Олександр Прокудін, начальник Херсонської ОВА

Із начальником Херсонської ОВА Олександром Прокудіним говоримо про те, як армія РФ влаштовує полювання на цивільних у Херсоні, про інтенсивність обстрілів, про відновлення деокупованих територій, зокрема, чому стали на паузу проєкт «Пліч-о-пліч» та урядовий експеримент у селі Посад-Покровське.

ІНТЕНСИВНІСТЬ ОБСТРІЛІВ ПОСИЛЮЄТЬСЯ, КОЛИ У РОСІЯН РОТАЦІЯ

- Яка ситуація наразі з обстрілами? Чому так зросла їхня інтенсивність останнім часом?

- У серпні дуже посилилися обстріли, особливо дронами. Усього протягом минулого місяця росіяни атакували 3,8 тис. разів (з різного виду озброєння – авт.), випустили понад 19 тис. снарядів. Загинули 19 людей, 229 дорослих і 13 дітей були поранені.

З початку року ворог використав понад 172 тис. снарядів, обстрілюючи правобережжя Херсонщини. Загинула 151 людина (з 01.01.2024 до 10.09.2024 включно – авт.), 1070 мешканців області травмовані, зокрема 33 дитини.

Посилення інтенсивності, думаю, відбувається, коли у росіян ротація. У липні вони провели ротацію своїх підрозділів – і в серпні масовано починають атакувати, потім «заспокоюються» до наступної ротації.

- У Херсонській МВА написали, що російські дрони буквально полюють на цивільних. Звучать навіть припущення, що ворожі військові так тренуються. На вашу думку, у росіян стало більше дронів, більше можливостей для саме таких обстрілів?

- Так, дронами б’ють по всіх цивільних: які йдуть по вулиці, стоять біля магазину, їдуть на машині, у громадському транспорті. Багато маршруток посічені, є водії, які вже кілька разів під обстріл потрапляли, зокрема, у мікрорайоні Східний і на площі Чорновола. Росіяни атакують «швидкі», рятувальників, поліцію. Тільки впродовж серпня було 2,5 тис. ворожих атак саме з дронів. Загинуло десять людей, тобто більше половини всіх загиблих за серпень. Поранені 125 дорослих і четверо дітей – кожен другий постраждалий потрапив саме під удари дронів.

У нас була проблема з ворожими FPV-дронами. Але ми її зараз на 90% зняли різними рішеннями. Зокрема, понад 200 різноманітних систем РЕБ передали військовим, вони перекривають місто, щоб дрон падав у Дніпро і не долітав до правого берега.

Водночас по «Мавіках» та подібних дронах у жодній області немає технічного рішення, яке ми могли б застосувати, щоб прибрати цю небезпеку. Ми можемо системою РЕР розпізнати такий дрон, побачити, де можемо його відключити, але він сам відключається, підіймається на недосяжну для РЕБа висоту й утікає – чи назад, чи далі виконувати своє завдання. Не виходить, щоб вони як FPV-дрони падали.

Ми виділяємо великі суми, щоб закупити РЕБи і перекрити місто. Скажу, що й придбати систему РЕБ непросто – якщо зараз стати у чергу, то десь наступного року купимо. Я вже і з міністром оборони, і з керівником Офісу Президента спілкувався з приводу цього, і Михайло Федоров (віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації, – авт.) допомагає... Нам першочергово до кінця вересня виготовлять такі речі, якими ми спробуємо перекрити місто.

Також роздали гвинтівки, щоб збивали дрони, з антидроновими патронами допомагає виробник ТАХО.

Знищуємо цілі, я думаю, зараз ефективність відсотків 50.

- Чи відомо, які російські військові підрозділи полюють дронами на цивільних?

- Усі відповідальні за цей терор із безпілотників відомі нам, нашим військовим та СБУ. Можу навіть сказати, що ми не просто підрозділи знаємо, а й окремі військовослужбовці РФ розпізнані конкретно. Крім того, Сили оборони роблять усе можливе для знищення осередків тих, хто відпрацьовує по правобережжю. Ведеться контрбатарейна боротьба, ми працюємо по них нашими безпілотниками.

- Знову зустріла російський вкид, начебто українська влада тікає з Херсона. Це вже вкотре вони таке пишуть. Які найдивніші для вас фейки ви чули про себе і про ситуацію на правобережжі?

