Назар Холодницький, антикорупційний прокурор
Ніхто не хоче фінансувати створення власної шибениці
Я бачу ще одну проблему, негатив у тому, що політики робитимуть піар-кампанії зі своїх походів у НАБУ і прокуратуру. Казатимуть: «Я подав заяву, давайте розслідуйте!» Але це не серіал про лейтенанта Коломбо, який за одну ніч здатен знайти злочинця. Справи складні, тому такі походи розцінюю як піар, який не має нічого спільного з прокурорською роботою.
Я вважаю - якщо образили, слід подавати до суду позов про захист честі й гідності. А закидати НАБУ і прокуратуру всілякими заявами, щоб наплодити мільйон проваджень і засипати роботу НАБУ... Я буду всіма заходами це не допускати. Я хочу, щоб НАБУ займалося тими справами, які допоможуть зламати схеми, що сплітались роками.
- Як рухається справа стосовно порушень у сфері атомної енергетики? Чи допитували в НАБУ Мартиненка?
- Детективи внесли відомості до ЄРДР, слідство тільки розпочате. Треба збирати докази, займатися аналітикою... Розумієте, якщо НАБУ і прокуратура коментуватимуть кожне своє провадження, робитимуть серіали, толку не буде.
- На вашу думку, як розрізнити політичне переслідування, міжпартійні розбірки і боротьбу з корупцією. Де межа?
- У нашій державі буде важко це зробити. Я поясню чому. За будь-якими мільярдними розкраданнями на державних підприємствах стоїть хтось із високопосадовців. Хтось із них обов`язково представляє якусь політичну силу. Не будемо називати партії, умовно назвемо їх "чорні" і "білі". Коли візьмемо когось із чорних, то будуть казати, що це замовлення білих. І навпаки. Але ми не якийсь базар, щоб урівноважувати... Впіймали чорного, значить треба взяти і білого. Тому ви ще побачите пікети під Антикорупційною прокуратурою, це все попереду.
- Нещодавно в інтерв`ю Артем Ситник заявив, що автоматична передача справ може ускладнити роботу НАБУ і САП. Він вважає, що доцільно було б внести до КПК перехідні положення, які дозволять залишити корупційні справи, порушені до 4 грудня, в Генпрокуратурі. Це лише побажання чи для цього щось робиться на законодавчому рівні?
До прикладу: хочуть передати справу Лазаренка. Її порушували, коли я ходив ще у 7-й клас
- Це узгоджена позиція. Є побоювання, що нас закидають безперспективними справами. У чинному КПК передбачено, що всі кримінальні провадження стосовно високопосадовців мають бути передані в НАБУ. Якщо ми отримаємо всі 20 тисяч томів, то атикорупційні органи ляжуть і вже не встануть. Це об'єктивна істина, яка на руку тим, хто прагне, щоб ми не запрацювали. До прикладу, хочуть передати справу Лазаренка. Її порушували, коли я ходив ще у 7-й клас. Що я зараз буду з нею робити? Знаєте, в такому мотлосі можна загубитися...
Ми з Ситником вважаємо, що НАБУ має розпочати роботу з чистого аркуша. У випадку, коли нові провадження десь перетинатимуться зі старими, то нічого не заважає окремою постановою їх забрати.
З цього приводу у нас запланована зустріч з представниками профільного парламентського комітету, які обіцяли провести відповідні зміни до кінця цієї сесії Верховної Ради.
- Які будуть зарплати у ваших фахівців?
- Законом «Про прокуратуру» передбачено, що рядові прокурори мають отримувати близько 50 тисяч гривень на місяць. У керівників зарплата визначена у розмірі близько 60 тисяч, у начальників управлінь - 65 тисяч, у мене біля 80 тисяч. Це суми вже з урахуванням різних надбавок.
Ще 23 листопада генпрокурор написав листа на ім`я прем`єра з обгрунтуванням, що на зарплати, закупівлю чотирьох автомобілів базової версї марки «ФольксВаген Пассат», комунальні платежі та комп`ютерну техніку САП потрібно 78 мільйонів 110 тисяч гривень.
