Запорізькі вибухотехніки: Розмінування області триватиме щонайменше десять років
Російські окупанти постійно вдосконалюють свої знаряддя вбивств і руйнувань
Запорізька область є однією з найбільш замінованих в Україні. І ворог, який захопив 80% її території, далі мінує поля, ставить пастки та закидає населені пункти снарядами, перетворюючи наші землі на мертву пустелю.
Про те, якими смертоносними бомбами атакує ворог Запоріжжя, які додаткові загрози несуть російські ракети та як працюють розрахунки саперів, кореспонденти Укрінформу поспілкувалися з начальником управління вибухотехнічної служби ГУ НП в Запорізькій області, полковником поліції Сергієм Угрюмовим і начальником групи мінно-пошукових робіт ДСНС України в Запорізькій області Святославом Стасюком.
Х-22, ТОКСИЧНА І СТРАШНА
За три роки повномасштабної війни російська армія атакувала українські міста та села тисячами ракет, БпЛА різної модифікації, застосовувала РСЗВ, важку артилерію. А віднедавна закидає Харків, Суми та Запоріжжя модернізованими авіаційними бомбами.
- Це авіаційні бомби, так звані КАБи, але вони модернізовані. Спочатку вони летіли на 40 км, а тепер – до 90 км. Якщо раніше російські солдати працювали такими боєприпасами ближче до лінії зіткнення, то тепер ці бомби несуть руйнування і в доволі глибокому тилу. Страждають від них Харків, Запоріжжя, Суми, бо пускові позиції дають змогу авіації цими бомбами знищувати інфраструктуру міст. Модернізованих ФАБ-500 та ФАБ-250 в них дуже багато, – говорить начальник управління вибухотехнічної служби ГУ НП у Запорізькій області Сергій Угрюмов.
Він має воєнний досвід, займався розмінуванням територій, працює у правоохоронних органах 25 років. Каже, що від початку повномасштабної війни довелося мати справу з різними боєприпасами, зокрема й сучасного виробництва. Його важко чимось здивувати, але ворогу це все ж вдалося.
- Ракета Х-22. Дев’ять випадків застосування по місту маємо з лютого 2022 року. Той обсяг вибухівки, який вони несуть, дійсно вражає. Її розробили в кінці 1960-х років. Це величезного розміру ракета, вага бойової частини сягає тонни, а вирви після неї… Був випадок, коли ми виїхали на приліт – і вирва була 22 метри в діаметрі і глибиною до 10 метрів. Величезна! А ще запах «меланжу» – це дуже токсичний складник ракетного палива. Тут ніякі засоби захисту не допоможуть, отруєння організму може бути дуже сильне і складне. Такі ракети навіть заправляють у спеціальних захисних костюмах. Тож Х-22 – це дуже великі руйнування плюс отрута всередині, – каже Угрюмов.
Він згадав, як одна із цих «Х» у жовтні 2022 року влучила в багатоповерхівку, «розібравши» частину будинку і вбивши людей. Друга – вдарила по приватному секторові: будинків наче і не було.
Підрозділ, який очолює Сергій, у перші пів року повномасштабної війни буквально жив на службі. Бо роботи було дуже багато. З часом її менше не стало, але людські можливості не безмежні, тож відпочинок має бути в кожного.
- Найголовніша проблема вибухотехників та піротехників – це те, що працюєш і стикаєшся з тим самим, і через це притуплюється відчуття страху. Але ж не бояться лише дурні. Людині притаманне відчуття страху, хоч би яким вона була професіоналом, – додає.
МОДЕРНІЗОВАНІ БОМБИ ТА АТАКИ FPV-ДРОНАМИ
Працівники вибухотехнічної служби виїжджають на місця ворожих атак, щоб оглянути місце влучання, встановити вид боєприпасу, подивитися, чи немає поблизу додаткових вибухонебезпечних предметів. Адже від цього залежить безпека всіх, хто працюватиме над ліквідацією наслідків.
- Встановити вид боєприпасів іноді дуже складно. Коли є влучання, то, звичайно, ми попередньо можемо сказати, що саме застосував противник, але треба знайти підтвердження. На це може піти і кілька годин, і навіть кілька днів, – пояснює Угрюмов.
