Інформагентства об'єднують зусилля для боротьби із загрозами фейкових новин
Тринадцять європейських інформагентств, у тому числі Укрінформ, підписали резолюцію, відкриту для приєднання інших
За результатами міжнародної конференції “Інформаційні агентства проти фейкових новин”, яка була організована албанським агентством новин АТА у Тірані 3-4 грудня, провідні інформагентства із 13 країн Європи підписали резолюцію про об'єднання зусиль у протидії поширенню фейків та дезінформації.
Укрінформ, який виступив одним із ініціаторів резолюції, публікує переклад повного тексту документу.
Тірана,
4 грудня 2018 року
РЕЗОЛЮЦІЯ ПРО БОРОТЬБУ З ФЕЙКОВИМИ НОВИНАМИ
Беручи до уваги, що:
● Дезінформація включає у себе всі форми неправдивої, неточної чи недостовірної інформації, створеної, поданої і розповсюдженої з метою цілеспрямованого нанесення шкоди чи здобуття вигоди,
● Дезінформацією не вважаються випадки створення і поширення у мережі нелегального контенту (зокрема, дифамації, мови ворожнечі, закликів до насильства), щодо яких діють засоби нормативно-правового захисту за законодавством ЄС чи національними законодавствами, а також випадки навмисного викривлення фактів без введення в оману, такі як сатира і пародія,
● Вплив широкомасштабної дезінформації на громадян, включно з маніпулятивною чи відверто неправдивою інформацією, становить серйозний виклик для Європи і світу,
● Дезінформація послаблює довіру до інституцій, онлайнових і традиційних ЗМІ, завдає шкоди нашим демократіям, обмежуючи здатність громадян робити поінформований вибір,
● Дезінформація часто підтримує радикальні й екстремістські ідеї та дії,
● Дезінформація завдає шкоди свободі вираження, фундаментальному праву, закарбованому в Хартії про основні права Європейського Союзу,
● Свобода вираження включає в себе повагу до свободи ЗМІ і плюралізму, а також права громадян мати власні погляди, отримувати і ділитися інформацією та ідеями “без втручання влади і без будь-яких кордонів”,
● Масові онлайн-кампанії з дезінформації широко використовуються недобросовісними сторонами для сіяння недовіри і провокування напруженості у суспільстві, із серйозними потенційними наслідками для еволюції націй, Європи і всього світу,
● Дезінформація здатна послабити довіру до науки і фактичних доказів,
● Зростання дезінформації і серйозність її загрози стали причинами підвищення обізнаності й занепокоєнь у громадянському суспільстві серед країн-членів ЄС і на міжнародному рівні,
● 83% європейців вважають, що “фейкові” новини становлять проблему для демократії загалом, відповівши “безперечно, так” (45%) або “до певної міри” (38%) на відповідне запитання,
● Цілеспрямована дезінформація з метою впливу на вибори і міграційну політику були двома основними категоріями, які можуть завдати шкоди суспільствам, згідно з відповідями респондентів громадських слухань, проведених Комісією. Наступними сферами з невеликим відривом йшли охорона здоров’я, навколишнє середовище, безпекова політика,
● Вплив дезінформації різний у різних суспільствах, і залежить від рівня освіти, демократичної культури, довіри до інституцій, інклюзивності виборчих систем, ролі капіталу в політичному процесі, соціальної та економічної нерівності,
● Розповсюдження дезінформації відбувається на тлі фундаментальних змін у сфері медіа, яка зіштовхнулася з численними викликами,
● Демократія в Європейському Союзі й світі залежить від існування вільних і незалежних ЗМІ;
Спостерігаючи, що:
● Історично інформаційні агентства були створені у відповідь на потребу газет у реальних новинах,
● Упродовж останніх 200 років інформаційні агентства були основним джерелом неупереджених, об’єктивних новин, яким, відтак, можуть довіряти всі інші мас-медіа,
● Технологічні нововведення спрощують для кожного користувача смартфону можливість публікувати “новини” онлайн, перетворюючись таким чином на “журналіста”,
