Портрет закарпатського туриста на другому році війни
Що шукають цього літа українці й іноземці серед термалів і гір
Цього літа на Закарпатті майже на всіх туристичних локаціях – наплив, уперше за останні три роки – в області знову натовпи туристів. Особливо це відчутно на водних об'єктах (термали, аквапарки, басейни) краю: людей і машин на паркінгах стільки, що яблуку ніде впасти. Переважно сюди їдуть у короткі відпустки сім'ї з дітьми з українських міст, де постійно лунають тривоги та збивають російські ракети й “шахеди”. Людей вабить не тільки розважальний сегмент, а й можливість просто спокійно поспати вночі, не біжучи у ванну, коридор чи підвал: у селах (а Закарпаття – це переважно села) майже не вмикають повітряної тривоги. Місцеві гравці туристичного ринку зазначають, що цього літнього сезону на Закарпатті особливо багато сімей, дітей на таборах і клієнтів корпоративного чи конференц-туризму. Є окремий сегмент туристів із ЄС, які хочуть полоскотати нерви, зачекінившись у країні, яка воює, і байдуже, що це глибокий тил, для них ти перетнув кордон з ЄС – і вже “на війні”. Водночас на вихідні буває важко знайти гіда чи гірського провідника: багато хто пішов із професії, або служить у ЗСУ. Тож про те, як на Закарпатті неочікувано оклигав туристичний ринок, майже мертвий після двох років ковіду та першого року повномасштабної війни, – у матеріалі Укрінформу.
ТРИ “КИТИ” РИНКУ – ЦЕ СІМЕЙНИЙ, КОРПОРАТИВНИЙ ТУРИЗМ І ДИТЯЧІ ТАБОРИ
- Найбільший процент туристів цього літа на Закарпатті займає внутрішній сімейний туризм, це мами з дітками, які приїхали сюди у коротку відпустку з інших міст країни, – каже представник туроператора Батерфлай-тревел Ірина Газій. – Також акцент іде на дитячий відпочинок (табори в горах чи гірських селах, тут безпечно їх проводити, тому батьки не бояться відправляти сюди дітей). Третє – це конференц- або корпоративний туризм. Особливо це популярно серед лікарів: керівники медзакладів намагаються відправити своїх перевтомлених працівників хоча б на кілька днів сюди у межах якоїсь професійної конференції, так фахівці мають і нагоду перепочити. Людям морально важко безперервно працювати, і змінити картинку – дуже важливо, каже Ірина Газій.
Вона зауважує, що це – друге туристичне літо поспіль, коли більшість українців не можуть собі дозволити відпочивати в Європі й коли немає польотів за кордон.
- У зв'язку з цим люди почали пізнавати Україну. Вражає, що у будь-якому турі хочуть побачити якнайбільше за найкоротший термін. Тішить, коли після відвідування Закарпаття люди залишають відгуки, мовляв, навіть не очікували, що Україна настільки гарна, і що вони готові сюди повертатися знову й знову, – додає представник туроператора.
З'ЯВИВСЯ НОВИЙ ВИД ТУРИСТІВ – ЄВРОПЕЙЦІ, ЯКІ ЇДУТЬ ЗАЧЕКІНИТИСЯ У КРАЇНІ, ЩО ВОЮЄ
Федір Шандор, голова Закарпатської регіональної туристичної організації, каже про ще один сегмент туристів, яких багато цьогоріч на Закарпатті й також на Львівщині.
- Мова про європейців (це переважно поляки), які хочуть зачекінитися у воюючій країні та показати у своїх соцмережах, що вони були в Україні – країні в центрі Європи, де йде війна. Звісно, що далі глибокого тилу, як-от Закарпаття чи Львівська область, в ті регіони, де справжня війна, мало хто з них їде. Людям хочеться полоскотати собі нерви хоч так – почувши звук сирени під час повітряної тривоги тощо. Але побіжно вони винаймають готелі й харчуються у місцевих закладах, купують сувеніри, тобто наповнюють коштами туристичний ринок Закарпаття, – каже Шандор.
Він говорить, що цей вид “лоскотального нерви” туризму стає трендовим, тож маємо знати, що таке є.
НА ВИХІДНІ БУВАЄ ВАЖКО ЗНАЙТИ ГІДА, БАГАТО СЛУЖИТЬ У ЗСУ
Голова Асоціації фахівців туристичного супроводу Закарпаття Олександр Шершун каже, що туристів цьогоріч на Закарпатті вдвічі більше, ніж торік. Утім дуже часто (особливо на вихідні) їх нема кому обслуговувати: на Закарпатті не вистачає гідів.
- Туристів на Закарпатті цього літа справді найбільше за останні чотири роки. Люди приїжджають сюди на короткотерміновий відпочинок. Найперше тому, що ускладнена альтернатива – моря фактично нема, після підриву Каховської ГЕС на Півдні купатися небезпечно, а за кордон виїхати важко. Тому Закарпаття лишилося одним із небагатьох рекреаційних регіонів, – каже Шершун.
Він зазначає, що люди хочуть найперше до води, тому найбільш завантажені – термали й аквапарки. Другий популярний напрямок – гори.
- За цифрами, які ми отримали щодо Мукачівського замку (це об’єкт-індикатор, який відвідують понад 80% закарпатських туристів), за перше півріччя 2023-го замок уже відвідало 80 тисяч туристів, а за весь минулий рік тут було 82 тисячі осіб. Тобто, туристів уже вдвічі більше, – акцентує Шершун.