- Усі працюють на своїх місцях. Щодо себе – я вже стільки чув… То я начебто щодня ночую в Миколаєві чи в Одесі. Звісно, за 18 місяців на посаді я декілька разів у вихідні ночував у Миколаєві, коли туди приїздили мої діти і дружина. Але такі щасливі моменти возз’єднання нашої родини можна на пальцях однієї руки перелічити.

Подеколи їхні недолугі фейки смішать. Щотижня сальдівські телеграм-канали мене «знімають з посади» – мовляв, уже все. Писали, що я розкрадаю кошти на допомогу військовим (ідеться про закупівлю дронів, – авт.), і це «розкрадання» проілюстрували фотографією, де я саме сотню FPV нашим бійцям передаю. Абсурд якийсь. Сальдо розповідає, що у нас епідеміологічна ситуація на правобережжі дуже складна, купа спалахів хвороб, заражена вода. Звісно, я на щотижневих брифінгах виступаю і розповідаю про епідеміологічну ситуацію, щоб люди не вірили цим фейкам. У нас і вода, і повітря перевіряється.

НА ХЕРСОНЩИНІ МАЙЖЕ 45 ТИСЯЧ МЕШКАНЦІВ ЗІ СТАТУСОМ ВПО

- Скільки населених пунктів на правобережжі у небезпечній зоні?

- У 50 населених пунктах прибережжя діє обов’язкова евакуація, ми намагаємося звідти вивозити людей. З початку серпня евакуювали майже 850 людей, 145 – це діти. З моменту деокупації наразі загалом уже майже 47,7 тис. людей евакуйовано і понад 6,5 тис. з них – це діти. Зараз можу констатувати: люди, яких евакуюємо, не виїжджають з області. Щоб ви розуміли – майже 45 тисяч мешканців наших, які мають статус ВПО, знаходяться в області, вони просто переїжджають з населених пунктів, що обстрілюються, в інші громади, де тихіше.

Ми кожному пропонуємо місця поза межами області: Хмельниччина, Кіровоградщина, Львівщина, Івано-Франківщина. Є домовленості, ми намагаємося відправляти так, щоб херсонці проживали поруч з херсонцями. Показуємо фото, куди можна поїхати.

Зараз близько 167 тис. людей проживають на звільненій частині області, 81 тис. – у Херсоні. Серед них 70 тис. – це люди похилого віку, 14 тис. дітей до 14 років.

- Чи повертається хтось із тих, хто раніше евакуювався за межі області?

- Міграція є, але великого повернення зараз немає. Люди, якщо повертаються, то в безпечні громади. Туди приїжджаєш – там життя кипить. Та ж Велика Олександрівка, Високопілля – багато людей на вулицях. Був у Високопіллі не так давно – майже кожна друга будівля знищена, але люди відновлюють, працюють.

- Якщо ми вже кажемо про ВПО, то скільки херсонських хабів є по країні і в яких регіонах?

- Зараз чотири таких хаби – Київ, Дніпро, Кривий Ріг і Миколаїв, де багато наших людей. Вже днями плануємо ще відкрити у Кропивницькому, і у Львові трохи пізніше, шукаємо приміщення.

Ефект роботи хабів є, я бачив його і люди кажуть. Окрім продуктових та гігієнічних наборів, там можна отримати безоплатну юридичну, психологічну допомогу, допомогу в пошуку роботи. Херсонці спілкуються, ми згуртовуємо дітей – вони ходять у театри, зоопарки, екскурсії. Люди просто приходять зі своїми проблемами.

От до київського хабу звернувся 19-річний юнак, у нього немає батьків і родичі його виселяли. Йому допомогли влаштуватися на роботу, знайшли тимчасове житло. Чи ще приклад: привели у хаб небайдужі люди 91-річного чоловіка, який пам’ятав лише, що він із Херсонщини. Наші знайшли його рідних.

ПЛІЧ-О-ПЛІЧ: ПРОГРАМА ЗАРАЗ НА ПАУЗІ

- Якщо казати про єВідновлення, озвучувалася така проблема: не вистачає ФОПів, які можуть проводити відновлювальні роботи, і люди будуть змушені повернути кошти у бюджет, якщо їх будинки за рік не відбудують.

