Борис Гуменюк, Посол України в Республіці Кіпр

Найпоширеніша причина затримання українців у кіпрських аеропортах – відсутність підтверджувальних документів

З кожним роком все більше українців мандрують країнами Європи. І одним із місць масового туристичного паломництва небезпідставно називають Кіпр. Однак, останнім часом в інформаційному просторі, особливо у соціальних мережах, все частіше лунає інформація про зростання випадків відмови іноземцям, у т.ч. українцям, у в'їзді до Кіпру.

Серед поширених причин затримання іноземців в аеропортах Кіпру: відсутність документів, що підтверджують мету поїздки, місце проживання (проплачений готель, договір оренди апартаментів тощо), намір повернутися до України (проплачений зворотний авіаквиток), відсутність достатніх фінансових засобів на весь час перебування (мінімум 50 євро на день), надання неправдивої або ж суперечливої інформації, чи нездатність пояснити мету поїздки.

З проханням прояснити ситуацію Укрінформ звернувся до Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Кіпр Бориса Гуменюка. Ось що він нам повідомив.

Міграційні процеси

Збройні конфлікти у світі залишаються нашою реальністю і є основною причиною зростання кількості біженців та переміщених осіб по всьому світу до безпрецедентних 65,5 мільйона.

Події в Україні також сприяли пожвавленню міграційних процесів. Анексія Криму та розгортання військових дій на Донбасі спричинили хвилю міграції як всередині України, так і за її межі.

У цьому контексті певна частина українців сприйняла безвізовий режим як можливість виїхати до країн ЄС не лише з туристичною метою, а й з метою нелегального працевлаштування. Кіпр не є винятком.

Кіпр у боротьбі з нелегальними мігрантами

Міграційне законодавство Республіки Кіпр розроблено таким чином, щоб захистити ринок праці від напливу іноземців і нелегальних мігрантів. Це пов'язано з міграційною кризою, що охопила всю Європу.

9 жовтня 2017 року набула чинності європейська директива 458/2017, що передбачає більш ретельну перевірку документів подорожуючих, які перетинають зовнішні й внутрішні кордони ЄС, а також збільшення низки критеріїв, за якими особисті дані мандрівників перевіряються в загальноєвропейській базі даних.

Очікується, що такі заходи сприятимуть більш ефективній боротьбі з тероризмом, трафікінгом і експлуатацією людей, а також запобігатимуть використанню підроблених і вкрадених документів.

Показники європейської статистичної служби «Eurostat» у 2018 році свідчать, що за перші вісім місяців 2018 року Кіпр отримав 4 022 заявки на політичний притулок. Для порівняння, роком раніше цей показник дорівнював 2 600 клопотань. Число визнаних біженців та здобувачів цього статусу на Кіпрі становить нині близько 15 тисяч осіб, що для 1-мільйонного Кіпру представляє певну загрозу.

У вересні 2018 року Уряд Кіпру заявив про посилення заходів боротьби зі збільшенням потоку нелегальних мігрантів на острів. Водночас, за даними поліції Республіки Кіпр, у період з 2007 по 2018 роки до списку нелегальних мігрантів були внесені близько 13 тисяч іноземців. Це лише ті, хто прибув до країни через офіційні аеропорти і порти, а потім залишився після закінчення терміну дозволу на перебування. За неофіційними даними, у Республіці Кіпр наразі перебуває близько 20 тисяч нелегалів.

Внаслідок цього, останнім часом дійсно почастішали випадки затримання іноземних громадян в аеропортах Республіки Кіпр (переважно, у місті Ларнака), серед яких також є й громадяни України.

Затримання в аеропорту: причини

Серед поширених причин затримання іноземців, в т.ч. українців, в аеропортах Кіпру: відсутність документів, що підтверджують мету поїздки, місце проживання (проплачений готель, договір оренди апартаментів тощо), намір повернутися до України (проплачений зворотний авіаквиток), відсутність достатніх фінансових засобів на весь час перебування (мінімум 50 євро на день), надання неправдивої/суперечливої інформації, або нездатність пояснити мету поїздки.

Варто пам'ятати, що у разі, якщо ви їдете до Кіпру на запрошення друзів, родичів тощо, рекомендується мати при собі спеціальний бланк «Assumption for responsibility of hosting», в якому сторона, що запрошує, підтверджує той факт, що бере всі витрати по прийому громадянина третьої країни на себе (бланк можна знайти на сайті Міграційної служби Кіпру). Потрібно також оформити банківську гарантію на випадок депортації гостя з Кіпру (для громадян країн Азії сума банківської гарантії становить 855 євро, для країн Східної Європи – 515 євро, для країн Близького Сходу – 340 євро).

