Студентам волю, або Якими стануть нові правила життя в гуртожитках
Цілодобовий вхід і вихід з гуртожитку, заборона перевірок студентських кімнат та примусових робіт — таких змін чекають студенти
Хто ще кілька років тому і більше був студентом, той пам’ятає таку картину: тільки-но на годиннику перевалювало за опівніч, як двері до студентських гуртожитків урочисто закривалися вахтерами і потрапити до 6-ї ранку всередину вдавалося хіба що щасливчикам. Студентство багато років домагалося, щоб цю проблему нарешті вирішили, адже як-не-як ідеться про обмеження прав молоді. Схоже, у Міністерстві освіти і науки їх нарешті почули, підготувавши для громадського обговорення окреме положення про користування студентськими гуртожитками. У ньому чітко прописали права студентів, тобто в МОН стали на їхню сторону. Обговорення проекту триватиме до 6 січня 2019 року, і положення набуде чинності орієнтовно за три тижні після цього, коли будуть внесені правки, а документ пройде погодження в Мін’юсті. Тим часом Укрінформ дізнавався детальніше, які проблеми турбують студентів, та як їх можуть врегулювати нові правила. Але для початку коротко про те, що передбачає проект положення:
1. Студенти, які мешкають в гуртожитку, можуть вільно заходити до нього і виходити о будь-якій порі.
2. Відвідувати студентів в гуртожитку теж дозволяється – до 16-ти годин перебування безкоштовне, а понад 16 годин і в нічний час з 23 до 6-ї – з офіційною оплатою.
3. Адміністрація вишу чи гуртожитку не має права заходити до студентських кімнат без дозволу.
4. Студентів, які мешкають у гуртожитках, забороняється залучати до будь-яких неоплачуваних робіт, зокрема і з благоустрою території.
5. Забороняється вимагати оплату за проживання в гуртожитку більш ніж на місяць вперед.
Гуртожиток – студентський дім, а значить заходити туди можна цілодобово
Підготовкою проекту положення разом із міністерством займалася Українська асоціація студентів. Тож не дивно, що першим пунктом у правилах користування студентськими гуртожитками прописали найболючіше – вільний вхід і вихід з гуртожитку о будь-якій порі. Навіть більше – заборонятиметься вимагати усні або письмові пояснення щодо причин входу чи виходу студентів з гуртожитку у будь-який час. Чому це стало такою проблемою? Приміром, автору цих рядків не раз доводилося чути історії про те, як студентів, чий потяг запізнився, не впускали до гуртожитку. Доводилося і на морозі стояти, чекаючи, поки вахтер відкриє гуртожиток о шостій ранку. Студенти, які їздили на навчання за кордон, розповідають, що з подібними обмеженнями там не стикалися. Кожен просто має свої ключі від вхідних дверей гуртожитку і кімнати – і жодних проблем.
Роз’яснювальна робота по вільному доступу студентів до гуртожитків проводиться МОНом серед вишів уже не перший рік. Ще в 2015-му тодішній міністр освіти Сергій Квіт опублікував лист до керівників вищих навчальних закладів про те, щоб студентам надавалося право безперешкодного цілодобового доступу до гуртожитків. Минулого року Міністерство знову опублікувало подібний лист до керівництва вишів.
Справедливо буде відмітити, що в деяких столичних вишах до цієї вимоги молоді, підкріпленої роз’ясненнями від міністерства, таки дослухалися. Приміром, студенти з НПУ ім. Драгоманова розповідають, що вже два роки можуть заходити до гуртожитків, де мешкають, і після 12-ї, щоправда нарікання вахтерів при цьому ніхто не відміняв. Студенти НАУКМА, які проживають у гуртожитку, також говорять, що в останній рік заходять до гуртожитків без проблем о будь-якій порі. Те саме повідомили Укрінформу і в студентській раді студмістечка КНУ: “Наші мешканці можуть потрапити додому (в гуртожиток) о будь-якій годині. В Університеті відсутні примусові відпрацювання, відпрацювання за порушення тощо”. Про обговорення проекту положення там знають і готові долучатися. Але оскільки цього року Міністерство знову повернулося до цього питання, схоже, проблема з вільним доступом студентів до гуртожитків у інших вишах все ж залишається.