- Проблема є. Бракує будівельників, які працюють в області. А з іншого боку, наші будівельники скаржаться, що у них немає роботи. Потрібно реєструватися для участі у програмі єВідновлення, це максимально просто: подається заявка в Дію у розділі «Приєднатися до єВідновлення як бізнес», це п’ять хвилин часу, вашу заявку розглядають і вносять у відповідний перелік підприємств. Уже понад 4,5 тис. родин отримали цю допомогу (виплати за пошкоджені і знищені будинки, – авт.), загалом понад 1,6 млрд грн. Це сума, яка пішла людям на картки, хтось із них ці гроші використав, хтось ще ні.

Є проблема: якщо кошти надійшли на рахунки постраждалих і вони їх не використають протягом року, гроші повернуться назад. Тому, будь ласка, якщо ви отримали фінансову допомогу, використайте її за призначенням щонайшвидше.

- Відбудова за програмою «Пліч-о-пліч» продовжується чи призупинена?

- Вона на паузі зараз, бо в областей-патронів закінчилися гроші на відбудову Херсонщини. З цим питанням ми зверталися до Мінекономіки, Мінфіну, Мінцифри… Та до всіх зверталися...  Задача була така – області-партнери повинні були показати результат. І вони його показали: у 26 населених пунктах області працювали будівельники з 15 регіонів країни, вони відновили понад 1100 цивільних об’єктів, люди були задоволені. Щоб продовжити цей проєкт, потрібна була відповідна постанова і державні кошти з резервного фонду. Зараз намагаємося цю постанову «протягнути», триває процедура погодження її проєкту. Ми не втрачаємо надії, стукаємо у всі двері, щоб виділили кошти і щоб області-партнери продовжили роботу.

- Моніторила ваші пости і під одним із них побачила, як мешканка одного з селищ (в якої, за її словами, рідні служать нині) пише, що внаслідок обстрілу напередодні зими хата залишилася без даху. Що робити цій людині?

- Звертатися на гарячу лінію, тоді ХОКАРС (Херсонська обласна комунальна аварійно-рятувальна служба, – авт.) виїжджає і закриває дах. Якщо повністю немає даху – то тимчасовими матеріалами, якщо частково пошкоджений, то капітально. Є винятки: для прикладу, знайшли ресурс і перекривали весь дах родині, де чоловік і сини воюють.

- Село Посад-Покровське увійшло до урядового проєкту з комплексного відновлення населених пунктів. Навколо його відбудови було багато піару і скандалів. Це невдалий експеримент? Що там відбувається?

- Відбудова села Посад-Покровське – це урядовий проєкт. Його призупинили через брак коштів.

Ми зі свого боку робили все, щоб допомогти з його реалізацією. Функції замовника по 373 об’єктах були передані Службі відновлення, укладено договори на розробку проєктів, будівництво та ремонт.

Ми з кінця минулого року і протягом цього намагалися зробити все, щоб роботи відновили, щоб дали кошти на цей проєкт. Порушували це питання під час зустрічей з керівництвом країни. І от нещодавно уряд ухвалив відповідне рішення, для нашої області виділили гроші, вони ось-ось повинні надійти, і роботи будуть поновлені.

У селі було відновлено електропостачання, триває ремонт водогонів та газової мережі, розпочато і буде продовжено будівництво 75 осель та капремонт 17 будинків. До кінця року, якщо гроші надійдуть, то багато буде зроблено.

- Прокоментуйте те, що прозвучало у розслідуванні Bihus.info щодо відновлення шкіл у Високопіллі, Архангельскому, будівлі сільради у Великій Олександрівці. Йшлося, зокрема, про переплати по окремих позиціях і про доцільність відбудови так близько до лінії вогню.

- Стосовно того, що там, мовляв, постійно прилітає: за останні два роки було чотири «прильоти» по Великій Олександрівці, по Високопіллю і Архангельському – 5 ракет і два артобстріли у перші дні звільнення. Це з Миколаєвом, Києвом, Львовом навіть не порівняти! У нас діти, які повернулися, хочуть сісти за парти. Кошти виділені з державного бюджету, якби ми не пропрацювали проєкт, то побудували б школу у Тернополі, наприклад. Розповідати, що на Херсонщині школа не потрібна, а у Львові чи Івано-Франківську школи потрібні – я думаю, це неправильно.

Що ж до розслідування – то ми самі звернулися до правоохоронних органів, відкрито кримінальне провадження. Й у рамках кримінального провадження буде експертиза, і ми додатково замовили незалежну. Взагалі, це наша постійна практика – здійснення експертиз проведених робіт, щоб не платити підряднику, поки не побачимо, що все зроблено як слід і за правильні гроші.