Відмовляється у в'їзді на Кіпр особам, які були депортовані з держав-членів ЄС із забороною в'їзду на певний термін, нелегально працювали на Кіпрі, лишилися на довший термін, ніж передбачено, або прямують до Республіки Кіпр із метою перебування, проживання, навчання або участі в офіційних заходах на окупованій території (північ острова).

При пред'явленні на паспортному контролі броні в готелях, розташованих на території т.зв. "Турецької Республіки Північного Кіпру", або при усному декларуванні намірів там проживати, відпочивати, навчатися, вам буде однозначно відмовлено у в'їзді в Республіку Кіпр.

Шанс стати «небажаними» туристами мають особи, які попередньо працювали у розважальних закладах Туреччини, були помічені у знайомстві з неблагонадійними особами, які, в т.ч. мають відношення до нелегального працевлаштування іноземців на Кіпрі.

Водночас, якщо ви готові обґрунтувати мету та умови свого перебування на Кіпрі, під час паспортного контролю поводьтеся спокійно та щиро, й у вас не виникне проблем із перетином кордону.

Слід також пам'ятати: навіть, якщо іноземець має, на перший погляд, усі необхідні документи, йому може бути відмовлено у в'їзді – це виключно прерогатива Міграційної служби Кіпру.

Посольство завжди надає оперативну допомогу українським громадянам, які були затримані в аеропорту, зокрема, контактує з кіпрською Міграційною службою, з'ясовує обставини та підстави затримання, отримує іншу інформацію. У разі необхідності, ми контактуємо з родичами затриманих, надаємо інформацію у межах компетенції. Слід зазначити, що компетентні органи Кіпру оперативно реагують на запити Посольства та надають всю необхідну інформацію.

При цьому ми завжди наголошуємо, що Посольство не може вплинути на рішення Міграційної служби Кіпру та допомогти громадянину в'їхати до Кіпру, так само як і запобігти його депортації.

У разі незгоди з діями кіпрських органів, кожен іноземець має право оскаржити їх у судовому порядку, за наявності відповідної доказової бази.

Наслідки

За існуючою місцевою практикою, затримані під час паспортного контролю громадяни розміщуються у кімнаті-центрі для затриманих, що знаходиться безпосередньо в аеропорту.

У разі прийняття Міграційною службою відповідного рішення про заборону, такі громадяни підлягають депортації найближчим рейсом до України, за умови наявності вільних місць у літаку авіаліній, якими іноземець прибув на Кіпр.

Термін перебування у центрі для затриманих напряму залежить від завантаження літака і коливається від кількох годин до 2-3 діб.

Залежно від ситуації, зокрема, у разі наявності даних щодо попереднього нелегального працевлаштування особи, порушення візового режиму тощо, встановлюється також заборона на в'їзд до Кіпру від 6 місяців до 5 років.

Біометричний паспорт не дає права нехтувати встановленими візовими та імміграційними правилами Кіпру.

Найпоширеніший стереотип наших громадян – це сподівання, що біометричний паспорт гарантує можливість перебування на Кіпрі 90 днів, без узгодження цього терміну з компетентними органами Кіпру.

Безвізовий режим та біометричний паспорт громадянина України не є запорукою 90-денного перебування на острові. Важливо розуміти, що термін перебування на Кіпрі визначається Міграційною службою Кіпру на підставі наданих документів.

Якщо під час паспортного контролю вас не поінформували про дозволений термін перебування на Кіпрі, не соромтеся поцікавитися, адже від цього залежить, чи будуть у вас проблеми з компетентними органами у подальшому й чи не призведе це до депортації.

У разі зміни планів щодо терміну перебування на Кіпрі, необхідно повідомити про це Міграційну службу та отримати від неї відповідний дозвіл.

Правило "90 на 180"

Кіпр є членом ЄС, однак не входить до Шенгенської зони. Так само як Болгарія, Хорватія та Румунія. Перебування в цих країнах не включають до періоду перебування в Шенгенській зоні (90 днів). Натомість для кожної з цих країн безвізовий термін перебування рахують індивідуально.

Отже, на кожні 180 календарних днів, які йдуть один за одним, українці мають право бути на Кіпрі сумарно не більше, ніж 90 днів.