Тобто, якщо враховувати 190 мільйонів доларів допомоги віце-президента США Байдена, то нам потрібно трохи більше 3 мільйонів.
Що робить Кабмін з нашим фінансуванням? Вони 11 грудня вносять до парламенту доопрацьований проект Держбюджету, в прикінцевих положеннях якого йдеться, що через відсутність коштів зупиняється положення статті 81 закону «Про прокуратуру», яка регулює заробітну плату.
Тобто, нас фінансуватимуть як звичайний департамент Генеральної прокуратури, а наші слідчі будуть отримувати 7-8 тисяч на місяць.
Зараз всі антикорупційні прокурори - під пильною увагою, і будь-який ганебний вчинок матиме ефект бомби
Склалася ситуація, коли всі погоджуються, що корупція - наше найбільше зло, і з нею треба боротися, але грошей на це не дають. З такими зарплатами я не зможу мотивувати людей, які займатимуться мільярдними аферами. Що я скажу? Хлопці, ви будете отримувати 7 тисяч, але будьте чесними? Це при тому, що зараз всі антикорупційні прокурори під пильною увагою, і будь-який ганебний вчинок матиме ефект бомби.
- Як розцінюєте таку фінансову політику уряду по відношенню до САП?
- Як небажання боротися з корупцією. Коли на повну силу запрацюють НАБУ і САП, почнеться ланцюгова реакція... Напевно, хтось не хоче, щоб ми цим займалися. Знаєте, фактично, весь склад Кабміну - це наші потенційні клієнти. Всі. Від прем'єра і міністрів, до їх замів, розумієте? Ніхто не хоче фінансувати створення власної шибениці! Але є тиск Європи, є тиск Штатів і треба показувати, що щось робиться.
- На вашу думку, хто конкретно за це відповідальний?
- У рішеннях Кабміну є одна особливість: там, де відповідають колегіально, не відповідає ніхто, бо завжди можна перевести стрілки на когось іншого.
- А яка ситуація з фінансуванням місцевих прокуратур, які нещодавно реформували?
- У новому законі прописано, що рядовий працівник місцевої прокуратури повинен отримувати не менше 12 мінімальних зарплат. Тобто близько 14 тисяч гривень. Під час конкурсного відбору кандидатів мотивували високими зарплатами, але переможці з 1 січня, як і раніше, отримуватимуть ті самі 3-4 тисячі.
У проекті Держбюджету на 2016 рік для Генпрокуратури передбачено 3 мільярди 145 тисяч 274 гривні - при потребі у 10 мільярдів, тобто лише 30 відсотків.
З цього стає очевидним, що новий закон «Про прокуратуру» не діє, і нам нема чим мотивувати місцевих прокурорів для боротьби з корупцією.
- Як перевірятимете своїх підлеглих, чи буде у САП відділ внутрішньої безпеки?
- Такий відділ є в Генпрокуратурі, але планую дуже широко застосовувати інші заходи... Люди повинні розуміти, що кожен їхній крок - під моїм скрупульозним наглядом.
За часів генпрокурора Пшонки всі переживали за честь мундира, і коли траплялися ганебні вчинки, то намагалися звільнити заднім числом. Я орієнтую одразу, що ніяких задніх чисел не буде. Зловлять когось на хабарі, взнаю про якісь схеми - буде кримінальне провадження, СІЗО і вирок.
Бо як у схеми вникати, то всі герої, а коли ловлять - відразу розказують, що двоє дітей, мама інвалід, тато чорнобилець і наводять тисячу аргументів - що їх до цього призвело.
- Побутує думка, що «з вулиці» дуже важко потрапити в прокуратуру, бо тут працюють чиїсь сини, племінники, внуки... Як влаштувалися в органи?
- У нас в державі прийнято вважати, що посадовець має бути чийсь. Мене з ким тільки не пов'язували - і з колишнім прокурором Київської області Гайсинським, з колишнім заступником генпрокурора Голомшею. Один колись на роботу брав, і я його раз бачив під час призначення, а в іншого - три місяці працював у команді, після чого відносини підтримуються на рівні «добрий день, як ваші справи», не більше.
