"Історичний" закон може порушувати права українців у Польщі — Розенко

Віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко вважає, що ухвалені у Польщі зміни до закону про Інститут національної пам’яті можуть становити загрозу правам і свободам українців.

Про це він сказав журналістам після засідання уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Це питання не лише політики чи історії. Мова йде про можливе конкретне порушення прав і свобод наших співгромадян, які працюють чи живуть у Польщі, їх переслідування за якісь слова чи політичні переконання. Це, на нашу думку, неприпустимо. Ми будемо захищати права наших співгромадян не лише в Україні, а й за межами нашої держави", - підкреслив Розенко.

Він додав, що 16 лютого планується візит української делегації до Польщі.

«Виконуючи домовленості Президента України з Президентом Польщі, 16 лютого я планую відвідати Варшаву і зустрітися зі своїм польським колегою Пьотром Глінським», - сказав урядовець.

Він наголосив, що нині надзвичайно важливо зняти напругу в українсько-польських відносинах, яка останнім часом, у тому числі штучно, "накручується" різними політичними силами і зовнішніми чинниками.

"Тому основна місія – розпочати діалог з польською стороною на цю тему. З іншого боку, безумовно, ми не можемо не реагувати на останні події, зокрема стосовно ухвалення змін до закону про Інститут національної пам’яті Польщі. Керуючись позицією Президента України, Верховної Ради України та уряду України, ми очікуємо від польської сторони не лише роз’яснення по цьому закону. Ми вважаємо, що закон має бути змінений", - наголосив віце-прем’єр-міністр.

Він зауважив, що українська сторона готова до обговорення широкого кола питань. "Ми сподіваємось, що і польська сторона виявить своє бажання до врегулювання усіх суперечливих моментів", - зауважив Розенко.

Як повідомлялося, польський парламент 1 лютого ухвалив зміни до закону про ІНП, якими, зокрема, запроваджується кримінальне переслідування всіх, у тому числі й іноземців, за приписування польському народові відповідальності за злочини нацистів у роки Другої світової війни. Законом запроваджується також покарання за заперечення "злочинів українських націоналістів" у роки війни проти громадян Другої Речі Посполитої.

Президент РП Анджей Дуда 6 лютого підписав цей закон, одночасно направивши його до Конституційного суду, аби той надав висновок, чи закон не суперечить статті Конституції про свободу висловлювань, та оцінив положення карного характеру, що випливають із цього закону.

Положення закону викликали протести в Україні та Ізраїлі, а також стурбованість у США та Франції.