Роман Говда, прокурор Києва

Коли обвинувальні акти відносно  топ-менеджерів банку "Михайлівський" нарешті направлять до суду, про який запобіжний захід щодо Шуфрича-молодшого клопотатиме прокуратура та чи вимагатиме повторної експертизи  у справі Толстошеєва? Про це -  в другій частині інтерв'ю прокурора Києва Романа Говди Укрінформу.

- Від афер у банку «Михайлівський» постраждала велика кількість вкладників. Як просувається розслідування і коли притягнуть до відповідальності винуватців махінацій?

- Столична прокуратура ще не зіштовхувалася з економічними провадженнями такої складності. У нас цілий відділ слідства дев`ятий місяць працює над цією справою. Відомо, що у справі затримували колишнього голову правління Ігоря Дорошенка, а в розшук оголошений його заступник Денис Панфілов. Із новин можу повідомити, що цього місяця ми оголосили підозри ще п`ятьом членам кредитного комітету банку «Михайлівський». Епізод стосується незаконної видачі кредитів на 500 млн гривень особам, афільованим до власника банку. У нас є судово-економічна експертиза, яка підтверджує вказані збитки.

Ми вже отримали дозволи суду на затримання цих членів кредитного комітету, доправлення їх до суду для вирішення питання про обрання запобіжних заходів і оголосили в розшук. Деякі з них вже виїхали за межі України.

Також у цьому провадженні  ми маємо ще кілька епізодів, які   пов'язані з діяльністю банку і його  взаємовідносинами з юридичними особами, які брали гроші у людей через банк «Михайлівський», потім зберігали їх на рахунках банку, а після 19 травня 2016 року ці гроші зникли. Зараз слідчі працюють з експертами, і протягом місяця ми сподіваємось отримати остаточні результати експертиз щодо завданих збитків.

На сьогодні у провадженні 10 підозрюваних. Розраховуємо на швидке завершення слідства. Для цього нам потрібно ще кілька місяців.

 - Чи є новини у справі відносно  Нестора Шуфрича-молодшого, який 26 серпня на пішохідному переході в столиці збив чоловіка?

- Будемо звертатися до суду з клопотанням про продовження водію раніше обраного запобіжного заходу (взяття на поруки. - Ред.).  Підстав вимагати більш суворий запобіжний захід у нас немає. Він з'являється на виклики слідчого, бере участь у слідчих діях.

- А як почувається постраждалий чоловік?

 - Зараз він перебуває на реабілітації. Після проведення судово-медичної експертизи щодо ступеню тяжкості отриманих ним травм обвинувальний акт буде скеровано до суду.

- Чи провела столична прокуратура додаткові експертизи у справі Станіслава Толстошеєва, який задавив жінку на своєму авто? Коли буде поставлено крапку в цій справі?

- Ніхто з працівників прокуратури не зацікавлений в покриванні цієї справи.  Після відновлення розслідування ми провели повторні допити усіх свідків у даному провадженні, у тому числі безпосередніх очевидців ДТП, лікарів, які надавали допомогу постраждалим та інших. Допитали у якості свідка і експерта львівської експертної установи.

Окремо перевіряли інформацію про можливу фальсифікацію досліджень на вміст алкоголю та наркотиків. Для цього провели порівняльну експертизу ДНК його волосся зі зразками, відібраними у нього після ДТП. Після того, як отримали висновок, який підтвердив їх автентичність, ще раз призначили токсикологію. Вмісту наркотичних речовин у зразках Толстошеєва експерти не виявили, як і в зразках, відібраних вже після скасування постанови про закриття провадження.

Я ініціював проведення ще однієї експертизи стану здоров'я  Толстошеєва із залученням міжнародних експертів. На даний час ми отримали позитивну відповідь від керівництва МОЗ про можливість проведення такої експертизи спеціалістами Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. Вони зараз займаються залученням міжнародних фахівців, і після проведення експертизи нададуть нам свої висновки. Після цього прокуратура зможе ухвалити остаточне рішення у цій справі.

- У ЗМІ часто з'являються публікації про аптеки, які є своєрідними наркопритонами.  Чи займаються столичні правоохоронці виявленням таких аптек?

-Проблема з такими аптеками у нас не нова. Ми щороку викриваємо провізорів, які без рецептів відпускають кодеїновмісні та психотропні препарати. Десять таких кримінальних проваджень направили до суду лише в цьому році.