- Після підриву дамби Каховської ГЕС уряд спрямував кошти на відновлення водопостачання у громадах, постраждалих через російський теракт. Ви пояснювали, що безпекова ситуація та постійні російські удари не дозволили використати їх у повному обсязі...

- Через безпекову ситуацію у населених пунктах вздовж Дніпра не всі свердловини були зроблені.

Ми не сиділи цей рік і не чекали – з благодійниками, партнерами бурили 19 нових свердловин. І це, наголошую, без залучення грошей платників податків. Тринадцять свердловин реставрували, розчистили 87 колодязів, встановили 28 водонапірних веж, 17 відремонтували.

Нині реалізується проєкт з буріння 27 свердловин та встановлення 9 водонапірних веж.

Уряд зараз спрямував з резервного фонду 108 млн грн (на проведення робіт з відновлення водопостачання, – авт.). І ми в чотирьох населених пунктах за ці гроші відновлюватимемо водопостачання. А коли безпекова ситуація дозволить, то будемо ближче до Дніпра йти.

Зараз усі населені пункти, розташовані біля Дніпра, забезпечені водою. На жаль, погодинно, але завдяки генератору вода є, плюс додатково питна вода довозиться.

РОЗМІНУВАЛИ 52% ЗВІЛЬНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ

- Яка нині ситуація із розмінуванням і які перспективи? Чи реально розмінувати правобережжя до кінця 2025 року? Які є потреби? Звучало таке, що ОВА встановлює черговість розмінування тих чи інших територій – прокоментуйте.

- До кінця 2025 року – реальна задача, все йде за планом, навіть перевищуємо показники. Лише з початку року очищено 193 тис. га територій. Загалом розміновано понад 52% звільнених територій: це 360 тис. га, з них 326 тис. га – поля. Працює близько тисячі саперів, хочемо до півтори тисячі збільшити на наступний рік. Звісно, що 20-кілометрова зона біля Дніпра зараз не буде розмінована. Вона «засипається» щодня росіянами.

Щодо визначення пріоритетності розмінування, то це роблять громади (місцеві військові адміністрації, – авт.). Вони визначають, які поля розміновувати першими, хто в другій черзі. У нас цим процесом керують військові, є координатор від них, який тримає контакт з громадами, з керівниками військових адміністрацій.

Нагадаю, що уряд збільшив з 80% до 100% компенсацію фермерам за розмінування . Для цього у держбюджеті закладено 3 млрд грн. На майбутнє пропрацьовуємо варіант створення на базі нашої територіальної оборони батальйону для проведення розмінування. І другий варіант: ми хочемо, щоб у кожній громаді були мінізагони з розмінування – як от є пожежна охорона. Навчимо їх, є міжнародні партнери, які готові допомогти обладнанням. Ми вже розпочали: на базі ХОКАРС робимо такий загін, закуповуємо все необхідне. Якщо пілотний проєкт покаже свою ефективність – поширимо на кожну громаду.

Ще один дуже важливий момент, який стосується Херсонщини, – це водні розмінувальники. І ми з Японією працюємо, щоб навчати фахівців саме для цього. Тому що в нас багато замінованої водної гладі – і Дніпро, і моря, це на роки роботи.

У КОЖНІЙ ГРОМАДІ ХОЧА Б ОДНА ШКОЛА МАЄ ПРАЦЮВАТИ ОФЛАЙН

- На деокупованій Херсонщині з 2 вересня три школи й один дитсадок почали працювати офлайн. Це ще не все?

- Ще дві школи відкриють двері у жовтні-листопаді. У нас у чому затримка – ми робимо все відповідно до вимог законодавства. Повинна бути пожежна сигналізація – вони її роблять, доробляють укриття. А 2 вересня п’ять сотень дітлахів, з яких 50 першокласників, вже сіли за парти. Ще 58 тис. навчаються дистанційно. У 2025 році додадуться школи, які працюватимуть за змішаною формою навчання. Колосальна робота проводиться по укриттях, по підготовці шкіл.

- Я робила репортажі з двох громад – Кочубеївської та Калинівської, де дуже просили відкрити школи. Такі плани є?

