Олег Петренко, голова Національної служби здоров'я

Рівно рік тому в Україні почалася трансформація системи охорони здоров'я. Першою, кого торкнулися зміни, була первинна ланка надання медичної допомоги – за півроку понад 50% медичних закладів країни автономізувалися та підписали договори з Національною службою здоров'я України. В нашій державі нарешті реально запрацював принцип "гроші йдуть за пацієнтом".

Про те, як це впливає на доступність медичних послуг для населення та що треба зробити, аби їх поліпшити, в інтерв'ю Укрінформу розповів голова Національної служби здоров'я України Олег Петренко.

НІХТО НЕ ВІРИВ, ЩО МОЖНА ТАК ШВИДКО ЗМІНИТИ РОБОТУ ЛІКАРЕНЬ

- Пане Олеже, до призначення очільником Національної служби здоров'я ви були топ-менеджером у великих приватних медичних закладах, є різниця між роботою на держслужбі та приватним сектором?

- Насправді, це зовсім інша робота. Я брав участь в управлінні приватними медичними закладами – то є мікроменеджмент. Зараз у мене є можливість займатися макроменеджментом, навіть більше – системними рішеннями, які впливають на всю країну. Це – непорівнянні речі з точки зору досвіду і з точки зору практики застосування управлінських підходів.

Я завжди цікавився цим. Приватна медицина – це був один із етапів мого життя, але я чимало років дуже багато уваги приділяв тому, щоб вивчати систему. Маю профільну освіту з управління в охороні здоров'я, маю уявлення про економіку охорони здоров'я, про те, як система працює, для чого. Це була стратегічна зацікавленість, понад 15 років цим цікавився і дуже багато інвестував у власну освіту для того, щоб краще зрозуміти – як працюють у світі ті речі, які ми взялися змінювати.

Випала така можливість вплинути на серйозні зміни у нашій країні – й я нею скористався. Це дуже відповідально, дуже складно, але мені надзвичайно цікаво. Рідко кому випадає можливість спробувати вплинути на істотні речі, що можуть призвести до тектонічних змін, позитивними наслідками яких, я впевнений, скористаємося і ми, і наші діти, й онуки, які житимуть в Україні.

- Дуже загальне питання, але – як ви оцінюєте стан медичної галузі в Україні? Що змінилося за цей незначний відрізок часу, коли впроваджується медична реформа?

- Питання складне, дуже важко на нього відповідати. Ми всі знаємо про стан нашої медичної галузі. Зокрема, реформа фінансування системи охорони здоров'я активно торкнулася лише первинної ланки, тобто, найпершої частини контакту людини з системою, однак найважливішої, на мою думку. Комусь здається, що дуже важливо мати високого рівня спеціалізоване надання медичної допомоги (трансплантацію, серцево-судинну хірургію тощо). Однак у розвинутих країнах до 80 відсотків усіх потреб людей в медичній допомозі закриваються на первинній ланці. Відповідно, сімейний лікар – чи то терапевт, чи то педіатр – це основна особа, з якою ви вирішуєте більшість своїх медичних проблем. І тільки в окремих випадках, у дуже незначній кількості, людині необхідна високоспеціалізована допомога.

У нас є приклади того, як змінилося життя тих закладів, які уклали з нами договори, що у них змінилося – ці зміни вражають. Ніхто до кінця не вірив, що можна так швидко змінити поведінку медичних закладів і лікарів, які в них працюють. Коли медик отримує заробітну плату не за те, що він просто ходить на роботу, а за конкретно виконану роботу, за те, скільки пацієнтів обрали саме його як лікаря.

КІНЦЕВОГО ТЕРМІНУ УКЛАДАННЯ ДЕКЛАРАЦІЙ З ЛІКАРЯМИ НЕ БУДЕ

- Роз'ясніть вкотре основні моменти, що стосуються підписання декларацій пацієнтів з лікарями. Наприклад, відомі випадки, коли відмовляють у підписанні людям, які не мають місцевої прописки, або ж змушують укладати договір із конкретним лікарем...

- Вибір людини – свідомий і вільний вибір в основі вільного вибору лікаря первинної ланки. Нас ніхто не може примушувати обирати лікаря за місцем прописки. Ми його обираємо за місцем проживання або де нам зручно. Можемо помилитися з вибором, бо іноді важко мати достатню кількість інформації про того чи того лікаря. Ця культура вибору поки формується, але згодом ми усе краще це робитимемо, базуючись на важливих критеріях. Треба чітко усім розуміти – вільний вибір лікаря може бути здійснений в будь-який момент: якщо ви обрали й вирішили, що помилилися, ви можете завжди переукласти декларацію з іншим.

