Віталій Кличко, мер Києва
Я не буду мовчки дивитися, як хтось свердлить дірку в нашому спільному човні
Тож іще раз хочу підкреслити: оскільки ми, як влада, за все несемо відповідальність, ми вимагаємо дотримання за-ко-ну! По-іншому працювати в місті Києві не можна! Наше ключове завдання - не давати можливості будувати без дозволів. З цього приводу я звертався до представників правоохоронних структур - нам необхідна їхня допомога і підтримка, щоб перевіряти всі будівництва на наявність необхідних документів. До того ж, зараз ми спростили отримання документації - якщо раніше всі погодження і підписи треба було збирати півтора року, то зараз на це потрібно 90 днів.
- Але є вже зведені будівлі з усіма дозволами, які спотворюють історичне обличчя міста. Що з ними робити?
- Ми зараз розбираємося в ситуації. Це непросте завдання. Коли я прийшов у цю будівлю, перше, що ми зробили, - багато років це умисно не робилося - ухвалили рішення про буферну зону, до якої входять Києво-Печерська лавра, Софія Київська і дніпровські схили, де будь-яке будівництво за-бо-ро-не-не!
Але хтось там будував, руйнуючи, можна сказати, ідентичність Києва, а нам зараз доводиться шукати компроміс і шукати виходи з цих дуже складних ситуацій.
- Які межі цього компромісу?
- Ви маєте якісь варіанти? Пропонуйте, будь ласка, ми з великим задоволенням за участю громадськості обговоримо усі пропозиції.
- Але серед громадськості популярна думка, що якби бодай одного забудовника змусили знести незаконну будівлю, а не подарувати місту як Музей Києва, тоді це, можливо, стало б наукою для інших.
- Добре. Будинок на Грушевського знести? Припустимо. Але забудовника це не зачіпає - він продав квартири і зник, а ми будемо воювати з киянами, які зараз живуть у цьому будинку.
Тобто, відповідати мають люди, які дали дозволи на незаконне будівництво, і на порядок у цьому питанні можна розраховувати, коли саме ті люди будуть сидіти в тюрмі.
- Ви вважаєте, що колись таке буде?
- А це вже питання до правоохоронців! Наведу вам один приклад. Ми ще у серпні 2014 року за результатами аудиту, який виявив зловживань на мільярди гривень, передали у прокуратуру сотні кілограмів документів. На їх підставі відкрили 82 кримінальних справи.
Людей не цікавить процес - має бути результат! Його відсутність їх уже дратує, вони кажуть, що вся ця боротьба з корупцією - це імітація, гарні казки, які розповідають політики
- А скільки з них передано до суду?
- Я з великим задоволенням можу сконтактувати вас із міським прокурором, поставте йому це питання! Я звертався публічно і до прокурора міста, і до генерального прокурора, і до Президента, вони знають мою чітку позицію щодо цього. А мені кажуть про провадження, про терміни, про процесуальний період. Але людей не цікавить процес - має бути результат! Його відсутність їх уже дратує, вони кажуть, що вся ця боротьба з корупцією - це імітація, гарні казки, які розповідають політики. Бо, якщо ви боретеся з корупцією, хто покараний? Це ж ключове завдання сьогоднішньої влади!
Тому до роботи правоохоронних структур у мене великі питання.
У цьому плані я не можу не згадати випадок з «шаленим BMW». Як людина, яка жила на Заході, я усвідомлюю необхідність чіткого дотримання правил. Для мене злочинець той, хто сідає п'яним за кермо, той, хто по місту, де встановлено обмеження швидкості 60 км на годину, літає під 200 км, той, хто ігнорує вимогу поліції зупинитися. Я розумію, що сталася трагедія. Але трагедія також могла статися, якби ці п'яні хлопці наїхали на інших людей. Я переконаний, що відповідальність за загибель хлопця у першу чергу лежить не на поліцейському, а на тому, хто сидів за кермом, і за це він має бути суворо покараний!
