Михайло Жернаков, член Громадської ради доброчесності
Серед кандидатів до Верховного Суду є судді «на лексусах»
- Складно оцінити те, що почалося, але зупинилося на самому старті. Воно не стало ефективним через те, що були конституційні обмеження щодо неможливості звільнити суддю за результатами такого оцінювання, навіть якщо його майно явно суперечило його останнім доходам, явно його перевищувало. Ви пам'ятаєте, що було з такими суддями, їх посилали назад у школу суддів довчатися. Були гіркі жарти, що суддів учили краще ховати майно, це довчання фактично не принесло жодних результатів. Тому, здається, що це кваліфікаційне оцінювання, принаймні в тій формі, в якій воно було, не стало ефективним. Зараз ситуація змінилася. Зараз змінили Конституцію, тепер є така підстава для звільнення судді, як неможливість доведення законного походження свого майна, і це дуже здоровий імпульс. Також з'явилася Громадська рада доброчесності з реальними повноваженнями. Тож, сподіваюся, що зараз, кваліфікаційне оцінювання буде набагато більш ефективним. Хотілося принаймні, щоб воно таке було. А далі будуть інші кроки в судовій реформі.
- Але що буде далі з суддями, які пройшли з, умовно назвемо - «когорти Царевич», вона ж пройшла атестацію досить упевнено?
- Ні, її вже звільнив Президент за порушення присяги. А щодо інших, давайте дивитися конкретно. Важливо розуміти, що та ситуація, в якій ми знаходимося, ті закони, які ми маємо на сьогодні, відповідають європейським стандартам. Наші судді, на жаль, сьогодні зловживають цими європейськими стандартами і використовують їх для того, щоб захистити самих себе, не згадуючи, що вони робили у минулому. Це хиби нашого законодавства. І нагадаю, що так само багато ми чуємо нарікань на Кримінально-процесуальний кодекс - від органів слідства і прокуратури, мовляв, цей КПК не дозволяє так ефективно притягати людей до кримінальної відповідальності. Це також європейський стандарт, не можна, щоб було суперлегко притягати людей до кримінальної відповідальності тільки тому, що так хоче прокуратура. За аналогією: не повинно бути умов, щоб легко звільнити суддю. Але у випадку, якщо суддя все-таки вчинив або вчинила провопорушення, за яке підлягає звільненню або не може довести походження свого майна, тоді це має працювати. Це досить складний шлях і непростий, і довгий, і ми його маємо пройти. Можу навести контраргумент для скептиків.
Я не кажу, що судова реформа в ідеальному стані й на ідеальній швидкості, але майже дві тисячі суддів подали заяви на звільнення за власним бажанням, біля тисячі з них уже звільнені, тож процес оновлення суддівського корпусу триває. Є питання, кого і як ми призначимо на нові посади. Оце головне питання. Нам потрібні працюючі інституції, такі як Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів, новий Верховний суд, Громадська рада доброчесності тощо. Необхідно прийняти закони про адвокатуру, перезапустити реформу прокуратури, прийняти закон про правничу освіту, доступ до правничої професії, процесуальні кодекси, закон про Конституційний суд. Тобто, у нас ще роботи і роботи у судовій реформі.
- Зараз є три бар'єри, трирівневе сито для випробовування суддівського корпусу. Майже інфраструктура. Вона сприяє ефективному оновленню судової влади?
- Ми зможемо з впевненістю сказати про успіхи або неуспіхи цього процесу тоді, коли побачимо перший Верховний суд, а саме - в якому він запуститься складі. Але виглядає так, що на сьогодні це сито може дати результати. Є Громадська рада доброчесності, є Вища кваліфікаційна комісія, є Вища рада правосуддя. Закон про яку нещодавно - п'ятого січня набрав чинності. Громадська рада доброчесності перші висновки до 9 лютого має передати до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Знову ж таки: чи буде Вища кваліфікаційна комісія їх брати до уваги, чи не буде? Поки що більше запитань, аніж відповідей, але є вже чимало механізмів, з якими можна працювати.
- Розкажіть як ви фільтруєте суддів, кандидатів у Верховний Суд у Громадській раді доброчесності?
