Лілія Гриневич, голова комітету ВР з питань науки і освіти

 Якщо захотіти, то 12-річну школу можна запровадити і з вересня 2016-го

- Перш за все, 12-річка змушує передбачити, як буде організована мережа навчальних закладів. МОН пропонує зберегти чотирирічну початкову школу. Але ж всі добре знають про проблему дітей 5-6 класів, коли дитина після початкової школи від одного вчителя приходить на багато предметів і багато вчителів, - це завжди є серйозним стресом.

У багатьох країнах з успішною системою освіти, наприклад, Фінляндії, дітей упродовж 7 років навчають одні й ті ж учителі. Для нас важливо зрозуміти, яким чином ми організуємо навчання дітей 5-6 класів. Це ще маленькі діти, дуже часто в умовах сільських територій їх також не бажано довозити далеко до школи, тому що їм треба відповідно раніше вставати, вони пізніше приїжджають після школи додому. Наша позиція така: діти початкової школи повинні навчатися якнайближче до дому.

- Це означає, що початкові класи залишаться, навіть якщо закриватиметься малокомплектна школа?

- Незважаючи на будь-які труднощі, нам треба зберігати початкові школи навіть у тих маленьких населених пунктах, де є такі діти дошкільного віку і віку початкової школи. Ми заклали принцип, що початкові школи не можна закривати. Якщо є діти початкової школи, діти, яким по 6-9 років, їх не можна возити кудись далеко.

При цьому хочу наголосити, що діти 5-6 класів також потребують інших підходів. І ця проблема жодним чином в законопроекті поки не розв'язана. Нашою ж робочою групою прийнято рішення не долучати їх повністю до початкової школи, але в межах основної школи виділити ці класи як окремий цикл, який матиме свою специфіку викладання, змісту освіти та навчальної програми. Потрібно, аби у таких дітей не було великої кількості предметів.

Далі на сільській території старші діти мають навчатися в опорній школі, яка здатна забезпечити їм кращу якість навчання, аніж в малокомплектній школі, де один учитель викладає англійську мову, фізику і фізкультуру. Уже на цей рік заплановано програму грантів для таких опорних шкіл, які будуть визначатися громадянами при упорядкуванні мережі навчальних закладів. Гранти передбачають забезпечення шкільними автобусами і сучасним обладнанням.

- Чи змінюватиметься система викладання у 1-4 класах?

- Сьогодні програма початкової школи неймовірно перевантажена фактологічною інформацією. Для віку 6-7 років важливо розвивати не аналітичні вміння дитини, а її емоційний інтелект - навчити виражати свої почуття, розвивати свої здібності. І тут важливіше дати дитині можливості виражати себе через мистецтво, танці, спів, через можливості творчого вирішення різних завдань.

Важливо, щоб у початковій школі ми змінили зміст освіти і методики викладання, які стимулюватимуть дитину думати, а не тільки запам'ятовувати. Не може бути такої ситуації, що дитина прийшла додому і не здатна без батьків виконати домашнє завдання. А сьогодні батьки дітей у початковій школі добре знають, скільки їм доводиться працювати зі своїми дітьми після школи. Це свідчить про неправильну організацію навчального процесу і про необрунтовано перевантажений зміст освіти в початковій школі.

- Із якого року планується перехід до 12-річної системи навчання в школах?

12-річку можна запускати одночасно з 1-го класу та з наступного рівня - 5 класу

- Вважаю, що 12-річку можна запускати не тоді, коли прийнято закон, а, у першу чергу, тоді, коли готовий буде новий зміст освіти, готові до нього вчителі, готові до нього підручники.

Якщо вже зараз Національна академія педагогічних наук, МОН, освітянська спільнота організують процес вироблення такого нового змісту, підвищення кваліфікації вчителів початкової школи, і це все буде готове для запуску, тоді ми можемо запускати 12-річку з 1-го класу наступного навчального року, тобто у вересні 2016 року. Якщо з'ясуємо, що усе це не підготовлено, тоді не маємо права на запровадження 12-річної школи.

Але 12-річку можна запускати не тільки з 1-го класу, а й одночасно з наступного рівня - 5 класу.

- На вашу думку, реально цей процес реалізувати до 1 вересня 2016 року, адже залишилося півроку, а закон не прийнятий, учителі не навчені, навчальна база не підготовлена?

