Серед богунівців мажорів не знайдеш. Ліцей, де вчать на вояків
60% випускників Київського військового ліцею імені Богуна продовжують військову кар'єру
Восьма ранку понеділка, біля КПП Військового ліцею імені Івана Богуна нас зупинив черговий. Після пояснення, що прийшли на зйомку і маємо дозвіл від їхнього начальства з Міноборони, курсант поспішає уточнити інформацію у керівництва. Нічого дивного, адже за пропускний пункт не впускають навіть батьків. А про сторонніх годі й казати.
І ось вона, територія ліцею, де виховують майбутніх офіцерів. Доки керівник закладу проводить «5-хвилинку» з курсантами, які очолюють підрозділи, особовий склад (а це майже 600 курсантів!) шикується на плацу. І вже натхненні промовою керівника курсанти у супроводі оркестру крокують до ліцею під звуки маршу. Для богунівця - це типовий ранок понеділка.
Поки кадети снідають, Ярослав Гаврилюк - офіцер-психолог роти ліцеїстів пропонує зайти в музей історії. Розповідає про історію, Івана Богуна та традиції й про те, що в 2015-му богунівці складали присягу на острові Хортиця.
Як після вільного хлопчачого життя курсантам живеться у казармах? Ярослав Миколайович погоджується: напочатку – важкувато. Тут – порядок, дисципліна і режим, а батьків поруч нема. Сутужно з доступом до Інтернету, і кулькість особистих речей обмежена. Утім, щороку лише двоє-троє не витримують і просяться назад, до звичайних шкіл.
З музею історії – на урок історії. Навчальна програма військового ліцею не відрізняється від шкільної. Предмети затверджені Міносвіти, а заняття ведуть звичайні вчителі, а не офіцери. З одним із таких вдалося поспілкуватися: фанат своєї справи, колекціонує вирізки з газет із минулого століття, документи, гроші, фотографії. Найцінніший – лист солдата з фронту 1943 року. Урок, який вестиме у курсантів, стосується проголошення Україною незалежності.
Наступний урок – англійської мови. Учителька англійської демонструє лінгафонний кабінет: за обладнанням у київських школах таких лише два – один з них у «богунівців».
- Великий плюс – що хлопці люблять техніку, - каже вчителька, - а тут є що поклацати.
Роки зо два тому ліцей жартома називали закладом для перевиховання дітей високопосадовців. У 2013-у тут був скандал: колишнього керівника засудили за здирництво – брав хабарі за позитивну оцінку на вступних екзаменах.
- Після Майдану все змінилося, каже заступник начальника ліцею з навчальної роботи полковник Дмитро Оржешко.- Зараз дуже багато пільговиків, тут вчаться переважно діти з простих сімей.
Наразі дітей відомих політиків та військового керівництва, за його словами, тут немає.
- Більшість курсантів з села чи з міста?
- Десь, 50 на 50. Вчаться діти з усіх регіонів, більшість, звичайно, з Києва та Київської області.
Виявляється, 2007 року, після виходу серіалу «Кадети», рейтинги якого зашкалювали і у нас, за один курсантський мундир змагалися аж 7 хлопців. У 2015 конкурс не був захмарним - 2 людини на місце. Мабуть, війна вплинула...
Чи мають батьки за щось платити? Виявляється, ні. Всі підручники для богунівців закуповує держава, гроші на ремонт, як у школах, тут теж не збирають. І загалом - навчання, проживання і харчування у ліцеї повністю за державний кошт.
Зараз у Військовому ліцеї імені Богуна навчаються близько 600 юнаків - три роти 10-го класу і три роти 11-го. В кожній - по 100 ліцеїстів. Рота ділиться на взводи, по 25 хлопців у кожному. За кожним взводом закріплений вихователь з числа військових. А роль класного керівника виконує командир взводу.
За здоров'ям юнаків стежать лікарі ліцейської поліклініки. У кожній роті є психолог (його обов`язок – профілактика порушень дисципліни). Офіцер-психолог Ярослав Гаврилюк запевняє: "дідівщини" у ліцеї не існує, а 11-й клас ніколи не ставиться зверхньо до 10-го.
Свята-святих, де, зазвичай, не ступає дівчача нога - казарма. Біля входу «на тумбочці» струнко витягнувся днювальний. Командним голосом оголошує, що увійшов старший офіцер-вихователь. Навколо – ідеальна чистота, стільці – ніби під лінійку. Хлопці прибирають власноруч і територію, і навчальні класи, і казарму, перуть та прасують речі. Щотижня тут банний день. «Звичайно, жартує вихователь, є й душові, бо це тільки москалі раз на тиждень миються».
На стінах – фото відмінників, на полицях – кубки й медалі. Турнік, на якому можна підтягнутися, телевізор, шафи…
У хлопців шестиденний робочий тиждень. У суботу після занять можна поїхати додому чи прогулятися Києвом. Але обов'язково мають повернутися назад до 20:00 неділі.
