солена. В ямі вона трохи відстоїться, і буду поливати. Потім знову буду завозити. Питну воду нам обіцяють привозити і роздавати, – каже чоловік.
Анатолій живе разом з матір'ю. За його словами, їм двом багато води не треба, головне – зібрати добрий врожай, інакше грошей "на життя" не буде.
У центрі громади, біля магазину знайомимось з 62-річним Віктором Миколайовичем. Він із сусіднього села Мар'янське, вирощує овочі та ягоди, які продає на місцевому ринку. Нині торгує полуницею і горохом.
- Полуниця вже відійшла практично. Що буде далі з господарством – поки питання. Посадили всього потроху: цибулю, картоплю, томат, огірки, баклажани, перець, кавуни. Зараз дощі, але як закінчаться, то засуха почнеться. Запасів води в нас немає. Зрошувальна система була, качали насосами воду. Аби полити наші городи, треба багато води, таких запасів не зробиш. Якщо нічого не придумаю, то рік перечекаємо, а далі видно буде. Збитки великі будуть. І люди, які в нас працювали, без роботи залишаться, – говорить він.
Чоловік майже кожного дня приїздить у Грушівку, торгує зранку до обіду.
Згадує, як рік тому через сильні обстріли виїхали з родиною до Кривого Рогу, залишивши господарство. Каже, що тоді нічого не садили, рік земля простояла.
- Тоді нічого не відомо було. Дітей вивозили, переживали. На початку весни цього року повернулись і почали садити, вирощувати, – розповідає він.
І от тепер, коли частина городини от-от дозріє, а в іншу ще треба вкладати багато праці, росіяни залишили людей без води.
ВАРІАНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВОДОЮ Є, ПРОГНОЗІВ – НЕМА
За даними начальника Криворізької районної військової адміністрації Євгена Ситниченка, на сьогодні прораховані потреби кожної громади в кількості технічної і питної води. Розраховано графік підвозу води, кількість необхідного для цього транспорту, ємностей.
Наразі над вирішенням водної проблеми працюють і на місцях, і в Офісі Президента. Ситниченко каже, на нараді за участі Президента заслухали та затвердили кілька планів вирішення питань, пов'язаних із водозабезпеченням.
- Ми не розуміємо, наскільки впаде рівень води Каховського водосховища. Якщо зупиниться на відмітці 7-8 метрів, це буде один план дій, якщо нижче – інший. Все робиться швидко, ефективно, замовлено певне обладнання. Техніка працює на двох напрямках одразу, – прокоментував він журналістам.
Рівень води у водосховищі вже впав на 5-6 метрів. За словами Ситниченка, для району це критично, адже насосні станції, які стояли на березі, більше не можуть закачувати воду.
- Вода відійшла від берега десь на тисячу метрів, десь – до двох кілометрів. Дуже критично. Це екологічна катастрофа, якої Україна не знала й не бачила, – говорить очільник РВА.
До Каховського водосховища прилягає лише невелика територія Криворізького району. Грушівська громада стала першою в районі, де зупинилось централізоване водопостачання. У громаді живе близько 6500 людей, серед яких – чимало внутрішньо переміщених осіб.
Голова громади Сергій Мариненко запевнив журналістів, що зараз у людей є запас води. Каже, що вони зробили резервуари і встигли їх наповнити.
- Будемо намагатися забезпечувати людей водою. По 5 літрів бутильованої питної води на людину будемо роздавати, – каже голова.
Щодо технічної води, то в населеному пункті є законсервовані свердловини, які бурилися ще за радянських часів. Наразі посадовці та фахівці вивчають питання, чи можна їх відновити і чи нормальна якість води там.
Ще один варіант бодай часткового вирішення проблеми – перекачка води з річок Базавлук і Кам’янка, а потім доставка її до населених пунктів цистернами й бочками.
- Ніяких прогнозів поки немає. Хочемо хоча б половину потреб технічної води людям забезпечити, щоб вони могли врятувати городину, – додає очільник громади.
Розпитали у людей, які мають невеликі городи для власного споживання, скільки води на місяць вони витрачають.
Дівчина, яка працює в місцевому магазині, каже, що її родина – вона, чоловік і дитина – за місяць споживає 10 кубів води. Мова і про питну, і про технічну.
- У басейн набрали 3,5 куба. Цим усе сказано. У нас є город. Посадили для себе. Що буде, те й буде. У сусідів у свердловині води немає, вона впала метрів на 5, – розповідає співрозмовниця.
Коли в басейні закінчиться запас, який вони зробили, то родина має знайти причіп, бочку, привезти воду з річки. Скільки на це треба грошей, ще не рахували і поки навіть думати бояться.
ОБМІЛІННЯ ВОДОСХОВИЩА – КАТАСТРОФА ДЛЯ ПРИРОДИ
Каховське водосховище – одне з найбільших в Україні місць концентрації промислових видів прісноводних риб. Загалом тут налічувалося 43 види риб, 20 з них мають промислове значення. Таку інформацію на прохання журналістів надав заступник начальника ОВА Микола Клянцко.
- Доки рівень води не врегулюється, зробити висновки про наслідки для довкілля складно. Цей теракт вплинув на рибні ресурси. Усі місця нересту і основний обсяг води знищено. На осушених ділянках мілководдя опиниться вся рибна молодь, яка приречена на загибель. Зникне низка видів птахів, які гніздяться в тих місцях. Зашкодить обміління і рідкісним видам птахів, зокрема, чаплі жовтій та іншим. Раніше вони гніздилися на ізольованих островах у центрі водосховища, а тепер прямий доступ туди можуть отримати хижаки і люди, – пояснює він.
За його словами, значна більшість живих організмів, що населяли Каховське водосховище, вже загинули або ж загинуть у найближчі дні.
Що стосується якості води на водопроводах з Каховського водосховища в існуючих та резервних системах водопостачання, то Центр контролю та профілактики хвороб у містах Кривий Ріг, Марганець, Нікополь, Апостолово посилив стеження. Визначено 16 моніторингових точок, двічі на добу проводяться дослідження за різними показниками. Наразі все в нормі, запевнили в ОВА.
На уточнююче питання Укрінформу стосовно замору риби відповіли, що 7 червня в Мар’їнському загинуло понад 850 кг риби, збитки становлять 7,6 млн грн.
На випадок найгіршого сценарію в області є два підприємства, які готові приймати на утилізацію загиблу рибу. Розглядається також можливість придбання спеціальних крематоріїв.
Ольга Звонарьова, Запоріжжя–Грушівка
Фото Дмитра Смольєнка