Рада ухвалила освітню реформу
Народні депутати ухвалили в цілому закон "Про освіту".
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, законопроект № 3491-д підтримали 255 парламентаріїв.
Документ регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.
Перший заступник голови Комітету ВР з питань науки і освіти Олександр Співаковський, презентуючи законопроект, наголосив, що цей документ є фундаментом для розвитку освітнього простору України.
"Ми повинні розглядати цей закон як месидж для всіх, що ми готові інвестувати в наших дітей, які будуть створювати майбутнє", - сказав він.
Закон, зокрема, встановлює, що право на безоплатну освіту забезпечується для здобувачів дошкільної та повної загальної середньої освіти – за рахунок розвитку мережі закладів освіти всіх форм власності та їх фінансового забезпечення у порядку, встановленому законодавством, і в обсязі, достатньому для забезпечення права на освіту всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України.
Повна загальна середня освіта, згідно із законом має три рівні освіти: початкова тривалістю чотири роки; базова середня тривалістю п’ять років; профільна середня тривалістю три роки. Вони можуть здобуватися в окремих закладах освіти або у структурних підрозділах однієї юридичної особи (закладу освіти). При цьому законом встановлено, що навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти розпочинається: для початкової освіти – з 1 вересня 2018 року; для базової середньої освіти – з 1 вересня 2022 року; для профільної середньої освіти – з 1 вересня 2027 року.
"Міф про те, що діти будуть закінчувати школу в 19 років, не відповідає дійсності", - зауважив у цьому зв'язку Співаковський і додав, що діти розпочинатимуть навчання з 6 років.
Мовою освітнього процесу в закладах освіти згідно із законом є державна, а особам з порушеннями слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.
"Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах", - сказав депутат Костянтин Усов, презентуючи напрацювання групи парламентаріїв щодо мовного питання, яке сьогодні було дискусійним у сесійній залі.
Передбачається, що особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання у комунальних закладах для здобуття дошкільної початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою національної меншини. Це право реалізується через створення окремих класів (груп).
"Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідного корінного народу чи відповідної національної меншини в комунальних закладах загальної середньої освіти, або через національні культурні товариства", - зауважив Усов.
При цьому закладами освіти забезпечується обов'язкове вивчення державної мови, зокрема у закладах професійної (професійно-технічної) фахової передвищої та вищої освіти в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність в обраній галузі з використанням державної мови.
Посадовий оклад педагогічного працівника (найнижчої кваліфікаційної категорії) згідно із законом встановлюється у розмірі не менше чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб. При цьому посадовий оклад педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується не менш ніж на 10 відсотків. Кабмін має забезпечити до 2023 року поетапну реалізацію положення щодо ставок заробітної плати педагогів.
Нардепи розглядали цей законопроект з 12.30 до 18.20 з двогодинною перервою, оскільки до освітньої реформи було подано близько 1700 поправок.