У мене в сім'ї не було юристів, прокурорів, волохатих лап. Мама 20 років пропрацювала на автобусному заводі в цеху якості, тато - електрик-поліграфіст теж на заводах працював.
Під час вибору професії мені говорили, що нереально вступити на бюджет юридичного факультету Львівського університету. Але чотири місяці інтенсивної підготовки та недоспаних ночей - і я був 113-й із 125 студентів, які потрапили на бюджетну форму навчання. В житті не платив за жоден екзамен. Лише коли перший Майдан був, як голова профкому юрфаку, уклав з викладачами угоду, що від нас їдуть 15 чоловік, і заліки нам поставили автоматом. Це був єдиний бонус за всі п'ять років навчання.
Коли почався розподіл спеціалістів, я хотів лишитися у Львові, але не було місць. Тоді в університеті дали направлення в прокуратуру Київської області, яку на той час очолював Гайсинський. У нього була фішка: кожен, хто приходив на роботу, сідав і на п'ять аркушів писав свою автобіографію. Потім я дізнався, що він читав їх на предмет того, наскільки грамотно претендент пише і викладає думку. Він мені й запропонував місце в Києво-Святошинській прокуратурі. Перший рік жив у гуртожитку. Тоді складна ситуація була: фінансування прокуратури було ніяке, всі були на самозабезпеченні. Тим самим спонукалася корупція. Бувало, приходиш на роботу, а там немає паперу, принтер не заправлений, і майже весь аванс йшов на канцелярію. Було важко, але, тим не менше, у Києво-Святошинській прокуратурі я відпрацював сім років. З часу приходу Януковича і до повалення його режиму я жодного кар'єрного росту не зробив: як був старшим помічником прокурора району в 2009 році, так і лишився. Просто у 2012 році під час реорганізації цю посаду назвали «старший прокурор прокуратури».
- А як потрапили в помічники до заступника генпрокурора Голомші?
Не платив ніяких грошей за посаду. Вважаю, що кар`єру допомогла зробити революція
- Під час революції я ходив на Майдан. Це була моя принципова позиція. Зранку на роботу, де в суді підтримував обвинувачення у своїх бандитів, а увечері - туди. Я не соромився, що прокурорський працівник. Були моменти, коли посвідчення допомагало забрати когось із людей. На Майдані я познайомився з Голомшею. Почали спілкуватися... Я ж не знав, що він стане першим заступником генпрокурора. Потім з кадрів подзвонили, і я перевівся на посаду його старшого помічника. Підстав відмовлятися не було. Знову ж таки, я не платив ніяких грошей за посаду. Я вважаю, що кар`єру допомогла зробити революція.
У Голомші був напружений графік. Робочий день у нас починався о сьомій тридцять, а закінчувався о першій, півдругої ночі. Я його поважаю, він реальний спеціаліст, профі прокурорський, він чесний, я бачив його бажання розворушити цей смітник. Ну, часу не вистачило...
Уявіть, що таке Генеральна прокуратура зразка березня-квітня 2014 року. Це повне безвладдя, деморалізація правоохоронної системи, розуміння, що Крим анексують, а ми нічого не можемо зробити, це початок Донбасу... Страшні часи були. Тоді день ішов за місяць, я набрався досвіду і організаційного, і керівного.
Потім, коли генпрокурора Махніцького зняли, на його місце прийшов Ярема, першим заступником став Герасимюк. У нього були свої помічники, мені пояснили, що не бачать у його команді. Я пішов у творчу відпустку і дописав дисертацію. В грудні минулого року мені запропонували посаду першого заступника прокурора АР Крим. Це прокуратура в екзилі, фактично без території, повноважень і штату. Але я погодився. Зконтактувався з кримськими татарами, Рефатом Чубаровим, познайомився з Мустафою Джемільовим. Якщо у Чубарова у лютому було повне несприйняття цієї прокуратури, то в жовтні ми вже спільно працювали під час блокади ЛЕП.
- Нещодавно до вас та Ситника було адресоване анонімне звернення лісників із проханням відреагувати на корупцію в галузі. Чи можуть стати такі звернення приводом для початку перевірки?
