Українські соціальні мережі: чого ми хочемо, що маємо і що отримаємо?

Аналітика

Споживач вибагливий. Facebook незвичний, українські соцмережі непопулярні, надія - на «Українців»

Дискусії про заборону соціальних мереж «ВКонтактє», «Однокласники» та сервісів «Яндекс» не стихають, а навпаки, - набирають обертів. Не забарилася і очікувана реакція – тернопільські програмісти спільно з канадськими колегами повідомили про ідею створення нової, суто української соціальної мережі. Наразі проект на стадії обговорення – виконавці намагаються визначити, чи буде на нього попит? Для цього було відкрито реєстрацію на сайті майбутньої мережі ukrainians.co . На ньому вже зареєструвалось понад 50 тис. осіб, - цифра, заявлена ініціаторами, як мінімально необхідна для старту проекту - тож новій соціальній мережі бути.

Ідея проекту не нова – з часів первинного поширення у світі моди на соціальні мережі було кілька десятків спроб створити достатньо популярний для комерційного успіху український продукт. Основна причина невдач, які ці спроби переслідували, – конкуренція. «ВКонтактє» «пережав» українські проекти грошима – а відтак, наймав кращий персонал, здійснював ефективний маркетинг, йшов в ногу з часом і оновлював власні функції, дизайн тощо в залежності від потреби.

Спроби створення українських соціальних мереж, безперечно, були. Але кілька з них, зокрема ц.укр та ukrface, були дуже схожими на відверті клони «ВКонтактє». Логіка користувача виявилася для них вбивчою: навіщо користуватися підробкою, коли ось він, - оригінал, з мільйонами відвідувачів і відповідними можливостями для спілкування та обміну.

Були і цілком оригінальні українські проекти, наприклад, соцмережа InRepublic. Вона, до речі, була наймасштабнішою серед українських мереж, нею користувалось близько 250 тис. осіб. Але, знову таки, для порівняння, аудиторія «ВКонтактє» - 97 мільйонів активних користувачів в місяць… Коротше, українські соціальні мережі не набули популярності через низку причин, головна з яких – нерівна конкуренція з російськими «Однокласниками» та «ВКонтактє». Одним словом, гроші.... Ну і, звісно, в більшості українських соціальних мереж були відсутні популярні функції, які в першу чергу приваблювали молодь – прослуховування «краденої» музики, файлообмін тощо.

Від уведення у дію Президентом України вікопомного рішення РНБО ситуація змінилась докорінно. Звісно, той, хто захоче, знайде спосіб залишитися «в контакті», свого доб’ється, обійшовши всі заборони, але є факт: на ринку з’явилася, навіть, не шпаринка, а повноцінна ніша для легальної вітчизняної соціальної мережі. Втім, щоб спрогнозувати успішність такого проекту, треба проаналізувати ще кілька факторів, які можуть перевернути все з ніг на голову.

Чого хочуть пересічні українські користувачі від соціальної мережі?

Поняття соціальної мережі як продукту «на продаж» за останні роки сильно змінилося. Якщо раніше основною функцією було спілкування між людьми, то тепер набір функцій значно розширився – соціальна мережа виконує роль ЗМІ (більшою мірою Facebook, але «ВКонтакте» також не відстає), файлообміннику, аудіоплеєру тощо. Тому розробникам варто дуже постаратись задля забезпечення популярності нової мережі, не забуваючи і про свої витоки: спілкування тобто.