- Тобто пацієнт у жодному разі не прив'язаний до певного, "тільки цього свого лікаря", до певної лікарні...

- Людина може укласти декларацію з будь-яким лікарем. Але, якщо і потім щось пішло не так, їхні стосунки не стали довірливими, людина може просто обрати іншого лікаря. А попередній ваш сімейний лікар втратить, бо нова система передбачає те, що гроші ходять за пацієнтом. Відповідно той лікар, який втратив вас, як пацієнта, не буде отримувати кошти, як і медичний заклад, в якому він працює.

- До якого терміну можна ще обирати свого лікаря?

- Кінцевого терміну укладання декларацій немає. Тобто, ви завжди можете укласти декларацію, але ви не зможете скористатися можливостями системи з 2020-го року, якщо у вас немає декларації. Зокрема, щоб потрапити безоплатно до вузького спеціаліста чи на діагностики, вам обов'язково буде потрібне направлення лікаря первинки. Вважаю, що протягом цього і наступного року – це достатньо часу, щоб все-таки визначитися. Якщо ви будете зволікати з вибором, то кращі лікарі, яких оберуть, "закінчаться" – у вас не залишиться можливості вже обирати найкращих.

СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ ВИСТАЧИТЬ НА УСІХ УКРАЇНЦІВ

- А чи може так статися, що не всі зможуть підписати декларації з лікарями? Прогнозувалася така ситуація, що на всіх українців просто не вистачить лікарів.

- Кількість лікарів первинної ланки, в основному сімейних, які зареєстровані в системі – близько 23 тисяч, з них педіатрів – близько 3 тисяч. Кожен з сімейних лікарів набирає умовно до 2 тисяч пацієнтів – от наші 40 мільйонів населення. Загалом, кількість лікарів первинки достатня для того, щоб охопити послугами населення країни. Однак питання в тому, що є регіони, де їх не вистачає, а є певні міста, де їх удосталь. Іноді й більше, ніж потрібно для того, щоб створити оптимальні за кількістю пацієнтів практики. Тут нам треба працювати ще багато, не тільки нам, ми в принципі на це мало впливаємо, ми оплачуємо послуги людям згідно з Законом про державні фінансові гарантії.

- Від кого це тоді залежить? Чия відповідальність у достатньому забезпеченні населення сімейними лікарями?

- Це зона відповідальності місцевої влади. Вона має докласти значних зусиль для того, щоб кількість лікарів, які надають первинну допомогу на тих територіях, за які вона відповідає, була достатня для надання якісної допомоги. І це не наше рішення, це рішення органів місцевого самоврядування. До речі, Закон про місцеве самоврядування передбачає, що місцева влада відповідальна за організацію надання медичних послуг первинної ланки. Вона повинна створити умови для того, щоб там з'явилися лікарі. Місцева влада є власником закладів, ми – єдиним замовником і платником. У цьому зміст оновлення системи фінансування. Розподіляється функція власника і платника. Не той, хто володіє, оплачує й оцінює. А з'явився замовник (НСЗУ), який є незалежним.

Щодо забезпечення належного функціонування медичного закладу, кількості лікарів і його оснащення, – це обов'язок власника (місцевої влади). Власник укладає контракт із керівником закладу, він стежить за тим, щоб населення цієї території було задоволене медичними послугами. Це – тандемна робота, спільна відповідальність Нацслужби і місцевої влади. І, до речі, ті успішні приклади, які є, вони пов'язані саме з тими територіями, де місцева влада дуже уважно ставиться до потреб закладів первинної ланки, там ми бачимо надзвичайні успіхи.

Дуже багато залежить зараз від керівників закладу. Тому місцева влада, яка укладає з нами контракт і обирає їх, повинна обирати не кума, свата, брата, а тих ефективних людей, які можуть налагодити роботу в новій системі. А це нові правила. Людина повинна бути керівником, менеджером. Вона автономно приймає рішення щодо зарплати персоналу, куди спрямувати кошти. Це її рішення, це дуже відповідально. І це зміна парадигми мислення керівників. Ну звісно, буде іскрити десь трошки, але є можливість учитися. Зараз відкриті дані, відкритий світ. Хочете навчитися, навчитеся. А ми будемо допомагати цьому в будь-який спосіб.