- Є і там, і там. Хоча їм навіть дітей не вистачає, відповідно до вимог МОН, щоб школи запустити. Однак ми довели наші аргументи і Прем’єр-міністру, і Міністерству освіти, що у кожній громаді має бути хоча б одна школа, яка працюватиме офлайн. І ми зараз це пропрацьовуємо: треба доробити укриття в школі в Калинівській громаді і ще в одній – у Кочубеївській. Усе працюватиме з наступного навчального року. Можливо, й раніше. Це зробимо за рахунок бюджетних коштів.

- А як щодо планів будівництва у школах шести сховищ на 100 млн грн за підтримки Фонду Говарда Баффета?

- Не реалізовано наразі. Ми далі ведемо перемовини, є консенсус, думаю, коли пан Баффет приїде наступного разу на Херсонщину, ми погодимо наші дії.

УРОЖАЇ МЕНШІ, АНІЖ ДО ВЕЛИКОЇ ВІЙНИ, АЛЕ ПОСТУПОВО ЗРОСТАЮТЬ

- Аграрний сектор на правобережжі: які потреби і проблеми, окрім безпекового фактору?

- Ми зібрали понад 190 тис. тонн зернових та зернобобових культур, ріпаку – 23 тис. тонн, картоплі – 13 тис. тонн, овочів – 19 тис. тонн, баштанних понад 20 тис. тонн. Зараз триває збір соняшника – вже маємо майже 9 тис. тонн, але врожай дуже поганий, не вродило, всі фермери скаржаться.

Зрозуміло, що зараз навіть близько не ті врожаї, які були до великої війни: наприклад, у 2021 зернобобових культур зібрали 3,5 млн тонн, ріпаку – 244 тис. тонн, картоплі – 426 тис. тонн, овочів – 1,2 млн тонн, баштанних – 270 тис. тонн. Але вони вже втричі більші, ніж торік. Попри все наші аграрії продовжують працювати на херсонській землі.

Чого не вистачало? Ангарів та складів. Жоден елеватор не вцілів. Ми з Мінагрополітики, з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФAO), з міжнародним Благодійним фондом «Жнива Перемоги» надали аграріям майже сотню модульних зерносховищ, понад 300 рукавів для зберігання зерна. Це допоможе зберегти близько 140 тис. тонн збіжжя. Разом з БФ «Жнива Перемоги» та Фондом Говарда Баффета забезпечували технікою: тракторами, сіялками, комбайнами. Жителям Чорнобаївської громади разом з Міжнародним комітетом Червоного Хреста дали 180 теплиць.

- Зрошення: що можна зробити на правобережжі нині, враховуючи, що Каховська ГЕС зруйнована і там нині зона бойових дій?

- Без зрошення високих врожаїв не буде, а це питання продовольчої безпеки. На правобережжі можна його відновити для близько 25 тис. га (без відновлення Каховської ГЕС, – авт.). Зараз ми саме працюємо по Інгулецькій та Лиманецькій зрошувальній системі. Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) готове профінансувати відновлення. Це приблизно 9 тис. га – такі плани.

Уже днями запустили дюкер Інгулецької зрошувальної системи і дали воду на 3 тис. га. Нам допомагала платформа UNITED24 – вони дали матеріали, – та військові, Державна спецслужба транспорту, які зробили дюкер.

Запустили першу дощувальну машину українського виробництва – вона зрошуватиме 70 га земель. Протягом тижня запускаємо ще п’ять таких установок, до пів тисячі га земель будуть з поливом.

ПОЛОВИНА ДОХОДІВ ГРОМАД – ПОДАТКИ СЕРЕДНЬОГО І МАЛОГО БІЗНЕСУ

- Якщо ми кажемо про міжнародну співпрацю, на яку саме допомогу ви націлюєте нині благодійників, партнерів?

- Ми вже ні в кого не просимо продовольчої допомоги, а націлюємо на проєкти, на гранти, допомогу у розвитку бізнесу.

- Бізнес на Херсонщину повертається?

- Із початку року створили власну справу більш ніж 1800 підприємців. Ще понад 200 повернулися в область і перереєструвалися. Звичайно, це мало, але близько половини доходів громад області – це податки, які сплатив малий і середній бізнес. В області працює підприємство, що займається видобутком вапняку, є провідне підприємство легкої промисловості – виготовляє формений одяг, є виробник металевих кришок для консервування, є профільні підприємства зі збірки електротехнічної продукції, працює бізнес у сфері будівельних матеріалів, які ми активно використовуємо для відновлення пошкоджених об’єктів. Харчова промисловість відновлюється – виготовляють консервовані овочі, томатну пасту, фруктові соки, молочну продукцію. Зрозуміло, працює торгівля.