- Це унікальний формат, якому немає в світі аналогів. З чого він почався, чи як він виник? У нас не було впевненості, що ті органи в такому вигляді, в якому вони є - Вища кваліфікаційна комісія суддів і Вища рада правосуддя, в тому числі з огляду на їхню практику за останні 2 роки, зможуть абсолютно об'єктивно оцінити саме доброчесність суддів і їхню професійну етику. Що стосується кваліфікації, це вони можуть оцінити. Але є така річ, як довіра суспільства, як доброчесність, яку не вимірюють професійні органи. Тому ми прийшли до того, що саме фаховій громадськості, громадським організаціям як суспільним інституціям, яким більше довіряє суспільство, можна передати оцінку доброчесності суддів. Орган у такому новому форматі і був сформований буквально наприкінці минулого року, тож багато чого доводиться напрацьовувати, фактично її з нуля створювати. Тому це досить складний процес.
Закон не визначає майже жодним чином процедур, як ми оцінюємо. Громадська рада доброчесності має повний безкоштовний доступ до відкритих державних реєстрів. Ми можемо збирати інформацію з відкритих джерел, але у нас немає спроможності великої, тому що не передбачено фінансування взагалі. Нуль гривень фінансування з Державного бюджету на Громадську раду доброчесності. Тобто це таке громадське навантаження з перевірки 653 кандидатів зараз на Верховний Суд і ще близько 6 тисяч суддів щонайменш у порядку кваліфікаційного оцінювання. Можна собі уявити, що це слід робити в перерві між основною роботою чи вночі, чи в перерві на обід? Чи це буде ефективним? Постає питання пошуку фінансування і т. д.
Але якщо коротко, то ми оцінюємо так. У першу чергу ми робимо акцент на відповідності майна доходам - фактично стилю життя судді, його доходам за останній період. Ми дивимося на різницю в деклараціях - чи у судді не з'явилося якесь майно, якого, наприклад, не було в інших деклараціях. От у мене декларація, і раптом з'явилося кілька квартир, машин і т. д. Це підозріло. Потім дивимося на майно родичів судді, тому що судді подають декларацію родинних зв'язків, і можна буде побачити і порівняти це майно також.
- Скільки кандидатів ви вже відсіяли, відійшли завдяки громадськості?
- Ще жодного. Оскільки негативний висновок щодо кандидата може реально на сьогодні впливати на кар'єру судді, ми будемо ухвалювати його тільки повним складом. Щоб не зробити помилку і не вплинути негативно на кар'єру судді, якщо є питання якійсь неоднозначні, і власне безпідставно не заборонити судді далі перебувати на посаді чи обіймати посаду, ми разом будемо розглядати та робити висновки. Тому ми зараз тільки в процесі підготовки висновків.
- Аналітика на скількох кандидатів до Верховного Суду у вас є вже?
- Я можу сказати так: ми цих 653 кандидатів розподілили між 20 членами порівно, кожному дісталося по 32 або 33 кандидати. І інформація зібрана по переважній більшості з них вже. Тобто маєте те, що стосується майна, що стосується родинних зв'язків, щодо етичної чи неетичної поведінки в судовому процесі, там є багато такої інформації. Залишається питання інформації, яка є в суддівському досьє, тому що вони ще не оцифровані, вони у Вищій кваліфікаційній комісії суддів. І ми домовилися вже про доступ туди, але поки що він тільки фізично, тобто можемо туди прийти і погортати.
- Тобто з відкритих джерел можете знати майновий стан членів всієї родини кандидата?
- Достовірно ми можемо не взнати його ніколи. Може бути таке, що майна купа в інших якихось далеких родичів, які там не задекларовані, які не здавали окрему декларацію і т. д. Тобто, ми не є слідчим органом, ми не маємо з'ясовувати об'єктивну істину.
Серед кандидатів до ВС є судді "на лексусах", є судді з мільйонами, будинками й великою кількістю майна
- Але ви співпрацюєте з НАБУ?
- Звичайно, ми взаємодіємо з НАБУ. Ми домовилися з НАБУ, що у нас також буде обмін інформацією і нашими висновками щодо кандидатів на посаду судді й суддів. Весь масив інформації, який буде тільки доступним, ми опрацюємо, і вже на підставі цього масиву інформації наша задача ухвалити.
- А ваш попередній висновок: з тих 650 людей, які кандидують, чи є судді "на лексусах"?