Якщо зараз буде засуджений поліцейський, це означатиме, що всі можуть ганяти, ігноруючи закон?
Мене можуть критикувати за цю мою позицію, можуть не критикувати, але я впевнений у тому, що нам потрібно дотримуватись правил. Більш того, я щойно повернувся з США, де спілкувався з поліцейськими: вони кажуть, що відкрили б вогонь набагато раніше, тому що п'яні люди за кермом становили небезпеку для мешканців вашого міста. І якщо зараз буде засуджений поліцейський, це означатиме, що всі можуть ганяти, ігноруючи закон? Це означатиме, що поліцейський не може застосувати зброю, коли є загроза для мешканців міста? Для мене такі речі справді незрозумілі! Я скажу більше: у мене є інформація, що це ігри політиків, які грають м'язами і з'ясовують, яка з силових структур має більший вплив. Але наслідки цього відчуватиме громада Києва і не тільки, а й всі українці.
Слід визнати, що протестні настрої серед людей зростають, вони кажуть - ми змінили обличчя у владі, а система залишилася та сама, всі говорять про боротьбу з корупцією, а нічого не змінюється.
- Ви з ними згодні?
- Я з цим не тільки згоден, а роблю все для того, щоб зламати цю систему!
Що стосується моєї відповідальності, я можу чітко заявити: моє завдання зробити так, щоб не було місця для корупції, знищити підгрунтя для цього. Яким шляхом? Зробити всі процеси публічними, прозорими, відкритими, зрозумілими для кожного. Ми відкрили мерію, відкрили засідання комісій, інформацію про тендери, документообіг, бюджет, проводимо відкриті конкурси на посади директорів комунальних підприємств. Про-зо-ро! І це ключова складова нашої боротьби.
Зараз тільки лінивий не говорить про зловживання з держбюджетом, що хтось там «пиляє» гроші, і вони ідуть кудись не туди. Я залучив іноземні компанії, і зараз Київ входить до числа 250-ти міст світу, які користуються електронним бюджетом у рамках програми «Smart City». У нас кожен може подивитися в онлайн доступі надходження і витрати міського бюджету, бюджети районів. Дитячі садки, школи, ЖЕК - всі їхні витрати прозорі. Результат? У той час, коли в країні торік ВВП впав на 10 відсотків, ми отримали в бюджет Києва на 30 відсотків більше коштів! Це не означає, що економіка в Києві почала краще працювати. Це ті гроші, які крали і розтягували по кишенях, а зараз вони знаходяться у бюджеті Києва і працюють на громаду.
Але один я, самотужки, не зможу побороти корупцію, це - наше спільне завдання, хоча, на жаль, не всі це усвідомлюють.
Приміром, до мене звертаються бізнесмени і кажуть, що від них за щось вимагають хабар. Я їм кажу: «Давайте оприлюднимо, хто і за що вимагає! Звернемося в правоохоронні органи». А вони відразу: «Ні-ні, нам потрібно вирішити питання!» І мене обурює, що я, значить, повинен боротися, а вони - "вирішувати питання"! Адже відповідальність за корупцію несе не тільки той, хто отримує хабар, а й ті, хто його дає.
У ПЛАНІ МОТИВУВАННЯ КОМАНДИ Я РОБЛЮ ВСЕ, ЩО МОЖУ
- Все ж таки ви не один, у вас є команда, давайте поговоримо про неї. У ЗМІ була інформація, що ваші американські політтехнологи радили вам змінити попередню команду, бо в неї є корупційний шлейф. А яка їхня думка щодо нинішньої?
- Для мене зараз дивно чути від вас, що у мене є американські політтехнологи.
- А що в цьому поганого?
- Ні, зачекайте, я не збираюсь виправдовуватися, але ця інформація неправдива - у мене немає американських технологів!
