4 липня. Пам’ятні дати

Сьогодні США відзначають День незалежності.

День незалежності США відзначається щорічно 4 липня на честь прийняття історичного документу - Декларації незалежності США від Великої Британії, яка стала одним з центральних моментів Американської революції 1775-1783 років. Цікаво, що сам документ був укладений двома днями раніше – 2 липня, а цього дня представники 13-ти штатів на Другому Континентальному Конгресі прийняли Декларацію про незалежність, в якій вперше колонії іменувалися «Сполученими Штатами Америки» і проголошувалися самостійною державою. Сама ж Декларація стала першим в історії документом, що проголосив принцип суверенітету як основи державного устрою. Водночас, в ній наголошувалося, що «всі люди створені рівними, що Творець наділив їх невід’ємними правами, з-поміж яких є право на життя, свободу і прагнення щастя». Головним укладачем документа став видатний діяч Американської революції, дипломат і філософ епохи Просвітництва (в майбутньому 3-й президент США у 1801-1809 роках) Томас Джефферсон. Разом з ним, над документом працював ще один майбутній президент США Джон Адамс, а також Бенджамін Франклін, Роджер Шерман, Роберт Лівінгстон. Загалом під документом стоїть підпис 56 осіб. В американській історіографії автори та підписанти Декларації іменуються Батьками-засновниками, та, навіть нині, мають такий авторитет, що при виникненні спірних моментів у трактуванні Конституції США або законів, юристи беруть до уваги їх погляди, зафіксовані в рукописах, книгах і навіть в особистому листуванні. Наразі оригінал Декларації незалежності США, що до грудня 1952 року зберігався в Бібліотеці конгресу, знаходиться в будівлі Національного архіву США у Вашингтоні поряд з оригіналами Конституції США та Білля про права і представлений для огляду у виставковій залі. Як правило, цього дня в Сполучених Штатах проходять урочисті церемонії, яскраві паради, видовищні концерти та феєрверки.

Події дня:

Цього дня 2015 року склала присягу нова українська патрульна поліція. Першим містом, у якому вона запрацювала, став Київ. 4 липня 2015, на Софійській площі у Києві співробітники нової поліції склали присягу на вірність Україні. Начальник управління патрульної служби Києва Олександр Фацевич зачитав текст присяги. Після цього усі присутні на Софійській площі виконали Гімн України. Президент України Петро Порошенко, який був присутній на заході, привітав патрульних й нагадав про відповідальність, покладену на них. Майже місяць патрульна поліція Києва працювала в тестовому режимі і показала гарні результати своєї роботи. Патрульна поліція була створена в ході реформи правоохоронних органів України, зокрема реформи ДАІ і стала її першим і поки що єдиним успішним наслідком. На одному з брифінгів у середині січня 2015 року тодішня заступниця міністра МВС України Ека Згуладзе повідомила, що ДАІ буде повністю реорганізована, зі звільненням усіх співробітників; крім того, було оголошено набір бажаючих у нову патрульну службу, в тому числі з числа співробітників ДАІ. В наступні шість місяців проводився підбір нових кадрів та здійснювалась їх підготовка. Під час створення нової патрульної поліції Україні активно допомагали західні партнери, зокрема й США, які направили до Києва своїх інструкторів з Каліфорнії та Огайо. Патрульна поліція – підрозділ Національної поліції України, що здійснює цілодобове патрулювання вулиць міст, а також першим реагує на виклики 102, з метою забезпечення публічного порядку і безпеки, захисту прав громадян, а також безпеки дорожнього руху. Другим українським містом після Києва де запрацювала нова патрульна поліція став Львів, третім – Одеса.

Ювілеї дня:

126 років від дня народження Петра Йосиповича Панча (справж. – Панченко; 1891–1978), українського письменника, одного з не багатьох, що вижили із покоління розстріляного Відродження. Як зауважив Олесь Гончар, він «був одним із тих небагатьох фізично уцілілих, морально стероризованих, та все ж таких, що й далі залишаються вірні собі і, як можуть, в найскладніших умовах тоталітаризму підтримують ледь жевріюче життя української культури». Петро Панч створив понад шістдесят книг художньої прози. Широкого визнання здобули його повісті і романи «Голубі ешелони», «Син Таращанського полку», «Гомоніла Україна», «На калиновім мості». Як і багато інших українських письменників, Петро Панч під час доби національно-визвольних змагань воював під українськими прапорами проти більшовиків – був петлюрівським офіцером. Літературну діяльність розпочав у 20-х роках ХХ століття. У цей час він належав до літературних угруповань «Плуг», ВАПЛІТЕ, ВУСПП. За радянських часів зазнавав критики, але репресій уник, тоді як його друзі, з якими він починав, стали жертвами сталінського терору – Григорій Епік, Майк Йогансен, Василь Вражливий та інші.

90 років від дня народження Джини Лоллобріджиди (1927), італійської кіноактриси, зірки екрана 50-60-х рр. минулого століття. Її знімали такі відомі кінорежисери як Вітторіо Де Сіка (можна сказати, що саме він дав їй «путівку» у кінематограф), Луїджі Коменчіні, П’єтро Джермі, Рене Клер. Однак, міжнародну славу Лоллобріджіді принесли ролі у фільмах «Фанфан-Тюльпан» (1952) режисера Крістіана-Жака і «Собор Паризької Богоматері» (1956) режисера Жана Деланнуа. Народилась акторка в містечку Суб'яко в центрі Італії. Після того, як батько втратив свої статки в результаті бомбардувань під час Другої світової війни, в 1945 році сім'я переїхала до Риму. Джина заробляла свої перші гроші як вулична художниця - малюванням карикатур і шаржів. У той же час вона брала уроки оперного вокалу і вчилася в театральному училищі. З 1946 року Джина почала зніматися у кіно. Загалом у фільмографії актриси понад 60 кіноролей. Її акторська кар’єра завершилась у середині 70-х років. Джина вважала, що кожна наступна роль повинна бути краще попередньої, а це майже не можливо, так як сценарії, що їй пропонували були банальні. Актриса зайнялась фотографією, скульптурою, навіть зняла документальний фільм. В липні 1996 року була в Києві, де презентувала свою книжку «Зачарування невинності». З середини 90-х пробувала займатись політикою, вона й нині співробітничає з ЮНЕСКО та ЮНІСЕФ. В одному з останніх інтерв’ю Джина Лоллобріджида зізналася: «Я не відчуваю віку. Насправді здається, що мені тридцять до яких я додала ще тридцять, а потім ще тридцять».

Роковини смерті:

25 років із дня смерті Астора П’яцолли (1921-1992), аргентинського композитора, музиканта, аранжувальника. Автор понад 300 танго, мелодій до кінофільмів «Генріх ІV», «Джин і Поль», «Передостанній», «Люмієр», «Армагеддон», «Південь», «Танго. Гардель у вигнанні» (премія «Сезар», 1986), музики до театральних вистав і балетів. Мав намір стати класичним музикантом, натомість став найзнаменитішим сучасним автором і виконавцем музики танго в усіх його формах: традиційній, джазовій, роковій, камерній і симфонічній.