Національні дружини: допомога правоохоронцям чи нова загроза правопорядку?
Укрінформ спробував розібратися, хто вони - “дружинники”: кому підпорядковуються, наскільки законна їх діяльність, звідки беруть гроші…
Києвом пройшов марш “Національного корпусу”, який називався “Прийняття присяги Національними дружинами”. В ньому взяли участь близько 600 осіб. Після складання присяги на вірність українцям (церемонію проводив особисто народний депутат Андрій Білецький), “дружина” з прапорами пройшла маршем від Київської фортеці до Хрещатика, її представники були одягнуті в темну уніформу, у частини з них були закриті обличчя. Згодом на офіційній сторінці “Нацкорпусу” у Фейсбук з’явилося відео, на якому марширують “азовці”: “Нас багато. Ми не боїмося застосовувати силу, щоб встановити на українських вулицях порядок”. Після його перегляду в користувачів соцмережі одразу виникло багато запитань. Зокрема, активно цікавляться джерелами фінансування, законністю і тим, що означає фраза “готові застосувати силу” та чи мають право на зброю?
Відтак Укрінформ спробував розібратися, що відомо про “дружинників” з відкритих джерел?
Офіційний сайт “Народних дружин”
На офіційному сайті ГО “Національні дружини”, насправді, інформації — нуль. Там написано лише, що “Національні дружини” – це добровільні об’єднання, створені для забезпечення порядку на вулицях українських міст. Особовий склад організації — колишні учасники бойових дій та патріотична молодь. Відзначимо, що вступити до лав “національної дружини” можна і через сайт. Серед звичайних питань - ім’я та прізвище - організаторів також цікавить наявність легальної зброї у потенційного кандидата.
Гортаємо сторінку нижче. Карта України, де жовтим по сірому позначені міста, в яких вже сформовано ГО “Національні дружини”. Окрім Києва - це Чернівці, Луцьк, Івано-Франківськ, Вінниця, Житомир, Черкаси, Чернігів, Полтава, Дніпро, Харків, Запоріжжя та… Луганськ.
Там же зазначається, що командиром організації є Ігор Михайленко (позивний “Черкас”, екс-командир полку “Азов”). Про нього у відкритих джерелах зазначено, що він нібито фігурує в кримінальному провадженні щодо збройного пограбування інкасаторів “Ощадбанку” в Запорізькій області 15 липня 2016 року.
Держреєстр громадських організацій
На наш запит ГО “Національні дружини” в держреєстрі громадських об’єднань отримуємо два результати.
Перший стосується ГО “Національні дружини”, яка зареєстрована у місті Київ (місцезнаходження — Оболонський р-н, вул. Героїв Дніпра, 42, ЄДРПОУ — 41356521), другий — ГО “Національні дружини — Запоріжжя” (місцезнаходження невідоме. ЄДРПОУ — 41662420).
Про законність, фінансування і право на зброю
Правовою основою діяльності формування є Конституція, Закон України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, рішення місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань охорони громадського порядку, боротьби з кримінальними та адміністративними правопорушеннями, а також статут формування.
На схожий типовий статут громадського формування “Національні дружини — Волинь” ми випадково наткнулися у відкритих джерелах. З документу ми виділили трійку найбільш дражливих для суспільства моментів: законність подібних організацій, джерела фінансування, а також, що стосується права на володіння вогнепальною зброєю.
1. Законність “дружинників”. Формування створюється (…) з метою сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, органам виконавчої влади (...) у запобіганні та припиненні кримінальних і адміністративних правопорушень, захисті життя та здоров’я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань...
Радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко переконує, що діяльність “дружинників” законна, але, наголошує він, дії НД мають бути скоординовані із правоохоронними органами.
Варченко: “Це абсолютно законно, вони мають право, але разом з представниками Національної поліції відповідно до того, що вони домовляються, у який спосіб і де саме вони будуть здійснювати таке, наприклад, патрулювання на вулицях чи чергування”.