А щодо різної інформації в ЗМІ, то ми щойно на цю тему з дружиною розмовляли. Моєму старшому синові виповнюється 16 років, і я з нею раджуся щодо навчального закладу, де він би далі здобував освіту. Я хотів би, щоб заклад був інтернатного типу, щоб син навчався у суворих умовах, бо у нього зараз перехідний вік. А дружина мені телефонує і каже, що поки ти думаєш, куди його прилаштувати, його вже «прилаштували» - ЗМІ написали, що наш син навчається у Флориді.
Це просто один з багатьох прикладів «правдивості» деякої інформації в пресі.
Погодьтеся, було б дуже дивно, якби німецькі, французькі, американські політтехнологи вирішували проблеми звичайних киян.
Я дійсно за кордоном знаю багатьох і звертаюсь по допомогу до всіх, хто є другом України, - до інвесторів, політиків, технологів, іноді прислухаюсь до їхніх порад, але наймати когось - навіщо? У нас сформована команда людей, яка кожного дня переймається проблемами людей, і шукає напрямки їх вирішення.
- З чисельністю вашої команди не все зрозуміло: січневою постановою Кабміну вам обмежили кількість заступників до чотирьох, у вас наразі їх шість, регламентна комісія Київради погодила призначення ще двох (Київрада 3 березня підтримала це рішення. - Ред.) Як ви будете виходити з цієї колізії?
- Це взагалі дуже дивна ситуація. Дивіться, в Києві офіційно зареєстровано 3 млн мешканців, а разом з незареєстрованими у столиці проживає близько 5 млн людей. Тобто, на Волині - 1 млн мешканців, у Києві - близько 5-ти, але і там, і там по чотири заступники. Тому мені було дивно, коли кількість заступників скоротили. Але питання не в кількості, а в ефективності кожної людини, яка відповідає за свій напрямок - транспорт, соціальну сферу, житлово-комунальну тощо. Це по-перше.
А по-друге, чотири заступники передбачено головам адміністрацій, а я ще й мер міста і можу мати заступників із самоврядних повноважень. Якщо політики заявляють про розширення місцевого самоврядування та надання більших повноважень на місця, то сама громада Києва, Київрада визначає, скільки людей потрібно, щоб ефективно вирішувати проблеми. Тобто, у цьому питанні ніякої колізії немає.
- А чому у вашій команді немає жодного грузина? На вас не вистачило?
- А в мого прес-секретаря Оксани чоловік грузин (сміється). А якщо серйозно, то в мене скоро буде грузинський радник по реформі медичної сфери.
Але національність для мене не має значення, головне - ефективність. Я знаю, що грузинський досвід дуже позитивний - я там був і постійно зустрічаюсь і з Саакашвілі, і з Сакварелідзе, і з Хатією Деканоїдзе, і обговорюю, яким чином зробити ті чи інші кроки.
- Ви розповідали в інтерв'ю, що за свою роботу не отримуєте зарплати. А як ви мотивували заступників стати членами вашої команди?
- Це велика проблема, тому що кожний заступник - це кризовий менеджер, від якого я вимагаю працювати не по вісім, а, коли потрібно, по 10-12-14 годин на добу, а дехто у надзвичайних ситуаціях працює і по 24 години. При цьому зарплатня заступника - 5 тис. гривень. Переважна більшість моєї команди - патріоти, люди, які дійсно хочуть змінити ситуацію, але через деякий час постає питання, як їм утримувати свої сім'ї. Та й, відверто кажучи, багато комерційних структур пропонують цим людям стати менеджерами в їхніх компаніях.
Тому в плані мотивування я роблю все що можу: стараюсь, щоб вони отримували надбавки, за свій рахунок вожу їх на поєдинки брата, ще якісь речі, але ніякої корупційної складової тут немає.
НАВІЩО КИЄВУ ЩЕ 500 ДЕПУТАТІВ РАЙРАД, КОЛИ НЕВІДОМО, ЩО ВОНИ РОБИТИМУТЬ
- Ще одна колізія у столиці виникла з виборами до райрад, які були призначені, а потім призупинені. Відомо, що ви голосували проти їх повернення. То все ж таки, райради потрібні чи ні?