Достатньо перевищити норму на одну добу – і ви стаєте порушником візового режиму: на кордоні на вас чекатиме депортація та штамп про заборону в'їзду.

Зрозуміло, що цей режим не розповсюджується на осіб, котрі мають намір прибути до Кіпру з метою працевлаштування чи навчання.

Чи є легальним перебування на території т.зв. «Турецької Республіки Північного Кіпру»?

Проголошення так званої "Турецької Республіки Північного Кіпру" було засуджено світовим співтовариством, а сама вона оголошена незаконним суб'єктом міжнародних відносин. За винятком Туреччини, жодна держава у світі або міжнародна організація не визнають цю територію.

Згідно з рішенням РК, всі порти та аеропорти, розміщені на окупованій території, є закритими, а в'їзд через них на територію Кіпру є забороненим та вважається порушенням національного законодавства РК.

Влада Кіпру допускає відвідування північної окупованої частини острова виключно з короткотерміновою метою з перетином контрольованої Збройними силами ООН розділової «зеленої лінії» через певні, міжнародно визнані та визнані Урядом Республіки Кіпр контрольно-пропускні пункти. Повернення на територію, контрольовану Урядом Республіки Кіпр, також здійснюється через відповідні КПП.

При в'їзді українського громадянина на територію Кіпру через розташовані на півночі острова незаконні пункти в'їзду/виїзду йому не дозволяється перетинати лінію розмежування в південному напрямку, у зв'язку з чим особа затримується і притягується до відповідальності відповідно до чинного законодавства Республіки Кіпр за незаконний в'їзд на її територію.

Також при виявленні факту безпосереднього в'їзду на північну частину острова в подальшому застосовується заборона на в'їзд до Кіпру та Греції.

Очікування та реалії

Останнім часом у соціальних мережах доволі часто зустрічаються рекламні пости про переваги життя на окупованій частині острова, можливість працевлаштуватися, або придбати нерухомість за привабливою ціною.

Придбання нерухомості на окупованій території у сьогоднішніх власників є незаконним та негайно оскаржується у національних та міжнародних судах законними власниками – біженцями з цієї території. Такі судові позови призводять до її втрати.

Обираючи відпочинок на окупованій території Кіпру, туристи позбавляють себе будь-якого консульського захисту та підтримки, адже у разі арешту, нещасного або страхового випадку, хвороби або смерті, – вони залишаються незахищеними.

Так само, перебування в готелях, що розташовані в окупованих районах та належать грекам-кіпріотам і незаконно експлуатуються, створює значний ризик можливих судових позовів з боку власників.

До цього слід додати неможливість зареєструвати дитину, народжену на окупованій території, оформити їй паспортний документ, або, у разі навчання, визнати диплом, проїзний документ, дозвіл на проживання тощо. Адже усі документи, видані на окупованій території, не визнаються іншими країнами.

У разі необхідності звернутися до Посольства України в Нікосії для вчинення паспортних, нотаріальних дій тощо, такі громадяни стикаються з проблемою проходу через законні пункти пропуску, що розташовані на території, що контролюється Урядом РК, оскільки не мають легальних дозволів на проживання на Кіпрі.

На жаль, час від часу трапляються прикрі ситуації, коли українці, нехтуючи застереженнями щодо відвідування окупованої частини, свідомо в'їжджають до неї через розташовані на півночі острова незаконні пункти в'їзду/виїзду та опиняються у скрутній ситуації – йдеться про сексуальну експлуатацію або трудове рабство.

У разі виявлення таких випадків, надзвичайно складним є надання Посольством консульського захисту та допомоги з боку офіційної влади Республіки Кіпр. Адже невизнання цієї території світовим співтовариством та засудження кіпрською стороною офіційних контактів з адміністрацією окупованої території унеможливлює ефективний захист громадян.

* * *

Останнім часом дійсно можна констатувати посилення вимог з боку компетентних органів Кіпру щодо надання іноземцями, в т.ч. українцями, підтверджувальних документів для перевірки виконання умов в'їзду до країни.

Посольство України на Кіпрі на постійній основі відслідковує дотримання прав українських громадян, вживаючи заходів щодо недопущення та усунення будь-яких дискримінаційних дій по відношенню до них.

На сайті Посольства у розділі «Консульські питання» розміщені рекомендації та поради українським громадянам, які планують здійснити поїздку на Кіпр, з попередженнями та застереженнями щодо можливих складнощів при в'їзді до цієї країни. Наполегливо раджу всім, хто має намір відвідати Кіпр, ознайомитися з ними.

Укрінформ