Новий освітній стандарт: Школяр, ти маєш право на помилку!
Нарешті навчання у початковій школі матиме більше конкретики і не спиратиметься на «зубріння»
Днями Кабінет Міністрів затвердив Державний стандарт початкової освіти, за яким навчатимуть першокласників з 1 вересня 2018 року. Простими словами, у ньому прописано, що мають знати і вміти учні початкової школи. Робота над стандартом тривала 2 роки, і в ньому, як пояснюють в МОН, враховані зауваження та пропозиції, які надійшли під час його публічного обговорення. До слова, батьки нинішніх школярів початкової школи нарікають на перевантаження дітей інформацією, яка нерідко при цьому є застарілою для сучасного світу. Укрінформ дізнавався, що змінить новий стандарт української школи та чим відрізнятиметься від попереднього?
Зацікавленість і право дитини на помилку — в основі стандарту
Замість того, щоб зазубрювати факти чи визначення понять, за новим стандартом початкової освіти учні засвоюватимуть знання, уміння, навички, способи мислення, які не будуть відірвані від сучасного життя. Це і називається мудрим словом – «компетентностями». Важливо, що в центрі уваги нового стандарту - дитина з її індивідуальними особливостями. Розробники Стандарту наголошують, що в ранньому віці дитина розвивається стрибкоподібно, тому пропонують підбивати підсумки навчання у початковій школі у два цикли — після другого та після четвертого класу. Передбачається, що у 1-2 класі вчителі оцінюватимуть поступ конкретної дитини у особистісному розвитку, і лише в 3-4 класах з'являться поточні оцінки та контрольні роботи.
Співавтор цього документу Роман Шиян у інтерв'ю на сайті “Нової української школи” (нагадаємо, нова українська школа - це реформа шкільної освіти, яку втілює Міністерство освіти і науки) говорить, що розробники Стандарту відстоювали право дитини на помилку: “Ми вводимо помилку в ранг нормального елементу навчального процесу (...) Насправді ти не можеш (і не мусиш!) досягти результату з першої спроби. (…) І треба батькам наголосити, що підсумкове оцінювання – для того, щоб поміряти якість, тобто вибірково. У жодному разі не для визначення подальшої долі учнів”, - говорить Роман Шиян.
Він також акцентує, що успіх дитини у навчанні починається з її зацікавленості: “Ми намагалися побудувати Стандарт так, щоб усе починалося від зацікавленості дитини. Щоб вона починала досліджувати те, що її зацікавило, щоб брала в руки книжку, яка її зацікавила, і від того розбудовувати культуру дослідження чи читання. Нам опоненти дорікали: “Що це ви пишете на першій позиції “обираю книжку”? Нехай він спочатку читати навчиться”. Зараз це шоста позиція. Хоча ми вважаємо, що цікавіше, якби він взяв книжку, яка його зацікавила, і на ній йому допомогли б навчитися читати”.
Чого ж навчатимуть дітей у мові, математиці, природознавстві
А тепер — конкретніше. Навчання у початковій школі поділятиметься на 9 освітніх галузей: мовно-літературну, математичну, природничу, технологічну, «інформатичну», соціальну і «здоров’язбережувальну», громадянську та історичну, мистецьку, фізкультурну.
Укрінформ переглянув фінальний текст Державного стандарту початкової освіти і звернув увагу на нові вміння і навички, які матимуть діти після навчання у модернізованій початковій школі по кожній із галузей. Слід сказати, що при якісній реалізації цього стандарту підхід до навчання має таки принципово змінитися. Школярів навчатимуть критично мислити уже з перших класів, заохочуватимуть до відкриттів, а не просто вкладатимуть готову інформацію у такому вигляді, як її бачить педагог. Тож що являтиме собою нове навчання в початковій — далі, на окремих прикладах.
Навчання дітей критичному мисленню
Наприклад, у мовно-літературній галузі діти працюватимуть не лише з художніми текстами, а й текстами ЗМІ. Вони висловлюватимуть своє ставлення до будь-якого тексту, обґрунтовуючи власні думки, визначатимуть позицію мовця, погоджуючись з нею або заперечуючи її. Крім того, дітей вчитимуть створювати короткі дописи для захищених ресурсів, наприклад, для веб-сайту школи.
Підкреслюємо нерозривність навчальних дисциплін із життям
У математиці молодших школярів вчитимуть розпізнавати серед життєвих ситуацій ті, що стосуються кількісних відношень об’єктів та форм предметів навколишнього світу. Наприклад, знайти у класі прямокутні предмети і порахувати їх або ж обчислити периметр. Також математика вчитиме обирати послідовність дій для розв’язання проблемної ситуації. Такі основи, на думку розробників, дозволять у майбутньому будувати власні стратегії вирішення проблемних ситуацій.
Заохочуємо досліджувати світ і дбати про довкілля
Природнича галузь за новим стандартом має навчити дітей обирати у найближчому оточенні те, що їм цікаво дослідити, знаходити проблеми в довкіллі, які можна вирішити дослідницьким способом. Дітей заохочуватимуть спостерігати за природними явищами та об'єктами, експериментувати з ними та моделювати їх. Наприклад, своїми руками зробити невеличку «тепличку», яка стоятиме на підвіконні, та вирощувати у ній рослини з насіння. Також діти наводитимуть приклади використання винаходів людства для вирішення проблем у побуті, вмітимуть визначати приблизні витрати природних ресурсів, що використовуються в родині, пропонуватимуть ідеї, як зменшити ці витрати і як захистити довкілля.