- Моя позиція чітка - я завжди виступав і виступаю за розширення самоврядування і повноважень місцевих громад. Але до цього ми повинні підходити як державні мужі, а не популісти.
Мене звинувачують у тому, що ми, нібито, боїмося виборів до райрад. Але кілька місяців тому наша політична сила показала у Києві найкращий результат, вигравши 105 із 120 округів.
Я за те, щоб підходити до питання системно. Райради в містах не прописані в Конституції, тому давайте візьмемо перелік великих міст, куди ми хочемо повернути райради, - Київ, Дніпропетровськ, Харків, Львів, законодавчо пропишемо чіткі правила, визначимо їхні повноваження і тоді проведемо вибори.
Якщо ми сьогодні повернемо райради у столицю, це не працюватиме через конфлікт між Київрадою і райрадами, бо повноваження міських і районних депутатів дублюються. Це нагадує ситуацію, коли ви сідаєте в таксі з двома водіями і кажете, куди їхати, а кожен з них має свій план, як вас довезти. Існує дуже велика вірогідність, що ви нікуди не поїдете або доїдете до першого стовпа. Тому необхідний чіткий розподіл повноважень.
Ще один нюанс - нинішній виборчий закон недосконалий. Чому? Тому що ми обманюємо виборців. На минулих місцевих виборах, які ми проводили по новому закону, для встановлення результату використовувалася дуже складна формула, а в підсумку 18 округів не мають свого представника у Київраді, а деякі мають по два. Тобто, люди віддали голос за кандидата, який виграв на цьому окрузі, і розраховували, що він відстоюватиме їхні інтереси, а той не пройшов. І вони зараз питають, до кого їм звертатися, а ми будемо розказувати про колізію?
Така ж ситуація може повторитися і на виборах до райрад. Тому виникає питання, для кого ми їх проводимо - для політичних сил чи для людей, яким треба, щоб їхні проблеми вирішували?
Тож спершу треба законодавчо чітко прописати повноваження депутатів райрад і доопрацювати виборчий закон, бо інакше проводити такі вибори немає сенсу.
- Тож судове рішення про призупинення підготовки до виборів райрад не випадкове?
- Я до судів не маю жодного відношення! Я зажди озвучував свою позицію і впевнений, що в основі наших дій повинна бути не політична мотивація, а інтереси людей. Нам не потрібно ще 500 депутатів, нам треба знати, яке завдання і яка відповідальність у кожного з них.
А в цій ситуації проглядається політичний популізм: у 2009 році лідер політичної партії «Самопоміч» пан Садовий заявляв, що за райради виступають антиукраїнські сили, а тепер його політична сила виступає як завзятий поборник райрад. Політик повинен бути послідовним і виходити не з політичної доцільності, а з інтересів людей.
- У Києві райони - як маленькі міста. Чи планується розвивати місцеве самоврядування на рівні мікрорайонів?
- Органи самоврядування населення - це одна з ключових складових самоврядування. Вони вже починають працювати, це ініціатива знизу, і ми підтримуємо розвиток місцевого самоврядування в цьому напрямку.
ХІБА ЦЕ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ, КОЛИ МОЇХ ЗАСТУПНИКІВ ЗАТВЕРДЖУЮТЬ У КАБМІНІ
- За останній рік було багато розмов про децентралізацію. Які її плюси і мінуси для столиці? Що Київ від цього отримає і що втратить?
- На жаль, ми живемо в епоху популізму. Якщо ми говоримо про децентралізацію, то це ж не тільки красиве слово, а й конкретні кроки, яких, на жаль, ніхто не поспішає робити.
Наприклад, я як мер міста, щоб призначити заступників, мушу бігати погоджувати їх в Адміністрації Президента, в Кабінеті міністрів. А мені кажуть: «Ні-і-і...».
