Голодомор за півроку вбив 3 мільйони українців - демографи

У першій половині 1933 року надлишкова смертність в Україні досягла 3-х мільйонів осіб.

На цьому наголосила Наталія Левчук - головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Михайла Птухи НАН України - під час прес-конференції в Укрінформі.

"Через надсмертність втрати населення СРСР в 1932-34 роках досягають 8,7 млн осіб. Найбільші втрати в абсолютному відношенні - це Україна. За нашою оцінкою, це 3,9 мільйонів. Основною мірою потерпіли селяни. Близько 300 тисяч - це втрати через надсмертність у містах. Регіональний розподіл втрат показав, що із тогочасних 7 областей, які входили до складу України, найбільше потерпіли Київська та Харківська області, у кожній з яких через надсмертність передчасно померли понад 1 мільйон осіб. Ще один фактор, який вирізняє Україну серед інших і на який мало звертають увагу, - дуже висока концентрація смертей за відносно невеликий період часу. Із загального обсягу обчислених нами втрат через надсмертність, тобто 3,9 мільйона, 3 мільйони припадає на період із січня по липень 1933 року. Тобто за цей час впродовж перших 7 місяців 1933 року надлишкова смертність досягала в Україні 3-х мільйонів", - зазначила Наталія Левчук.

Водночас вона додала: якщо навіть не рахувати втрати, а поглянути на зареєстровані смерті, то у першому півріччі 1933 року зростання зареєстрованого числа смертей досягало 8 разів, а в Київській та Харківській областях - 10-11 разів.

"Якщо розрахувати втрати, то цей приріст буде ще більший, він досягає 14 разів. Отже, якщо навіть зареєстроване число смертей за 6 місяців зростає в 10-11 разів, то це свідчить про те, що відбулися якісь катастрофічні події, які підірвали самі основи життєдіяльності сільського населення України, фактично залишивши демографічну руїну на селі", - підкреслила Левчук.

Вона уточнила, що на районному рівні найбільше від Голодомору потерпіли райони Центральної України, тобто тодішня Київська і Харківська області, що в сучасному поділі наближено відповідає Черкаській, Київській та Полтавській областям. Це Тетіївський, Володарський і Ставищенський райони сучасної Київщини та Глобинський, Решетилівський, Опішнянський райони Полтавської області, де втрати сільського населення становили від 40 до 54 відсотків населення.