11 січня. Пам’ятні дати

Сьогодні Міжнародний день чарівного слова «дякую». 

Хто й коли вигадав цей день – достеменно невідомо. Принаймні, серед численних свят ООН і ЮНЕСКО такого свята не значиться, хоча там є різні дні, приміром, і такий абстрактний, як Міжнародний день щастя. Існує версія, що Міжнародний день «дякую» вигадали підприємливі співробітники однієї з компаній, що виготовляла листівки, аби підвищити власні продажі. Як би там не було, але ідея виявилася напрочуд гарною. Традиція говорити у відповідь слова подяки з’явилася дуже давно. Відтоді вдячність – уміння належно оцінити будь-яку виявлену до нас уважність, всяке зроблене нам добре діло. Вона має велику суспільну вартість, адже підтримує в людях бажання робити добро іншим; бажання ж робити добро іншим – це любов. Сьогоднішній день – гарний привід зайвий раз згадати, що наше повсякденне життя складається із маленьких дрібниць. Почніть день з чарівних слів: скажіть слова подяки у першу чергу своїм рідним і близьким, зателефонуйте тим, хто далеко, згадайте тих, кому колись забули подякувати, бо це гарна нагода виправити ситуацію. І, взагалі, робіть приємні маленькі дрібниці на кожному кроці – кажіть «дякую» частіше, ніж ви це робили раніше. Психологи вважають, що слова вдячності дійсно чарівні, вони здатні змінювати наше життя на краще, налаштовувати людей на позитив, гармонізувати взаємовідносини. Деякі дослідження показали, якщо частіше висловлювати подяку іншим людям, покращується фізичне здоров’я, зміцнюються соціальні відносини, а позитивний емоційний стан допомагає впоратися зі стресом.

Ювілеї дня:

175 років від дня народження Вільяма Джемса (1842–1910), одного з найвідоміших і найвидатніших американських мислителів свого часу, психолога, засновника функціональної психології та філософії прагматизму, попередника трансцендентальної психології. Джемс написав перший американський підручник з психології, був першим професором з психології в американських вишах, засновником першої в США лабораторії з психології. Джемс запровадив у науковий обіг термін «потік свідомості», який згодом справив значний вплив на модерністську літературу й на мистецтво в цілому. Працював викладачем у Гарварді, виступав з публічними лекціями. Свою філософію Джемс характеризував як «радикальний емпіризм». Заперечуючи об’єктивність істини, критерієм цінності та істинності знань вважав корисність. Закономірності навколишнього світу він тлумачив як «інструментальні» установки нічим не обмеженої практичної діяльності людини. Релігія в його теорії отримує прагматичне виправдання, але Бог сприймається як кінцева субстанція. Серед його студентів були такі відомі люди, як Борис Сідіс, Теодор Рузвельт, Джордж Сантаяна, Гертруда Стайн та чимало інших американських психологів. У 1909 році Джемс зустрічався з Фройдом. Ось декілька відомих порад від американського психолога: «Мистецтво бути мудрим полягає в умінні знати, на що не варто звертати увагу; Людина може змінити власне життя, просто змінивши власне ставлення до нього. Ми прийшли в цей світ, аби допомагати один одному у нашій мандрівці по життю». Вільям Джемс – старший брат відомого письменника Генрі Джемса.

60 років від дня народження Браяна Робсона (1957), британського футболіста, півзахисника. По завершенні ігрової кар’єри – футбольний тренер. Як гравець, насамперед, відомий виступами за клуби «Вест-Бромвіч Альбіон» та «Манчестер Юнайтед», а також національну збірну Англії, у складі якої декілька років був капітаном команди. Дворазовий чемпіон Англії. Чотириразовий володар Кубка Англії. Володар Кубка англійської ліги. Дворазовий володар Суперкубка Англії з футболу. Володар Кубка Кубків УЄФА. Володар Суперкубка УЄФА. Вихованець футбольної школи клубу «Вест-Бромвіч Альбіон». Дорослу футбольну кар’єру розпочав 1974 року в основній команді того ж клубу, в якій провів сім сезонів, взявши участь у 198 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Вест-Бромвіч Альбіона», був основним гравцем команди. Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Манчестер Юнайтед», до складу якого приєднався 1981 року. Відіграв за команду з Манчестера наступні тринадцять сезонів своєї ігрової кар’єри. Граючи у складі «Манчестер Юнайтед» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. За цей час двічі виборював титул чемпіона Англії, ставав володарем Кубка Англії (чотири рази), володарем Суперкубка Англії з футболу (двічі), володарем Кубка Кубків УЄФА, володарем Суперкубка УЄФА. Завершив професійну ігрову кар’єру у клубі «Мідлсбро», за команду якого виступав протягом 1994–1996 років. 1980 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Англії. Протягом кар’єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни 90 матчів, забивши 26 голів. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1982 року в Іспанії, чемпіонату світу 1986 року у Мексиці, чемпіонату Європи 1988 року у ФРН, чемпіонату світу 1990 року в Італії.

