“Дорогесенький Іваночку, пиши мені”: історія письменника Івана Чендея та його дружини
На Закарпатті в рамках Чендей-фесту презентували вибране листування відомого українського письменника з дружиною — їхній епістолярний роман тривав ціле життя
Книгу з вибраним листуванням українського письменника Івана Чендея з дружиною Марією презентували в Чинадіївському замку Сент-Міклош. Його називають “замком кохання” - через те, що тут свого часу почався роман княгині Ілони Зріні з “королем куруців” Імре Текелі. Туристам щоразу переказують історію про те, як вони зустрілися в цих стінах і закохалися назавжди.
За дивовижним збігом у цьому ж таки Чинадієві розпочалася історія любові Івана та Марії.
КОХАННЯ, ЯКЕ ПОЧАЛОСЯ З ЛИСТІВ
- Цьогоріч виповнюється 100 років з дня народження мами, - розповідає донька письменника, засновниця фестивалю Марія Чендей-Трещак. - У 2022-му ми відзначали сторіччя батька, цьогоріч я хотіла, щоб ключова подія Чендей-фесту була присвячена саме мамі. І не лише тому, що вона завжди була його опорою, підтримкою та натхненням. Колись, ще за життя мами, ми гостювали в Чинадієві в її родичів, і я сказала тоді: “Мам, ми обов’язково відсвяткуємо тут твоє 100-ліття!”. Вона, знаєте, не зіронізувала тоді над моєю ідею, не заперечила її, мов, та що ти таке кажеш, яке там сторіччя! Мама сказала з притаманною їй мудрістю: “Дай Боже, дитино!”. І от сьогодні ми говоримо про неї і про їхнє з батьком кохання, яке тривало впродовж цілого життя.
Донька розповідає, що батьки познайомилися завдяки листам.
- Тоді це було звичним для молоді — таке знайомство. А відбулося все так: батько служив у війську, його побратим був родом з Чинадієва, і якось батько спитав, чи не має той знайомої файної дівчини, котрій би можна написати. Той порадив сестер Анку та Марьку Пекар. Як годилося за тогочасним етикетом, батько почав писати спочатку старшій сестрі, Анці, але згодом закохався у молодшу, Марію.
МАЙЖЕ 60 РОКІВ НА ПАПЕРІ
Між молодими людьми спалахнула пристрасть, яка згодом переросла у глибоке почуття. Письменник листувався з дружиною протягом майже шістдесяти років спільного життя! Це були періоди і закоханості, і розлуки, коли Іван вчився в Харкові, а згодом в Москві, важкі роки цькування і заборони друку творів, трагічні часи, коли загинув старший син, щасливі, коли народилася пізня й улюблена донька Марія...
- Це — рідкість для української літератури, - каже дослідник архіву Івана Чендея професор Сидір Кіраль. - Переважна більшість письменників листувалися не з дружинами, якщо брати за приклад Івана Франка чи Михайла Коцюбинського. А якщо є інші випадки виданого листування, то літератори писали дружинам із заслання, радянських таборів, тобто їхні листи — більше свідчення громадянської позиції. А тут маємо саме історію кохання, страждань, невдач та здобутків. Через ці листи ми пізнаємо іншого Івана Чендея — ніжного, доброго, світлого. Люблячого чоловіка, чудового господаря, неймовірно прекрасного батька.
Кіраль розповів, що епістолярна спадщина охоплює 1944 рік, коли познайомилися Іван та Марія, та завершується 2001-м.
У ЛИСТУВАННІ Є НАДЗВИЧАЙНА ПРИСТРАСТЬ
Дослідник зазначає, що працював з архівами багатьох письменників, готуючи ту чи іншу наукову працю. І в кожному листі відчувалася збережена енергетика.
- Коли ти береш той чи інший лист, він наче “вийнятий із пазухи, із серця”. Дуже цікаво розгадувати почерк. Западають в пам’ять сентиментальні деталі — коли Марія приколює в кутики до листів засушені бриндуші (весняні квіти, — ред.). Ну й тепер розумію, що презентація мала статися саме в цьому замку — бо в листуванні Івана Чендея з дружиною є надзвичайна пристрасть, велике глибоке почуття, - зауважує Кіраль.
