Чому Уряду не варто забирати ПДФО військових із місцевих бюджетів

Громади Полтавщини спрямовують на ЗСУ значно більше коштів, аніж отримують у вигляді ПДФО

Невдовзі Уряд має представити проєкт бюджету країни на 2024 рік. У рамках підготовки Закону «Про державний бюджет на 2024 рік» Кабмін пропонуватиме спрямувати всі надходження від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з виплат військовим у державний бюджет. Тепер 64% надходжень від цього податку залишаються в місцевих бюджетах. Про це повідомив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Простими словами, в Уряді планують вилучити ПДФО з виплат військовим і правоохоронцям із місцевих бюджетів. Таку пропозицію Міністерство фінансів вже вносило 2022-го, але в кінцевому варіанті документа від неї відмовилися на користь територіальних громад.

Аргумент Уряду – посилення обороноздатності. Мовляв, усі 100% ПДФО із зарплат військових ітимуть у спецфонд держбюджету й на потреби оборони. Звісно, потреби захисту держави тепер – на першому місці в структурі видатків. Та щоб ухвалити максимально виважене рішення, слід вивчити це питання з усіх можливих боків. На жаль, думку громад із цього питання ні Мінфін, ні Уряд не взяли до уваги. Як голова Полтавської обласної ради, наводжу сухі цифри та аргументи, чому «військовий» ПДФО має працювати на місцях.

За січень-серпень 2023 року громади Полтавщини сукупно отримали понад 2,2 млрд грн фактичних надходжень до бюджету з ПДФО військовослужбовців. Це близько третини від усього ПДФО – найбільшого показника в наповненні бюджету області.

Наприклад, за цей період 2022 року обласний бюджет отримав 1,3 млрд грн цього податку. У 2021 році – 348 млн грн.

Зростання відрахувань прямо пов’язане з наявністю військових частин у громадах, кількістю працевлаштованих військовослужбовців та їх залученням у зону активних бойових дій. Чому тісна співпраця в/ч та місцевих бюджетів максимально вигідна обом сторонам? Кожний орган місцевого самоврядування на Полтавщині (як, упевнений, і по всій Україні) «закриває» нагальні потреби військових частин, які розміщені на його території.

Приклади. Терешківська громада в 2023 році отримала 97 млн грн податку з доходів військовослужбовців. За словами голови громади Віталія Турпітька, із цих коштів 26 млн грн спрямовують саме на підтримку військових частин.

«У нас діє профільна програма, за якою ми можемо закуповувати товари чи послуги для військових частин, а також перераховувати кошти на їхні потреби, – говорить Віталій Турпітько. – Решта коштів із ПДФО слугує для облаштування укриттів та поточних ремонтів на об’єктах комунальної власності, допомоги внутрішньо переміщеним особам тощо».

ПДФО з військовослужбовців допомагає підтримувати спроможність громади під час війни, упевнена голова Решетилівської громади Оксана Дядюнова.

«У 2023 році в бюджет Решетилівської громади надійшло 42 млн 273 тис. грн ПДФО військовослужбовців. Уже 19,5 млн грн виділено з міського бюджету для Збройних сил України. Якщо держава забере цей податок у громади, то це суттєво вплине на спроможність громади. Адже з цих залучених коштів ми не лише маємо змогу допомагати захисникам, а й, приміром, спрямувати 9 млн гривень на будівництво укриття в опорному закладі “Решетилівський ліцей імені І.Л. Олійника”, яке відповідатиме усім нормам ДБН. Також кошти були спрямовані на підготовку до опалювального сезону, соціальні виплати населенню, придбання комунальної техніки, поточний ремонт доріг та на заробітні плати мобілізованим педагогічним працівникам, інші потреби громади», – Оксана Дядюнова.

Деякі громади Полтавщини спрямовують на ЗСУ більше коштів, ніж отримують ПДФО від в/ч. Голова Опішнянської громади Микола Різник розповів, що з початку року громада отримала до 20 млн грн від ПДФО військових. Водночас спрямувала на підтримку ЗСУ близько 60 млн грн, а в планах – вийти на суму 70–90 млн грн.

