Окупований Донбас як збройова кузня ІДІЛу

Більше того, ніщо так не виділяє російський почерк, як використання старого кагебешного прийому, а саме: зняття з себе всіх підозр стосовно того чи іншого проступку шляхом випереджального звинувачення в ньому противника (в даному випадку України). Так було і у випадку з ПРПУ «Град-П», коли т. н. заступник командувача корпусом «Міноборони ДНР» Едуард Басурін заявив про те, що нібито підрозділи українських добровольчих батальйонів обстріляли житловий квартал Донецька з саморобної пускової установки, яка використовується бойовиками ІДІЛ.

Акцент у цьому кремлівському інформаційному вкиданні саме на добровольчих батальйонів зрозумілий: якби йшлося про використання ПРПУ «Град-П» підрозділами Збройних сил, то фейк був би занадто очевидний, оскільки цих пускових установок на озброєнні ЗСУ (як і інших силових структур України) просто немає. Так і на підприємствах української оборонки вони не виробляються. Тому вибрали добровольчі батальйони, які нібито «можуть отримати від волонтерів все, що завгодно».

Але і тут є одне «але». Враховуючи те, що негласне ембарго на поставки зброї в Україну досі чинне, а також те, що волонтерам іноді дуже важко провезти в Україну навіть бронежилети і каски, то дістати такий вид зброї, як ПРПУ «Град-П», вони не могли навіть теоретично.

Разом з експортом «Градів» з «ДНР» бойовики ІДІЛ отримують і підготовлених бойовиків - операторів цієї зброї

Водночас, фраза, висловлена ДНР-івським воєначальником про те, що «подібний спосіб пуску (як у «Град-П») традиційно використовується бойовиками терористичної організації ІДІЛ», наводить на певні думки. Кому, як не безпосереднім виробникам і експортерам цього виду зброї, краще за всіх знати про всі нюанси її використання у сирійському конфлікті? А якщо врахувати те, що на окупованій території Донбасу триває активна вербування найманців для участі в бойових діях на території Сирії, в тому числі і в лавах ІДІЛ, то, разом з експортом «Градів», сирійські бойовики мають можливість отримати і підготовлених операторів цієї зброї, а ватажки терористів на Донбасі - знати про всі факти її застосування, як то кажуть, «з перших вуст».

Слід також зазначити, що вся ця історія з заявою Басуріна дуже сильно нагадує недавнє вкидання про нібито поставки Україною зброї в ІДІЛ, яке було побудоване лише на заяві якогось ліванця, який начебто купував зброю (китайські ПЗРК FN6) в Україні та через Туреччину відправляв її бойовикам ІДІЛ.

РУКА МОСКВИ

Завдяки проведеній роботі київського Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР), з'ясувалося, що, по-перше, затриманий в Кувейті прихильник ІДІЛ ліванець Усама Хайат, як і п'ятьох його спільників, ніколи не перетинав кордон України. По-друге, Державна служба експортного контролю (ДСЕК) України станом на 20 листопада 2015 року не отримувала звернень та не надавала дозвільних документів на здійснення міжнародних передач, у тому числі, на експорт/імпорт/транзит через територію України китайських ПЗРК FN6. По-третє, виявилося, що ряд озброєнь для ІДІЛ активно поставлялися Росією з окупованої території Донбасу через Крим. У свою чергу, на Донбас вони були завезені у російських «гумконвях».

У цьому випадку маріонеткові ДНР/ЛНР дуже вигідні Москві, оскільки є своєрідним прошарком, що не дозволяє прямо вказати на реального постачальника озброєнь. Тобто, як у випадку з ПЗРК FN6, так і у випадку з ПРПУ «Град-П», російські пропагандисти та їхні маріонетки на Донбасі дуже добре знають про походження такого озброєння і реальний шлях його прямування.

Виготовлення на ПрАТ «Комсомольське рудоуправління» ПРПУ «Град-П» та їхній подальший «експорт» в ІДІЛ є на сьогодні чи не єдиним доказом використання Росією тимчасово окупованих територій України для контрабанди зброї в Сирію та інші регіони. Так, 3 грудня українське інформагентство УНН повідомило: під час проведення слідчих дій СБУ, у виявлених в Україні прихильників ІДІЛ було вилучено зброю, яка надійшла до них із зони конфлікту на Донбасі. Зокрема, у них було вилучено вогнепальну зброю та гранати типу «РГО», які, згідно з маркуванням, не виробляються в Україні та які не перебувають на озброєнні жодного військового формування (як, до речі, і у випадку з ПРПУ «Град-П»). При цьому, як пояснили під час слідства самі затримані, зброя надійшла до них із зони проведення АТО.

Також, крім самої зброї, бойовиків ІДІЛ на сьогодні чомусь цікавлять... українські паспорти. Так, згідно з наданою компетентними підрозділами СБУ інформацією, представники ІДІЛ неодноразово робили спроби придбати бланки паспортів громадянина України, які були захоплені бойовиками т. н. ДНР/ЛНР на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей. Виходячи з цього, можна припустити, що це робилося для підготовки кремлівськими пропагандистами чергової «інформаційної бомби» про те, що в лавах ІДІЛ нібито воюють громадяни України, і остання, про яку так турбується Захід, є посібником світового тероризму, проти якого так старанно бореться Росія.

Який з усього цього можна зробити висновок? Тільки один: Росія не змінюється. Як і раніше, захоплює чужі землі для того, щоб потім використовувати їх у своїх злочинних цілях. При цьому, для прикриття своїх злочинів вона використовує давно відпрацьовану схему, а саме: завчасно звинувачує в них тих, кого вважає своїми ворогами.

І все б у неї виходило, але тільки ця схема, останнім часом, часто дає збій: або надто очевидним є притаманний Кремлю почерк, або в найнепотрібніший момент починає проявляти себе загадкова російська душа окремих представників «руського міра».

Ігор Федик, Київ.

Фото: glavnoe.ua