Освоєння інформаційних технологій
Зараз за швидкістю освоєння інформаційних технологій діти навіть випереджають дорослих. Але у школі інформаційна галузь навчить дітей, як ефективно використовувати інформаційні технології, як обирати цифрові пристрої, щоб вирішити певну життєву проблему, а також які наслідки матиме використання цифрових технологій у школі, на вулиці чи вдома. Що цікаво — змалку дітей також привчатимуть зазначати авторство власних робіт, а також виявляти повагу до інших авторів.
По-новому дітей у початковій школі навчатимуть і по всіх інших галузях, так само концентруючись передусім на цілісності знань і навичок, які знадобляться в реальному житті.
Увага вчителя переноситься з предмету на дитину
А чим же ще відрізнятиметься новий стандарт від попереднього. Про це Укрінформ поспілкувався з експертом програми “Освіта” аналітичного центру “Український інститут майбутнього” Миколою Скибою.
По-перше, експерт говорить, що увага вчителя передусім переноситься з вивчення предмету на конкретну дитину. Це і відображено у підходах до оцінювання. «Новий підхід говорить про те, що особливості у розвитку і засвоєнні матеріалу є у кожного. Стандарт якраз і враховує це. Дитина розвивається нерівномірно у цьому віці, вона може довго не прогресувати, погано засвоювати матеріал, а потім спрацьовує ефект накопичення, і в неї складається «картинка». Але, можливо, це відбудеться не в першому, а в другому класі, саме тому педагогам рекомендується враховувати темп, відповідно до якого навчається дитина, і підбивати перші підсумки навчання у другому класі», - говорить Микола Скиба.
По-друге, він акцентує на тому, що компетентності, які закладаються у стандарті, є наскрізними і навчання їх може відбуватися через усі освітні галузі. «Це означає, що, наприклад, мовної компетентності діти навчаються не лише на уроці з мови чи читання, як було раніше, а й на уроках з мистецтва, де педагог може так само звертати увагу на мовлення дитини. Це означає, що педагог може розподілити навантаження, побудувати свою стратегію навчання через ігрові моменти», - пояснює Микола Скиба.
По-третє, експерт розповідає, що стандарт передбачає різноманіття форм навчального процесу, що дає краще розуміння і засвоєння дітьми матеріалу. «Тобто на уроках може бути багато активності – дослідження, рольові ігри, групова робота. У стандарті прописано, що урок – це не тільки сидіння за партою і писання в зошитах. Стандарт дає більше можливостей і свободи вчителям, але щоправда й більше навантаження. На основі стандарту є дві, затверджені міністерством, типові навчальні програми, які можна використовувати вчителям. Але педагог може розробити і власну авторську програму, що дає більше можливостей, адже з такими навичками педагог стає конкурентнішим, а інформацію у процесі діяльності діти засвоюють швидше», - говорить експерт.
Яких змін іще чекати від шкільної реформи
Батьки нині нерідко нарікають на перевантаження дитини в початковій школі домашніми завданнями, коли велику частину матеріалу доводиться засвоювати не на уроках, а вдома. Новий підхід у навчанні має і це змінити. «У 1-2 класах початкової школи домашніх завдань не треба, - роз'яснює Микола Скиба. - Будуть хіба що творчі домашні роботи, але без обов’язкової вимоги принести певну кількість малюнків. Тобто дійсно буде розвантаження і врахування вікових особливостей. Але це неправда, що програма навчання буде зовсім легкою, навантаження буде, але воно більшою мірою лягає на вчителя, щоб він зорганізувати урок так, щоб дитина якнайкраще зрозуміла матеріал під час уроку. Якщо завдання й будуть, то тільки для того, щоб закріпити отримані знання, а не компенсувати їх».
У МОН анонсували, що надалі переглянуть стандарт базової школи (5-9 класи), який має стартувати з 1 вересня 2022 року, і стандарт старшої школи (10-12 класи), який вступить у дію з 1 вересня 2027 року. Тобто діти, які підуть у перший клас у цьому, 2018 році, повністю отримають середню освіту за новим стандартом.
Микола Скиба говорить, що ці стандарти зазнають ще більше змін, та головне, що в новій українській школі дитині закладатимуть основний принцип розвиненої особистості — необхідність вчитися упродовж життя.
Експерт говорить, що аби реалізувати цю мету, в базовій школі має бути більше завдань з відкритим розв’язанням, де немає відповіді в кінці підручника. Також важливо, щоб діти виробили навичку самоорганізації, а навчання будувалося так, щоб учні самостійно шукали інформацію, обробляли її, відсортовували факти від вигадок, бо саме це знадобиться їм у житті. У стандарті базової освіти будуть ще складніші зв'язки між освітніми галузями.
У стандарті буде прописано, яким чином старші учні ознайомлюватимуться з майбутньою професією. “Загалом же у вимогах до навчання у старшій школі так само буде важлива саме практична складова навчання — очікується, що діти не просто знатимуть формули, а вмітимуть їх застосовувати, робитимуть невеличкі експерименти, висуватимуть і доводитимуть гіпотези, думатимуть, де сьогодні практично застосовуються ці знання. І у профільній школі вони готуватимуться, щоб працювати як науковець, винахідник, засновник бізнесу чи державний службовець. Завдання нової української школи – зробити людину більш спроможною в життєвих ситуаціях”, - підсумовує Микола Скиба.
Юлія Горбань, Київ