З архіву: СРСР не взяли в НАТО, а картини Шевченка переїхали в дім Терещенка (1949)

Проект Укрінформу з нагоди сторічного ювілею агентства: «100 років – 100 новин»

За радянських часів Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесю Українку називали «революційними демократами» і представляли як палких прихильників комуністичної ідеї, співців майбутньої пролетарської революції. Їх імена скоромовкою міг вимовити будь-який школяр на просторах імперії поряд з іменами «пролетарських письменників інших братніх народів СРСР» – Янки Купали і Якуба Коласа, Яна Райніса, Іллі Чивчивадзе та народного акина Джамбула, але їхню творчість ніхто не знав і не вивчав. Відкриття музею Тараса Шевченка в Києві у 1949 році, про яке з піднесенням писало РАТАУ, було лише черговою ідеологічною акцією…

Створення НАТО

1 квітня 1949 року. РАТАУ з посиланням на ТАРС оприлюднило Меморандум уряду СРСР про Північно-атлантичний договір. В Меморандумі, зокрема, йшлося: «Учасниками Північно-атлантичного договору є такі великі держави, як Сполучені Штати, Великобританія і Франція. З великих держав лише Радянський Союз виключений з числа учасників цього договору...»

Довідково: цей радянський Меморандум було опубліковано за 3 дні до офіційного підписання 12-ма країнами – Бельгією, Великою Британією, Данією, Ісландією, Італією, Канадою, Люксембургом, Нідерландами, Норвегією, Португалією, Сполученими Штатами Америки та Францією – Північно-Атлантичного пакту про воєнно-політичний союз.

Як відомо, підписання Пакту і створення НАТО безпосередньо пов'язані з подіями, що відбувалися у світі після Другої світової війни. Загроза післявоєнного реваншизму в Німеччині, а згодом і агресивна політика СРСР, підштовхнули європейські країни і США шукати нову стратегію європейської безпеки.

Цікаво, що в перші роки після створення Північно-Атлантичного альянсу радянський уряд пробував просунути ідею створення іншої організації безпеки, але за участю СРСР. Так, у 1954 році урядам США, Великої Британії та Франції був розісланий проект «Загальноєвропейського Договору про колективну безпеку в Європі».

Проте, західні країни відмовили. Через рік, на противагу НАТО, СРСР створив свою військово-політичну організацію – Варшавський договір, в якій домінуючу роль відігравав сам Радянський Союз. Протистояння між Північно-Атлантичним альянсом та Організацією Варшавського Договору тривало до розпаду СРСР.

Нині НАТО – союз 29 держав Європи та Північної Америки. Відносини між Північно-Атлантичним альянсом і Україною розвиваються з моменту отримання Україною незалежності. Наразі одним із пріоритетів наших національних інтересів є інтеграція у євроатлантичний безпековий простір.

У Києві відкрили музей Шевченка

26 квітня. Київ. РАТАУ «24 квітня 1949 року в столиці республіки – Києві, в прекрасному будинку-палаці на бульварі імені Шевченка, навпроти парку, в якому височить величний бронзовий пам`ятник великому Кобзареві, відкрився Державний музей Т.Г. Шевченка».

Довідково: Державний музей Т.Г. Шевченка у Києві (з 2001 року Національний) створено на базі колишньої  Галереї картин Тараса Шевченка в Харкові та Центрального державного музею Тараса  Шевченка  в  Києві.

У 1939 до 125-річчя з дня народження поета в Києві в будинку АН УРСР було організовано Республіканську ювілейну Шевченківську виставку, на якій, крім експонатів Галереї картин було представлено матеріали з архівів і музеїв Києва, Харкова, Москви, Ленінграда, Саратова, Львова, Баку.

У 1940 році РНК УРСР постановила організувати в Києві на базі ювілейної Шевченківської виставки Центральний державний музей Т. Г. Шевченка. Відповідно до постанови  всі матеріали з виставки, представлені різними музеями і установами, були закріплені за музеєм, експозицію якого було відкрито у квітні 1941 року в приміщенні Маріїнського палацу. Зібрано було близько 10 тис. експонатів.

Перед нацистською окупацією найцінніші експонати встигли евакуювати до Новосибірська. У 1944 році їх повернули в Україну.

24 квітня 1949 року була відкрита нова експозиція у виділеному урядом приміщенні по бульвару Шевченка, 12. Ця будівля у другій половині ХІХ ст. належала родині Терещенків – відомих меценатів та колекціонерів творів образотворчого мистецтва. На той час у залах музею розмістили понад 4 тисячі експонатів.

Нині у колекції музею зберігається понад 30 тисяч експонатів основного фонду: графіка, живопис, архів, меморіальні речі, фотографії, друковані матеріали, декоративне мистецтво, скульптура, книги та інше.

Завершено монтаж Савранської ГЕС

27 грудня 1949 року. РАТАУ «У телеграмі на ім`я ЦК КП(б)У і Ради Міністрів УРСР керівники Савранського району повідомляють, що на Савранській ГЕС, Одеської області, закінчено монтаж трьох турбін... Перевірена і передається в експлуатацію система електрифікації перших десяти колгоспів».

Довідково: Будівництво Савранської міжрайонної гідроелектростанції на річці Південний Буг на Одещині було розпочато в 1946 році з ініціативи місцевої влади. За проектом, її потужність мала бути 250 кВт. Будівництво велося силами колгоспів. У травні 1950 року електростанція дала перший струм. В ті часи вона була найпотужнішою міжколгоспною електростанцією в Україні – обслуговувала 15 колгоспів району, комунгосп, райцентр, Савранську МТС, Савранську лісозахисну станцію, інкубаторну станцію. Цікаво, що вартість електроенергії для споживачів становила всього 0,30 коп. за 1 квт/год.

Савранська ГЕС була в експлуатації 30 років, а у 1981 її закрили у зв'язку з введенням в експлуатацію другої черги Дніпровської ГЕС (Дніпрогес-2).

(далі буде)

Хроніка попередніх років: 1918,  1919,  1920-1921,  1922-1923, 1924-1925, 1926-1927, 1928-1929, 1930-1932, 1936-1937,1939, 1940, 1941-1943, 1944, 1945, 1946-1947, 1948