- Є судді "на лексусах", є судді з мільйонами, є судді з будинками, є судді з великою кількістю майна. Постає питання щодо суддів: воно вимагає набагато вищого стандарту звітності й відкритості. Є кандидати інші, які не є суддями, вони адвокати або науковці. З ними набагато складніше, щодо них набагато менше інформації, але немає жодної гарантії, що вони набагато більш доброчесні, ніж судді. Тому питання їхньої оцінки також постає. Є також судді, й багато таких є, щодо яких поки що не знайдено інформації якоїсь такої, яка дискредитує, тому це абсолютно широка вибірка.
- Відібрані кандидати стають суддями Верховного Суду назавжди. Це один із пунктів, по якому буде вимірюватись успішність вашої роботи.
- Абсолютно.
- Чи склалося у вас враження, що тих кандидатів просувають групи великого бізнесу чи якась політична група?
- Поки що ні. Але, я думаю, що таке можливо, і це один із ризиків. Є певні дзвіночки чи певні такі речі, які можуть говорити про те, що таке можливо.
Є, наприклад, суддя Ємельянов, також сумнозвісний досить, який бере участь у цьому доборі й т.д. І не тільки він один. Будемо бачити. Але у нас немає завдання оцінити і точно достовірно дізнатися, хто на кого впливає, хто кого просуває. Наша задача - зробити висновок чи взагалі, на думку нормальної поміркованої поінформованої людини, є довіра, чи немає довіри до такого кандидата.
- Конкурс на посаду - троє людей на місце, наразі так?
- Ні, на сьогодні набагато більше. Чому? Тому що конкурс лише оголошено на 120 перших вакансій із 200 складу Верховного Суду. Закон встановлює граничну кількість 200. Конкурс оголошений на 120, але вже ми чули від Вищої кваліфікаційної комісії й не одноразово, що навіть на 120 вакансій не доберуть цього конкурсу. Бо, ймовірно, серед цих кандидатів немає рівно 120 таких, які відповідатимуть критеріям після проходження іспитів, психологічних тестів, висновків Громадської ради доброчесності. Тому ми навіть чули цифри такі: 90-100 можливо добрати цього разу, а потім донабрати ще за одним конкурсом. Велика кількість суддів ще не донесли документів. Заявки подали в електронному вигляді більше ніж 1400. Документи тільки донесли 800 з лишком, а допущені до першого іспиту після перевірки документів тільки 653. То це вже більше, ніж удвічі, порівняно з початковою кількістю, знизилася кількість учасників. Багато хто не вірив і не вірить далі в цей конкурс.
Один із прикладів: на судді - дуже мало майна. А от на його синові, який ніколи не працював, є студентом, - п'ять квартир
- Там є бідні кандидати?
- Є такі, які, згідно з деклараціями, не мають багато майна. Знову ж таки, один із суддів, ми точно знаємо, що на ньому дуже мало майна. Але, виявляється, що на його синові, який ніколи не працював, який є студентом, є п'ять квартир. Є також судді, й багато таких, щодо яких нічого не виявлено, і я сподіваюся не буде виявлено, тому що все-таки нам треба, щоб хтось працював у судах першої інстанції в тому числі. Ми зараз не готові дати статистику - чи судді першої інстанції є.
- З яких областей кандидати до Верховного суду?
- Напевно, найбільше з Києва, і це зрозуміло, тому що в Києві знаходяться вищі суди, багато суддів з яких подалося на конкурс до Верховного Суду. Найменше з Хмельницької області, якщо я не помиляюся - з Хмельницької області тільки 4 кандидати.
- Дивно. А судді вищих судів не підпадають під люстрацію?
- Це один із критеріїв, зокрема для Громадської ради доброчесності й для Вищої кваліфікаційної комісії - чи підпадає під заборону кандидат, якого було звільнено згідно з законом про очищення влади. Якщо так, то, звичайно, такий суддя або така не можуть кандидувати, і їх не може бути призначено. Але ми не можемо апріорі викреслювати всіх членів вищих судів. Навіть у вищих судах є судді достатньо кваліфіковані й достойні. Просто про них ми не знаємо, тому що в новини потрапляють переважно погані судді. По-друге - ми не пішли цим шляхом: забороняти працювати всім членам вищих спеціалізованих судів. Можливо, ним треба було піти на етапі, ще коли розроблялася судова реформа. Ці думки лунали, що всім, хто був суддями вищих судів і Верховного Суду, потрібно заборонити брати участь у цьому конкурсі. Закон цього не забороняє, тому ми навіть, Громадська рада доброчесності, не може просто сказати: а ти був суддею колись, тому ми точно апріорі тобі не довіряємо. Це не та робота, яку від нас очікують. Від нас все-таки очікують індивідуального підходу. І власне індивідуальний підхід - це те, що відповідає європейським стандартам, до яких ми маємо все-таки прислуховуватись.
