Малі об’єкти генерації можуть вирішити проблеми Харкова з енергопостачанням - експерт
У Харкові розв'язувати проблему з енергопостачанням можна шляхом встановлення великої кількості малих об’єктів генерації по 2-7 МВт.
Таку думку висловив директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко в ефірі Українського радіо, передає Укрінформ.
"...Україна потребує децентралізованої генерації. Візьмемо Харків. Безпекова ситуація зараз не дозволяє встановлювати там щось більш-менш потужне, бо воно буде знищене. Тому рішенням для таких ситуацій є встановлення великої кількості невеликих об’єктів генерації по 2-7 МВт. Коли їх десятки, а краще півтори сотні буде встановлено в Харкові, там не буде проблеми енергопостачання. Навіть якщо якісь будуть атаковані, решта підтримуватиме роботу енергосистеми", - сказав експерт.
Водночас він наголосив, що для цього "потрібен час і гроші". Причому йдеться про значні суми ― сотні мільйонів доларів, необхідні для закупівлі та встановлення обладнання. Обладнання потрібно виготовити й доставити, що потребує часу. Тому вже зараз треба дуже інтенсивно працювати, щоб бодай частково перекрити до наступної зими наявні дефіцити в енергосистемі, наголосив Харченко.
За його словами, загальний дефіцит потужностей генерації України після ракетних та дронових ударів з боку Росії зараз становить до 12%.
"Що вдасться відновити, а що ні, це предмет аналізу доступності певних типів обладнання та можливості вчасно доставити його в Україну. Щодо експорту, сьогодні ми маємо змогу експортувати електрику або вдень, якщо сонячно і багато електроенергії надходить від відновлювальних електростанцій, або вночі, коли у нас мінімальний рівень споживання і є можливість експортувати електроенергію, яку виробляють атомні станції. Що стосується пікових годин, то наразі вдається їх перекривати, в тому числі за рахунок імпорту з Європи. На жаль, така ситуація або гірша нас очікує протягом наступних півтора року", - констатував він.
За словами фахівця, в Україні постійно ведеться робота над відновленням та водночас над фізичним захистом енергетичних об’єктів, розробляються відповідні протоколи. Зокрема, будуються споруди пасивного захисту підстанцій, які заважають ракеті чи дрону влучити в цінне енергетичне обладнання. "Цей захист будується пооб’єктно, він уже показав свою ефективність. Там, де захист вдалося встановити у повному обсязі, ракети завдали мінімальної шкоди... До того ж є спеціальні алгоритми роботи енергосистеми під час атак ― як саме переключаються енергооб’єкти. Тому цілі кремлівських "карликів" набагато амбітніші за те, чого вони реально досягають", - зауважив Харченко.
При цьому він констатував, що для відновлення зруйнованих потужностей, за найоптимістичнішими оцінками, потрібно півтора-два роки, "а реально ― три-чотири роки".
Говорячи про графіки відключення електроенергії, запроваджені у п’яти областях ― Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській, Сумській, Кіровоградській, - фахівець зауважив, що більшу частину цих обмежень може бути ліквідовано протягом 3-5 тижнів, якщо нові ворожі обстріли будуть малорезультативними.
"Але треба розуміти, що під час літнього піка споживання у липні та серпні нам не вистачатиме власної генерації. А це означає, що більш-менш рівномірно вся країна матиме певні обмеження", - наголосив він.
Вирівняти ситуацію влітку, на його думку, можна буде, якщо люди обмежать споживання. "В Україні близько 14 млн споживачів електрики. Якщо кожен споживач обмежить своє споживання на 2 кіловати, це вже означає, що дефіциту немає. 2 кіловати у пікові години ― умовно це не увімкнений бойлер. Якщо кожен зробить невеличкий внесок, то ми всі разом значно менше будемо потерпати від відключень. Інший шлях ― це лише обмеження, інших варіантів немає", - вважає Харченко.
Як повідомляв Укрінформ, закордонні оглядачі зазначають, що Росія змінила тактику атак на українську енергетичну інфраструктуру, зосередившись на електростанціях у менш захищених регіонах. Деякі з електростанцій не зможуть бути повністю відновлені до наступної зими.
З 22 березня Росія поновила масовані атаки на українську енергетичну інфраструктуру. Через ракетні та дронові удари постраждали теплоелектростанції, ДніпроГЕС та високовольтні підстанції.
Фото ілюстративне