● Лавина інформації обрушується з традиційних і нових медіа, все більше ускладнюючи для громадськості й журналістів процес розрізнення справжніх новин від “шуму”,
● Бізнес інформаційних агентств ґрунтується, головним чином, на продажах новинних стрічок, і збереження репутації – найбільш важливий аспект життя інформаційного агентства,
● Чим далі від першоджерела новини, тим легше потрапити на дезінформацію,
● Перед інформаційними агентствами постали виклики через нову ситуацію, яка характеризується такими факторами, як зменшення довіри громадськості до ЗМІ, зниження стандартів мас-медіа, складнощі у пошуку відданих справі журналістів і, насамкінець, велике зростання кількості “фейкових” новин,
З метою:
● Зниження впливу “фейкових” новин на місцеві, національні й міжнародні спільноти,
● З’ясування, які саме організації стоять біля витоків поширення дезінформації чи “фейкових” новин,
● Зміцнення бізнесу і статусу інформаційних агентств як справжніх постачальників новин,
● Підвищення обізнаності серед громадськості щодо загроз “фейкових” новин для наших суспільств,
● Підвищення обізнаності серед медіа-професіоналів стосовно впливу “фейкових” новин на все медіа-середовище,
● Підвищення навичок журналістів із виявлення й уникнення “фейкових” новин,
● Підтримка справжніх, неупереджених і точних новин для місцевих, національних і міжнародних спільнот;
Після участі у міжнародній конференції, організованій інформаційним агентством АТА 3-4 грудня 2018 року в Тірані, Албанія, нижчезазначені учасники, провідні інформаційні агентства у своїх країнах, погоджуються працювати за такими стандартами, що ґрунтуються на пропозиціях Європейської Комісії:
● Підвищити прозорість онлайн-новин, включно з адекватним і відповідним політиці захисту приватних даних поширенням свідчень про системи, які дозволяють онлайн-розповсюдження новин,
● Просувати мадіаграмотність та інформаційну грамотність для того, щоб протидіяти дезінформації й допомагати користувачам орієнтуватися у цифровому медіа-середовищі,
● Розробити інструменти для наділення користувачів і журналістів додатковими важелями для стримування дезінформації і сприяння позитивному залученню до інформаційних технологій, що швидко розвиваються,
● Зберігати різноманіття і сталість європейської екосистеми новинних ЗМІ,
● Просувати постійні дослідження впливу дезінформації в Європі й світі, аби визначити заходи, які можуть бути вжиті різними акторами і постійно адаптувати необхідне реагування,
● Сприяти взаємодії між інформаційними агентствами для перевірки новин і вчасного викриття фейкових новин,
● Сприяти взаємодії між інформаційними агентствами для підвищення кваліфікації співробітників у методах боротьби з фейками,
● Сприяти створенню нових і підтриманню вже існуючих авторитетних професійних медіа структур, які віддані або схвально ставляться до широкомасштабної боротьби із дезінформацією,
● Постійно організовувати міжнародні конференції у різних країнах на теми боротьби з “фейковими” новинами,
● Заснувати між нашими агентствами кризову “гарячу лінію” з фейкових новин для взаємоперевірки міжнародної інформації.
● Розробити інструмент для визначення того, чи є популярні теми достойними новин і правдивими,
● Створити спеціальний комітет для визначення способів посилення взаємодії між інформаційними агентствами у цій конкретній сфері й впровадження вдалої практики.
Агентства, що нижче підписалися, закликають усі окремі інформаційні агентства, не залежно від джерел фінансування – приватні чи державні, а також міжнародні асоціації інформаційних агентств приєднатися до цієї резолюції, керуючись найкращими інтересами медіа середовища, громадськості й суспільств у цілому.
Ініціатори:
AGERPRES – Румунія
ANA - MPA – Греція
ANADOLU - Туреччина
АТА – Албанія
AZERTAC – Азербайджан
BTA – Болгарія
CNA – Кіпр
FENA – Боснія і Герцеговина
HINA – Хорватія
PAP - Польща
TANJUG - Сербія
TASR - Словаччина
UKRINFORM - Україна