- Розкажіть про Вищу раду правосуддя. Хто там є, яким вам на старті видається цей орган? Тобто, він вже має працювати 26 січня, я так розумію.
Те, що до Вищої ради правосуддя більшість суддів обиратимуться самими суддями - чи не найбільша помилка, яку ми зробили в цій судовій реформі
- Так. Він вже має працювати.
- Цей орган не стане повторенням органу-попередника, ВРЮ?
- Важливе питання і досить змістовне. По-перше, неможливо навіть порівняти нинішню Раду правосуддя з тим складом Вищої ради юстиції, який був до Майдану. Я нагадаю, там були присутні такі особи, як Ківалов, Колесніченко, Лукаш, Портнов, Лавринович, Пшонка, Ренат Кузьмін, тобто оці люди нам призначали суддів. У нинішньому складі набагато менше одіозних персон. Точно там є особи, які вже власними позиціями, публічними думками, власною діяльністю показали, що вони є достатньо прогресивними, і вони готові боротися за правду в цьому органі. Але, на жаль, їх меншість. І як буде далі, подивимося. Подивимося, як Вища рада правосуддя після прийняття нового закону буде діяти. Бо після Майдану Вища рада юстиції не притягла тих суддів, яких очевидно треба було притягати до відповідальності. Нова Рада правосуддя - одночасно і можливість, і ризик. Ще шестеро членів Вищої ради правосуддя мають бути дообрані на з'їзді суддів, який має відбутися 14-15 березня, з числа діючих суддів. Це європейський стандарт, знову ж таки, який нам каже про те, що у Вищій раді правосуддя має бути більшість суддів, обраних самими суддями.
Я особисто думаю, що це певно одна з найбільших помилок чи не найбільша помилка, яку ми зробили в цій судовій реформі.
- Чому?
- Тому що в теперішньому стані судової системи, з теперішнім складом судової влади, якому суспільство довіряє повністю менше, ніж на 1 відсоток, повністю довіряє 0,7%, частково довіряє 8% (оце рівень довіри до судової влади), давати вибрати собі делегатів, які їх же мають потім, скажімо, притягати до дисциплінарної відповідальності, звільняти, переводити, підвищувати, - це ми створюємо ще додатково кругову поруку. Мало ймовірно, що на цьому з'їзді будуть обрані ті судді, які будуть готові самостійно змінювати систему. Ми через якийсь час зрозуміємо, що просто цей орган не працює в такому складі, і нам потрібно знову змінювати Конституцію для того, щоб це якось працювало. Але слава Богу, повторимося, є Громадська рада доброчесності, яка має трохи збалансувати оцей, скажімо так, суддівський корпоративізм і з точки зору громадськості має оцінити принаймні - чи є в суддів доброчесність чи нема.
- У нас є ВРП, яка сформована в тому числі з людей, які мають корупційні ризики. А як ви оцінюєте Вишу кваліфікаційну комісію?
- Багато експертів стверджують, що склад Вищої кваліфікаційної комісії кращий, ніж у Вищої ради правосуддя. І поки що вона показує все таки більше прогресу, ніж Вища рада правосуддя. Ну, і є Громадська рада доброчесності, повністю складена з громадських експертів, але на сьогодні спроможність якої дуже невелика, тому що нуль фінансування, тому що немає ще повного доступу навіть відповідно до закону, і до інформації, і до реєстрів, і до суддівських досьє тощо.
- Є проблеми насправді?
- Є проблеми і не одна.
- Я на сайті у вас прочитала, що існують сім цілей. Оновлення суддівського корпусу, створення антикорупційного суду, досягнення реальної незалежності суддів, створення суду присяжних, диверсифікація механізму вирішення комерційних спорів і нова технологія організації роботи судів. Що з цього ви оцінюєте позитивно?