Але є ще одне “але”. За словами Варченка, значну частину функцій, які може виконувати виключно поліція, вони не можуть. Зокрема, не мають права вимагати документів у інших громадян, зупиняти транспортний засіб, робити огляд речей і т.д.
2. Джерела фінансування. За рахунок коштів, отриманих з місцевих бюджетів, членських внесків, добровільних внесків юридичних і фізичних осіб, а також інших джерел, не заборонених законодавством. А за які кошти існують “дружинники”. Спікер “Нацкорпусу” Роман Чернишов каже, що виключно на особисті гроші її членів, форму вони купують собі самі. Однак згодом в коментарі “Громадському радіо” згадуються й пожертви бізнесменів: “Є єдиний азовський рух, куди входять багато організацій, є політична партія “Нацкорпус”, і багато громадських організацій і фондів. І нас підтримують багато людей, багато представників бізнесу з усієї України…”
3. Право на володіння зброєю. Членам НД забороняється використовувати холодну та вогнепальну зброю, в тому числі мисливську, яка згідно із законодавством перебуває в їх особистому користуванні. Утім, є право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби індивідуального захисту та самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, але у випадках і порядку, передбачених законом. “Ми не маємо зброї і не є поліцейським, чи військовими, проте співпрацюємо з поліцією”, - каже спікер “Нацкорпусу”.
В цілому про законодавчу базу, джерела фінансування та про зброю більш-менш зрозуміло. Однак це не відміняє питань про приховані мотиви та цілі створення таких “дружин”.
Наш колега Євген Якунов у своєму блозі в соцмережі Фейсбук, пише, що самі по собі “національні дружини” - це не добре і не погано. “Маннергейм (колишній президент Фінляндії) створив свого часу територіальні загони оборони Шюцкор, які під час Зимової війни 1918 року дали опір радянським військам. Але за Шюцкором не стояла жодна партія, і Шюцкор не боровся з внутрішнім ворогом і тим більше з “ліберастами” у владі”.
Що ж, на відміну від фінського “Шюцкору” за українськими “Національними дружинами” стоїть політична партія - “Національний корпус” Білецького. “Тобто, це, висловлюючись словами Дзержинського, “збройний загін партії”, який виконує не рішення державних органів, а рішення очільників партії? Якщо так, то ми знаємо, подібні формування в історії бували. Я знаю два: ВЧК-КГБ і СС. Може, у нас щось зовсім інше, чого ніколи не було в історії? Боюся. в історії було вже все”.
Далі автор іронічно розмірковує над питанням: Якщо “збройні загони партій” у нас можливі, то можна передбачити, що скоро подібні загони матиме партія “За життя” Мураєва і Рабиновича. Чи “Відродження” Кернеса (у нього вже й кадри підходящі з минулих часів лишилися). Можливо й ліберальні партії, якихось своїх “дружинників” придумають?..”
А що про створення подібних організацій думають експерти? Яка ж насправді їхня реальна мета?
Богдан Яременко, політолог, голова правління ГО "Майдан закордонних справ":
“Напіввійськові формування в умовах радикалізації суспільства — це небезпечна річ”
“Будь-яку громадську ініціативу потрібно вітати, але якщо відомо, по-перше, хто та з якою метою започаткував цю ініціативу, а по-друге, яким чином вона фінансується. Оскільки щодо “національних дружин” є багато пліток, спекуляції, але немає чесних і правдивих відповідей, то це, безумовно, викликає ажіотаж і недовіру. І якщо ці відповіді не будуть отримані, то, швидше за все, йдеться не про ініціативу, яка йде знизу, від громадян, а про чергові ігри українських політиків, які намагаються мобілізувати більш радикальні сили, створювати якісь напіввійськові формування в умовах радикалізації суспільства. Якщо це справді так, тоді це дуже небезпечна тенденція”.