Спочатку він мав намір видати усі листи, але том виходив надмірно великим, понад 900 сторінок, тому опублікували лише вибрані.
- Найцінніші, - каже дослідник, - це листи часів знайомства та одруження, харківського, московського періодів і вибрані з 1960-2000-х років.
До кожного розділу підібрано епіграф саме із послань Івана Чендея — скажімо, до першого: “За твою любов можна йти на смерть”.
Листи Чендея до дружини, акцентує Сидір Кіраль, унікальні тим, що в них зафіксовано не тільки особисті переживання двох людей, які люблять та вірні одне одному. Крім емоцій приватного характеру, вони розкривають атмосферу тогочасного непростого життя, в якому творилися українська культура, література. Через призму особистого читач може побачити громадське і літературне.
- Іще один момент — ці листи показують роль дружини в долі письменника. Без її підтримки, розуміння Чендею було би надзвичайно важко. Вона була першим критиком, рецензентом, натхненницею, давала чоловікові мудрі поради, аби уберегти від необдуманих кроків. Недарма Іван Чендей писав: “Я благословляю кожен спільно прожитий день з дружиною Марійкою”, - каже Кіраль.
ТАКІ ІСТОРІЇ ТРЕБА ПІДСВІЧУВАТИ Й ПОШИРЮВАТИ
На презентації вибраного листування Чендея з дружиною актори Римма Зюбіна та Микола Карпенко оживили ці листи в перфомансі. Вийшло дуже чуттєво, навіть магічно. Справді дивно — як почуття, народжене пів століття тому, оживає та торкає душі інших людей. Що ж це, як не та сама любов, котра “ніколи не перестає”?!
- Я не була знайома з родиною Чендея до цього року, — каже Римма Зюбіна. - Я ж поїхала з Ужгорода в 17 років, тому це й не дивно. І от мені цієї весни подзвонили з видавництва “Комора” (в якому цьогоріч вийшли вибрані твори Івана Чендея “Птах у своєму гнізді”, — ред.) і спитали, чи не виступила б я на презентації книги в Ужгороді для популяризації української літератури. І далі в промові менеджерки видавництва йде така вікіпедійна довідка про Івана Чендея, наче я не знаю, хто це. А я, звісно ж, знаю його творчість ще зі студентських років, тому попросила дати можливість самій обрати, що почитати. Маю улюблені твори — наприклад, “Калина під снігом”, надзвичайно потужна психологічна повість.
На презентації у травні акторка познайомилася з Марією та Іваном - донькою та зятем письменника, побувала на садибі.
- Тоді ж зародилася ідея взяти участь в Чендей-фесті й читати впродовж фестивалю його твори та листи. Це дуже гарна нагода підсвітити ім’я українського письменника, я рада, що маю її. Наступного року привезу на фестиваль інших наших знаних акторів та кінозірок — це дуже потрібно тепер, просувати свою культуру. Адже нам насправді є чим пишатися, цим треба ділитися на широкий загал!
Як раніше повідомляв Укрінформ, цьогоріч на Закарпатті після вимушеної перерви через війну відновили "Чендей-фест". Перед тим фестиваль відбувся у 2022 році до 100-річчя Івана Чендея. Тоді на Тячівщині, в селищі Дубовому, де він народився 20 травня 1922 року, на горі Ясеновій встановили пам’ятний камінь та презентували антологію творів від переможців конкурсу малої прози.
Започаткували фестиваль у 2019 році донька та зять Івана Чендея.
Іван Чендей - український письменник, лауреат Шевченківської премії. Відомий також як кіносценарист, автор сценарію фільму "Тіні забутих предків".
У 2022 році в Україні відзначали сторіччя з дня народження письменника.
У 2024 році на його честь в рамках закону про декомунізацію нарешті перейменували одну із центральних вулиць Ужгорода.
Тетяна Когутич, Ужгород – Чинадієво
Фото авторки