ЗА ЧОТИРИ МІСЯЦІ ЛІКАРНІ ОТРИМАЛИ ВІД НАЦСЛУЖБИ ПОНАД 1,5 МЛРД ГРН

- Ви працюєте півроку, чи можна говорити вже про перші результати?

- Національна служба здоров'я почала свою роботу реально в квітні місяці. Ми зареєстровані як юридична особа 30 березня. Якщо подивитися на ту кількість роботи, яка була виконана, як було створено з нуля, – є чим пишатися. Пророблено величезну роботу. У першу хвилю, яка відбувалася наприкінці травня - початку червня, увійшло не так багато медичних закладів – 161. Тоді не увійшли в реформу Волинська, Тернопільська, Луганська області, Сумська область. Відповідно ці області в першу хвилю, за липень-серпень і вересень не отримували кошти від НСЗУ. Натомість, медзаклади, що уклали договори першими, вже отримали від нас більші кошти, іноді вдвічі більші, ніж за субвенцією. Ті заклади, де укладено значну кількість декларацій із пацієнтами, отримали й значні кошти, якими можуть самі розпоряджатися. Тепер вони ні в кого не питають дозволу, бо це договірні відносини. Відповідно, вони можуть встановлювати іншу зарплату. Це не є вже тарифна сітка, у них є затверджений кошторис (фінансовий план). Вони є підприємством, некомерційним комунальним підприємством. Вони готують і визначають фінансову стимуляцію працівників, укладають колективну угоду і визначають взаємовідносини з точки зору оплати праці.

Досвід багатьох міст і містечок, зокрема Червонограда, Овруча, Бахмута, Селідового та багатьох-багатьох інших, виявив, що за 2-3 місяці можна підняти оплату праці лікарів удвічі, а то й утричі в деяких місцях – там, де багато декларацій укладено, це їхнє рішення. Тобто, рішення місцевої влади, рішення керівника закладу мають дуже велику вагу. Це не там десь, у Києві, хтось вирішив. У вас є населення, воно обирає лікарів, ваш заклад добре працює, є лікарі, яких обирають люди, – вони укладають з ними декларацію і ми в межах договору оплачуємо цю роботу. Більше декларацій – більше коштів. Тобто, ніхто вже на це вручну не впливає.

- Наскільки більше закладів уклали з вами договори у другу хвилю виплат?

- Друга хвиля відбувалася наприкінці липня на початку серпня, з 25 липня до 15 серпня. Ще 462 заклади уклали договори. У нас не залишилося жодної області, де немає укладених договорів, наприклад, Сумщина – лише один приватний заклад у першу хвилю, а в другу – 31, тобто майже всі комунальні заклади. Тернопільщина підтягнулася, Волинь підтягнулася. На Луганщині менша активність, але теж чимало закладів. Навіть є ті, що розташовані за 10 км від зони розмежування. Там не було інтернету, немає практично нічого видатного, та є зацікавлена місцева влада, є активні керівники, і вони змогли й зробили. Відповідно ми зараз маємо 623 укладених договори. Серед них 85 – приватних. Загалом же в Україні – близько 1162-1200 закладів первинки – тобто половина закладів уже уклали договори з НСЗУ.

- Вони вже отримали кошти за договором з НСЗУ?

-Так, 11 жовтня НСЗУ виплатила 775 157 510 грн медичним закладам первинної допомоги. 467 591 068 грн з них – закладам, які підписали договір у другу хвилю. Вони вперше отримали кошти від Національної служби здоров'я за гарантовані державою медичні послуги лікарів первинної ланки. Загалом за 4 місяці з 1-го липня 2018 року Національною службою здоров'я оплачено понад 1,5 мільярда (!) гривень за договорами із закладами охорони здоров'я первинної ланки.

У КИЄВІ ОБРАЛИ СВОГО ЛІКАРЯ ЛИШЕ 30% МЕШКАНЦІВ

- Які міста лідирують за кількістю укладених з Нацслужбою договорів?

- Є приклади великих міст – Києва, Вінниці, Черкас, Полтави, Кривого Рогу та ін. Наприклад, Київ – лідер по кількості населення, але я не скажу, що Київ лідер по кількості укладених декларацій в пропорції до кількості населення. Столиця відстає значно від маленьких міст.

- Скільки киян вже обрали свого сімейного лікаря?