Пам'ятаєте мою обмовку, що мої заступники уже два місяці лежать у Кабміні? Тобто, подання на заступників лежать там місяцями. А вони повинні не "лежати" там, а працювати тут! Яким чином чиновник у Кабміні може визначити, чи фахівець той чи інший кандидат? Тільки тут, на місці, можна з'ясувати, наскільки професійно людина виконує свої обов'язки. Чи якомусь чиновнику наверху це видніше? Такі призначення - це відповідальність місцевої влади! Мене кияни обрали мером, я формую команду ефективних менеджерів, здатних вирішити проблеми, і представляю її, а не Кабмін вирішує, з ким мені працювати. Бо інакше це вже не самоврядування, це не децентралізація!
Це по-перше. По-друге: кожен киянин платить місцеві податки і збори, а їх знову забирає Кабмін і каже: «А ми вам дамо стільки-то!». Тобто, знову не громада вирішує, скільки в неї залишається грошей, а якісь дядьки наверху.
Але ж сьогодні Київ повинен будувати дороги, метро, добудовувати мости, інфраструктурні об'єкти - школи, дитсадки і таке інше. За які кошти? Ті, що в нас забирають? Зараз усім містам залишають по 60 відсотків податку на доходи фізичних осіб, а в нас 60 відсотків забирають. Яким чином столиця повинна розвиватися?
- Але ваші опоненти обвинувачують вас у тому, що в нас забирають 60 відсотків ПДФО, бо раніше столиця платила 40 нарівні з усіма. Чому ви віддали наші 60 відсотків?
- Будь ласка, проінформуйте мешканців столиці: я постійно борюсь за те, щоб податки киян залишалися в місті і працювали на громаду. Я приходив до Верховної Ради і заявляв, що це дискримінаційна норма. Це моя принципова позиція, і вона завжди була такою. Київрада зверталася до Президента, уряду і парламенту. Ми вимагали, щоб в Держбюджеті врахували інтереси Києва. Але столицю залишили на "голодному пайку".
- То не будемо віддавати 60 відсотків нагору?
- У нас не питають, чи зможемо ми їх дати, у нас за-би-ра-ють! Я звертався і звертаюсь до всіх: ми будемо залучати до відстоювання цієї позиції киян, щоб Кабмін змінив цю дискримінаційну норму, бо Київ повинен розвиватися.
Ще одне питання, яке стосується децентралізації. Знаєте, чому ми не можемо навести лад з паркуванням на вулицях? У нас немає повноважень навіть штрафувати! Ми вже скоро рік як чекаємо від Верховної Ради, коли вони зможуть прийняти відповідний закон! Але ж це наші повноваження, віддайте їх нам! Це завдання міської влади - встановлювати штрафи, евакуювати неправильно припарковані автівки.
Сьогодні в центрі міста дивна ситуація: кияни скаржаться, що машини стоять скрізь, а парковки напівпорожні. Знаєте чому? Тому що кожний водій думає: «А чому я повинен платити за парковку, коли я можу безкоштовно кинути автівку де завгодно, і мені за це нічого не буде?». Можете подивитися парковку біля Європейської площі - там є обгороджена парканом ділянка, я сказав: «Якщо люди не знають, напишіть двометровими літерами «Паркінг». Написали. Але туди все одно ніхто не заїжджає, щоб не платити, а лишають машини на вулиці, на тротуарах.
Я вимагаю: якщо ми говоримо про децентралізацію, дайте нам повноваження наводити лад на вулицях - це завдання місцевої влади
Зараз дехто пропонує обмежити в'їзд у центр міста. Але це не потрібно, якщо кожний водій знатиме, що залишати автівку на околиці набагато дешевше, і саме вартість паркування спонукатиме водіїв не завантажувати центр міста. Але це працює тільки тоді, коли в нас є ефективний інструмент штрафування і змушення дотримуватися порядку. Якого, на жаль, у нас досі немає не тому, що ми не хочемо, а тому, що нам не дають законного права навести лад.
У цьому плані у мене, як у міського голови, руки зв'язані. Я вимагаю: якщо ми говоримо про децентралізацію, дайте нам повноваження наводити лад на вулицях - це завдання місцевої влади.