Тогоріч ми задокументували діяльність злочинного угруповання у складі чотирьох чоловік -  власниці аптеки, двох провізорів і ще однієї особи, які  у 2015-2016 роках продавали трамадол через мережу аптек. Обвинувальний акт відносно них уже слухається в суді. Але продаж трамадолу - це не найбільше зло в сфері наркообігу. У нас в пріоритеті викриття збут тяжких наркотиків - амфетаміну, опію, які продаються на території Києва, у тому числі через інтернет.

- І які ваші успіхи?

- Минулого місяця слідчі столичної прокуратури завершили розслідування щодо 13 членів злочинної організації, які упродовж 2014 -2016 років масово збували наркотичні, психотропні речовини та сильнодіючі лікарські засоби у Києві та чотирьох регіонах України. До речі, наркокур'єром у них був  співробітник  столичного главку Нацполіції. Вони серйозно конспірувалися. Їхні автомобілі були обладнані прихованими сейфами та засобами GPS-стеження. А наркотики збували через безконтактні «закладки» в обумовлених місцях. У них була відпрацьована система: дзвониш на анонімний номер і говориш, що хочеш купити.  Далі кладеш на картку «Приват-банку», яка зареєстрована на зовсім іншу людину, обумовлену суму і тобі висилають координати пісочниці чи якогось підворіття, де можна забрати наркотики. На документування їхньої діяльності у нас пішло майже півроку.

- І хто виявився їхнім організатором?

- Це один з відомих наркодилерів Києва, його прізвище Панфіленко, а прізвисько «Тренер». За чотири роки  діяльності його злочинної організації обіг грошових коштів на банківських рахунках склав понад 90 млн грн.

Загалом у нас зараз в розробці чотири організовані угруповання лише у сфері наркообігу. Також слідчі столичної прокуратури проводять розслідування дев'яти проваджень у сфері наркообігу, в яких фігурують самі правоохоронці. Тому, я думаю, ми на правильному шляху.

- У столиці знаходиться велика кількість вищих навчальних закладів. Чи багато кримінальних справ  порушили цьогоріч столичні правоохоронці за фактом хабарництва у вишах? І взагалі які розцінки в столиці у викладачів-хабарників?

- Суми хабарів коливаються від від 2,5 тис. гривень до 5 тисяч доларів. В основному, вимагають хабарі за зняття заборгованості і поновлення у  навчанні, за складання іспитів, захист курсових та дипломних робіт. Вимагають гроші не лише викладачі та лаборанти, а й  керівники і заступників керівників вузів.

У  цьому році ми порушили вісім кримінальних проваджень за фактом корупції у вищих навчальних закладах столиці. До суду направили справу стосовно директора Інституту психології імені Костюка Національної академії педагогічних наук, який хотів 5 тисяч доларів за працевлаштування до інституту на посаду лаборанта і сприяння в захисті кандидатської дисертації. Також триває судовий розгляд справи щодо асистента кафедри управління Київського національного економічного університету імені Гетьмана, який зажадав 13 тисяч гривень за вступ до університету.

- Що порадите студентам, від яких вимагають хабар? Куди  їм скаржитися?

- У більшості випадків - це підслідність Нацполіції, тому студентам слід писати заяви у поліцію. Але повідомити про це можна і на «гарячу лінію» столичної прокуратури чи СБУ. Хабарництво у вузах доволі латентне і за межі аудиторії майже не виходить. Тому рівень боротьби з корупцією в цій сфері у першу чергу залежить від активності самих студентів.

- У столиці  проблема - віддати дитину в дитячий садочок. Часто від батьків вимагають хабарі. Чи порушувала прокуратура кримінальні справи відносно завідуючих дошкільних дитячих навчальних закладів?

- За фактами поборів у дитячих садочках порушено низку кримінальних справ, але підозр в них поки немає. Йдеться про так звану благодійну допомогу або членські внески, які офіційно не обліковуються. Викриття таких фактів, як і в ситуації з ВНЗ, напряму залежить від активної позиції батьків - якщо вимагають гроші, треба не мовчати, а звертатися до правоохоронних органів. 

