Закон про квоти на ТБ запрацював на 100%, а результат буде рівно за рік

Ще рік для телеканалів діятиме перехідний період. А що зміниться вже зараз і чи виконуватимуть квоти на ТБ – дізнавався Укрінформ

13 жовтня набув чинності закон про «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації», тобто про мовні квоти на телебаченні. Чи означає це, що віднині всі телеканали мають «заговорити» українською, принаймні на визначені законом відсотки? Не зовсім. Ще залишається перехідний період упродовж року (до 13 жовтня 2018-го), коли телепередачі та фільми українського виробництва тощо будуть зараховуватися як виконані державною мовою, незалежно від фактичної мови цих передач.

Рівно через рік закон про квоти запрацює повноцінно, яким передбачається: 75% державної мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60% – для місцевих, а також 75% державної мови для програм новин на ТБ. Тобто, результат запровадження квот на телебаченні може бути реально відчутний лише через рік. Але чи буде помітною дія цього закону вже сьогодні, що вже було зроблено для його реалізації протягом 4-х місяців, які минули після його прийняття, та чого очікувати в ідеалі і на практиці –Укрінформ цим поцікавився у експертів телеіндустрії.

А тепер треба приймати закон, який «приведе мовну ситуацію України у відповідність з мовною ситуацією у європейських країнах»

Сергій Оснач, член Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури України, говорить, що ще поки тривало обговорення цього закону, громадянський рух «Відсіч» підраховував, скільки за критеріями цього закону представлено україномовного контенту на провідних телеканалах. Виявилося, що деякі телеканали вже виконують квоту 75%, і для них цей закон не призведе до необхідності збільшення українського мовного контенту, оскільки прописаний він досить лояльно.

Приміром, за результатами квітневого моніторингу, телеканал ICTV вже практично виконував 75-відсоткову квоту «україномовного» контенту та майже виконував квоту «україномовних» новин – 70%. Таку саму частку «україномовних» новин мав і телеканал «Україна». А от на «1+1» «україномовні» новини взагалі становили 100%. Але, за словами Сергія Оснача, ще є інші телеканали, які ігнорують українську мову, на кшталт «Інтера», і саме їх має закликати до порядку цей закон.

«Нині вже буде відчутний певний позитивний момент – іноземні фільми транслюватимуться тільки українською мовою. Хоча чомусь зроблені винятки для фільмів, вироблених до 1991 року. Також вже запрацюють зміни щодо мови ведучих – 75% ведучих мають говорити українською. Наразі за ці кілька днів україномовного контенту різко не побільшало. Але його побільшало за останні кілька місяців. Думаю, телеканали почали розуміти, що законодавець рухається у цьому напрямі, а також відчули запит від суспільства», - говорить Сергій Оснач.

Він також додає, що вже за рік за новим законом української мови стане дійсно більше, і тоді контент не україномовного виробництва вже не вважатиметься автоматично українським. «Каналам доведеться озвучувати і одразу мати свій контент українською мовою. Але, на жаль, залишиться те, що професор Шевчук назвав мовною шизофренією – коли в межах передачі учасники говорять різними мовами. Це несе загрозу саме для української мови. Тому не потрібно обмежуватися напівкроками, а приймати закон, який приведе мовну ситуацію України у відповідність з мовною ситуацією у європейських країнах. Такий, більш дієвий законопроект 5670-д, давно чекає свого часу у Верховній Раді, яка має знайти сили і ухвалити його, а не розтягувати українізацію по ложці. За цим законопроектом україномовним вважатиметься контент, вироблений суто українською мовою і крапка. Він запроваджує українське мовлення на всіх телеканалах. Передбачена можливість транслювати передачі з освітньою метою чи для задоволення потреб національних меншин іншими мовами, але це до 20% контенту».

«Ці зміни почалися не у зв’язку з прийняттям Закону про квоти на телебаченні – відбулася саморегуляція галузі»

На думку Сергія Сьомкіна, виконавчого директора Індустріального Телевізійного Комітету, результат дії закону про квоти було видно ще до вступу його в дію. «Ці квоти були перевищені ще раніше багатьма загальнонаціональними каналами. При цьому їхні рейтинги практично не змінилися, адже кожен канал має свою аудиторію. Першу офіційну інформацію по виконанню закону ми отримаємо за два тижні. Але зазначу, що ці зміни почалися не у зв’язку з прийняттям Закону про квоти на телебаченні – відбулася саморегуляція галузі. Канали поступово стали переходити на українську розуміючи, що є така необхідність. Багато медіа груп стали працювати зі своїми ведучими, кореспондентами, які раніше розмовляли винятково російською, і зараз вони переходять на українську. Надалі все розвиватиметься так, як і передбачено законом, а квоти швидше за все навіть будуть перевиконані, адже в телеканалів, особливо загальнонаціональних, немає сенсу їх порушувати, бо за це їм передбачені шалені штрафи - 5% загальної суми ліцензійного збору», - говорить Сергій Сьомкін.

Ввели квоти на радіо – україномовних пісень побільшало в 9 разів

Тут дуже цікаву можна провести паралель. Майже рік тому, 8 листопада 2016-го, в Україні запрацював подібний закон про квоти на українському радіо. Тоді багато хто нарікав, що нібито для його виконання не вистачить якісної української музики чи фінансування, та й взагалі цю ідею безапеляційно відкидали, чомусь не бажаючи захистити власний ринок хоча б на третину. Але пройшов рік, і от що маємо.

Сергій Оснач: «Явно збільшилася частка українських пісень в ефірі – Нацрада з питань телебачення і радіомовлення називає цифру у 45%, і ми з ними погоджуємося. Звісно, це, як кажуть, середня температура, але дійсно загалом ситуація змінилася на користь української мови в 9 разів, оскільки до запровадження цього закону українських пісень в ефірі було менше 5%. Незабаром ця часка ще збільшиться, в наступному році мінімальні квоти зростуть з 25% до 30%, а ще за рік - до 35%. Тоді ми досягнемо рівня квот, який діє у Франції. Щоправда, зараз квоти стосуються тільки пісень, а щодо мови радіоведучих – це теж потрібно регулювати у майбутньому.

«Зміни дали поштовх українському шоу-бізнесу та новій крові української естради»

Олександр Ягольник, музичний продюсер: «Дійсно, української музики стало більше, а ті, хто кричав, що в українському музичному ринку не вистачить сили заповнити квоти, були добряче присоромлені. Почало звучати багато цікавих українських пісень, причому вони стилістично відрізняються від російської «попси», що була у нашому ефірі. На мій погляд, ефір покращав і став більш схожим на європейський. Думаю, це вплинуло і на індустрію, але ще більше - на гастрольну діяльність артистів, тому що активісти почали бойкотувати російських гастролерів. Найкращий приклад цьому – підряд сім концертів Тіни Кароль у Палаці «Україна». До цього часу рекорд по протяжності серії концертів був у Кіркорова – він давав п’ять концертів поспіль. Тому можна сказати що ці зміни дали поштовх українському шоу-бізнесу та новій крові української естради. Єдине, що зараз турбує – поки що не прийнятий закон про роялті, тому українські музиканти зараз не можуть отримати гідну винагороду за трансляцію їхніх пісень на радіо. Цей закон активно блокується представниками радіо холдингів, які всі ці роки платили смішні копійки, і не хочуть виходити на цивілізовану ступінь співіснування радіо холдингу і музикантів. Якщо і ця проблема вирішиться, то разом з новим українським матеріалом, який з’явився, це буде наступним кроком до поштовху музичної індустрії».

Юлія Горбань, Київ