У проекті положення також регулюється і право студентів приймати гостей. Відвідувачі гуртожитку матимуть право перебувати там безкоштовно строком до 16-ти годин. Якщо ж час перебування буде довшим або припадатиме на період з 23-ї до 6-ї години, то це вирішуватиметься офіційною оплатою на рахунок університету за тимчасове перебування відвідувача. Для цього потрібна буде заява від мешканця гуртожитку та письмова згода усіх осіб, які мешкають із ним.
Голова ради гуртожитку НАУКМА Андрій Мацюк говорить, що ця норма уже працює в гуртожитках Могилянки та вирішує проблему, якщо родичам чи друзям когось зі студентів гуртожитку потрібно у нього переночувати. Але він наголошує, що той житель гуртожитку, який залишає на ніч у себе когось зі знайомих, має брати на себе повну відповідальність за комфорт і безпеку його співмешканців.
Адміністрація — не вихователі, а надавачі послуг
Водночас президент Української асоціації студентів Лідія Фесенко говорить, що в проекті положення врегулювали і ряд інших важливих питань, які обмежували права студентів. Зокрема вона наголошує на узурпації адміністрацією виховного процесу в гуртожитках.
“Головна ідея в тому, що житло повністю належить студенту. Відтак ми прописали, що представникам адміністрації вишу, студмістечка чи студентського гуртожитку заборонятиметься заходити до кімнат студентів без їхнього дозволу”, – зазначає Лідія Фесенко.
Отож схоже, що і несподівані перевірки кімнат адміністрацією можуть залишитися в минулому, що справедливо. Якщо студент заплатив за проживання в кімнаті – це його приватна територія, і крапка. Різноманітні перевірки, під час яких у студентів відбиралися обігрівачі, електрочайники тощо, нерідко використовувалися у корисливих цілях – “порушників” змушували відпрацьовувати на прибиранні території гуртожитку або його приміщень. Це знову ж таки незаконно, про що також ідеться у положенні: “У договорі найму житла у студентському гуртожитку забороняється встановлювати обов’язки щодо виконання мешканцями робіт із благоустрою, охорони тощо, будь-яких інших неоплачуваних робіт, встановлювати інші додаткові обов’язки, що не передбачені цим Положенням та Положенням про користування гуртожитками закладу освіти”. Справедливо, що для цих робіт гуртожиток має свій персонал, який і повинен цим займатися, але аж ніяк не студенти.
Крім того, пропонується змінити правила оплати проживання, яка в деяких університетах вносилася на рік уперед. “Забороняється встановлювати вимоги щодо внесення плати за проживання у студентських гуртожитках більш як на 1 місяць наперед”, – ідеться у проекті постанови. Розмір плати за проживання у студентських гуртожитках, встановлений у договорі найму житла, може змінюватися не частіше одного разу на рік і не більш як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік. У цьому ж ключі громадські активісти проекту WikiInvestigation наголошують, що сума оплати за проживання в гуртожитку не може перевищувати 40% мінімальної академічної стипендії, а це - 520 грн на місяць для університетів, інститутів, академій, та 392 гривні для коледжів та технікумів. Наразі вони розробили сервіс, який показує рейтинг недоброчесності вишів і пропонують до нього долучатися.
Водночас умови в гуртожитках, в яких мешкають студенти, залишаються не найкращими – найчастіше вони нарікають на відключення гарячої води, погане опалення, протікання дахів, проблеми з застарілими електромережами. Якраз цими питаннями і має займатися адміністрація гуртожитків. На думку Лідії Фесенко, відключення гарячої води в гуртожитках з поясненнями на кшталт “коли студенти на парах, гаряча вода їм непотрібна тощо” виглядає чи не найабсурдніше і вважає, що цю проблему треба вирішувати вже на політичному рівні.
З іншого боку вона говорить, що через нестачу фінансування гуртожитки не можуть себе повноцінно утримувати і надавати сучасний сервіс. “За кордоном студмістечком керують самі студенти і вони ж розпоряджаються його коштами. Звісно, оплата за користування гуртожитком там більша, ніж в Україні. Але і культура проживання у гуртожитках теж інша, студенти самі встановлюють комфортні для свого проживання правила і слідкують за їхнім дотриманням. А поки на проході в гуртожиток стоятимуть представники його адміністрації, які насправді не дуже печуться про більш нагальні проблеми студентів, то нічого не зміниться. Треба міняти філософію стосунків між адміністрацією та створювати максимально комфортне середовище для студентів, використовуючи всі наявні на сьогодні ресурси”, – підсумовує президент Української студентської асоціації.
Юлія Горбань, Київ