Разом з тим, прокуратура, в межах компетенції, допомагає місту подолати проблему, пов'язану із чергами до дитячих садочків, повертаючи у державну та комунальну власність приміщення цих навчальних закладів, які були перепрофільовані, незаконно здані в оренду або відчужені. Цьогоріч  можемо похвалитися, що повернули приміщення трьох дитячих садків в Оболонському, Святошинському та Деснянському районах. Столичній владі залишається профінансувати їх модернізацію. 

- У Печерському райсуді перебуває на розгляді обвинувальний акт стосовно екс-заступника міністра охорони здоров`я Василишина. Іще минулого року, коли столична прокуратура його затримала за хабарництво, лунало багато думок, що ця справа розсиплеться в суді через порушення підслідності. Василишин працював заступником міністра, відповідно його мали затримати детективи НАБУ. Чи не розділяєте цих побоювань?

- Немає сталої судової практики у питанні: чи нівелює докази порушення підслідності. Навіть рішення Апеляційного суду Києва вказує, що не можна  вважати, що це формальне порушення нівелює всі докази і приводить до неможливості слухання справи. Тому Апеляційний суд і задовольнив скаргу прокурора та повернув обвинувальний акт відносно Василишина на новий судовий розгляд до Печерського райсуду.

Рішення щодо допустимості доказів має прийняти суд першої інстанції під час розгляду провадження по суті.

Крім того, Василишин спершу не був метою нашого провадження. На нього ми вийшли у ході досудового розслідування, коли почали відпрацювання лікарів Олександрівської лікарні та дісталися до завідуючого  відділу урології і зрозуміли, що він розмовляє з Василишиним про передачу грошей. Тому наші слідчі та процесуальні дії вважаємо першочерговими і такими, проведення яких допускається КПК України, поки прокурор не змінить підслідність.

- Чи є у провадженні столичної прокуратури інші справи, у яких фігурують високопосадовці?

- Фігурують  службовці різних категорій, щоправда, вони не заступники міністрів.

- Ви раніше повідомляли, що поновили кримінальну справу відносно незаконного відчуження акцій «Київміськбуду». Чи є результат у цьому розслідуванні?

- Ми реанімували це кримінальне провадження і встановили причетність до злочину екс-віце-президента цього товариства  та його спільника - заступника голови правління з економічних питань ВАТ «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління». Обвинувальний акт щодо них наразі розглядається судом. Акції «Київміськбуду» на 77 млн грн , які стали предметом цього злочину, по господарському судочинству ми вже повернули.

- Нещодавно столична прокуратура подала позов до суду про повернення столичній громаді акцій «Київенерго», «Київгаз» та «Київводоканал», але суд переніс розгляд справи на невизначений термін для інформування компаній-відповідачів, які знаходяться на Кіпрі. На вашу думку, як довго затягнеться розгляд справи?

- Перерву у судовому розгляді оголошено до травня. Дійсно, відповідачами по цій справі є  дві компанії з Кіпру - це «Денсек Лімітед» та «Зарова Лімітед». Оскільки вони не мають в Україні представництв, суд відправив їм виклики на офіційні адреси на Кіпр. Зараз ми перекладаємо на англійську мову  наші позови до них та інші документи і відправляємо. Після цього через півроку вони вважатимуться належним чином повідомленими і незалежно від того, чи з’являться вони в суд, почнеться розгляд справи по суті.  Це буде важкий розгляд справи, тому що на кону не просто акції, а реально стратегічні підприємства міста Києва.

 - Тобто, в травні розпочнеться розгляд справи, а  скільки він триватиме – не відомо?

- Близько двох місяців. У крайньому разі можуть продовжити слухання до трьох місяців і тоді  прийняти рішення. Господарські суди дотримуються строків розгляду справ, передбачених ГПК України.

- Як ви збираєтеся повертати гроші, коли, наприклад, 12,73% акцій «Київенерго» вже викупило ДТЕК Ахметова?

- Хоча вони і вважаються добросовісними  набувачами, в суді ми будемо витребувати  акції з їхньої власності, бо вони колись були  необгрунтовано виведені . У свою чергу ДТЕК може витребувати з фізичних осіб або підприємства, яке продало їм ці акції.

Першу частину інтерв'ю з Романом Говдою про розслідування убивства екс-депутата Держдуми РФ Дениса Вороненкова читайте тут

Алла Шершень, Київ.

Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