Юрій Аллеров, генерал-лейтенант, командувач Національної гвардії України
У 2016 році ми повністю змінили систему підготовки військ і особового складу
У 2000 році через різне політичне спрямування керівництва держави Національна гвардія була знівельована, зокрема, була ліквідована її силова складова, це стосується, насамперед, військових частин із важким озброєнням. Наприклад, у Криму, в Керчі, була бригада, яка на озброєнні мала бойові машини БМ-21 «Град», ствольну артилерію, танки. Тоді нею командував Ігор Воронченко, нинішній командувач Військово-морських сил Збройних Сил України. Я був командиром бригади в Сімферополі. У мене на озброєнні тоді було все, правда, крім танків. Це були потужні, по-справжньому бойові бригади. І якщо б такі формування на початок анексії Криму були там, то у росіян нічого б не вийшло. Але це вже історичні наслідки...
Після початку військової агресії Росії на Донбасі у 2014 році керівництво України прийняло рішення відродити Нацгвардію, яка поєднала і народний рух у складі добровольчих батальйонів, і потужні формування Внутрішніх військ.
Зокрема, першими виступили підрозділи, що мали стрілецьку зброю, і підрозділи спеціального призначення. Силами Харківського гарнізону та спецпідрозділу «Ягуар» нам вдалося повністю ліквідувати спроби створення у Харкові так званої «ХНР». На жаль, на відміну від Харкова, це не вдалося зробити керівникам підрозділів у Донецькій і Луганській областях.
Нинішня Нацгвардія невелика за кількістю, але дієздатна. Цього року ми створили бригаду швидкого реагування за стандартами НАТО для протидії сепаратистським рухам. Вона дислокується в Гостомелі і передбачає швидке перекидання в будь-який регіон України для локалізації сепаратистських настроїв. Створена перша ротно-тактична група, з вересня вона виконує важливі завдання в зоні АТО. Друга ротно-тактична група також вийшла туди для виконання бойових завдань з прикриття напрямків з боку українсько-російського кордону у районі Станиці Луганської.
Крім того, сьогодні ми допомагаємо Національній поліції в локалізації та знешкодженні злочинців, які чинять збройний опір. Також охороняємо атомні станції, інші особливо важливі об’єкти, консульства і диппредставництва інших країн, розташовані на території України. Забезпечуємо охорону громадського порядку. Разом із Службою безпеки України протидіємо тероризму.
– Сьогодні, коли Збройні сили України наростили «м'язи» і протистоять російсько-терористичним військам на сході України, про Нацгвардію якось почали забувати. Яка кількість нацгвардійців перебуває в зоні АТО? І які завдання перед ними стоять?
– Хочу підкреслити, що Національна гвардія не перетягує канат зі Збройними силами України. Під час відбиття зовнішньої агресії Нацгвардія разом із ЗСУ переходить під управління Міноборони для спільного реагування на загрози, які виникають. Сьогодні в зоні АТО перебуває близько 5 тисяч бійців Нацгвардії, це п’ята або шоста частина від усього військового угрупування, що там знаходиться. Відповідно до закону, ми виконуємо завдання, які визначає керівник спеціальної операції.
У лінійних бойових розрахунках дійсно знаходяться підрозділи ЗСУ, але спеціальні заходи на передовій лінії здійснюють і підрозділи Нацгвардії. Зокрема, це розвідувальні, контрдиверсійні, снайперські й антиснайперські дії, перевірка і заходи, пов'язані з контрольно-пропускними функціями, обмежувальні та фільтраційні заходи. Мені щоденно доповідають про кількість посібників так званих «ЛНР» і «ДНР», яких виявляють наші хлопці.
– Чим зараз займається добровольчий батальйон «Азов»? Чимало громадян України вважають, що цивільний корпус «Азов», представників якого часто можна побачити на вулицях столиці, і є той славнозвісний бойовий підрозділ, який запам’ятався своїми діями під Маріуполем?
– Хочу сказати, що Росія витрачає на інформаційну пропаганду більше грошей, ніж раніше складав бюджет ЗСУ. Ви повинні розуміти, що це потужна зброя, яку вони використовують проти нас. Але моя позиція як командуючого - чітка. Добровольчий підрозділ «Азов» був створений також під час війни. І його заслуга, що він відстояв пріоритети державницької складової на півдні країни, в Маріуполі.