Чи у когось із хлопців батьки воюють на Сході? Вихователь кличе одного з курсантів. Ілля розповів, що батько служить у складі 81-ї бригади ВДВ. Де саме - не знає, але сподівається, що тато повернеться додому.
- А ти через війну не боявся вступити до військового училища?
- Війна лякає, звичайно, але треба підтримувати гарний настрій, і все буде добре. (Посміхається) Військова справа - зараз це потрібно.
А ще тут у тренді – спорт. Займаються плаванням, семиборством, різними видами боротьби, футболом тощо. Серед них - 7 кандидатів у майстри спорту, які, до речі, матимуть право вступати у ВВНЗ поза конкурсом. Знайомлюся з одним із них. У Кирила майже військове прізвище Комісар, а за здібності до гімнастики його кличуть «акробатом». Хлопець родом із Луганської області.
- Чому вирішив вступати до Києва?
- Спочатку хотів іти в горлівський інститут на перекладача, але оскільки зараз війна, довелося вступати до Києва у військовий ліцей. У мене дідусь військовий, і я вирішив вступати сюди, бо мені це подобається.
- Що плануєш далі?
- Хочу працювати в СБУ військовим перекладачем або військовим дипломатом, бо добре знаю англійську і польську.
- У тебе на Луганщині, напевно, залишилися друзі, як вони відреагували на рішення стати українським військовим?
- Не знаю, як старше покоління, але мої друзі свого ставлення до мене не змінили.
Зараз спортивна команда ліцею готується до змагань «Снайпер столиці». Хлопці завжди повертаються з призами, хваляться, що це їм зовсім нескладно.
Їдальня приємно дивує – великий зал, яскраві штори на вікнах, скатертини. На обід - салат із маринованих огірків, український борщ зі сметаною та меленим салом, гречана каша з котлетою і компот.
- На харчування одного курсанта виділяється 68 грн 50 коп. Це більше, ніж на солдата у ЗСУ, і цього достатньо для чотириразового харчування, - розповідає Дмитро Оржешко.
Раз на півроку хлопців опитують, які продукти вони хотіли б додати в раціон, а які з нього вилучити. Виявляється, найбільше курсанти полюбляють смажену картоплю, але її дають лише у четвер - бо смачно, але не дуже корисно.
А ще хлопці вчаться бальних танців, співають у хорі, а на дискотеки до них приходять дівчата з київських шкіл. Але найголовніше - двічі на тиждень курсантів вчать військової справи, а влітку вивозять на військові польові тренування. І, звичайно ж, зоряний час кожного кадета - участь у парадах і заходах, де присутні перші особи держави.
Для зацікавлених:
1. До Київського військового ліцею ім. І.Богуна можна вступити з 8-го і 10-го класів. Тим, хто вирішить продовжувати навчання у ліцеї з 10-го класу, у рік вступу має виповнитися 15-16 років. Навчаються хлопці два роки за програмою, що відповідає програмі 10-го та 11-го класів загальноосвітнього навчального закладу 3-го рівня. А ось до філії ліцею - Навчально-оздоровчого комплексу в м. Боярка - хлопці можуть вступати після 7-го класу, у рік вступу їм має виповнитися 13-14 років. Відповідно, вчитимуться хлопці довше - 4 роки.
2. Вступна кампанія починається у другій половині червня. Майбутній кадет має успішно скласти екзамени - диктант з української мови, математику та іноземну мову, фізпідготовку - при цьому шкільний атестат не враховується. Ще до початку іспитів абітурієнти обов'язково проходять професійний відбір - медкомісію (її проводять лікарі з військового шпиталю) та психологічний тест (на можливість психічних розладів та схильність до суїцидів).
3. Список тих, хто може бути зарахований до ліцею поза конкурсом, досить довгий: діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти загиблих на Майдані та діти військовослужбовців, які загинули при виконанні військових обов'язків. Діти загиблих військовослужбовців зараховуються до ліцею протягом всього навчального року. Також за окремим конкурсом вступають до ліцею діти учасників АТО та ліквідаторів аварії ЧАЕС, напівсироти, діти з багатодітних родин, переможці ІІІ-ІV етапів Всеукраїнських шкільних олімпіад та обдаровані діти. Однак, попри свої права, пільговики однаково мають успішно скласти іспити, пройти медичну комісію та психологічний тест. Ті, хто почав навчання в Боярці, після 9-го класу переводяться до Військового ліцею у Києві. Вони вже мають звання сержанта, і, зазвичай, саме з їх числа призначають командирів відділень і заступників командирів взводу.
4. По закінченню військового ліцею випускники отримують диплом про повну середню освіту - з ним можна вступати до будь-якого вищого навчального закладу. Але на загальних підставах і за результатами ЗНО. А ось у вищих військових навчальних закладах випускники ліцею мають квоту - 15% на кожен набір. На сайті ліцею є список ВВНЗ, де чекають майбутніх офіцерів. Згідно зі статистикою, 60% випускників Київського військового ліцею імені Богуна таки продовжують військову кар'єру.
Юлія Горбань, Київ
Фото Олег Петрасюк/Укрінформ