- Лише трохи більше 30 відсотків. А, наприклад, у Вінницькій області, яка є лідером – вже майже 70 відсотків усього населення обрали своїх лікарів. Це, чесно кажучи, неочікувані та дуже оптимістичні результати.

- Де найнижчі показники?

- Найнижчі показники по укладенню декларацій, як це не дивно, у великих міст – Одеса, Дніпро дуже відстає.

- Чому так, це ігнор, як ви відчуваєте самі?

- Не вірили. Десь були якісь перепони, в тому числі й технічні певні. Запізно розпочали реорганізацію, об'єднання закладів. Не скористалися можливістю. Не всюди місцева влада зайняла активну позицію, Дніпропетровська область так, а от, наприклад, місто Дніпро не змогло скористатися цими можливостями. А величезне місто в цій області – Кривий Ріг – увійшло в першу хвилю і демонструє дуже добрі показники.

- А якою є ваша версія, чому десь усе вдається, а десь – провал?

- У більшості випадків це – позиція керівників закладу, місцевої влади і керівництва області, медичного в тому числі. Є люди, які чомусь вважали, що ця медична реформа неправильна, відбувається не так, як їм хотілося б. Але є закон – "Закон про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", прийнятий наприкінці жовтня 2017 року, він підписаний Президентом. Закон, що вступив у дію. Держава запропонувала новий інструмент, прозорий механізм, який дозволяє збільшити фінансування лікарів первинки майже вдвічі. Чому цим не скористалася місцева влада? Є медичні заклади, там працюють лікарі, які скаржаться на низьку зарплату, пацієнти, які туди ходять, кажуть, що там погано. Однак є можливість у законний спосіб допомогти собі та укласти договір з НСЗУ і отримувати більше фінансування, допомогти провести інформаційну кампанію – чому пацієнтам треба обирати своїх лікарів, які переваги це несе. Але ніхто не докладає до цього зусиль. І є поряд позитивні приклади – заклади в сусідній області, які по субвенції отримували мільйон в місяць, зараз отримують 2 чи 2,5 млн. А там, де не поспішають, – як отримували мільйон, так і отримують. Це не дивно?

З СІЧНЯ 2019 РОКУ СУБВЕНЦІЇ НА ПЕРВИНКУ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО

- Якщо там такі люди пасивні, пасивна влада, то що, ймовірно, може статися з медичним закладом?

- Я би сказав, що зовсім пасивних немає. Після першої хвилі виплати усі "побігли" в другу хвилю. Зараз буде третя, остання, що буде відбуватися наприкінці листопада і грудня вже на 2019 рік. Ми знаємо, що кількість автономізованих закладів первинки – уже понад 90 відсотків. Може бути таке, що залишаться кілька закладів або десятки закладів, які не увійдуть. Але це відповідальність місцевої влади. Чому не допомогли автономізуватися, чому не допомогли з Інтернетом і комп'ютером? Ви власники, а не абстрактна держава. Якщо органи місцевого самоврядування не скористалися можливістю, мають фінансувати лікарню своїм власним коштом.

Усі мають розуміти – з 1 січня 2019 року субвенція на первинку не передбачена, відповідно ви або маєте договір з НСЗУ, або ні. Місцева влада, яка є власником закладів, вона повинні зрозуміти, є два варіанти – ви маєте договір з НСЗУ і отримуєте за новою моделлю фінансування, або ви не маєте договору і фінансуєтеся з інших джерел, наприклад – із коштів місцевої влади.

- Але ж правда – й у тому, що далеко не всі лікарні країни забезпечено необхідною технікою, навіть інтернетом...

- Та з нами уклали договори маленькі гірські містечка на Закарпатті. Там немає проблем для того, щоб провести Інтернет. А у Запоріжжі – індустріальному місті – проблема провести Інтернет? Це – пошук виправдання. Але ще був один елемент – була загальна недовіра.

- До медичної реформи загалом?

- Загалом. Але перші проплати змінили все, в другу хвилю прийшли гроші, всі казали: та ну, хто там заплатить, обіцянки-цяцянки тощо. Коли прийшли перші гроші, причому прийшли як приватним закладам, так і комунальним, побачили, що це працює, що лікарі почали отримувати більші зарплати – до 16 тисяч на місяць. А у закладі, що не отримує виплати від нас, – 5-7 тисяч. Лікарі почали мігрувати до успішних закладів, обирати інше місце роботи. Добрий керівник реалізує можливості – підписав договір з НСЗУ, підвищив зарплати, уклав новий колективний договір, що пов'язує оплату праці лікаря з кількістю декларацій і т.д. Тому система достатньо справедлива, вона внесла елементи конкуренції.