Ідея платформи «Однокласники» першочергово полягала в пошуку старих знайомих на пострадянському просторі, контакти з якими було втрачено – друзів по школі, армії, інституту. А нова соціальна мережа, враховуючи її основну засаду – орієнтацію лише на українців, такі послуги надати не зможе. Навряд чи мешканці умовного Узбекистану чи віддалених районів Росії будуть масово реєструватись задля контакту з кількома родичами чи знайомими з України. Але в тому, якщо розібратися, нічого особливо страшного не має. Подібна комунікативна функція уже давно не є основною для соціальної мережі: зараз набрали і продовжують набирати популярності «месенджери» на кшталт Viber чи Telegram, за допомогою яких можна безкоштовно спілкуватись з людьми з різних куточків світу, лиш би інтернет був. Для претендентів на вищезгадану нішу на українському ринку існує набагато важливіша і небезпечніша обставина: «ВКонтактє» був розповсюдником піратської музики та відеозаписів. Так, це дуже негативно впливало на його імідж на Заході, створювало і продовжує створювати чимало юридичних проблем. Але ж не для Заходу вони працюють, а для пострадянського сегменту, де це дрібне злодійство, на жаль, - цілком нормальне явище. Користувачі ВКонтакте в Україні тепер шукають альтернативні канали безкоштовного прослуховування музики та перегляду фільмів. І очевидно, що вони чекають цього від нової соціальної мережі. Але ж ми йдемо в Європу, а там дуже суворо ставляться до нелегального розповсюдження інтелектуальної власності – музики, фільмів, кліпів тощо. Нова соціальна мережа не буде, просто не зможе підтримувати цей пережиток «ВКонтактє». Ідеальний варіант – домовитися про те, щоб брати невеликі кошти за прослуховування і перегляд. Тут потрібний розумний і наполегливий маркетинг. Любиш виконавця – не будь «шаровиком» без мізків, заплати людині за її роботу, профінансую запис нових треків. Такий варіант, хоча і є небезкоштовним, але принесе більше плюсів українському споживачеві в перспективі.

Чим не підходить наявна світова соціальна мережа «Facebook»?

В українській дискусії, що виникла, є популярними два аргументи проти Facebook – своєрідна, з незвички незручна структура сайту і різко відмінний від «ВКонтактє» контент. Проте, варто відмітити і таку закономірність: свого часу, в інтернеті велись дискусії… щодо «мавпування» розробниками «ВКонтактє» ряду сервісів Facebook. З найпопулярніших – створення свого «месенджеру» та власного фотосервісу Snapster. Тому аргумент щодо «незручності» Facebook цілком можна списати і на шоковий стан екс-користувачів «ВКонтактє».

Українська аудиторія Facebook, в порівнянні з прихильниками «ВК», різниться зацікавленнями: тематика більш «доросла», безглуздих анекдотів та картинок там менше. Люди більш зацікавлені в інтелектуальних дискусіях стосовно злободенних тем. Це добре ілюструють суперечки щодо збільшення кількості «переселенців» з «ВКонтактє» - аудиторія Facebook інстинктивно намагається не допустити масового поширення беззмістовних картинок, створення відповідних груп та спільнот і т. д.

Враховуючи ці фактори, можна зробити висновок, що адаптація нових користувачів в соціальній мережі Facebook проходитиме досить складно. Але в перспективі, будемо сподіватись, колишні українські користувачі «ВКонтактє» трохи «подорослішають».

Українсько-канадська соціальна мережа: звідки виникла та що спричинило такий ажіотаж?

Але повернемось до проекту української соціальної мережі. Наразі проект перебуває в стадії формування концепції. Автори та програмісти ще не знають остаточно, як він буде виглядати і які функції матиме. Повідомляється, що соціальна мережа буде запущена в кілька етапів, перший з яких очікується за чотири місяці.

Над новою соціальною мережею буде працювати команда канадської організації StartupSoft, яка займається допомогою молодим підприємцям в розвитку їхніх проектів – пошуку фінансування, допомогою в реалізації тощо. Автор проекту – Олександра Струмчинська, мешканка Тернополя. Саме вона керуватиме процесом створення нової мережі. За її словами, платформа матиме кілька переваг. В першу чергу, вона буде суто національною: «створена українцями для українців». Також характерною особливістю, що відрізнятиме «Українців» від інших соціальних мереж пострадянського простору буде відсутність піратських аудіо- та відеозаписів та її, за словами п. Струмчинської «аполітичність».

Наразі робота розпочалась. Автори проекту проаналізували потребу в продукті – відкрили сайт, де кожен майбутній користувач мав зареєструватись. За короткий період було зібрано 50 тисяч підписів. Саме таку цифру поставили організатори щоб мати можливість зробити висновок:, чи можливий попит на нову соціальну мережу. Термін збору підписів мав тривати до 1 червня, але планку було подолано за три дні. Погодьтесь, такими темпами мережа може розраховувати на достатній попит.

Звідки візьмуться гроші? Це питання в процесі вирішення. Канадські партнери, StartupSoft, допомагають з пошуком інвестицій. Найголовніше для ініціаторів створення нової української соціальної мережі - це не допустити інвестування з подальшим фактично привласненням олігархами – російськими, в першу чергу, та і українськими - також.

Микола Романюк, Київ