Кліматичний армагеддон? У Ле Бурже підраховують шанси
У фонд боротьби з глобальним потеплінням планують закласти 100 млрд доларів
У паризькому передмісті Ле Бурже, під егідою ООН, 30 листопада стартувала Міжнародна кліматична конференція - СОР21. Вона зібрала близько 50 тисяч учасників і триватиме до 11 грудня. У перші дні форуму очікують на 143 глави держав і урядів. Інтерес до СОР21 не зменшився попри серію терактів, що сталися в Парижі за три тижні до її початку.
Здається, прогресивне людство вже чітко усвідомлює: щороку шанси та можливості захисту довкілля тануть прямо пропорційно до підвищення температури. Втім, ніхто не береться спрогнозувати успіх чи провал форуму. Обережні копірайтери порадили організаторам відмовитися від назви «конференція останнього шансу», як це було у Копенгагені, Лімі чи Дурбані.
КЛІМАТИЧНІ СКЕПТИКИ
Більшість вчених поділяє думку, що скорочення викидів парникових газів може стати ефективним способом обмежити підвищення температури на Землі. Втім, є й так звані «кліматичні скептики», які взагалі ставлять під сумнів теорію, що зміна клімату є результатом діяльності людини, пояснюючи це лише природними циклами. Існують підозри, що скептиків фінансують потужні лобі від ділків. Проте, доказів обмаль.
Конфлікт думок створив навіть загрозу свободі слова. І де? У Франції. За місяць до СОР21 у країні вибухнув скандал. Місцевого метеоролога, ведучого програми «Прогноз погоди» на державному телеканалі France 2 Філіпа Вердьє у листопаді було звільнено після публікації його книги «Дослідження клімату». У ній він спростував значення ефекту глобального потепління. У розслідуванні автор вдався до промоції «численних щасливих і позитивних наслідків глобального потепління», наголосив на «науковій невизначеності» й розкритикував політиків, вчених, підприємців, теологів та захисників довкілля за перебільшення проблем зміни клімату. Вердьє написав відкритого листа президенту Франції, поглузував з його щирості у вирішенні проблем довкілля та порадив посадити дерево в Єлисейському палаці, щоб довести свої «зелені» наміри. Сміливість француза коштувала йому місця роботи й засвідчила відношення влади до інакомислення.
Водночас, від такого розвитку подій скепсису не поменшало. З'явилися й інші думки. На переконання співвітчизника Вердьє, геофізика Вінсента Куртільо, зміни клімату пояснюються, передусім, змінами сонячної активності, а не накопиченням парникових газів в атмосфері Землі.
72% французів пов'язують причини глобального потепління із діяльністю людини
Якщо роль Сонця і враховувати у дослідженнях кліматологів, то факт залишається фактом: вплив парникових газів у глобальному вимірі збігається з безліччю природних факторів. Цю позицію підтримує 97% науковців, що працюють над таємницею пошуку причин глобального потепління за останні 50 років. Теза має свою підтримку і серед пересічних громадян. За даними дослідження французького Агентства з охорони навколишнього середовища та раціонального використання енергії (ADEME), 63% французів погоджуються з гіпотезою, що зміна клімату пов'язана з парниковими газами, протилежної думки дотримується 37%. Втім 72% французів вважають, що потепління у будь-якому разі пов'язане з діяльністю людини.
ХТО ВКЛАДАТИМЕ В "ЗЕЛЕНИЙ ФОНД"?
Попри скепсис, більшість вчених, кліматологів, як мантру, повторюють: підвищення середньої температури на Землі на 2°С набуло незворотного процесу. Його наслідками стануть підтоплення багатьох регіонів планети, нещадні посухи в напівпустельних регіонах, зростання кількості, частоти та потужності стихійних природних явищ на кшталт ураганів, штормів та тайфунів. Якщо людство й далі сидітиме, склавши руки, до кінця 21-го століття температура атмосфери може зрости до 6° С, і тоді непереливки буде не лише бідній Африці.
Ось організатори й спробували визначити завданням форуму в Парижі пошук та ухвалення консолідованого рішення зі скорочення викидів парникових газів. Паризька кліматична конференція передбачає підписання міжнародної угоди, у якій сторони візьмуть відповідні зобов'язання. За інформацією організаторів форуму, цей документ майже готовий, з його положеннями погодилася переважна частина учасників: у сукупності ці країни складають приблизно 90% від загального обсягу забруднення повітря.
ООН не має повноважень та механізмів зобов'язувати країни до виконання умов глобальної угоди
Крім того, в Ле Бурже, згідно з рішенням СОР19 (Варшава), кожна з 195-ти країн має представити дорожню карту щодо зниження шкідливих викидів і переходу на «зелені» види енергії.