Та сама ситуація з муніципальною поліцією. Вибачте, ця структура (Нацполіція. - Ред.) не така ефективна, ми краще знаємо власні проблеми, нам потрібна муніципальна поліція, яка наводитиме лад на вулицях. Це - наше завдання і наша відповідальність. Але нам не хочуть це віддавати, бо хтось там, мовляв, створить собі поліцію. Київрада створить і чітко визначить її повноваження по наведенню порядку!
Тому я вимагаю зараз від Верховної Ради віддати нам необхідні повноваження, щоб ми не приймали напівлегітимних рішень, які потім будуть оскаржувати в судах і так далі. А якщо ми матимемо законні підстави і муніципальну поліцію, яка буде нам підпорядковуватися, тоді зможемо в дуже короткі терміни навести порядок з паркуванням у місті.
Я декларував і декларую: за той період, на який мене обрали, моє завдання зробити так, щоб у столиці була муніципальна поліція, податки киян залишалися в бюджеті Києва, щоб громада мала право впливати на вирішення існуючих проблеми, а не чекати, коли хтось зробить нам подарунок.
НАМ ПОТРІБНО ВИЛІЗТИ З БОЛОТА, В ЯКОМУ МИ ПОКИ БУКСУЄМО
- А на чому Київ може заробити зараз, поки нам повернуть наші податки і повноваження?
- У Києві є великий, середній і малий бізнес, і, щоб він ефективно працював, ми повинні створювати рівні умови і конкурентне середовище. Треба залучати інвесторів, бо без інвестицій нам зараз буде дуже тяжко.
Я можу сказати, що за минулий рік ми залучили 1,7 млрд гривень інвестицій. Це, можливо, не дуже великий показник, але непоганий сигнал, що Київ є інвестиційно привабливим. І це тільки початок. Наше завдання - залучити в місто якомога більше грошей.
Під час кожної закордонної поїздки я використовую свої персональні контакти і можливості, щоб відкривати різні двері, заходити до різних людей, привертати увагу до нашого міста, нашої країни і залучати сюди інвестиції.
Я торік поїхав у Польщу, домовився і підписав з компанією Pesa меморандум про налагодження виробництва трамваїв у Києві. Це дасть додаткові робочі місця, сплату податків, якісний транспорт місту. Вигідно? Вигідно!
У Давосі я зустрівся з президентом компанії SAP, вони надали нам софт, і в нас запрацювала система «Розумне місто» - ми зараз розширюємо цю програму. Поїхав у Берлін - домовився і нам передали звідти снігоприбиральну техніку. Щойно я повернувся з Нью-Йорка, де відбувався розподіл мільярдів доларів на боротьбу зі СНІДом, я впевнений, що частина цих коштів піде на Київ.
Зараз ми залучаємо інвесторів, щоб добудувати Подільсько-Воскресенський міст, зробити тунель від Дарницького моста, запустити наземне метро. У мене є мрія, щоб улюблене місце відпочинку киян -Гідропарк був не «шанхаєм», де розпивають спиртні напої, а справді місцем відпочинку. Ми зараз працюємо у цьому напрямку.
Програм і планів дуже багато - це й створення туристичної інфраструктури, і багато інших речей, які пов'язані між собою, як ланцюг, бо йдеться про створення нових робочих місць, про надходження до бюджету міста.
Це дасть можливість отримати більшу динаміку розвитку, тому що ми поки що буксуємо, нам потрібно з цього болота вилазити.
- А чому ми буксуємо?
- Я про це вже казав - у нас багато невирішених проблем, таких, як неподолана корупція і, на жаль, слабка дієздатність нинішньої системи. Нам треба зробити її динамічною і технологічною, щоб був відгук і реальний результат.