На місцях атак правоохоронці працюють разом із колегами-рятувальникам. Начальник групи мінно-пошукових робіт ДСНС України в Запорізькій області Святослав Стасюк додає: буває таке, що снаряди впали і не розірвалися.
- Ми не досліджуємо і не розбираємо їх. Ми їх транспортуємо та знищуємо у спеціальному місці, – говорить.
Із фахівцями ми спілкуємося поруч зі спеціальним майданчиком, де зберігаються залишки ворожого залізяччя.
- Поліція і ми шукаємо уламки, перевіряємо, чи є якісь вибухові речовини. От труба, яка залишилась, наприклад, від «Смерча», – це вже безпечно. Все інше – небезпечно, починаючи від гранати і закінчуючи авіабомбою, – говорить Стасюк і показує в бік металобрухту, що лишився від ракет.
Фахівець додає, що кожен сапер, кожен начальник розрахунку, який виїжджає на розмінування, розуміє ризики.
- Перед тим як на місці буде працювати група, її командир підходить сам, визначає тип, клас, вивчає, чи можна транспортувати боєприпас, і тільки потім залучається розрахунок. Розрахунок не працює без дозволу командира, – пояснює рятувальник.
Очільник групи говорить, що тепер додалося дуже багато нових типів боєприпасів, якими противник атакує міста і села. Якщо до початку повномасштабного вторгнення рятувальники працювали здебільшого зі снарядами зразка Другої світової війни, то потім додалася реактивна артилерія. Фахівці вивчають суббоєприпаси, касетні бойові елементи. Кажуть, дуже багато ракет, саморобних пристроїв на FPV-дронах, протипіхотних мін, протитанкових снарядів. Все це вивчають, відпрацьовують, щоб розуміти, як і що діє.
- Взяти хоча б ФАБи, які вони модифікують: там інша система спрацювання. Якщо порівнювати з бомбами часів Другої світової, сучасний боєприпас відрізняється саме типом підривника, а корпус і вибухова речовина залишаються ті самі, – каже Стасюк.
Він також зауважує, що КАБи, якими ворог обстрілює прифронтові громади: Оріхів, Малу Токмачку й інші, – такі ж, як і ті, що летять на Запоріжжя. Раніше була помилкова думка, що КАБи летять на меншу відстань і не дістануть до обласного центру.
- Але вони поставили інші двигуни і збільшили дальність польоту. Вони модернізують зброю. Вона найдешевша і водночас може завдати дуже великих руйнувань, – доповнює колегу з поліції боєць ДСНС.
Лише від початку цього року підрозділи ДСНС здійснили 477 виїзди на розмінування (1671 – з початку повномасштабної війни) та знищили 5877 одиниць вибухонебезпечних предметів (9405 – від початку війни).
ЧИМ ВОРОГ «КОШМАРИТЬ» ЗАПОРІЖЦІВ
- Ворожі пускові позиції близько від нас, тому з моменту оголошення тривоги є максимум 3–5 хвилин на те, щоб убезпечити себе. Дуже мало часу, щоб відреагувати населенню. І це – головна проблема, – продовжує Сергій Угрюмов.
За його інформацією, від початку активних бойових дій і до 1 листопада 2024 року у Запоріжжі та на підконтрольній території Запорізької області фахівці вибухотехнічного управління виїжджали на 1103 ворожих удари. Із них 434 було завдано зенітно-ракетними системами С-300, 13 – С-400, «Смерчами» – 40, «Торнадо-С» – 48.
Взагалі 2022 рік вирізнявся тим, що місто Запоріжжя та район потерпали від обстрілів ракетами С-300. Долітали до околиць міста і снаряди великокаліберних РСЗВ «Ураган», «Торнадо-С». Страждали Комунарський та Шевченківський райони. На кінець 2022 року ситуація змінилася – ЗСУ вдалося частково знищити пускові установки противника.
