Нові вагони для Укрзалізниці: не зовсім інноваційні, зате - українські

Укрінформ спробував пояснити, що потрібно знати про нові пасажирські вагони та чому зрадою тут не пахне

Новину про три новесенькі пасажирські вагони з “інноваціями”, які Укрзалізниця отримала від Крюківського вагонобудівного заводу, більшість користувачів соцмереж зустріли традиційно — зрадою: “Оце так покращення! Три вагони на всю країну...”. Ну що ж, давайте розберемося, чи справді це так? За 26 років незалежності України парк пасажирських вагонів оновлювався переважно за рахунок модернізації старих радянських або куплених нових за кордоном, приміром, у Росії, ФРН, Південної Кореї… Але схоже на те, що тепер керівництво Укрзалізниці від подібних практик поступово відмовляється. Провівши у середині квітня найбільший за останні кілька років тендер, переможцем якого став вже згаданий КВРЗ, національний залізничний перевізник зосереджується на закупівлі вітчизняного рухомого пасажирського складу. Чому це добре? Відповідь – доволі проста і навіть очевидна. По-перше, підтримка українського виробника – це позитив в принципі. Починаючи від створення робочих місць для машинобудівників і закінчуючи податками до бюджету, розвитком потенціалу галузі й зростанням ВВП. А по-друге, нарешті з’явилася надія, що проблему оновлення рухомого складу Урзалізниці буде вирішено. Звичайно, для цього потрібні чималі гроші. Але процес пішов. Сьогодні 3 нових вагони, до кінця року ще 35, а там - краплина до краплини…

Тепер же детальніше про нові вагони «кременчуцького розливу»: що це за вагони, скільки вони коштують та чому їх називають “інноваційними”?

23  мільйони гривень за один вагон

Три нових купейних вагона, які з 4 вересня курсують у складі поїздів №81/82 Київ – Ужгород (вагон №10), №49/50 Київ – Трускавець (вагон №7), №11/12 Київ – Новоолексіївка (вагон №10), виготовили на Крюківському вагонобудівному заводі (КВБЗ). Всього до кінця поточного року завод повинен поставити Укрзалізниці ще 35 нових вагонів, з них - 25 купейних та 11 СВ. З такої кількості можна уже скласти два «повномірні» потяги.

У прес-службі Укрзалізниці нам прокоментували, що це вже не перші пасажирські вагони вітчизняного виробництва: «Минулого року Крюківський завод поставив Укрзалізниці 6 вагонів-трансформерів (у них чотиримісні купе перетворюються в шестимісні з сидячими місцями. – Авт.), які наразі перебувають у складі швидкісного поїзда «Нічний експрес» №149 сполученням Київ-Івано-Франківськ.

Повертаючись до розмови про нові вагони залізничники заявили, що за своєю конструкцією вони майже не відрізняється від тих, що зараз курсують Україною. “Це класичні купейні вагони, розраховані для перевезення 40 пасажирів зі швидкістю руху до 160 км/годину і можуть експлуатуватися на електрифікованих та неелектрифікованих залізницях… Вартість кожного складає трохи більше 23 мільйонів гривень. Невдовзі очікуємо наступну партію з 15-ти вагонів, серед яких будуть як звичайні купейні, так і купейні з меблями-трансформерами”, - повідомили в прес-службі УЗ.

Ми вирішили розібратися, наскільки це дорого 25 мільйонів за новий вагон, адже, приміром, вартість ремонту старого - 9 мільйонів гривень? Експерти переконують, що з урахуванням ціни на комплектуючі, метал і так далі, це досить хороша ціна для Укрзалізниці.

Більше того, за словами колишнього заступника міністра інфраструктури Олександра Кави, за 23 мільйони жоден іноземний виробник не погодився б поставляти купейні вагони для УЗ. «Наприклад, швейцарська компанія Stadler поставила "Азербайджанським залізницям" пасажирські вагони за ціною 4 мільйони доларів. А це вже близько 100 млн грн за вагон, мільярди півтора – за потяг. Якби Укрзалізниця погодилась платити приблизно ту ціну, що й "Азербайджанська залізниця", то б свої вагони поставили і той же Stadler, і Siemens, і інші європейські виробники» - каже він.

З вакуумними туалетами та ще й з кавоваркою

Втім, «інноваційними» нові вагони все ж таки не назвеш. За своєю конструкцією – це ті ж самі звичайні купейні, але вони не реконструйовані-відновленні, а повністю нові і, повторюємо, що головне - українського виробництва. Однак повернемося до питання внутрішньої «начинки» цих вагонів. Перше, про що варто сказати – це вбиральня, звідки нарешті забрали старий, смердючий унітаз «з педаллю», натомість встановили сучасний вакуумний, який має свої переваги: нема санітарних зон і майже відсутній неприємний запах. Друге – наявність у купе вікон з кватирками, що таки відкриваються. Очевидно, що зараз, осінню, важко оцінити цю маленьку перевагу. Утім в літню спекотню (і при наявності неробочого кондиціонера) кватирка може стати рятівницею. Третє - удосконалена робота системи опалення в автоматичному режимі. Залізничники кажуть, що у вагоні буде тепло. Надіємося, що так воно і буде. Адже на власному досвіді можу сказати, що їхати у вагоні без опалення, який за відчуттями швидше нагадує морозильну камеру, це – суцільний жах.

Крім усього очевидного, у нових вагонах також розмістили сучасний кавовий апарат, який пропонує пасажирам великий асортимент напоїв. На вибір пропонується кава, кава з молоком, шоколад, чай та інші напої. Вартість кави - від 10 гривень, чаю – від 6 гривень.

Ще один бонус — мікрохвильовка, яку змонтовано у купе провідника. Тому якщо у вас є з собою печена курка, котлетки або супчик в бідончику, то тепер усе це запросто можна розігріти.

Щодо пасажирського купе, то, окрім згадуваних вікон з кватирками, по-перше, хочемо відзначити покращений дизайн інтер'єру, який відповідає сучасним вимогам щодо ергономіки та передбачає, зокрема, безпечні спальні полиці й відділення для багажу. Також у вагоні купе з’явилася нова конструкція гачків для одягу, а також - дві розетки на рівні верхніх полиць для зарядження мобільних пристроїв.

Власне, на цьому перелік «новенького» у нових вагонах УЗ закінчується.

Що про нові вагони думають пасажири?

У соцмережі Fecebook ми відшукали декількох “щасливчиків”, які першими протестували нові купе-вагони. Судячи з коментарів, поїздка їм сподобалась:

Марина Михалець, пасажирка поїзду №81/82 Київ – Ужгород: “Їхали таким з Ужгорода. Сподобалося. Оптимальна температура від кондиціонеру, а не традиційні крайнощі: пекельна спека або собачий холод. Це найсильніше враження. Дико, що для нас це дійсно розкіш, а не норма”.

Олександр Созанович, пасажир поїзду №11/12 Київ – Новоолексіївка: “Сьогодні приїхали в такому вагоні із Запоріжжя. Все класно, тільки при наборі поїздом швидкості трусило, наче в літаку під час турбулентності, але то таке. Зате гарно поспали…”

Мирослав Ліскович, Київ