Наведу приклад. Пам'ятаєте страйк пересувних кав'ярень біля мерії? Дійсно, комусь не подобається, що ми почали наводити лад. Але якщо за весь минулий рік місто отримало з цих мобільних кав'ярень 250 тис. гривень доходів, то в цьому році ми провели торги тільки по центральній частині міста і уклали контракти на 10 млн гривень. Є різниця?
- А ще ж у столиці багато зовнішньої реклами. Скільки місто на ній заробляє?
- КП «Київреклама» торік перерахувало до міського бюджету 152 млн гривень. З одного боку, це набагато краще, ніж було до того, але, якщо відверто, ми можемо, як мінімум, вдвічі збільшити ці надходження, якщо наведемо лад з рекламою.
Відверто скажу, мені не подобається, що Київ зараз нагадує якусь строкату ковдру. Він повинен показувати свою архітектуру, самобутність, а не рекламні щити, та ще й встановлені незаконно. Наприклад, у нас за минулий рік було демонтовано 3800 незаконних рекламних носіїв, і це втричі перевищує показники попереднього року.
Зараз ми також намагаємося знайти підтримку для наших комунальних підприємств у правоохоронних структур, поліції при наведенні ладу і декларуємо прозорі правила, щоб не було звинувачень у зловживаннях з рекламою. Поки що такі звинувачення є, і наше завдання на нинішній рік - навести лад у цьому питанні, зменшити кількість носіїв і отримувати відповідні надходження до бюджету.
- Але, окрім бюджету міста, пересічних киян непокоїть і стан їх власного. Ви казали, що не погодите нове підвищення тарифів, але є ще величезні борги за вже існуючими перед «Київенерго», «Київводоканалом». Як їх гасити?
- Місто не може взяти ці борги на себе, але шляхи вирішення цієї проблеми існують. Я доручив профільним заступникам створити робочу групу і з'ясувати, де ми можемо оптимізувати використання енергоносіїв, на чому зекономити, щоб не перекладати це навантаження на плечі пересічних киян. Це, по-перше, несправедливо, а, по друге, заганяє їх у глухий кут нових неплатежів. І напрацювання вже є, найближчим часом комісія має представити свої пропозиції.
- А ви доносите свої міркування і аргументи до прем'єра і президента, з якими разом стояли на Євромайдані?
- Я звертаюсь публічно і непублічно і кажу: таке захмарне підвищення тарифів - це помилка, ми не повинні цього робити. Але, відверто кажучи, сьогодні, з одного боку, превалює великий нігілізм, а з іншого - політичний популізм, де особисті амбіції, політичні інтереси, на жаль, домінують над інтересами країни.
Але я однозначно говорю про, можливо, неприємні речі, які мають під собою підгрунтя. Мовчки сидіти у човні і дивитися, як хтось починає свердлити в ньому дірку, я не збираюсь.
- А до кого вам простіше достукатися, щоб сконтактувати, - до Меркель чи Порошенка?
- Я можу достукатися до будь-кого!
- А «достукатись» до когось у прямому розумінні не виникало бажання?
Щойно повернувся з Заходу, де лунають такі речі: «Ви знову повторюєте ті ж самі помилки, які були після Помаранчевої революції. Не робіть цього!»
- За багато років занять спортом я не використовував своїх професійних навиків поза рингом. Але попереджаю: якщо людина не сприйматиме нормальної мови аргументів, переконання, я буду використовувати всі засоби, якими володію, щоб навести лад у столиці, країні і нарешті запустити реформи. Бо від успіху країни у впровадженні реформ залежить її майбутнє - буде Україна існувати як держава чи ні. Це не високі слова. Я щойно повернувся з Заходу, де лунають такі речі: «Ви знову повторюєте ті ж самі помилки, які були після Помаранчевої революції. Не робіть цього!».
І може статися так, що наші партнери, наші друзі, які підтримують Україну, її розвиток у демократичному європейському напрямку, махнуть рукою і скажуть: «З ними немає сенсу працювати, вони між собою не можуть розібратися!». Це була б найганебніша ситуація, і я докладаю всіх зусиль, аби її уникнути.
Надія Юрченко, Київ.