Українська помісна церква: як Москва чинитиме спротив

Судячи з відсутності реакції з офіційних московських келій, ідея про українську помісну церкву російських попів серйозно стривожила. Але рано ще радіти

Гучна заява Президента України Петра Порошенка щодо створення незалежної від Москви української автокефальної церкви, стала темою №1 не лише в українському медіапросторі, але й у соцмережах, де почали активно обговорювати наскільки це узагалі реально, та ще й до липня цього року - 1030-річчя хрещення Київської Русі.

Сьогодні Президент провів зустріч з Святійшим патріархом київським і всієї Руси-України Філаретом (УПЦ КП) та Митрополитом київським і всієї України Макарієм (УАПЦ). Ієрархи передали йому звернення до Варфоломія щодо надання українській церкві томосу (указу, - ред.) про автокефалію. Також Петро Порошенко провів зустріч і з Митрополитом київським і всієї України Онуфрієм (УПЦ МП). “Відбулася багатогодинна розмова про долю України, про долю української церкви (...) Обмінялися думками щодо активізації міжконфесійного діалогу в Україні”, - повідомляє прес-служби глави держави. Про те, що сказав Онуфрій — не повідомляється…

А тим часом думки у соцмережах традиційно розділилися: “Автокефалія УПЦ нанесе московитам смертельного удару, навіть не сумнівайтесь. Тримаю кулаки, щоб все вийшло”, “Якщо він (Порошенко, - ред.) зможе зробити так, що підсумком створення єдиної Української церкви стане знищення філії ФСБ під кодовою назвою “УПЦ МП”, то, на мій атеїстичний погляд, з нього можна буде написати ікону”, “Люблю я ці судомні пошуки теми для походу на вибори. Але є два “але”. Перше - Віктор Андрійович (Ющенко — ред.) вже намагався. Друге - тема вибухонебезпечна”, “Криза ідей на Банковій приймає вже якусь дику і хворобливу форму. Ну так, президенту нема на чому політично грати з тих пір, як отримали безвіз”.

Своєю чергою, не вдаючись до дискусії ми зібрали добірку реакції гарантованих опонентів “з-за поребрика”, а також спробували розібратися, до яких конкретних дій може вдатися Москва, щоб зірвати цю історичну подію.

Реакція РПЦ: не було, нема, не дамо

Очікувана критика ідеї автокефалії для української православної церкви посипалися від окремих представників російської православної церкви (РПЦ). Митрополит Волоколамський Іларіон сподівається, що Константинопольський Патріарх не підтримає незалежну церкву в Україні: “У нас немає достовірних відомостей про зміст бесіди між патріархом Варфоломієм і Петром Порошенко. Але ми виходимо з того, що єдність православної церкви є тією непорушною цінністю, яку повинні підтримувати всі помісні православні церкви. Ця ключова позиція не може зазнати змін”.

Жорсткіше висловився з цього приводу завідувач відділу взаємодії з РПЦ Інституту країн СНД, російський «православний експерт» Кирило Фролов (такий собі “жириновський” від РПЦ): “Зовсім недавно, вже після поїздки Порошенка до Стамбула, прес-секретар так званого Київського патріархату архієпископ Євстратій Зоря заявляв, що вселенський патріарх Варфоломій взаємодіє з Володимиром Путіним. І дійсно, бувши нещодавно в Туреччині, Путін подзвонив Варфоломію і передав йому найкращі побажання від патріарха Кирила. За нашими даними, він процитував йому історичний документ - грамоту Константинопольського патріарха Діонісія 1686 року, згідно з якою Київська та Малої Росії православна митрополія передається Московському патріархату навічно. І цей документ не має зворотної сили. А судячи з того, як пройшла зустріч Порошенка зі Вселенським патріархом, Варфоломій нічого конкретного не сказав. Порошенко видає бажане за дійсне. Це черговий блеф. Але небезпека його блефу полягає в тому, що буде пролита кров. Справа в тому, що на Світлий Великодній тиждень патріарх Філарет (Денисенко) прийняв у себе ватажків забороненої в Росії екстремістської організації "Правий сектор" і обговорив з ними механізми захоплення православних храмів в Україні. Йдеться про Свято-Успенський храм в селі Птича Рівненської області. За цією ж схемою радикали почнуть захоплювати і інші церкви, храми і лаври Української православної церкви Московського патріархату. І далеко не просто так угруповання С14 в перші дні Великодня залякувала намісника Києво-Печерської лаври митрополита Павла Лебедя (...) Водночас СБУ має намір перевіряти молитви, які читаються в церквах, що належать до УПЦ МП, на предмет їх проросійського змісту. По суті, СБУ готова заборонити всі православні віровчення, перекази церкви і житія, тому що всі ці тексти - російського змісту”.

