Адвокат Семени спрогнозував вирок кримському журналісту

Вирок у справі обвинуваченого окупантською владою у сепаратизмі кримського журналіста Миколи Семени з максимальною ймовірністю буде обвинувальним попри відсутність складу злочину.

Таку думку висловив в інтерв'ю Укрінформу розповів один із адвокатів журналіста Андрій Сабінін.

"З одного боку, адвокат зв'язаний позицією підзахисного та лінії захисту - і ми говоримо, що складу злочину немає і, відповідно, будемо просити виправдання. Але з іншого боку, і тут полягає парадокс, ілюзій ми не маємо в силу сформованої практики і припускаємо, що вирок з максимальною часткою ймовірності буде обвинувальним", - сказав він.

За словами захисника, на сьогодні Семені пред'явлено обвинувачення в остаточній редакції, а його адвокати  - у процесі ознайомлення зі справою. Теоретично до кінця року справа може потрапити до суду, а її розгляд розпочнеться не раніше середини - кінця січня.

"Складу злочину немає, виходячи з міжнародно-правового розуміння поняття територіальної цілісності. Водночас, ми розуміємо, що не для того ці справи порушувалися, щоб потім у судах виправдовувати. Ну не виправдовують у нас у судах, тим більше - у таких справах. А тому ми реалісти, і в ідеалі для нас - добитися мінімального строку, до того ж умовно", - зазначив Сабінін.

Адвокат наголосив, що у ФСБ не проводили психологічну експертизу спрямованості висловлювань журналіста, що потрібно робити у таких справах. Натомість проведена лише лінгвістична, у ході якої експерт-лінгвіст відповідав на правові питання, що є "російською, хибною практикою з екстремізму".

Крім того, дискусійним є і сам предмет обвинувачення - територіальна цілісність РФ, у закликах до порушення якої обвинувачується журналіст. Адже є закон РФ про держкордон від 1993 року, і є низка ратифікованих міждержавних договорів з Україною, які встановлюють державний кордон між Україною та РФ. Зокрема, згідно з Договором між РФ та Україною про державний кордон, який був ратифікований Росією у 2004 році, межа проходить від точки стику державних кордонів Росії, України та Республіки Білорусь до точки, розташованої на березі Таганрозької затоки.

"Таким чином, коли Крим увійшов до складу Росії, то з'явилася дещо двозначна ситуація: територіальна цілісність є, а нового договору між РФ і Україною, з урахуванням зміни кордону, немає. Власне, в рамках такої міжнародної дискусії міркує Микола Семена: оскільки міжнародне право не визнає входження Криму до складу РФ, то і питання територіальної цілісності, так само як і заклики до порушення територіальної цілісності, є дискусійними", - наголосив Сабінін.

Повний текст інтерв'ю Андрія Сабініна читайте на сайті Укрінформу.