Також він говорить, що паралельно на Закарпатті цього року гостро відчули кадрову кризу: немає гідів. До війни, за інформацією Шершуна, на Закарпатті працювало 140 кваліфікованих гідів, разом з угорцями – 220. У цьому році при перереєстрації виявили, що гідів залишилося трохи більше сотні.
- За останні роки дуже багато людей змінили рід діяльності. Усе ж таки, з 2020 року ми мали два роки карантину, потім війна: хтось вийшов з ринку, хтось виїхав тощо. Інші – служать. З Асоціації гідів служать 8 людей – це такі відомі закарпатські гіди як Костя Балабанов, Владислав Товтин, Ігор Гуледза, Орест Когут... Тому на вихідні дуже важко знайти гіда на Закарпатті, а особливо – провідника в гори, – каже Олександр Шершун.
В УГОРСЬКИХ СЕЛАХ ІНОЗЕМНИХ ТУРИСТІВ ЗАМІНИЛИ ВІТЧИЗНЯНІ
Голова Угорської туристичної ради Йосип Торпої каже, що в регіоні компактного проживання угорської нацменшини туризм змінився: якщо до війни сюди приїздили переважно угорці – їх цікавив краєзнавчий туризм, сільські садиби, то зараз на Берегівщину їдуть переважно жителі українських міст.
- В основному цікавлять термали. До війни у нас була така специфіка, що більше було іноземних туристів із сусідніх країн, насамперед з Угорщини. Це був краєзнавчий і сільський туризм з місцевою кухнею, вином. Зараз це все зведено до нуля, усі наші туристи – це українці, мешканці переважно великих міст-мільйонників, що приїхали в область відпочити від повітряних тривог та обстрілів. Також дуже багато родин переїхали до нас іще минулого року, це кияни, харків’яни, вони понад рік живуть у готелях чи на садибах, і таким чином наші представники туризму заробляють гроші, – каже Йосип Торпої.
ДУЖЕ БАГАТО ЛЮДЕЙ, ЯКІ ВПЕРШЕ ЙДУТЬ У КАРПАТИ
Гірський провідник Сергій Прокоп каже, що цьогоріч збільшилася кількість охочих побувати в Українських Карпатах.
- Дуже багато цього сезону тих, хто вперше хоче піднятися в гори. Найчастіше люди шукають місця для перезавантаження – ліс, тиха річка, водоспади сприяють цьому. Багато хто раніше їздив у подорожі за кордон чи на море, а тепер не має такої можливості, то відкриває для себе свою країну. Дуже багато тих, хто вперше йде в гори, хоче саме на Говерлу. Я ніколи не веду вперше на Говерлу, бо так можна відбити охоту ходити в Карпати: там постійні натовпи туристів, це зовсім не перезавантаження. Тому пропоную не топові маршрути, а, наприклад, хребет Пішконю від Синевира, там по дорозі дике озерце, надзвичайно гарні й тихі місця. Там можна закохатися в Карпати, – каже Прокоп.
Також він зауважує, що українські туристи стали прискіпливіше рахувати гроші й економлять на туризмі.
- Раніше якщо ми вели групу на Синевир і замовляли обід у колибі, ніхто не питав, а що буде на обід, зараз просять прорахувати усе до найменшої послуги. Також часто питають, де тут дешевші сувеніри. Видно, що люди економлять.
ГРАВЦЯМ НА РИНКУ ТРЕБА ДУМАТИ ПРО ЛІЦЕНЗІЇ ТА ВЧИТИ АНГЛІЙСЬКУ
Попри те, що ринок туризму на Закарпатті під час війни несподівано оклигав, Федір Шандор радить гравцям на ринку не розслаблятися, а думати, як вижити далі.
- На наступні роки Закарпаття визначене як регіон для реабілітації військових. На це необхідно звернути увагу гравцям на ринку туризму вже, особливо тим, хто має ліцензії на надання реабілітаційних послуг. Після війни саме на це виділятимуться кошти бюджету. Закарпаттю не варто тішитися, що після перемоги в область будуть направлятися державні гроші – не будуть, бо вони підуть туди, де треба відновлювати зруйноване росіянами під час війни. Водночас Закарпаття з його наявним рекреаційним фондом – прекрасний плацдарм для реабілітації військових, сімей загиблих героїв, цивільних, постраждалих від військових дій, – каже він.
На думку Шандора, уже потрібно створювати кластер курортів, куди входитимуть заклади, які займатимуться реабілітацією і матимуть на це державне фінансування.
- Наразі таких закладів в області 22, ті, хто хочуть долучатися, мають уже про це думати, – радить Шандор. – Це означає, що послуги надаються якісно, наприклад, якщо це води – то визначений дебет води (бо вона має настоюватися), якщо це лікарі – то ліцензовані (у нас багато хто займається іпотерапією, а на все Закарпаття тільки одна ліцензія). Коли оголосять державні тендери, ці заклади зможуть обирати клієнтів і надавати послуги з реабілітації, держава на це виділятиме кошти.
Асоціація гідів, наголошує Олександр Шершун, наразі працює над тим, щоб навчити фахівців англійської – очікується, що після війни сюди їхатиме багато європейців, які хотітимуть познайомитися з країною.
- Працюємо, щоб організувати курси підвищення кваліфікації гідів на рівні органів місцевого самоврядування та регіональних управлінь, – зазначив Шершун.
З його слів, наразі йдеться про англійську, а в ідеалі це також має бути польська, чеська, словацька та угорська мови.
Тетяна Когутич, Ужгород
Фото автора