До складу Нацгвардії підрозділ «Азов» увійшов восени 2014 року. Це дуже мотивовані бійці з великим прагненням щодо захисту нашої країни. При цьому більшість із них раніше кадрову військову службу не проходили. На той час рівень їхньої бойової підготовки, як і інших добровольчих підрозділів, не зовсім відповідав рівню підготовки військових бойових частин. Але почуття і спроможність – це зовсім різні речі. Повинен бути чіткий підхід у підготовці.
Протягом минулого року ми провели багато курсів для підготовки керівництва підрозділу. Їхній сержантський склад проходив через наш навчальний центр у Золочеві. Стосунки з волонтерами дозволяють їм сьогодні розвиватися. Ми укомплектували їх технікою і озброєнням – і сьогодні вони є другим ешелоном підрозділів ЗСУ в зоні АТО. Тобто прикривають тили на випадок проведення активних дій збройними формуваннями так званої «ДНР» або Російської Федерації. Також перед ними сьогодні стоїть бойове завдання прикривати морське узбережжя на випадок спроби висадки десанту з моря. Вони постійно проводять комплексні заняття, бойові стрільби з артилерії, з танків. Тобто це повнопрофільний підрозділ, який стає повноцінним військовим з усіма притаманними йому традиціями.
– А які ще добровольчі батальйони зараз перебувають у складі Національної гвардії?
– У нас існує ще два підрозділи, які активно реформувалися і трансформувалися. Це частка батальйону «Донбас», яка зараз є у складі військової частини 3035 з місцем дислокації у Слов’янську, і батальйон імені генерала Сергія Кульчицького, який нещодавно повернувся із зони АТО.
– Днями ви звітували вищому керівництву про результати діяльності Нацгвардії у 2016 році. Що вдалося реалізувати за цей рік?
– Ми багато речей започаткували і зробили у 2016 році, зокрема повністю змінили систему підготовки військ і особового складу. Що нас наштовхнуло на цю думку? У 2014 році 738 військовослужбовців Нацгвардії, більшість з яких були в АТО, взяли участь у спільних навчаннях з морськими піхотинцями США. Американський цілісний підхід в індивідуальній підготовці за допомогою інструкторів і сержантів наштовхнув нас на думку, що це найбільш оптимальний варіант. До речі, крім того, що ми побачили їхні системні підходи, наприкінці навчань вже американці дякували нам. Тому що досвіду ведення бойових дій в умовах, у яких ми опинилися, ще жодна армія в світі не має.
Прийшовши на посаду командувача Нацгвардії, я започаткував присутність громадськості (волонтерів), залучив фахівців із групи «Патріот», які працюють нині разом з нами. І ми почали планувати інновації в Національній гвардії, які позитивно впливатимуть на її розбудову і розвиток. Так один із напрямків – це створення школи і системи підготовки інструкторів. На базі навчального центру у Золочеві ми створили навчальний підрозділ, який готує інструкторів за всіма напрямами. Системність підготовки полягає в тому, що у кожній військовій частині, від батальйону включно, буде група інструкторів, які відповідатимуть за якість початкової підготовки від рядового до сержанта лінійних підрозділів. За півроку ми здійснили чотири випуски таких інструкторів, які пройшли підготовку протягом 2,5 місяців.
На етапі змін ми запроваджуємо досвід сучасних армій США, Канади, Великої Британії та інших країн
Таким чином на етапі змін ми запроваджуємо погляди і досвід сучасних армій США, Канади, Великої Британії та інших країн. Однак ми не просто копіюємо системні підходи Франції чи Туреччини, ми вибираємо те, що наразі є кращим, і те, що притаманне нам, з урахуванням нашої організаційно-штатної структури.
– Під час своєї доповіді ви згадували і про плани створення Міжнародного центру підготовки правоохоронних підрозділів у селищі Старе. На якому етапі зараз його будівництво?
– Так, ми плануємо створити Міжнародний центр підготовки правоохоронних підрозділів. На превеликий жаль, поки що наш бюджет не дозволяє нам швидко побудувати цей центр. Цього року ми витратили близько 25 мільйонів гривень на інфраструктуру: побудували казарми, гуртожитки, їдальню, баню. Але залишається ще дуже багато роботи. Якщо вдасться досягнути певних домовленостей з цього питання, я думаю, що європейські країни зможуть нам допомогти через трастові фонди швидше створити цей сучасний міжнародний навчальний центр. За нашими розрахунками, ми зможемо одночасно навчати там близько 2,5 тисяч осіб.
