Теракт у Керецьках: «до» та «після»

Який вплив на регіон та країну матиме теракт із підривом сільради у віддаленому селі на Закарпатті

Якби не “вибухова” сесія сільради в Керецьках – селі на Закарпатті, більшість українців і не знали би про його існування. Утім, після 12 години дня тієї п’ятниці – про закарпатські Керецьки за лічені хвилини дізналася вся країна, а й навіть світ (востаннє таке траплялося в 2015 році під час “Мукачівської стрілянини”). Про підрив гранати одним із депутатів під час сесії Керецьківської сільради написали всі світові ЗМІ. 23 жертви трагедії, шестеро важких, один з яких помер у лікарні від уламкових поранень, – таке просто не можна було обійти увагою.

Служба безпеки майже одразу оголосила цей злочин терактом – саме таке кримінальне провадження за ст.258 ККУ наразі відкрито правоохоронцями, в ході слідства воно доповнюється іншими статтями (про незаконне заволодіння зброєю, зокрема). Триває розслідування. Слідство не розголошує деталей, утім відомо, що підривник до події готувався та навіть написав передсмертну записку, яку згодом знайшли в нього вдома. Як одну з можливих версій таких дій депутата стосовно односельців називають зведення особистих рахунків з головою тергромади.

ТРАГЕДІЯ АКТИВІЗУВАЛА БОТІВ ТА ПОРОДИЛА ФЕЙКИ

Підривник залишився живий, він зараз знаходиться в лікарняній палаті, яку охороняють, аби над ним не вчинили самосуд родичі потерпілих. 17 грудня суд обрав йому запобіжний захід – тримання під вартою без можливості внесення застави. В прокуратурі зазначають, що обвинувачений був присутній на засіданні по відеозв’язку та не вимагав пом'якшення вироку. Станом на зараз 19 постраждалих досі в лікарнях, троє з них, в тому числі й підривник, досі у важкому стані.

Тим часом в області посилюють заходи безпеки (насамперед у закладах освіти, де відтепер перевірятимуть “всякого туди входящого”) та контроль за незаконним обігом зброї, щоб убезпечити від імовірного повторення таких ситуацій. А тим часом користувачі соцмереж ліплять з підривника “народного месника”. За дослідженням фахівців з кібербезпеки, 90% коментарів під дописами про теракт в Керецьках, які виправдовують та підтримують дії підривника, зроблені з акаунтів, зареєстрованих останнім часом в інших регіонах, частина з них – із закритими профілями. Тобто, простіше – ботами. Власне, до будь-якого допису в соцмережах про теракт у Керецьках приходять сотні ботів, які розкручують наратив про “помсту злочинній владі” та про те, що підривник – колишній військовий, який не витерпів несправедливості. Власне, про “колишнього військового” – теж фейк, який спростував Укрінформ.

Після надзвичайного резонансу трагедії в Керецьках, Укрінформ намагався з’ясувати у експертів у регіоні, які наслідки матиме ця жахлива історія для Закарпаття та країни загалом. Чи загрожує “ліплення героя” з підривника у соцмережах перейти в якісь відчутні суспільні настрої та чому цю історію треба перевести у виключно правову площину й мінімізувати вплив на суспільство та політику.

ТРАГЕДІЯ ОДНОЗНАЧНО РОЗДІЛИТЬ РЕГІОН НА “ДО” ТА “ПІСЛЯ”

Директор Інституту центральноєвропейської стратегії, політолог Дмитро Тужанський називає теракт в Керецьках “великою трагедією, що сталася в маленькій громаді”.

- Ця трагедія розділить ситуацію в регіоні на “до” та “після”, однозначно, – каже він. – Перше питання, яке вже треба вирішувати – це питання обігу зброї у країні, що воює. На щастя, нам досі впродовж майже двох років війни удавалося цього уникати, хоча і в країні, й поза нею було купа дезінформації про обіг зброї в Україні. Цей інцидент показав, що проблема зброї вже є. Відтак, правоохоронним органам треба з цим працювати.

Друга проблема, яку збурив теракт у Керецьках – це питання діалогу в громадах, зазначає Тужанський.

- Ми бачимо, що тема “дронів та бруківки” тут вискочила у вигляді премій для голів громад під час війни. Люди виказують свою нетерпимість до преміювання голів органів місцевого самоврядування під час війни. Разом із тим, маємо розуміти, що це – також поляризована позиція. Система зарплат у громадах та бюджетних організаціях іноді побудована так, що ти без премії не можеш мати зарплатні, більшої за мінімальну. Утім, трагедія в Керецьках показала, що під час війни розміри цих премій та порядок їх виділення повинні контролюватися, – каже він.

Третій момент, наголошує Тужанський, це питання ментального здоров'я.