ПРОТИВНИКИ РЕФОРМ — ЦЕ ТІ, ХТО МАЄ ТІНЬОВІ НАДПРИБУТКИ

- Чи чинять вам опір і хто, на вашу думку?

- Ті, хто володіє неформальними прибутками, причому великими. Вони будуть завжди в опозиції, вони розуміють, що більше прозорою і відкритою буде ставати система охорони здоров'я, то менше буде у них можливостей заробляти чималі тіньові гроші. Але для людей, які хочуть працювати чесно, для тих, хто хочуть заробити власною працею достойний заробіток, система дає можливість. Відповідно ті, хто трошки нечесно працює або зовсім нечесно в цій системі, будуть чинити шалений опір. Тому що в системі взагалі обертається величезна кількість коштів. Але ми будемо працювати, пояснювати і ті, хто втрачатимуть свої неформальні доходи, певно будуть шкодити і розказувати багато казок про цю реформу. Не всі знайдуть себе в новій системі. Але ті, хто працює чесно і професійно, хто належно відносяться до себе, до своєї кваліфікації і до своїх пацієнтів, вони виграють.

- Чи вигідно приватному медичному закладу співпрацювати з Нацслужбою?

 - Приватний медзаклад може зайти на тих же умовах, якщо він виконує зобов'язання надавати гарантований державою пакет. Він так само в реформі. Пацієнт, якщо до нього ставляться добре в приватному закладі, іде з комунального в приватний. Ми заплатимо приватному закладу за ваше обслуговування. Приватні тільки виграють від співпраці з НСЗУ.

Вперше в Україні реалізований принцип, що всі форми власності рівні перед законом. Якщо заклад приватної форми власності має чинну ліцензію, підключився до електронної системи охорони здоров'я і уклав з нами договір, в ньому лікаря обирають пацієнти шляхом укладання декларацій. Національна служба оплачує таку ж суму, вона абсолютно однакова за обслуговування кожного пацієнта в приватному і комунальному закладі.

- У чому буде перевага приватних медичних закладів?

- Приватний заклад, він як правило більш економічно ефективний. Там працівники призвичаєні до кращого ставлення до пацієнтів. Такий заклад часто краще обладнаний медичною апаратурою, бо власники у це інвестують. Тож люди просто обиратимуть там свого лікаря і користуватимуться оплаченим державою безоплатним пакетом в приватному закладі. Конкуренція буде наростати і тиск буде збільшуватися. Сума, що оплачується у приватному або комунальному закладах — однакова. Вона передбачена законом.

- Яка вона?

- У цьому році базовий тариф – 370 гривень на людину на рік залежно від вікових коефіцієнтів. За дитину маленьку до 5-х років коефіцієнт 4. У педіатра менше оптимальна практика – 900 дітей, а не 1800 осіб, як у сімейного лікаря. Але за обслуговування кожної дитини НСЗУ заплатить 1480 грн. Щоб і у педіатра, і у сімейного лікаря були достойні зарплати.

ПАПЕРОВИХ ЛІКАРНЯНИХ ВЖЕ НЕ БУДЕ

- Чи має право приватна лікарня відмовляти у видачі лікарняного листка?

- Ніщо не забороняє законом видавати лікарняні листки приватним закладам, вони так само можуть отримати бланки лікарняних листків тощо. Але іноді є ексцеси на місцях – деякі управління місцеві чомусь не видають цих листків, не можуть зробити процедуру. Тому є приватні заклади, які отримують лікарні листки, якісь – ні. Але тут є дуже прості рішення, які пов'язані з нашою роботою в тому числі. Усе, що відбувається з фінансуванням, воно відбувається тільки на основі даних, внесених в електронну систему. Є універсальна транспарентна електронна система, папірці нікуди не ходять, навіть у Держказначейство, все, що є в системі, є предметом договору, за яким ми оплачуємо. Так само на порозі революція з лікарняними, згодом буде електронний реєстр лікарняних. Тобто, не буде папірця лікарняного, це буде електронний документ, де роботодавець може перевірити – чи виданий працівнику лікарняний. Ніхто не буде виписувати, брати якісь лікарняні листки. Приватні заклади і державні, й комунальні – вони рівні в правах. Якщо є лікар, є заклад, який має ліцензію, він має право видавати лікарняні листки. Якщо це буде електронний лікарняний лист у вигляді реєстру, тоді взагалі зникнуть ці проблеми, про які ви говорите.