Вадим Карасьов, політолог, директор Інституту глобальних стратегій:
“Це є демонстрація того, під чиїм контролем вулиця”
“Хіба може Національна дружина взагалі забезпечувати порядок на вулицях і безпеку? Для цього є Нацполіція, патрульна поліція. Це виходить, що реформа Національної патрульної поліції не вдалася, раз вони не можуть забезпечити громадський порядок. Цим мають займатися офіційні, унормовані юридично, чітко прописані у відповідних законах, статутах, регламентних правилах органи правопорядку, легітимні і легальні форми, органи правопорядку. Яка ж тоді роль “дружинників”? По, перше, не виключаю, що це демонстрація того, під чиїм контролем вулиця. Адже вулиця — це один з політичних суб'єктів у країні. Соціальне невдоволення — достатньо велике. Згадаймо лише Михайла Саакашвілі, який наприкінці 2017 року став лідером вуличної опозиції і реанімував фактично вулицю як політичного суб'єкта. Тому є спокуса все ж таки підняти вулицю на соціальний і політичний протести. І для того, щоб унеможливлювали якісь протестні гуляння, якраз і потрібні отакі «національні дружини» під приводом дотримання порядку. По-друге, владі важливо сьогодні, як це було і три роки тому, два роки тому, після подій на Майдані, контролювати радикальну частину протесту, щоб їхня енергія не перекинулася і не почала працювати проти них”.
Зорян Шкіряк, радник Міністра внутрішніх справ:
“Такі формування можуть бути використані для провокацій”
"Я насправді певною мірою ставлюся з пересторогою до таких речей. І в першу чергу вона полягає в тому, щоб Народні дружини, не дай Бог, не були використані для тих чи інших провокацій. Якщо це на благо, то, звичайно, тільки "за". Але, на жаль, сумна практика останніх років нам неодноразово показувала про те, що певні формування, в тому числі громадські, використовувалися далеко не для кращих речей”
Олександр Кочетков, політолог:
“Ми опиняємося все далі від тієї демократичної України, про яку мріяв Євромайдан”
“Арсен Аваков з влади, як і інші наші вожді, йти категорично не збирається. Тому вирішив стати настільки впливовим, щоб ніяка влада не змогла існувати без нього. Нині Аваков контролює одне з найпотужніших силових відомств. Він - ключова фігура в партії і фракції Народного фронту, складової частини правлячої коаліції. Але впливу ніколи не буває забагато. Тому Аваков, маючи величезні ресурси, абсолютно прагматично підгортає під себе політичне і парамілітарне поле. Зліва у нього соціалісти з “недозвільненим” Ківою. Праворуч - “Азов” з Білецьким. Що ж, вирішив пан Аваков закрити тепер і правий фланг за допомогою “національних дружин”. Переконаний, що ці так звані “дружинники”, як і заявляють, не вагаючись застосують силу проти тих, на кого їм вкажуть. Арсен Аваков вибудовує таку схему, коли, будь-якому законно обраному президенту, щоб увійти в кабінет на Банковій, знадобиться його підтримка. І не важливо, хто саме очолюватиме країну після виборів 2019-го — Петро Олексійович чи хтось інший — він обов’язково муситиме співпрацювати з Аваковим. А це означає, що він так чи інакше ввійде в нову владу. На жаль, з кожним таким кроком ми опиняємося все далі від тієї демократичної України, про яку мріяв Євромайдан”.
Віктор Чумак, нардеп, генерал-майор юстиції запасу:
“І Андрій Білецький, і Арсен Аваков мають вплив на цих людей”
“В умовах війни, в умовах складної системної кризи – політичної, економічної, фінансової, гуманітарної, є достатньо велика проблема із радикалізацією суспільства. Тут важливо – ставити певні рамки для людей у їхніх суспільних проявах. Андрій Білецький має достатньо серйозний вплив. І він сам про це сказав. Якщо вони співпрацюють з Міністерством внутрішніх справ, напевно, такий же вплив має і Арсен Аваков - міністр. Я думаю, що ці люди дають собі звіт щодо відповідальності перед громадянами і країною”.
Мирослав Ліскович, за інформацією ЗМІ
Фото: Володимир Тарасов