- Анонімні звернення, по закону, не можуть бути прийняті до розгляду. Лісникам потрібно відкрито заявити про корупцію, не боятися. Для початку треба хоча б прийти і написати заяву. Але не приводити з собою триста телекамер... Бо всі ці піар-акції, як правило, не мають жодного подальшого розвитку. Треба розмежовувати право і піар. Це повинно бути тихо, під чітким прокурорським керівництвом.
- Чи будете реагувати на журналістські розслідування?
- Скажу так, журналістське розслідування є підставою для початку кримінального провадження. Думаю, що реагувати будемо, але, знову ж таки, це потрібно робити правильно, не піаритися. Ці провадження розслідуються трошки інакше.
Як ми кримських депутатів арештували? Коли б я казав, що їдемо затримувати депутатів-зрадників, то вони не приїхали б. А так була злагоджена співпраця СБУ і прокуратури. Ми їх вели, і це дало результат. Обидва зараз сидять у СІЗО, по одному справа вже в суді з вересня (екс-депутат парламенту Криму Василь Ганиш - ред.), а по другому (екс-депутат Севастопольської міськради Володимир Галичий - ред.) слідство вже мало закінчитися.Так само і тут працювати треба злагоджено.
- У суспільства великі очікування від НАБУ і САП. Не боїтеся, що виникне розчарування, коли ловитиметься «маленька рибка»?
- Дрібних рибок у нас апріорі не може бути. Це крупні лососі - судді, керівники органів прокуратури, міністри і їхні заступники, губернатори. Начальники управлінь та відділів - це парафія Державного бюро розслідувань.
Головне завдання антикорупційної прокуратури і бюро - не ефектність, а ефективність. Нашим ефектом будуть вироки в судах, а не просто затримання чи підозри.
- Але напрацювання вже є?
Грунтовніші результати будуть пізніше, бо корупція у нас - віртуозна
- Зараз по деяких категоріях чиновників, підслідних НАБУ, здійснюються певні заходи. Напрацювання є. Думаю, перші результати будуть вже скоро, в період новорічних свят. А грунтовніші результати будуть пізніше, бо корупція у нас віртуозна.
Я розумію, що суспільство очікує... Скажу більше. Мені в перший день роботи, другого грудня, дев'ять людей написали СМС - коли вже там прем'єр буде сидіти в тюрмі. Я вивчав європейський досвід, і в Румунії орган на кшталт нашого бюро кілька років тому арештував і довів до суду діючого прем'єр-міністра, але перед цим вони більше семи років здійснювали розслідування.
В Україні нікого не здивуєш, що діти генералів, які ніколи не працювали, живуть у Новопечерських Липках. А наше завдання - щоб від цього дивувались
- Враховуючи, що наші посадовці мають рахунки закордоном, в офшорах, чи налагоджуєте співпрацю з іноземними колегами?
- Ми покладаємо великі надії на американських і європейських партнерів. У них є досвід, є бажання нам допомогти і найголовніше - є можливості.
Американці нам допоможуть знайти і повернути відмиті кошти, вони знають як це зробити. Саме цього і остерігаються наші корупціонери.
- Зрозуміло, що ваше завдання - боротися з корупцією у вищих ешелонах влади. А як вилікувати від цього націю?
- Знаєте, корупція закладається, коли дитина бачить, як мама купляє шоколадку і віддає її лікарю. Все починається з маленького. Треба міняти мораль, а для цього потрібно починати з себе.
В Україні нікого не здивуєш, що діти генералів, які ніколи не працювали, живуть у Новопечерських Липках. А наше завдання - щоб від цього дивувались.
У кожної людини є страх. Якщо будуть знати, що НАБУ може увірватися раптово, то будуть боятися. Це хороша ін'єкція.
Ні я, ні Ситник нікому не обіцяли служити, крім українського народу. Коли ми поламаємо великі схеми і покажемо суспільству, що високопосадовці сядуть за злочини, нам повірять.
Антикорупційний прокурор і директор НАБУ, на яких немає впливу, не вигідні нікому. Буде опір олігархів та депутатів, які стоять за схемами. Це пікети, війна компроматів. Все попереду.
Алла Шершень. Київ.