- А поки що?

- А поки що є проблема в певних місцях. Ми пояснюємо, і МОЗ роз'яснило це вже, як той орган, який формує політику, – про те, що немає законних підстав відмовляти в лікарняних листах приватним закладам. Чому це іноді відбувається, я не знаю.

РОБОТУ ЛІКАРІВ МОНІТОРИТИМЕ ЕЛЕКТРОННА СИСТЕМА

- У наступному році НСЗУ фінансуватиметься надання вторинної та третинної медичної допомоги?

- Так ми починаємо, буде два пілотні проекти. Один із них – у Полтавській області. Ми там будемо відпрацьовувати механізм оплати стаціонарів за випадок лікування конкретного пацієнта, а не утримання лікарні та ліжок. Другий проект – з другої половини року – стосуватиметься амбулаторної спеціалізованої допомоги. Визначені аналізи, діагностика і консультації лікарів-спеціалістів оплачуватимуться за тарифом.

- Чи бачите ви проблему щодо гіпердіагностики та гіперлікування у приватних закладах, коли сімейний лікар – для того, щоб допомогти своєму закладу заробити більше, – направлятиме пацієнта на вторинку без реальних на те підстав?

- А ми ж це будемо бачити. Наприклад, оцей лікар первинки направляє цьому лікарю-рентгенологу на рентген кожного другого, а інший – кожного десятого. Хто з них робить правильно? Є моніторингова електронна система, де все видно. Якщо така незвична поведінка виникає у певного лікаря, ми маємо можливість перевірити його роботу.

- Тобто, буде якийсь контролюючий орган?

- Не буде контролюючого органу. Ми моніторуємо виконання договору. За договором, заклад, який уклав з нами договір, бере на себе обов'язок, в тому числі й виконання галузевих стандартів, він не може робити це просто так на власний розсуд. Або якщо він робить щось волюнтаристськи, тобто, не базуючись на певних правилах, ми можемо це перевірити. У нас є можливість призупинити оплату за договором і можна залишитися взагалі без грошей, якщо буде якась некоректна поведінка чи, тим паче, шахрайство. Є керівник закладу, є власник – це їхня відповідальність.

Ми можемо призупинити виплати, якщо знаходимо порушення. Наприклад, якщо від вас вимагають гроші за ті дослідження чи аналізи, які входять в перелік безоплатної допомоги, який Нацслужба вже сплатила за пацієнта.

- Як ви дізнаєтеся про ці порушення?

- Днями розпочав роботу контакт-центр НСЗУ. Це – гаряча лінія, потелефонувавши на яку, люди можуть поінформувати нас. Якщо з певного закладу постійно надходить інформація, що там вимагають гроші, – це викликає у нас певний інтерес. Є певна процедура. Разом із правоохоронними органами ми можемо розпочати перевірку, зокрема, й виїзну. Якщо підтвердиться факт, що це було, у нас є право, згідно з договором, призупинити оплату до з'ясування обставин. Це – цивілізовано, так працюють в усьому світі. Згодом система врівноважується. І є єдиний стимул добрий, який дозволяє швидко відрегулювати поведінку провайдера і лікаря – економічний. Це – один із основних стимулів, який змінює поведінку. Ми сподіваємося, що це буде примушувати надавачів ставитися коректно до своєї роботи. Фінансовий стимул – це лише один зі стимулів, але він дуже ефективний.

КОНТАКТ-ЦЕНТР ВІДСТЕЖУВАТИМЕ ХІД МЕДРЕФОРМ

- Розкажіть детальніше про контакт-центр Національної служби здоров’я.

- Це потужний контакт-центр, який створено за сучасною моделлю, яку використовують у корпоративному, приватному секторі. Ми сподіваємося, це буде трошки відрізнятися від того, як це відбувається в державному секторі. Взагалі ми намагаємося створити центральний орган виконавчої влади з людським обличчям. Національна служба — це один із небагатьох органів, який створений з нуля. Тож ми собі дозволяємо трошки по-іншому працювати і бути повернутими обличчям до людей, їх реальних потреб. Відповідно контактний центр запрацював, його короткий номер – 1677 – і за цим номером ви можете потелефонувати й з'ясувати практично будь-які питання, які вас цікавлять стосовно того, як здійснюється реформа фінансування охорони здоров'я і як пацієнту отримати оплачену державою належну допомогу, як закладу укласти договір з НСЗУ, що робити в тій чи іншій ситуації при укладенні декларації з вибору лікаря.

