Нищук: Наш обов’язок перед пам’яттю жертв сталінізму - відстояти цілісність України

Відстояти незалежність та цілісність України - наш обов'язок перед пам'яттю жертвам політичних репресій, знищених комуністичним режимом.

Про це заявив під час меморіальної церемонії вшанування пам'яті жертв терору сталінського режиму в заповіднику "Биківнянські могили" міністр культури України Євген Нищук, повідомляє "Урядовий портал".

“Заповідник “Биківнянські могили” - це сакральне місце, де ми віддаємо шану усім безневинно убієнним жертвам політичних репресій... І це наша велика відповідальність перед їх пам’яттю - відстояти наш народ, який, як і тоді, в моторошні 30-ті, хоче бути господарем на своїй землі, хоче мирного життя і творення. Наш обов’язок перед їх пам’яттю - відстояти незалежність та цілісність України, ми маємо впевнено стояти на цьому, бо на нашому боці – правда, а відтак перемога,” - сказав Нищук.

Він нагадав, що перші страшні знахідки у цьому лісі позначали вишитим рушником на дереві. "І обривається серце зараз, коли обводиш поглядом цю величезну територію, де так багато цих знаків - стрічок, рушників", - зазначив міністр культури.

На його переконання, традиція приходити у заповідник "Биківнянські могили", схиляти голову - це наш великий обов'язок, адже поховані тут люди тривалий час були позбавлені того, щоб над ними прочитали молитву чи запалили свічку.

Нищук зауважив, що впродовж багатьох десятків років робилося все, щоб вони були стерті з пам'яті, щоб близькі та рідні навіть боялися їх шукати. Він звернувся до присутніх із закликом попри все зберігати пам’ять, засвоювати болісні історичні уроки, аби запобігти повторенню страшних сторінок минулого.

У Биківнянському лісі знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об'єкт спеціального призначення НКВС, де наприкінці 30-х - в 40-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Трагедія Биківні стоїть в одному ряду із такими злочинами як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл.

За даними істориків, офіційно будівництво спеціальної зони для таємних поховань розпочалося 1936 року.  Встановлено, що в районі селища Биківня закопували приречених до розстрілу в позасудовому порядку, вирок стосовно яких виконано у місті Києві. Нині зафіксовано факти, що у Биківнянському лісі покоїться близько 100 тис. репресованих комуністичною владою. На сьогодні за виявленими і опрацьованими співробітниками СБУ документами встановлено прізвища 14191 особи.

Після закінчення війни радянською владою всю інформацію було засекречено і проведено “власні розслідування”: три державні комісії 1945, 1971, 1987 років оголосили про те, що у Биківні поховані жертви фашизму. При цьому в ході діяльності останньої з них було виявлено та знищено багато документів. Лише четверта комісія у липні 1989 року оголосила, що у Биківні поховані жертви сталінських репресій.

 Традиційно у третю неділю травня в Україні у Національному історико-меморіальному заповіднику "Биківнянські могили" за участю керівництва держави, членів уряду України, народних депутатів вшановують  пам'ять сотень тисяч загиблих у катівнях радянського режиму українців, поляків та представників інших національностей - політичних та громадських активістів, військових і діячів культури.