- Тут ідеться не про прифронтову громаду, де постійні обстріли та ймовірно жителі мають ПТСР. Це глибокий тил, віддалена громада, фігурант – не колишній військовий (як повідомляв Укрінформ, інформація про те, що підривник мав досвід служби в ЗСУ – це фейк, – авт.), не переселенець, тобто, мова не йде про вразливі категорії населення. Це місцева людина. Місцеві кажуть, що навіть подумати не могли, що він на таке піде. Але ми всі бачили цей підрив у прямому ефірі – він це зробив спокійно, зі “скляними” очима. Разом із тим, ми побачили також доволі значну підтримку таких дій серед громадян у соцмережах. Люди готові були підтримати людину, яку правоохоронці назвали терористом, як і його методи боротьби. Це привід задуматися над ментальним здоров'ям суспільства, – наголошує Тужанський.

ВАРТО ОСТЕРІГАТИСЯ СПЕКУЛЯЦІЙ ТА ЗГОРТАННЯ ДЕМОКРАТІЇ НА МІСЦЯХ

Щодо політичної площини питання, наголошує експерт, то тут варто застерегти від спекуляцій та перекосів.

- Щодо ОПЗЖ – ну, на Закарпатті Ужгородська міська рада є найкращим прикладом того, що незалежно від партійності можна “робити діла”. Політичні партії в демократичній країні мають виконувати свою роботу, мають працювати зі своїми депутатами, в усіх громадах на всіх рівнях мають вестися переговори перед тим, як ухвалювати ті чи інші рішення.

Ще один момент, наголошує Тужанський, це децентралізація.

- Так само я би застеріг від перекосу в суспільстві зараз, аби не пішла хвиля проти реформи децентралізації. Це ключова наша реформа в русі до ЄС і нам її треба поглиблювати, а не згортати. Якщо зараз влада на місцях посилить контроль щодо вільного доступу до сесій та голосувань – це негативна тенденція. Контроль над процесом повинен бути з боку правоохоронців. Але відкриті сесії та збори – це про верховенство права та демократію на місцях, – зазначає експерт.

СХОЖА СИТУАЦІЯ ВЖЕ БУЛА – ЗГАДАЙТЕ САВЧЕНКО

- Трагедія в Керецьках – дуже неприємний прецедент, я говорю зараз саме як політолог, – каже доцент кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету політолог Михайло Шелемба, – а ще більш неприємно, що деяка частина суспільства в соцмережах відреагувала схвально на заклики “боротися зі злочинною владою” такими методами. Схожа ситуація у нас в країні вже була, згадаймо Савченко та Верховну Раду. Гранати мають убивати ворогів на фронті, а не будувати в країні демократію – це ключове, адже попри будь-які вкиди, ІПСО та ворожі наративи, ми в Україні знаємо та вміємо будувати демократію цивілізованими методами. Тому як політологу (не говорячи зараз про постраждалих людей – бо їх шкода перш за все!), мені найбільше шкода, що ця історія лягла в канву ворожої пропаганди й була підхоплена ворогом та розкручена саме як нецивілізованість, неготовність українців до євроінтеграції. Адже згадаймо – саме зранку цього дня 15 грудня ми всі раділи рішенню розпочати переговори про вступ України до ЄС. А вже в обід це дало привід багатьом підтвердити аргументи Орбана про те, що “українці не готові до вступу в ЄС”, – каже експерт.

База, про яку потрібно зараз говорити із суспільством, акцентує Шелемба: в демократичній системі більшість завжди права.

- І якщо меншість не згодна з рішеннями більшості – вона не переконує їх гранатами, але з допомогою консультацій, переговорів тощо. Якщо в Конгресі США більшість республіканців, то демократи роблять усе, аби їх переконати. Тому як контраргумент для усіх тих, хто почав розносити мережею коментарі про “народного месника злочинній владі”: думати про політику потрібно тоді, коли ви приходите на виборчі дільниці! А не шукати “народних месників” потім. Наголошу, що саме за цього голову та цей склад сільради голосували місцеві жителі на минулих виборах. І якщо в даній конкретній сільраді більшість депутатів проголосувала “за” додаткові премії голові, то вони в рамках демократичної системи праві. “Месник”, який був конкурентом голови на виборах та програв йому, в жодному разі не має права кидати в нього гранатами! Ну Трамп же ж не кидає в Байдена гранатами! Тому політик, який програв на минулих виборах, повинен працювати над тим, аби виграти в опонента на наступних. Так це працює. В часі очікування наступного політичного циклу треба активніше пояснювати свої політичні погляди. Все решта – поза межею закону, і там вже не йдеться про політику, але про кримінал. Це методи боротьби за владу якраз зовсім іншої держави, якій ми чинимо спротив другий рік всією країною. Тому зараз треба докласти максимум зусиль, аби проговорити цю ситуацію, – каже Шелемба.

З його слів, дуже добре в цьому сенсі, що трагедію одразу перенесли виключно в правову площину та не дали розкрутити її в політичному сенсі. Щодо того, що вона отримала таку підтримку соцмереж, це показує і, зокрема, те, що українці, які звикли жити в демократичній системі, спраглі виборів.

