Три чверті українців вважають Голодомор геноцидом

Більшість українців (72%) погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом, не погодились із цим 14%, не визначились - 14%.

Про це свідчать результати дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» у вересні 2016 року.

«Незважаючи на те, що кількість тих, хто визнає Голодомор геноцидом, дещо зменшилась у порівнянні з минулим роком (з 80% до 72%), водночас вона є такою ж як у 2014 році і вищою, аніж була у 2010-2012 рр. (близько 60%)», - йдеться в повідомленні на сайті соцгрупи.

 Твердження, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом українського народу, поділяють практично всі жителі Заходу країни (97%), більшість опитаних Центру (78%), майже дві третини Півдня (57%) та трохи менше половини Сходу (48%).

 Мешканці сіл більше згодні з тезою про Голодомор-геноцид, аніж мешканці міст (79% проти 68%). Серед респондентів, рідна мова яких українська, прихильників тези 83%, в той час як серед тих, хто вважає рідною російську, – 47%. У віковому розрізі кількість тих, хто підтримує тезу про Голодомор-геноцид, коливається від 70 до 75% у різних категоріях. Водночас простежується різниця у кількості противників цієї тези у вікових групах: чим старші опитані, тим їх більше.

 Серед прихильників євроінтеграції тих, хто погоджується, що Голодомор 1932-1933 був геноцидом 86%, серед противників майже удвічі менше – 48%. Подібна тенденція і серед тих, хто за чи проти вступу до НАТО (91% проти 53%).

У групі «Рейтинг» наголосили на відсутності зв’язку між ностальгічними настроями за СРСР та сприйняттям Голодомору як геноциду. Так, 59% тих, хто жалкує про розвал Радянського Союзу у 1991 році, все одно погоджуються з тим, що Голодомор був геноцидом (25% - не погоджуються). Серед тих, хто не жалкує, таких 85%.

 Дослідження проводилося 16-22 вересня. Було опитано 2 тисячі респондентів віком від 18 років. Похибка вибірки - не більше 2,2%.