Побиті на Майдані журналісти кажуть, що їхні справи "застрягли" в судах
Результатів розслідування справ щодо побиття журналістів спецпризначенцями "Беркута" у Києві в грудні 2013 року наразі немає.
Про це повідомили Укрінформу у прес-службі Національної спілки журналістів за результатами опитування кількох представників ЗМІ, яких побили у Києві в грудні 2013 року.
Зокрема, Олег Хаврук, який на той час був заступником головного редактора видання Comments.ua, а нині є координатором Руху сприяння територіальній обороні України, у коментарі НСЖУ зауважив: днями отримав повідомлення від прокуратури, що він може ознайомитися з матеріалами слідства. Хаврук додав, що час від часу його викликали, допитували, проводили слідчі експерименти. "З п'яти судових засідань не було жодного по суті: то адвоката немає, то прокурор не з'явися. Якщо чесно, я не знаю жодної людини, яка була б покарана за те, що сталося зі мною три роки тому", - зазначив постраждалий журналіст. В НСЖУ зауважили, що у грудні 2013 року в журналіста була розбита голова, забої рук та спини, накладено шви.
Зі свого боку, тодішній фотокореспондент сайту "Житомир.інфо" Михайло Загорський також проходить по справі, де в статусі обвинуваченого – керівник харківських беркутівців Владислав Лукаш. 1 грудня він був у епіцентрі подій за редакційним завданням. Попри те, що показував журналістське посвідчення, його наздогнали і били по обличчю, вибивши з рук фотоапарат.
"Суд постійно переносять. Я отримую виклик, приходжу – і тут кажуть, наприклад, що немає прокурора. Це просто витрачання часу. Багато людей змушені приїжджати з інших міст і ні з чим їхати назад. Ось останній раз суд був запланований на 22 листопада, а його перенесли аж на 21 лютого. Взагалі незрозуміла ситуація. При цьому обвинувачений навіть не має підписки про невиїзд, на всі засідання приходить і спокійно сидить у білій сорочечці", – зазначив Загорський.
Після побиття він отримав струс мозку та багато інших діагнозів, підтверджених судмедекспертизою. Однак їх, за словами постраждалого, "звели до мінімуму", а повторну судмедекспертизу через рік не проводили (хоча це і мало відбутися).
"Звичайно, надія є на те, що винні будуть покарані, але поки що жодних результатів не бачимо, і дії правосуддя викликають щонайменше подив", – каже колишній фотокор.
У свою чергу, перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко, коментуючи події 1 грудня 2013 року, зауважив, що побиття медійників стало свідченням реального ставлення тодішнього режиму до журналістів. "Немає журналіста – немає і невигідної владі інформації... Але цей шок не зупинив працівників медіа. А професійні організації об'єднав у справі допомоги пораненим колегам та вимогах покарання винних", – зазначив він.
Водночас, як наголошує Томіленко, через три роки, які пройшли з часу сумнозвісних подій, досі виникає чимало запитань. "І якщо пройшло три роки, а ми не говоримо про розслідування і справедливість у справах цих десятків побиттів, то значить Євромайдан для журналістів досі не закінчився", - зазначив він.
У НСЖУ також нагадали, що у ЗМІ 1 грудня 2013 року називають днем найбільших провокацій. Тоді бійці "Беркута" били всіх підряд, незважаючи на пред’явлення посвідчень "преса". Понад півсотні журналістів були побиті спецпризначенцями, багато хто потрапив до лікарні, частина залишилася без професійної техніки.