- Ми вже голодні виборів. Ми їх мали вже мати – якби не повномасштабна війна. Це якраз говорить на користь того, що ми – демократична країна, яка зараз живе у політичному вакуумі, ще й тому ця трагедія стала певним каталізатором.

ПОСИЛЯТЬ БЕЗПЕКУ В РЕГІОНІ ТА МОЖЛИВО ВРЕГУЛЮЮТЬ ПРЕМІЇ

- Щодо змін у регіоні, до яких призведе ця трагедія, – зазначає Шелемба, – то найперше йдеться про посилення безпеки в регіоні. (Як повідомляв Укрінформ, Рада оборони області уже прийняла таке рішення – насамперед воно торкнеться посилення уваги за незаконним обігом зброї в країні під час війни; також було заявлено, що у всіх школах області чергуватимуть правоохоронці. – Авт.). Можливо, також будуть у результаті якісь законотворчі введення щодо надбавок та премій головам місцевого самоврядування під час війни – ймовірно, йтиметься про якусь межу для цих премій. Ми вже робили таке під час війни, коли був введений закон про військовий ПДФО. Також можливо розкручуватиметься питання ОПЗЖ, але в законний спосіб до виборів немає важелів позбавити їх мандатів, тому тут – виключно контроль громадських активістів у самих громадах.

Узагалі, чим швидше це питання переведеться в суто правову площину із політичної, тим менше ми даватимемо аргументів нашим опонентам за межами країни, – наголошує політолог.

ТРАГЕДІЯ В КЕРЕЦЬКАХ ПОКАЗАЛА, ЩО МИ ДОСІ НЕ ВМІЄМО ПРОТИСТОЯТИ ІНФОРМАЦІЙНИМ ВІЙНАМ

Соціологиня Маріанна Колодій звертає увагу на те, що ця трагедія показала: українці не вміють протистояти інформаційним спецопераціям та дотримуватися правил інформаційної гігієни.

- В подібних ситуаціях (коли недостатньо фактів, обмежений доступ до інформації) правилами доброго тону вважається утриматися від коментарів. Це говорить про ерудованість та манери, ну а в наших умовах, коли йде війна, це – про інформаційну безпеку. Натомість, суспільство одразу ж поринуло в емоційні коментарі з приводу цієї трагедії. Це зіграло на руку ворогу, який витиснув максимум для себе на інформаційному фронті, – каже Маріанна Колодій.

Соціологиня також пояснює, чому була така хвиля з одного боку – хейту, з іншого – підтримки підривнику:

- Коли в інформпростір заходить емоційно забарвлена інформація, і нам не достатньо фактів, аби скласти про це свою думку, наш мозок шукає прості рішення. Завжди простіше любити або ненавидіти. Це таке автоматизоване сприйняття, коли немає часу розібратися. Саме його ми побачили в цьому випадку, якщо аналізувати соцмережі. Увесь цей “народний гнів на погану владу” отримав живлення у кожного своє (“коли я оформляла довідку при народженні/смерті, чи спадок, чи інвалідність – у мене теж були такі відчуття”). Так кожна людина накладає свою емоцію на конкретну ситуацію і далі солідаризується з будь-ким, у кого схожі емоції. Найкращий шлях у таких випадках – сприймати інформацію виключно крізь призму фактів та аргументів, покладатися на висновки слідства, а не на чиїсь трактування подій, – наголошує соціологиня.

Маріанна Колодій каже, що ця ситуація знову показала, що ми вразливі.

- Ми піддаємося емоціям у таких складних ситуаціях, і готові “накрутити” з цього ще більше “кіно”. Замість того, аби дати змогу розібратися правоохоронцям та висловити співчуття постраждалим, ми готові піднімати проблеми в політичній сфері, обговорювати зміну правління. Ці узагальнення, безумовно, помилкові, бо вони вибудовуються лише на емоціях людей.

Загалом, каже вона, є доволі простий спосіб перевірити себе в такій ситуації.

- Я дуже раджу взяти його на замітку нам усім. Коли ви бачите в соцмережах коментарі, які пульсують агресією, де дуже багато емоцій – підставте їх під будь-які новини зі стрічки. Чи вони стосуються військових, чи ВПО, чи політиків. Ви помітите, що такі вираження емоцій – універсальні й підходять під будь-який із контекстів. Це однотипна реакція, яка підходить до різних суспільних тем і зводиться до простого “всіх ненавиджу”, “всіх покарати”. Це вказує на інформаційну спецоперацію. Мета збурювачів емоцій – не розібратися в суті питання, а вкинути ще більше емоцій у багаття, яке й так горить.

Мусимо бути свідомими, аби не піддаватися на подібні махінації. Адже такі резонансні події послаблюють нас емоційно.

- Зараз не час мірятися горем, розхитувати ситуацію чи шукати внутрішніх ворогів – ми повинні уникати таких ситуацій і розуміти, що ворог безумовно використає проти нас усе. Маємо бути максимально стійкими, особливо у таких важких ситуаціях.

Тетяна Когутич, Ужгород
Фото: Суспільне Ужгород, Національна поліція