Брехня у деклараціях: більшість звільнили від покарання після каяття
Усього з початку декларування із 194 кримінальних проваджень за статтею 366-1 Кримінального кодексу України - декларування недостовірної інформації було ухвалено 14 обвинувальних вироків.
Про це сказав головний експерт «Антикорупційної групи» Реанімаційного пакету реформ Олександр Лємєнов на круглому столі «Чи відповість хтось за брехню в е-декларації?», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми підрахували кількість осіб, щодо яких було ухвалено обвинувальні вироки, - їх аж 14. 4 особи було засуджено до позбавлення волі і усі звільнені від відбування покарання, 6 осіб - громадські роботи і одна з них звільнена у зв'язку з амністією. До 4-х осіб застосували штраф», - зазначив Лємєнов.
За його словами, усього за цією статтею ККУ було відкрито 194 кримінальні провадження, 70 відсотків або 136 проваджень розслідувались слідчими Національної поліції, майже 30 відсотків або 57 проваджень розслідувались слідчими прокуратури.
«Переважна більшість кримінальних проваджень закінчуються тим, що суд звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з каяттям», - зазначив Лємєнов.
Разом з тим експертна організація State Watch провела аналітику усіх кримінальних проваджень, які є в реєстрі судових рішень з початку е-декларування за статтею 366-1 ККУ, яка передбачає максимальний термін покарання до 2-х років позбавлення волі, а також до 2-х років позбавлення права обіймати посади. Голова правління цієї організації Гліб Канєвський зазначив, що поліція відкривала провадження за цією статтею проти чиновників на підставі того, що вони не подали декларацію протягом року після свого звільнення, як цього вимагає законодавство.
Він наголосив, що багато людей на місцевому рівні були не обізнані з цією нормою законодавства. «Через це поліція відкривала масово провадження проти лісників, проти землевпорядників, інспекторів різних органів і служб на місцевому рівні... і тим самим підвищує свою статистику відкриття кримінальних справ», - сказав Канєвський.
За його словами, серед цих майже 130 проваджень, не має топ-чиновників.
Експерт наголосив, що до відповідальності за неправдиве декларування, за результатами аналізу, притягаються лише чиновники найнижчого рівня через дві основні причини: необізнаність з нормами законодавства та відсутність можливості отримання інформації про сплату податків найвищими чиновниками та про наявність у них майна в інших державах.