Історики доведуть абсурдність резолюції польського сейму - В'ятрович

Ухвалення у Польщі резолюції щодо Волинської трагедії стало результатом антиукраїнської істерії, яку нагнітають певні політсили з метою здобуття політичних дивідендів.

Так нинішню резолюцію сейму оцінюють в Українському інституті національної пам'яті.

"Рішення польського парламенту стало неприємним, але закономірним результатом наростаючої антиукраїнської істерії та небажання розібратися з важкою історією в Польщі, яку провокують політичні сили, зокрема представлені в сеймі. Насправді воно не має нічого спільного із вшануванням пам'яті загиблих, а є лише інструменталізацією минулого конфлікту для здобуття політичних дивідендів сьогодні", - наголошується у прес-релізі.

За словами голови інституту Володимира В'ятровича, цим рішенням сейму не завершиться антиукраїнська хвиля, яка вже кілька місяців наростає у Польщі. Зокрема, на осінь там запланована прем'єра пропагандистського фільму "Волинь", який лише посилить однобоке уявлення про польсько-український конфлікт у минулій війні.

"Сумно, що польському політикуму забракло розумних і відважних (жодного проти і лише 10 утрималося під час голосування), здатних зупинити нікому не потрібні політичні суперечки довкола минулого, що відбуваються на тлі зростання воєнної загрози зі Сходу", – сказав В'ятрович.

Голова УІНП додав, що йому не соромно за українців у цій дискусії: "Запропонована вкотре українцями формула "пробачаємо і просимо вибачення" насправді є єдиним можливим форматом загоєння ран минулого. Але цього разу простягнута українцями рука зависла в повітрі", – зазначив В'ятрович.

В’ятрович сподівається, що попри зміни в польській політиці і завдяки зусиллям Інституту національної пам'яті започаткований минулого року діалог істориків у форматі Українсько-польського форуму буде продовжено. "Цей діалог зможе не тільки допомогти зрозуміти минулий конфлікт, а й уникнути помилок наших предків. Певен, що докладна праця істориків, в тому числі з нововідкритими в Україні архівними матеріалами, з кожним разом лише доводитиме абсурдність цього політичного рішення, зокрема і писання історії в парламентах загалом", - наголосив український історик.

Як повідомляв Укрінформ, нижня палата польського парламенту (сейм) ухвалила у п'ятницю резолюцію у справі Волинської трагедії, назвавши її "геноцидом" польського народу і встановивши 11 липня Національним днем пам'яті. Документ одразу набуває чинності після ухвалення сеймом.

Верхня палата польського парламенту (сенат) ухвалила резолюцію 7 липня.

В Україні та Польщі різне ставлення до трагічних подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1945 років. Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за етнічні чистки обох сторін. У Польщі вважають, що в їх результаті загинули понад 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.