Під час візиту до Національної гвардії штату Каліфорнія (США) я побачив їх навчальний центр і розумію, як нам треба зробити у себе. Наразі ми поступово рухаємося до цієї мети.
– Президент уже підписав Закон «Про державний бюджет на 2017 рік», Ви задоволенні передбаченим у ньому рівнем фінансування Національної гвардії? Як плануєте розподілити ці кошти?
– На тлі сьогоднішньої спроможності нашої країни, я вважаю, що досить непоганий бюджет прийнято на користь розвитку, розбудови і підтримки Національної гвардії. Але як командувач, який думає на перспективу, зізнаюсь, що для реалізації середньострокових планів цього замало.
У 2016 році фінансування Нацгвардії було на рівні 9,6 мільярда гривень, а на 2017-й – передбачено 10,2 мільярда. Однак навіть за такого обсягу фінансування ми не можемо повністю відмовитись від строкової служби. Сьогодні гвардія укомплектована контрактниками лише на 70-73 %, тобто близько 25 % – солдати строкової служби. По-друге, укомплектованість технікою наразі складає лише близько 60 %, тоді як на початку 2016 року було лише 42-43 %. Забезпечення озброєнням і боєприпасами за деякими напрямами сягає тільки 30 %. Боєприпаси в Україні не виробляються, їх треба закуповувати, і на це ми також отримали кошти.
Ми вже почали попереднє планування на майбутній рік. І можу сказати, що дещо збільшений обсяг видатків на вирішення соціальних питань наших військовослужбовців. Зокрема, на будівництво нових казарм, гуртожитків і, безумовно, житла заплановано близько 200 мільйонів гривень.
Сьогодні Нацгвардія укомплектована контрактниками лише на 70-73 %, а близько 25 % – солдати строкової служби
- Які у вас плани на наступний рік? Чи визначені вже першочергові завдання?
– Плани на 2017 рік амбіційні. Це, насамперед, покращити забезпечення основних підрозділів і укомплектування бригади швидкого реагування. До слова, наразі БШР забезпечена технікою лише на 7-8 %. Ми поступово переходимо на нові зразки озброєння і техніки. Наступного року я хочу на 100 % укомплектувати підрозділи спецпризначення. І, думаю, у 2017 році довести забезпечення їх технікою до 70 %.
Паралельно плануємо створити за стандартами НАТО сучасний центр бойового управління. Ми вже провели попередні консультації, розроблено пілотний проект і базовий. Якщо будівництво йтиме за планом, нам за кордоном вже пообіцяли допомогти з «начинкою», забезпечити сучасною апаратурою, яка відповідатиме захищеності, з урахуванням наших потреб.
Крім того, ми закупили декілька снайперських комплексів і в 2017 році плануємо завершити програму створення сучасної школи снайперів, де буде майстерня з підготовки зброї і балістична лабораторія. Хочемо організувати процес спорядження боєприпасів для снайперів. Ми порахували, що це буде дешевше, ніж їх закупівля. Один боєприпас коштує близько 10-15 доларів, але якщо мати складові його виробництва і самостійно переспоряджати, тоді вартість становитиме 2,5 долара. Це реальна економія державних коштів.
– І коли можна очікувати створення цієї лабораторії з виготовлення боєприпасів на базі Нацгвардії?
– Зараз цей процес триває, ми вже маємо напрацювання з такою структурою як «Стілет», яка виробляє спеціальний сердечник для куль, що пробиває броню майже всіх сучасних бронетранспортерів. Ми не викидаємо гільзи, які використовуються для стрільби зі снайперської зброї, адже вони передбачені для переоснащення. Це зменшить наші витрати на закупівлю боєприпасів. Думаю, у 2017 році процес створення такої лабораторії буде завершений.
У 2017 році плануємо завершити створення сучасної школи снайперів, де буде майстерня з підготовки зброї і балістична лабораторія
– Цього року Нацгвардія України отримала статус спостерігача в міжнародній організації FIEP. Що це вам дасть у практичному значені?