Сьогодні виповнюється 45 років американській актрисі кіно і телебачення Аманді Піт (1972). Широке визнання актриса здобула завдяки фільму «Дев’ять ярдів». Вона також відома за фільмами: «Любов за правилами і без», «Ідентифікація», «Сіріана», «Экс-коханець» та ін. Аманда Піт народилася і виросла в сім’ї адвоката і соціального працівника. Після школи вступила на історичний факультет Колумбійського університету й зовсім не мріяла про акторську кар’єру. Але один із викладачів порадив дівчині пройти прослуховування на акторському факультеті. Згодом Аманда знімалася в рекламних роликах, у фільмах молодих незалежних режисерів, підпрацьовувала офіціанткою. «Я почувалася цілковитою незграбою і бездарністю», - констатує актриса. Знаменитою вона стала після виходу на екрани кримінальної комедії «Дев’ять ярдів», у якій знялася з Брюсом Віллісом і Меттью Перрі. У «Любові за правилами і без» її напарниками були Джек Ніколсон і Кіану Рівз. Актриса є матір’ю трьох дітей, її чоловік – відомий продюсер, сценарист, однин із творців серіалу «Гра престолів» Девід Беніофф. У 2008 році Піт стала волонтером організації Every Child By Two, яка пропагує обов’язкову вакцинацію дітей від інфекційних захворювань. «Знаєте, я скажена мама, адже вірю всьому, про що розповідають продавці іграшок… Купую малечі все, що начебто розвиває дитину», - зауважує актриса. Аманда Піт також з іронією ставиться до власної популярності, різних рейтингів краси тощо. «Я красуня? Можливо… Але якось гримери хотіли поголити мені брови, натякнувши, що вони надто широкі та густі, а на одній із кіностудій прямим текстом заявили, що я маю «конячі» зуби, - сміється актриса. – Яка ж я після цього писана красуня?»

Ще одна відома актриса, щоправда південнокорейська – Сон Є-чжин (1982) народилася цього дня 35 років тому. Тендітна й зворушлива Сон Є-чжин надзвичайно популярна в себе на батьківщині й в усьому азійському регіоні. Та й поціновувачі південнокорейського кінематографа (передусім, не арт-хаузної його гілки), також досить добре знають цю актрису, котра зіграла головні ролі у чималій кількості мелодрам, найвідомішими з яких є «Класика» і «Не хочу забувати» (хто любить цей жанр, гарантія, що плакатиме – 100%). Хоча, дебютувала Сон Є-чжин у стрічці «Штрихи вогню» режисера Ім Вон Тхека, яка була удостоєна призу за кращу режисуру в Каннах. До речі, корейці визнані майстри з мелодраматичних сюжетів, які в них радо «запозичають» кінематографісти інших країн, зокрема турки.

Роковини смерті:

370 років з дня смерті Петра Симеоновича Могили (1596-1647), українського церковного, освітянського і політичного діяча, митрополита Київського і Галицького. Засновник Києво-Могилянської колегії (з 1701 – Київська академія). Автор ряду книг («Євангеліє учительне», «Анфілогон»). Перед своїм відходом у вічність Петро Могила встиг навести лад у всіх своїх паперах, розподілити все, що мав. Все своє майно митрополит заповідав Києво-Могилянській колегії, а він був власником і хуторів, і будинків у Києві, і численних коштовностей, і величезної бібліотеки, що містила твори античних авторів, польські хроніки та російські літописи. Поховали його на вказаному ним самим місці: у великій печерській церкві, біля лівого криласа. Він заповів, щоб не ставили ніяких монументів чи надгробків. Пам’ятником йому стала славетна академія. «Нам потрібно вчитися, щоб Русь нашу не називали глупою», - такою була життєва формула великого просвітника.