«У мене дуже багато питань, на які я не маю відповіді. Якщо в громад заберуть ПДФО з військових, чи поліпшаться забезпечення армії і допомога хлопцям? Чи стануть швидшими й ефективнішими закупівлі в Міноборони? Хто буде платити за комунальні послуги та ремонти в комунальних обʼєктах, де вони розміщені? А хлопці й дівчата хоч знають, що тепер їм, замість того, щоб розв’язувати питання з громадою за один день, доведеться місяцями чекати на каструлю чи рацію?» – коментує Микола Різник.

Опішнянська – не єдина громада області, яка спрямовує на підтримку військових більші суми, ніж отримує у свої бюджети у вигляді ПДФО. Кілька показових прикладів.

Білоцерківська громада (фактична допомога з початку року становила 2,8 млн грн, ПДФО військових – 1,2 млн грн).

Сенчанська (підтримка військових частин, ДСНС, правоохоронців – 7,8 млн грн, матеріальна допомога військовослужбовцям та членам їхніх родин – 6,4 млн грн, надходження ПДФО військових – 1,8 млн грн).

Лохвицька громада (профінансовано заходів із територіальної оборони на суму понад 20 млн грн, на 10 млн грн закуплено «мавіків», тепловізорів та ін. обладнання, водночас податок із доходів військових за вказаний період становив 5,4 млн грн).

Полтавщина з 24 лютого 2023 року стала надійним тилом, прифронтовою областю, великим логістичним хабом. Ми прийняли понад 250 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Близько 125–150 тисяч людей з інших регіонів досі перебувають у наших громадах. Для порівняння: така кількість людей – це ще половина від населення обласного центру, міста Полтави. Або десята частина від загальної кількості мешканців області. Щодня наші громади продовжують надавати прихисток, годувати людей, організовувати дозвілля дітей. Зросло навантаження на комунальні установи, соціальну інфраструктуру, збільшилася конкурентність на ринку праці. Водночас багато з людей зі статусом ВПО не мають постійних робочих місць. Усе це – виклики, з якими Україна стикається вперше, і які наші громади можуть долати. Можуть, зокрема завдяки справним надходженням до бюджетів.

Безумовно, ця тема турбує не лише мене чи Полтавщину. 7 вересня видання «Європейська правда» опублікувала думки начальника Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького. З неї випливає, що громади та місцеві бюджети Львівщини стикаються зі схожою проблематикою. Далі зацитую пана Максима:

«На думку багатьох експертів, звільнення м. Києва (має один з найбагатших бюджетів) від участі у вирівнюванні фінансової спроможності місцевих бюджетів порушує принципи єдності та справедливості бюджетної системи України та призводить до значних втрат фінансового ресурсу решти територій у частині базової та реверсної дотацій.

Лише цьогорічні втрати Львівщини у зв’язку із зазначеним становлять понад 720 млн гривень. Виходить, що хтось є рівний, а хтось рівніший.

Хочу звернути увагу на ще одне: якщо держава забирає з місцевих бюджетів кошти, то мусить тоді також взяти на своє утримання ті заклади й установи, що утримувались громадами. Бо після вилучення ПДФО вони не зможуть надалі їх фінансувати.

Впродовж 2017–2023 років обсяг додаткової дотації зменшився більше ніж у 5 разів, а обсяг видатків на передані повноваження зріс удвічі», – пише начальник Львівської ОВА в матеріалі.

Найближчим часом проведемо загальні збори учасників Полтавської обласної асоціації органів місцевого самоврядування, до якої входять майже всі громади. Винесемо це питання на обговорення керівників громад, профільних служб. Отриманий фідбек адресуємо Уряду, Міністерству фінансів. Упевнений, кінцевий варіант проєкту бюджету на прийдешній рік має бути орієнтований на Перемогу. Водночас якщо поставити громади в безвихідь, позбавивши їх одного з головних джерел доходу, тил не зможе підтримувати фронт. Важливо використовувати переваги кожного на своєму місці. Виважений підхід до розподілу податків дасть таку можливість як центральній, так і місцевій владі.

Олександр Біленький, голова Полтавської обласної ради
medium.com