- Це призвело до того, що обстріли саме цим видом озброєння фактично припинилися. Тепер маємо багато прильотів модернізованими так званими керованими авіабомбами – КАБами. Це ФАБ-500 з УМПК – універсальним модулем планерування та корекції. Маса заряду – від 200 до 290 кг тротилу. Руйнування доволі серйозні. Вирва від такої бомби може становити 3–5 метрів, – розповідає Угрюмов.
Бомби запускають із окупованої території: задають певні координати, і вони по них летять.
- Вороги КАБами знищують те, що лишилось від населених пунктів. Люди кажуть: а чого не збиваємо? Бомби збивати складно, бо їх летить багато, у нас немає стільки ППО. Знищувати треба літаки. Якщо їх не буде або ж вони боятимуться ближче підлітати, то міста менше страждатимуть від бомбардувань, – каже співрозмовник.
Він знову нагадує, що свого часу кількість С-300 у росіян вимірювали тисячами одиниць. Були дні, коли по Запоріжжю завдавали 16 ударів лише цими установками.
- Нам вдалося перемогти С-300, тепер ця проблема знята. Вони спробували запускати ці ракети з окупованого Криму, але наша ППО відпрацювала, і вони бояться тепер. Ворог кошмарить нас «шахедами», були прильоти і в місті. Але там, де вони дістають бомбами, то будуть застосовувати їх, а «шахеди» спрямують на інші області, бо БпЛА можуть летіти на велику відстань, – каже Сергій Угрюмов.
Бив ворог по Запоріжжю і ракетами Х-59, потім – Х-69 (це та ж Х-59, але модернізована). Застосовував і ракети Х-31.
- Не можна недооцінювати ворога. Останнім часом у район села Біленького вони запускають з окупованого Енергодару FPV-дрони. Ворог не стоїть на місці, і наше завдання – адекватно реагувати, – коментує очільник управління вибухотехнічної служби.
ТЕРИТОРІЮ БІЛЯ НОВОБОГДАНІВКИ РОЗМІНОВУВАЛИ ПОНАД ЧОТИРИ РОКИ
Він акцентує увагу на ще одній проблемі – екології. Мовляв, якщо уявити, що війна скінчилась і настав час очищувати території, то треба бути готовим до того, що земля увібрала в себе продукти вибухів.
- Це мертва земля. Розмінування, за найскромнішими розрахунками, триватиме десятиліття. Противник зайшов сюди у 2022 році, і весь цей час він модернізує озброєння, мінує землі, намагається будувати оборону, – каже Угрюмов.
Святослав Стасюк погоджується з такою оцінкою:
- На мій погляд, якщо навіть залучити всі піротехнічні підрозділи, які є в Україні: поліцію, ДСНС, військових, то лише одну Запорізьку область треба буде розміновувати років десять мінімум. Це нешвидкий процес. Є багато нерозірваних снарядів, мінних полів, пасток, саморобних вибухових пристроїв. Дуже сильно заміновано. Мінні поля стоять з пастками.
Угрюмов посилається на попередній досвід, коли в 2004–2006 роках вибухали склади боєприпасів у Новобогданівці. Фахівці зазначають, що розмінування території поблизу Новобогданівки тривало 1648 днів. Роботи тоді виконував зведений загін ДСНС.
Вони додають, що противник витрачає ракети, вартість яких сягає мільйонів доларів, на удари по цивільній інфраструктурі. Часто бʼє повторно по тих самих місцях, дочекавшись приїзду різних служб. Вибухотехніки кажуть, що ворог намагається повністю стерти міста.
- Страшно, коли приїжджаємо в населений пункт, в якому були, умовно, два тижні тому, люди там жили, – а тепер вирви після КАБів такі, що не впізнаєш місця, – говорить Святослав.
Сьогодні запорізькі рятувальники допомагають іншим розрахункам на деокупованій території Херсонської та Харківської областей. Крім того, заявки на проведення розмінування залишають фермери, які, попри війну, далі вирощують зерно й інше.
Поліцейські та бійці ДСНС кажуть: як би важко не було, вони виконуватимуть свою роботу, бо від неї залежить безпека і цивільних, і військових.
Ольга Звонарьова, Запоріжжя
Фото Дмитра Смольєнка