- З цього всього навіть і половини ми ще не почали впроваджувати. Незалежність суддів... Ми почали над нею працювати, так само як і над підзвітністю судді суспільству - це все ланки одного ланцюжка, і це також частина суддівської незалежності. Далі, антикорупційні суди лише зараз в розробці, тільки-тільки почалася дискусія про них. Господарські суди також у нас в концепції, ми вже провели кілька раундів переговорів, але поки що це теж у зародковому вигляді. Що стосується присяжних, електронного суду, також є деякі рухи. Ми разом з Вищим господарським судом зробили такий пілотний проект, деякі суди запроваджують елементи електронного судочинства, є повістки sms-ками, і в принципі це все, що поки що з електронного судочинства є. Нам потрібен більш широкий комплексний підхід. Тобто тут у нас ще дуже-дуже багато роботи, нам потрібно ще прийняти кілька законів...
Законопроектом про КС повністю нівельована ідея конкурсного добору в Конституційний Суд
- Давайте про Конституційний Суд.
- Конституційний Суд - це спільна сфера діяльності з нашими експертами з конституційного права. І щодо проекту закону про КС є проблема, там повністю спотворена процедура конкурсного добору на посади суддів Конституційного Суду. Змінами до Конституції, які були, тепер у Конституції, вимагається конкурсний добір, але законопроект замість конкурсного добору пропонує лише оцінку певними конкурсними комісіями, кожна з них буде діяти при Президенті, при Верховній Раді, при з'їзді суддів. За задумом авторів законопроекту, кожна комісія просто оцінить кандидатів якимось чином, і з того самого списку вони зможуть вибирати далі будь-кого на власний розсуд, тобто фактично законопроектом нівельована повністю ідея конкурсного добору. І ті політичні органи, які мають призначати суддів Конституційного Суду, могли би призначити тільки серед переможців цього конкурсу суддів. Це найбільша проблема нового проекту. Але є ще кілька питань, зокрема, щодо строків розгляду конституційних скарг і конституційних подань.
Закон про люстрацію два роки висить у повітрі в Конституційному Суді
Деякі скарги, подані два роки тому, не розглядаються. Конституційний Суд сам може собі вирішити - чи він зараз розглядає це, чи він зараз розглядає інше. Закон про люстрацію два роки висить у повітрі в Конституційному Суді, і кожен раз не зрозуміло, в будь-який день може бути ухвалено рішення щодо відповідності або невідповідності його закону. Це створює величезну невизначеність в принципі щодо нашої правничої системи. Тому законопроект передбачає обмеження строку розгляду конституційної скарги, але не передбачає, коли Конституційний Суд має приступити до розгляду, має почати розглядати, що фактично є тотожним тому, що взагалі жодних строків не було встановлено. Я думаю, нам передує чимало дебатів щодо цього всього, побачимо в якому вигляді це все буде.
- Як часто відбуваються засідання Громадської ради доброчесності?
- Ми працюємо зараз більш індивідуально, тому що кожен досліджує, власне, тих 32 або 33 кандидати на посади суддів Верховного Суду, збираємося ми за необхідності, збираємося для того, щоб обговорити якісь питання або прийняти якісь рішення.
- Це відкриті засідання?
- Збори всієї Ради в цілому так, якщо є бажання туди потрапити і їх послухати, я думаю, запросто таке можливо. Я думаю, що також ми будемо повідомляти, коли таке буде. Зараз ми не збираємося повним складом, а по двоє - троє, п'ятеро, ми багато працюємо в межах колегій, ми розподілилися на колегії, і 99 відсотків з тих питань, вони є суто технічними - яким чином оцінювати, як заповнювати табличку, як кому, хто передає. Тобто, зараз переважна більшість роботи - це робота, пов'язана з організацією нашої праці, тому, як я сказав, багато речей треба напрацювати і поставити просто на рейки. Ми будемо збиратися повним складом і вирішувати питання, наскільки ці засідання будуть відкритими чи закритими, наразі не знаю. Але та частина нашої роботи, яка має бути відкритою, вона буде відкритою, і ми запросимо пресу й усіх. Я, на жаль, просто не буду вже долучений до цього процесу, принаймні найближчі півтора місяці, я свою частину роботи зробив, і я буду вимушений бути відсутнім на цей період, але колегія, я думаю, з цим абсолютно впорається.
Лана Самохвалова, Київ
Фото: Павло Багмут.