Учасники СОР21 обговорюватимуть і питання фінансування боротьби з кліматичними змінами. Так званий «Зелений фонд» уже отримав на свій рахунок майже 10 млрд дол. США, з яких майже 1 млрд - виділила сама тільки Франція. При цьому, майбутні внески держав-учасниць конференції мають доповнити чеки різноманітних міжнародних фінансових й інших установ та інститутів, органів місцевого самоврядування, неурядових організацій, великого бізнесу, підприємців та простих громадян. Париж заявив про амбітну мету - досягти розміру фонду у 100 млрд дол. США. Очікується, що зібрані кошти підуть, у тому числі, на фінансування розвитку відновлюваних видів енергії та на допомогу країнам, що найбільше потерпають від глобального потепління (наприклад, деякі острівні держави вже сьогодні стоять на межі знищення від підвищення рівня води).
КОЛЕКТИВНА УГОДА БЕЗ ЮРИДИЧНИХ НАСЛІДКІВ
Текст підсумкової угоди по клімату, який був представлений журналістам у Парижі ще у жовтні, отримав позитивну фахову оцінку. Експерти майже одноголосно відзначили переваги документу в політичному контексті. Упорядники глобальної угоди пропонують конкретні дії: ухвалення законів, юридичних норм та критеріїв, максимальну мобілізацію технічних і фінансових ресурсів. Водночас, фахівці звертають увагу на відсутність юридичних наслідків для тих країн, які не виконуватимуть досягнуті у Парижі домовленості. На цьому наполягали, передусім, США, КНР і РФ. Скріплення підписом глобальної угоди є справою цілком добровільною. Крім того, ООН, під чиєю егідою і відбуватиметься кліматичний форум, не має ані повноважень, ані механізмів зобов'язати будь-яку країну виконувати висунуті умови. Суто з правової точки зору, дотримання узятих зобов'язань є пріоритетом національним, а міжнародні структури не в праві втручатися у цю сферу.
Втім, успіх нинішнього форуму, на думку французького вченого-кліматолога, учасника попередніх конференцій П'єра Радана, залежатиме від ефективності проходження етапів обговорення тексту угоди.
Наступним стане обговорення програм, які кожна країна зобов'язується впровадити для боротьби з кліматичними змінами, та затвердження інструментів моніторингу й контролю їхнього виконання. І, зрештою, питання фінансування. Адже не всі країни можуть собі дозволити таке дороге задоволення. Очікується, що кошти виділятимуться від потужних фінансових інституцій, а для контролю за їхнім використанням буде створено корпус міжнародних інспекторів.
ШТРАФИ І ПОДАТКИ НА ВИКИДИ ПОЗА ПРОГРАМОЮ
За дужки порядку денного Паризької конференції винесено питання економіки боротьби з кліматичними змінами. Організатори дипломатично поінформували: економічна сфера на конференції не обговорюватиметься. Хоча усі розуміють, що в кулуарах форуму її не оминути.
Науковці ставлять конкретне завдання перед урядами: за зниження шкідливих викидів потрібно платити. Урядовці усвідомлюють, що підприємства мають платити штрафи, якщо не скорочуватимуть шкідливі викиди. На часі уведення єдиного міжнародного податку на викиди, запровадження низки квот або спеціальних зборів на фінансові операції з неекологічними видами економіки. Але є уряди, що відмовляються обговорювати цю проблему.
Іншою фінансовою проблемою є питання зменшення державних субсидій на розвиток енерговидобувних галузей. Щороку на ці сектори виділяються сотні мільярдів, які скоротити в окремих країнах практично неможливо. Питання полягає не лише в надприбутках ділків, швидше у структурі економік цих країн. Наприклад, найбільші експортери енергоресурсів виділяють кошти в цю галузь, щоб забезпечити належний рівень життя населенню, а країни, що розвиваються - аби отримати доступ до енергоресурсів. Серед країн, що відмовляються брати участь у цьому, знаходяться як нафтовидобувні країни (Ангола, Болівія, Венесуела, Іран, Ірак, Катар, Нігерія, ОАЕ, Саудівська Аравія), так і низка крихітних країн (зокрема, острівні держави Тихоокеанського і Карибського басейнів), і найбідніші держави планети.
Фахівці також зазначають, що ООН не спроможна вирішувати економічні питання боротьби з кліматом, оскільки не має впливу на світову економіку. Лише Світова організація торгівлі спроможна штрафувати порушників міжнародних норм. Водночас, СОТ не є частиною ООН, а отже її рішення можуть блокуватися Об'єднаними націями. Крім того членами СОТ є не усі країни. Таким чином, несправедливість по відношенню до країн виконавців та порушників певний час зберігатиметься.
Проте, запевняють організатори СОР21, на людство чекають і оптимістичні меседжі з Парижа. Переважно від розвинутих країн і тих, що розвиваються. Більшість держав все-таки підпишуть угоду. А це означатиме, що світ сприймає ідею колективної відповідальності. І це вже хороша новина.
Роман Сущенко, Париж