– Це нам дасть можливість ділитися досвідом у єдиній системі безпеки Європи, мати підходи, які використовуються правоохоронними органами інших країн при виконанні тих самих завдань, що й у нас. Тобто це взаємодія, передача даних, сумісні дії. Адже за законом у нас є функції участі у спільних міжнародних операціях, де може бути використана наша правоохоронна складова. З наступного року ми можемо стати вже повноправними членами цієї Асоціації. Водночас, не буду приховувати, що є і європейські трастові фонди, які в межах FIEP підтримують якраз правоохоронну складову.
– Підрозділи Нацгвардії постійно залучаються до охорони громадського порядку під час масових заходів. У Києві зовсім нещодавно був період, коли в урядовому кварталі проходило одразу кілька масових мітингів, перекривався рух автотранспорту, встановлювались паркани із металошукачами. Як із часів Майдану у Нацгвардії змінились методи дій або інструкції із застосування спецзасобів під час масових заворушень?
– Я вам скажу так: ми сьогодні – країна, яка прагне підійти до європейських пріоритетів. Це прагнення повинне бути з обох сторін. Громадяни, які хочуть висловити свою думку, мають робити це в правовому полі. А ми, як правоохоронна структура, повинні забезпечити громадський порядок, щоб волевиявлення одних громадян не заважало іншим і не призводило до знищення майна, як приватного, так і державного.
На превеликий жаль, в Україні зараз і тактика дій, і наявність спеціальних засобів поки що не дозволяють робити це в повному обсязі. Наприклад, і в США, і в Туреччині правоохоронці застосовують спецзасоби, щоб не давати неконтрольованим масам людей знищувати особисте майно і тримати на відстані тих, хто бешкетує, від тих, хто охороняє. Для цього використовуються відповідні дими, маркерні дії, різні рідини, які викликають неприємний запах. Це дієві способи, за допомогою яких можна зменшити травмування і втрати серед правоохоронців. Усі ці спецзасоби апробовані, мають відповідні сертифікати і затверджені у своїх країнах.
У нас не існує нормативної бази щодо застосування спецзасобів. Будемо вважати, що ми молода країна, і прийдемо до цього якраз наступного року. Але ми повинні, насамперед, виховувати людей, щоб кожен, хто публічно висловлює свою думку, не порушував закон. Бо втрати, які ми мали в серпні 2015-го, коли четверо наших хлопців загинули, а більше ста отримали поранення під стінами Верховної Ради від тої нечисті, яка кинула бойову гранату, неприпустимі. Протистояння можуть бути, а ми знаємо, що політичні сили, їхні вподобання якраз і спричиняють протистояння безпосередньо на вулицях, але від цього не повинні гинути люди. Ні правоохоронці, ні звичайні громадяни.
Командувач Нацгвардії Аллеров вручає диплом молодому лейтенанту
– Як Нацгвардія підтримує родини загиблих військовослужбовців?
– Ми з ними постійно спілкуємось, допомагаємо. Дехто з близьких загиблих хоче здобувати освіту в нашому навчальному закладі.
Протистояння можуть бути, але від цього не повинні гинути люди. Ні правоохоронці, ні звичайні громадяни
Ми провели зустріч із заступником керівника Верховної Ради пані Геращенко. Вже є рішення щодо увіковічення пам’яті загиблих воїнів. Буде встановлена меморіальна дошка на будівлі Верховної Ради, адже наші хлопці захищали державні інституції.
Повірте, ми в гвардії ніколи не кидаємо своїх. І ніколи не забуваємо про дітей, близьких і родичів загиблих.
– Юрію Володимировичу, що ви побажаєте своїм підлеглим, нацгвардійцям, у новорічні та різдвяні свята?
– Від себе особисто і від військової ради дякую всьому особовому складу Національної гвардії, а також членам родин, які підтримують наших воїнів під час проведення бойових дій і виконання службово-бойових завдань.
У Національної гвардії немає тилу: ми на 360 градусів виконуємо службово-бойові завдання і окремо - бойові. І запорука безпеки наших воїнів це, насамперед, їхній професіоналізм і самовіддача. Інколи це забирає багато часу, і вони менше бувають зі своїми родинами і близькими. Тому бажаю усім міцного здоров’я і витримки. Не казатиму, що новий рік буде кращим, тому що ми повинні виконувати свою роботу і завжди бути спроможними захистити мирних громадян і забезпечити виконання завдань, які покладені на нас країною, Президентом і українським народом.
Вітаю з Новим роком та Різдвом Христовим! Слава Україні!
Вікторія Навроцька, Віталій Сич, Київ