- З якими питаннями може звернутися до контакт-центру лікар?

- Лікар може з'ясувати, наприклад, чому його колеги в іншому закладі отримують більшу зарплату. Ми розкажемо про те, що це питання колективного договору в некомерційному підприємстві, що з цих питань він може звертатися до свого головного лікаря, хто за це відповідає, що не треба вже чекати рішення Києва, що все це можна зробити і вирішити. Тобто, контакт-центр буде “відстежувати” те, як на місцях відбувається реалізація реформи. Будь-який користувач системи – лікар, пацієнт, головний лікар – може подзвонити і поставити своє питання. Як укласти декларацію? Що відбувається, які нові правила роботи системи? Все це можна запитати в контакт-центрі.

- Ви сказали, що ваша служба – це перша служба з людським обличчям...

- Напевне не перша. Ми стараємося. Ми точно перша служба, яка цього року створюється з нуля. І ми створили реально з нуля. Тобто, це не реорганізація якогось органу, його не було. Був Закон про державні фінансові гарантії, там був визначений уповноважений орган, яким стала Національна служба здоров'я. Мене коли обрали на посаду, першим моїм завданням було зареєструвати службу, як юридичну особу. Її не було.

В УКРАЇНІ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ МОДЕЛЬ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

- Чи можете сказати, як виникла ідея щодо створення такої служби. Можливо було використано досвід, модель певної зарубіжної медицини?

- Ідея дуже проста. У більшості розвинених країн є 2 основні моделі соціального медичного страхування: є базове медичне обов'язкове страхування, так як у Німеччині (у нас говорять – страхова медицина). Але те, що у нас реалізується, – це теж варіант соціального медичного страхування. Але, просто, гроші йдуть із загальних податків на те, щоб фінансувати систему охорони здоров'я. Відповідно, ми брали за основу – і Україна обрала – систему так званого єдиного платника. Найкраще вона реалізована в країнах Британської співдружності. Першою була Велика Британія. Національній службі здоров’я цієї країни – вже 70 років. Також це реалізовано в Канаді, Австралії, Новій Зеландії, Іспанії, у скандинавських країнах з певними допусками. Це поширена модель, яка дуже ефективно працює – і вона може працювати ефективно. Відповідно ми взяли за основу цю модель, тому що базова страхова модель, а не модель із загальних податків, передбачає необхідність дуже відкритої і прозорої економіки. Якщо в тіньовому секторі знаходиться більше 20 відсотків, то введення додаткового податку нічого не змінить в фінансуванні. А податок акцизний, ПДВ платять усі, це податки на споживання. Ми не можемо їх уникнути. Споживаючи, ви все одно платите податки, і ці податки потім переспрямовуються до єдиного замовника та платника, яким є Національна служба здоров'я так, як Національна служба здоров'я Британії.

- Ви зараз перебираєте функції, наприклад, МОЗу фінансові, а в наступному році – можливо, ще реімбурсація?

- З 2020-го року фінансування всіх медичних послуг буде здійснюватися в межах контракту з Національною службою здоров'я, не тільки первинної ланки. Але закон України про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення та надання лікарських засобів, відповідно, ви праві, – абсолютно з наступного року вже з 1 квітня відома нам програма «Доступні ліки» перетворюється в класичну програму реімбурсації вартості лікарських засобів і буде оперуватися через Національну служба здоров'я.

- Ви будете брати участь у формуванні національного переліку?

- Ні. Це політика, цим займається МОЗ. Ми будемо контрактувати аптеки і відшкодовувати вартість лікарських засобів, які входять до програми реімбурсації. Ми будемо мати певне відношення до розрахунків вартості відшкодування, але не до власне переліку. На наступний рік, до речі, залишаються ті самі три нозологічні групи, для яких відшкодовуватиметься вартість ліків — це серцево-судинні хвороби, бронхіальна астма і цукровий діабет.

ЗРОСТАТИМЕ ВВП — ПОЛІПШУВАТИМЕТЬСЯ Й ЯКІСТЬ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ

- В Україні дуже багато років обіцяють запровадити страхову медицину...