- Усе залежить від того, як діятимуть наші можновладці. Можна сісти, скласти руки і чекати на прийняття закону. А можна вже сьогодні розробляти новий зміст освіти, здійснювати і планувати підвищення кваліфікації вчителів. Готуватися.

Політична воля прийняти 12-річку є. Так, мусить тривати рутинна робота над законом, ми мусимо його доопрацювати, але так чи інакше він буде прийнятий, хай до кінця травня максимум, у другому читанні, я маю на увазі. Проте стратегічний напрямок реформи зрозумілий.

- Урядовий законопроект передбачає поділ освіти на початкову, базову та профільну. Якраз в останній і з'являється ще один додатковий рік, не властивий сучасній школі. У чому особливість такої трирічки?

- Ідея профільної школи - задовольняти профільність вибору випускників. Вона матиме 2 напрямки - це будуть школи академічного спрямування, які фактично готуватимуть дітей до вступу у вищі навчальні заклади, і школи професійного спрямування, так звані професійні ліцеї, професійно-технічні навчальні заклади, у яких діти отримуватимуть загальну середню освіту й одночасно здобуватимуть кваліфікацію робітника, першу професію.

- Професійні ліцеї - це щось на кшталт сучасних ПТУ?

- Саме так!

Також існуватимуть коледжі - те, що називали зажди технікумами, у яких діти, крім загальної середньої освіти, отримуватимуть ще молодшого спеціаліста.

Сутність змін полягає ще в тому, що до цього має також дозріти суспільство. Розумієте, принцип 11-річної повної загальної середньої освіти і вступ до університетів у 17 років зберігся на території Європи тільки в Росії, Україні та Білорусії. Це нас замикає у такий простір, коли ми не можемо дати нашим дітям більше, ніж потрібно. Україна обрала євроінтеграційний вектор, тож варто задуматися над конкурентоспроможністю наших дітей на європейському ринку праці.

- У чому полягатиме суть навчання в академічній старшій школі?

- Вона буде профілюватися. І тут є величезний виклик для нас. У межах великого міста проблем немає, тому що можна зробити кілька профільних ліцеїв цієї трирічної старшої школи академічного спрямування, які матимуть конкретний профіль, припустимо, природничо-математичний чи гуманітарно-правовий.

Але уявіть сільські школи! Для їхнього навчання доведеться створювати багатопрофільні ліцеї. Тобто потрібно у мережі освітніх закладів виділити базові школи, які стануть такими багатопрофільними ліцеями, де один клас може бути одного профілю, інший клас - іншого. Туди довозитимуться діти з різних населених пунктах. Можливо, при цих ліцеях доведеться також відкривати й гуртожитки, щоб діти могли їхати додому тільки на вихідні.

- Ви зазначали, що нинішні ПТУ можуть стати базою для трирічної професійної школи. Сьогодні їх утримання передано на місцеві бюджети. Чи не вбачаєте ви загрозу в тому, що до моменту реформування цих закладів їх може вже просто не існувати?

- Насправді, мене дуже турбує ситуація з професійно-технічними навчальними закладами. Зараз, коли їх передано на місцевий рівень для фінансування, мусимо дуже глибоко вивчити ситуацію, чи на місцевому рівні є достатня кількість податків і надходжень для утримання цієї мережі!

Нещодавно мер одного з українських міст заявив, що в нього у професійно-технічних закладах навчається тільки 20 % громадян його міста, а решта - це діти з області, тому він не збирається їх фінансувати. Це - неприпустима ситуація. Або ми забираємо з місцевого рівня професійно-технічну освіту, тому що вона нам у перспективі 12-річної школи дуже потрібна, та й не тільки 12-річної, вона потрібна на ринку праці, або ми зобов'язуємо міста і чітко дивимося, що доходи цих міст дозволяють утримувати професійно-технічну освіту.

Вважаю, що місцеві бюджети зараз, принаймні, потрібно підтримати субвенцією на підготовку робітничих кадрів і розділити фінансову відповідальність - діти, які є мешканцями відповідного міста, навчаються за кошти міста, а діти, які є з області, навчаються за кошти субвенції на підготовку робітничих кадрів. Хочу звернути увагу також на те, що поряд із професійною кваліфікацією, діти у цих закладах здобувають загальну середню освіту, тож їм повинні належати й визначені кошти освітньої субвенції.