Стан водних ресурсів країни - під пильною увагою громадян - Урядовий контактний центр

Науково-технічний прогрес, зростання масштабів господарської діяльності зумовлюють посилення антропогенного тиску на довкілля, що спричиняє порушення рівноваги в навколишньому природному середовищі та викликає загострення соціально-економічних проблем.

Водночас, з використанням невідновлювальних сировинних та енергетичних запасів збільшується забруднення довкілля, особливо водних ресурсів та атмосферного повітря, зменшуються площі лісів і родючих земель, зникають окремі види рослин, тварин тощо.

За оцінкою експертів, Україна вважається однією з найменш забезпечених у Європі країн за запасами місцевих водних ресурсів - 1 тис. куб. м на 1 жителя. Для порівняння, у Швеції та Німеччині - 2,5 тис., Франції - 3,5 тис., Великобританії - 5 тис. куб. м. Водночас, їх використання є неефективним та нераціональним. Як зазначають спеціалісти Національного інституту стратегічних досліджень, впродовж XX століття з метою збільшення господарського використання води відбулося масштабне зарегулювання ріки Дніпро та інших рік, що обумовило техногенні порушення 70-80% руслового стоку, підпір ґрунтових вод, а також регіональне підтоплення земель. Незважаючи на істотне скорочення обсягів водокористування (у порівнянні з 1990 роком - майже вдвічі) та відповідне зменшення техногенного навантаження на водні об’єкти, екологічний стан поверхневих і підземних джерел водопостачання не покращується. Щороку у поверхневі водні об’єкти країни скидаються великі об’єми недостатньо очищених комунально-побутових і промислових стічних вод, що є наслідком неефективності систем очищення води. Забруднення води викликає деградацію річок, водосховищ, озерних систем та погіршення якості води, що негативно впливає на здоров’я людей. Головною причиною виникнення кризового стану довкілля є низькій пріоритет екологічної політики в Україні.

Уряд, на своєму засіданні 31 травня 2017 року, ухвалив рішення про запровадження обліку поверхневих водних об’єктів в Україні. Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак пояснив, що прийняття постанов КМУ дозволить запровадити облік поверхневих водних об’єктів в Україні, який був до цього часу відсутній, а також привести у відповідність законодавчі акти України щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом.

До цього часу зазначений облік не здійснювався, започаткування його ведення дозволить створити реальне підґрунтя на основі кількісного аналізу для достовірної оцінки поверхневих вод України, а також об’єктивного інформування громадськості про стан водних ресурсів України.

Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру (Центр), на урядову «гарячу лінію» надходить чимало звернень щодо забруднення водних об’єктів. Зокрема, громадяни звертались із скаргами на забруднення малих та великих річок, озер та ставків відходами, що утворюються внаслідок функціонування підприємств, забруднення побутовими відходами, а також забруднення водойм іншими речовинами, джерела витоків та скидів яких встановити на момент звернення не вдалось.

З початку 2017 року з майже 200 звернень, що надійшли від громадян стосовно стану водних об’єктів країни, третину склали повідомлення про забруднення побутовими відходами. Найбільше скаржилися заявники з Львівської, Тернопільської та Дніпропетровської областей.

Про вкрай поганий стан акваторії річки Південний Буг, у районі Сабарівської ГЕС, ішлося у зверненнях жителів Вінниччини. Зазначалося, що очисні споруди ГЕС не функціонують впродовж тривалого часу, а міські каналізаційні стоки утворюють на поверхні річки шар з нечистот та інших відходів в окремих місцях завтовшки 0,5 м. Крім того, повідомлялося, що впродовж трьох років мешканці Вінницької області неодноразово зверталися з цього приводу до Вінницької міської державної адміністрації, до КП «Вінницяоблводоканал», проте - жодних заходів. Заявники вимагають звернути увагу на екологічну ситуацію навколо Сабарівської ГЕС, а також вжити відповідних заходів щодо бездіяльності посадових осіб, які відповідають за екологічний стан Південного Бугу. У процесі вивчення ситуації відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Вінницькій області проведено відповідний відбір проб, крім того заявникам повідомлено про затверджену Вінницькою міською радою Програму охорони навколишнього природного середовища, у тому числі з охорони та раціонального використання водних ресурсів, яка передбачає заходи по очищенню річки в межах міста Вінниці впродовж 2018-2020 років.

Жителі Радехівського району Львівщини занепокоєні станом річки Острівка, що є притокою річки Стир. Заявники наполягали на ефективних діях з боку відповідальних контролюючих органів, направлених на попередження потрапляння в річку каналізаційних стоків, які систематично скидаються до водойми в процесі функціонування КП «Радехівське ВКГ».

Серед отриманих впродовж поточного року звернень, що стосувались негативних наслідків, спричинених діяльністю підприємств, які, зі слів заявників, суттєво погіршили екологічний стан акваторій, першість за об’ємом скарг здобули мешканці Дніпропетровської, Львівської та Чернігівської областей.

Так, заявник із смт. Добротвір Кам’янко-Бузького району Львівської області повідомив про витоки до річки Західний Буг паливно-мастильних матеріалів внаслідок роботи ДТЕК «Добротвірська ТЕС» (Добротвірська теплова електростанція), де на поверхні водойми утворюються характерні плями. Працівниками Держекоінспекції у Львівській області було здійснено виїзд до смт. Добротвір та проведено відбір проб поверхневих вод, аналіз яких підтвердив перевищення вмісту нафтопродуктів. Наступним етапом було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Добротвірською ТЕС. У ході перевірки зроблено повторний аналіз забору води та проведено обстеження території підприємства, в результаті якого контакт або вилив масла чи нафтопродуктів у відвідні канали виявлено не було, а матеріали держконтролю скеровано в правоохоронні органи для подальшого встановлення причин та винуватців зафіксованого факту забруднення.

За період з 26 травня  2017 року по 1 червня  2017 року на урядову «гарячу лінію» надійшло 35 тисяч 653 дзвінка, а також 805 звернень зареєстровано через Інтернет.

Отримати оперативну відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію громадяни можуть, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 у цілодобовому режимі та безкоштовно як зі стаціонарних, так і з телефонів мобільних операторів (Київстар, Vodafone Україна, Lifecell).

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044)284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою: www.ukc.gov.ua