Натомість з кремлівського офісу патріарха РПЦ Кирила (Гундяєва) поки що жодної офіційної заяви, ані про шанси створення української помісної автокефальної (незалежної) церкви, ані про домовленості Петра Порошенка з Вселенським патріархом Варфоломієм. Попри те, мовчанкою теж не обійшлося. Московський патріарх звинуватив українські телеканали в тому, що ті, на його думку, ведуть “інформаційну кампанію проти канонічної церкви”, а також заявив, що в Україні нібито “захоплюються” храми УПЦ МП: “В останні роки на центральних українських телеканалах ведеться інформаційна кампанія проти канонічної православної церкви. Це провокує зростання ненависті й насильства в суспільстві, призводить до захоплень храмів, насильницьких акцій радикальних організацій, в тому числі підпалів храмів”.

Окрім “руської”, ми переглянули офіційні сайти й інших помісних православних церков: грузинської, румунської, болгарської... Жодної реакції на вчорашню подію нема. Приміром, на сайті Грузинської православної церкви остання новина датується 16-м квітня - “Проповідь Католикоса-Патріарха всієї Грузії в недільному святкуванні”.

Кремль робитиме все можливе, щоб зірвати цю подію

В коментарі Укрінформу один з найвпливовіших українських релігієзнавців, народний депутат України Віктор Єленський заявив, що не чекаючи історичного рішення Вселенського патріарха Варфоломія, Москва чинитиме йому відчайдушний опір: "Москва опиратиметься надзвичайно активно. В неї є спеціальні підрозділи для цього, спецслужби, які займаються саме церковними питаннями, а також дипломатія, яка тривалий час була заточена на те, щоб блокувати всі прагнення українців здобути автокефальну православну церкву".

Звичайно, сумнівів у тому, що в Москві не чекатимуть, склавши руки, та вживатимуть всіх засобів, аби заблокувати всі прагнення українців здобути автокефальну православну церкву — нема. Утім, маємо питання: до яких конкретних дій можуть вдатися росіяни, щоб зірвати цю історичну для України подію?

На думку співробітника Інституту релігії і суспільства УКУ Анатолія Бабинського, протистояння може бути жорстким і тривалим.

Бабинський: “Ми вже не вперше є свідками таких заяв, що ось-ось може відбутись канонічне врегулювання ситуації в якій опинились дві українські Церкви: УПЦ КП і УАПЦ. Хоча не завжди лише Москва була винна в тому, що нічого в результаті не виходило, але її чинник завжди був, мабуть найвагомішим. Найсерйозніша загроза по-церковній лінії, це розрив сопричастя між Москвою і Константинополем, як це було через схожий випадок із Естонією. Треба сказати, що в Православ'ї це не є якась аномалія, нещодавно сопричастя розривали Румунська і Єрусалимська Церкви, а також Антіохійська і Єрусалимська і причини були набагато прозаїчніші. Ситуація з Україною куди серйозніша, протистояння може бути жорстким і тривалим. Московський Патріархат старатиметься залучити на свій бік інші Церкви, на які також має чим тиснути, бо проблеми в тій чи іншій мірі є у всіх. Там все відбувається дуже банально і прозаїчно "ви шкодите нашим інтересам, то ми будемо шкодити вашим". Канонічне визнання УПЦ КП і УАПЦ - це дуже серйозне порушення статусу-кво, який склався на сьогодні. Хоч він є ганебним явищем і негативно впливає на місію Православної Церкви в цілому. Звісно, залучено буде світський чинник. Раніше тиск здійснювався і через турецьку владу, оскільки Константинопольський патріархат діє в дуже непростому правовому полі Туреччини. Це також може відбуватись через такі країни як Греція і Кіпр, та Сербія. Важелів насправді є дуже багато. Попри це все, Константинополь може зважитись на цей крок, бо суто з пастирського боку УПЦ КП і УАПЦ - це мільйони віруючих, яких Москва свідомо поставила в умови ізоляції і вимагає, щоб все відбулось лише в тому ключі в якому вона трактує ситуацію. Але ці автокефальні Церкви не прагнуть нічого, чого б не мали інші православні, а саме мати власний керівний центр, який був би цілком незалежним від центру іншої помісної Церкви. Також варто враховувати той факт, що Московський Патріархат фактично зірвав Всеправославний собор, який був дуже важливим для Константинополя. Раніше надія на проведення такого собору, але повноцінного, стримувала Константинопольський патріархат від кроків в Україні. Сьогодні, ні. Канонічних прав у нього також не бракує, він неодноразово пригадував, що Україна є його канонічною територією і прецеденти такого втручання існують.

Якщо говорити про внутрішньоукраїнський контекст, то, безперечно, Москва може впливати навіть на деяких ієрархів з автокефальних Церков, і це вже також було. Ну й погрожувати серйозним релігійним протистоянням на кшталт 90-х років, бо вони дуже добре розуміють, що багато їхніх парафіян, священиків і навіть єпископів радо перейдуть в Церкву, яка матиме канонічно-визнаний статус і не буде в підпорядкуванні Патріархії в Москві. До цього слід бути готовим. Бо як показує практика останніх років, для них зараз чим гірше тим краще. Вони це подаватимуть як підтвердження того, що в Україні є “громадянська війна”.

Мирослав Ліскович, Київ