Вдалося нам вирішити проблему з «Доступними кредитами 5-7-9» для мешканців області. З початку року сума отриманих кредитів збільшилася на 336 млн грн – до 3,5 млрд грн. За проєктом єРобота ухвалені позитивні рішення на отримання 29 мікрогрантів на загальну суму 6,7 млн грн. Ми в зоні активних бойових дій, тому були проблеми з такими проєктами.

- Яка нині ситуація з підготовкою до зими?

- Активно готуємося. У нас із центральним опаленням лише Херсон. Зараз рівень готовності – 72%. Котельні, мережі ремонтують. На котельнях ми встановлюємо когенераційні установки, що дасть можливість підтримувати подачу тепла, якщо не буде світла. Зараз є 9 одиниць такого обладнання, триває процес підключення.

Працюємо спільно з Мінреінтеграції та благодійниками, щоб забезпечити опалювальними матеріалами людей у селах. Зараз визначена потреба у твердому паливі майже на 38 тис. домогосподарств. Благодійні організації вже підтвердили готовність надати допомогу на 31,4 тис. домогосподарств: 8,6 тис. з них отримають тверде паливо (вугілля, брикети чи дрова), а 22,8 тис. – грошову допомогу на купівлю.

У кожній громаді створений механізм, який дозволяє визначати, хто потребує допомоги. Наразі жителям області видано 1350 тонн паливних брикетів, а також виплачено 9,7 млн грн грошової допомоги. З 6,4 тис. домогосподарств продовжуємо працювати з міжнародними партнерами. Це питання вирішимо впродовж кількох тижнів, забезпечимо опалювальними матеріалами усіх, хто цього потребує.

- Чи буде з теплом Острів у Херсоні – мікрорайон, який постраждав внаслідок підриву Каховської ГЕС і потерпає від обстрілів?

- Плануємо.

- Мобільне покриття, інтернет-покриття на деокупованій території – як із цим?

- Російська армія зруйнувала всю мережу нашого мобільного зв’язку. З початку року наші оператори поновили роботу шести базових станцій у Херсонському і Бериславському районах, нині їх працює майже три сотні. Майже усі станції мобільного зв’язку укомплектували акумуляторними батареями, генераторами. Загалом за цей рік зріс показник задоволеності клієнтів якістю покриття – з коефіцієнта 4,3 до 5,1. Дротовий інтернет-зв'язок є у 83 населених пунктах, бездротовий – у 102. У 14 населених пунктах з початку року ми відновили інтернет-покриття. Проблема лише у безпековій ситуації у населених пунктах на прибережжі, біля Дніпра.

ЯК ОКУПАНТИ «ХАЗЯЙНУЮТЬ» НА ЛІВОБЕРЕЖЖІ

- Лівий, поки окупований берег – яка там ситуація?

- Залишається вкрай складною. Зараз скаржаться на брак ліків та продуктів, те, що завозять окупанти, – поганої якості. Жорстко проводиться паспортизація. Якщо не маєш російського паспорта – залишишся без базових послуг, можуть позбавити батьківських прав, майна. До тих, у кого немає паспорта, медики не приїжджають на екстрені виклики, бо немає медстраховки.

- Але навіть за таких умов є люди, які так і не взяли російський паспорт?

- Так, не всі взяли.

Розпочався навчальний рік, і окупанти перевіряли родини з дітьми – за якою програмою вони навчаються. Колаборанти приходять у супроводі російських військових і погрожують батькам – перевіряють гаджети, щоб не було додатків, за якими навчаються в українських школах.

- Що там з аграрним виробництвом?

- Загальна площа полів на тимчасово окупованому лівобережжі Херсонщини становить понад 1,3 млн га. Це у два з половиною рази більше, ніж на звільненому правобережжі. Дуже низькі врожаї без зрошення, і ціна на вирощене погана. Не думаю, що там є перспектива займатися сільським господарством без Каховської ГЕС.

- Може, росіянам це і не потрібно, можливо, ця територія їх влаштовує саме такою – закинутою, зруйнованою?

- Погоджуся.

Ірина Староселець

Фото надані пресслужбою ОВА