- Хочете, я вам відкрию секрет. Її впровадження вже розпочато. Реформи, пов’язані з НСЗУ, – це один із перших кроків до ідеї соціального медичного страхування та універсального доступу. Просто є люди, які чекають дива від страхової медицини. Ми закладаємо вже сьогодні основи страхової медицини. Це об'єднання ресурсів. Це розмежування функцій платника і власника. От воно зараз відбувається. Тобто, це одна з моделей соціального страхування, причому найбільш солідарна – та, яка зараз реалізовується в Україні. Тому мрія про те, що прийде якась страхова медицина, якесь диво відбудеться, – марна... Ми не багата країна, у нас невеликий ВВП на душу населення, ми не можемо собі дозволити чуда. Відповідно, – буде рости ВВП, буде рости економіка, будуть збільшуватися тарифи на обслуговування людей і буде покращуватися якість медичного обслуговування. Це велика тяжка праця. Але нова система може гарантувати: гроші будуть використовуватися ефективно. Вони не будуть просто йти на стіни і ліжка.

- По результатах піврічної діяльності ви бачите, що, можливо, щось треба змінити, є якісь ідеї, програми?

- Кожен день у нас є ідеї і плани, нове розуміння чогось. Ми активно працюємо, тому що реформа передбачає зміну правил гри. Коли ми починаємо реалізовувати закон, у нас виникають якісь моменти, які треба удосконалити, по-іншому зробити. Ми виходимо з ініціативами і змінюємо певні нормативно-правові акти для того, щоб це працювало на користь людей. Це ж не просто договір між закладом і НСЗУ. Це договір в інтересах третьої особи – нас із вами, споживачів медичних послуг.

- Чи бачите ви якісь прогалини де може бути зловживання, корупція, навіть в цій новій системі?

- Наразі не бачу, що називати корупцією, тому що ми – новий орган і тільки но почали змінювати систему. Відкрийте наш сайт – усе видно і прозоро: суми договорів, звіт про те, скільки декларацій по кожній області, по кожному закладу. Дивіться – всі дані відкриті. Згодом на нашому сайті буде інтерактивна система по прикладу «Прозоро» і Нацбанку. Зайшли – і подивилися, скільки декларацій у цього, а скільки у цього лікаря, скільки коштів прийшло в заклад за договором, які заклади уклали договори. Все відкрито, все в системі. Прозорість і публічність – це наш основний запобіжник від корупції.

*  *  *

Довідково. Національна служба здоров’я України (НСЗУ) – фінансовий партнер медичних закладів. Вона замовляє та оплачує медичні послуги та лікарські засоби за програмою медичних гарантій. Зараз відбувається перехід на нову систему фінансування закладів первинки, далі в 2019 році – амбулаторна та стаціонарна спеціалізована допомога. Реімбурсація теж буде іти через НСЗУ. Тобто, будуть укладатися договори з аптеками, там люди отримуватимуть ліки за безоплатними рецептами, а НСЗУ – платитиме за це аптекам.

Діяльність НСЗУ спрямовується і координується Кабінетом Міністрів. Наразі в Національній службі працюють трохи більше 70 людей. Повинно бути – 250 у Києві, і ще 810 – у регіонах. Перший територіальний підрозділ буде створено у Полтаві.

За 6 місяців діяльності Національної служби 623 медичні заклади з різних областей України підписали договір і перейшли на нову систему фінансування – коли держава не утримує медичні заклади, а оплачує медичні послуги, надані цим закладом конкретному пацієнту. Понад 19,5 млн українців обрали свого лікаря в цих закладах. І безоплатно отримують гарантований державою пакет медичних послуг. Уперше в історії України доступ до державних коштів отримали приватні медичні заклади і ФОПи. Саме Національна служба втілює в життя принцип «Гроші йдуть за пацієнтом».

У лютому 2018 року головою Національної служби здоров’я України серед 13 претендентів було обрано Олега Петренка. Він має вищу медичну освіту — у 1998 році закінчив Вінницький медичний університет ім. М.Пирогова. Має ступінь магістра менеджменту організацій охорони здоров'я Школи охорони здоров'я Києво-Могилянської академії та Маастрихтського університету.

У 2009 році був призначений першим заступником генерального директора приватної клініки «Оберіг». З 2015 року працював у акушерсько-гінекологічній клініці ISIDA у Києві — заступником генерального директора з питань стратегічного розвитку.

Наталія Максименко. Київ

Фото Олени Худякової