Правда про те, як Україна пережила “жахи” воєнного стану

Масова мобілізація, конфіскація авто й житла, знецінення гривні, “хрест” на відносинах з МВФ, перенесення виборів... Хоча б одна “жахалка” про ВС справдилася?

Ми й незчулися, як промайнув місяць після буремних подій поблизу Керченської протоки, екстрених засідань Воєнного Кабінету, РНБО, позачергового зібрання Верховної Ради і президентського Указу про воєнний стан. Нас лякали, що життя країни в цей період кардинально зміниться. Не змінилося за тиждень? За десять днів? За п’ятнадцять? “Зараз-зараз, усьо будєт...” Всі ці вангування недоброзичливців не справдилися. Проте, зміни таки відбулися. Так, не тектонічні. І для нефахівців, навіть, малопомітні. Утім, важливі з огляду на підвищення можливостей країни протистояти відкритій агресії. Завдання чітко зрозумілі, цілі – очевидні, поступ – незворотній...

1. Військова компонента: посилення, злагодження резерву, бригади тероборони

За кілька днів до завершення дії воєнного стану командування Сухопутних військ повідомило про завершення формування у кожній області бригад територіальної оборони. Такі підрозділи створюють як структурні частини Збройних сил. До їх складу при потребі призиватимуть військовозобов'язаних оперативного резерву другої черги. Звісно ж, створення системи террезерву розраховане не лише на період дії воєнного стану. Йдеться про паралельний процес, який тривав набагато довше, аніж один місяць. Але впровадження ВС дозволило органам місцевої влади та військкоматам більш акцентовано підійти до виконання поставлених завдань. Це особливо важливо для прикордонних областей. На підтвердження – інформація військових про проведення навчання особового складу бригад територіальної оборони на Чернігівщині, Сумщині, Харківщині, а також у Херсонській області.

 “Акцент не лише на організаційній, а й на практичній складовій дуже важливий. Адже саме підрозділи, що формують систему територіальної оборони, одними з перших приймуть удар у разі масштабного наступу ворога, – пояснює заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєнь Михайло Самусь. – Тому проводити бойове злагодження таких підрозділів у особливий період дуже важливо”.

Власне, як і проведення маневрів резервістів. Адже раніше наші політики, експерти, а з ними і ми, журналісти, лише теоретизували: як це все чітко й організовано відбувається в Ізраїлі чи Швейцарії. Спробували й самі... У нас може, й не так чітко й організовано. Але то ж лише один із перших кроків... “Чи не найважливішим результатом особливого періоду можна вважати саме відпрацювання алгоритму дій резерву першої черги, покликаного у разі потреби посилити регулярні військові частини, – наголошує Михайло Самусь. – І ситуація, коли до військкоматів “без зайвого нагадування” звернулися десятки тисяч наших співвітчизників, продемонструвала: українці не залишать Батьківщину в біді...

За лічені години Україна може мобілізувати до 250 тисяч військовослужбовців, які мають досвід війни з Росією і готові одразу ж поставити заслін ворогові”. Тобто, за висновками військового експерта, організаційні заходи, яких вживали у період дії воєнного стану, іще раз підтвердили, що наземний компонент оборони України готовий ефективно протидіяти Російській Федерації. У Кремлі це розуміють і, вочевидь, саме тому так активно посилюють потужності військово-морських і повітряних сил. Бо для спроби реалізації своїх загарбницьких задумів Путін буде змушений акцентувати саме на можливості ВПС, ракетних військ і засобів радіоелектронної боротьби. Адже 150 тисяч військовослужбовці, які РФ сконцентрувала поблизу кордонів із Україною, для повномасштабної наступальної операції недостатньо. Звідси – і основне завдання для України: посилення флоту, розвиток ВПС і ракетних військ, створення ефективних систем протидії ворожим РЛС. Зрозуміло, що за місяць зробити це неможливо. Але період дії воєнного стану, на думку Михайла Самуся, дозволив розставити правильні акценти і визначити завдання не лише на короткострокову, а й на середньо- і довгострокову перспективу: “Цей місяць не минув для країни даремно. Період дії воєнного стану виявився доволі ефективним. Адже ВС вводили не для того, щоб нажахати населення, як це деким сприймалося, не створити якісь репресивні механізми, а посилити оборону держави. Вважаю, що таке посилення відбулося. Заходи з перевірки та підготовки усіх елементів оборонної системи до протидії агресії були успішними. Конкретику сподіваюся почути за кілька днів – від Міністерства оборони і РНБО (в частині, що не є державною таємницею)”, – наголошує експерт.

Доволі ефективною, на його думку, була й робота в особливий період більшості військкоматів, які, окрім виконання планових завдань, пов’язаних зі строковим призовом, відпрацьовували систему територіальної оборони, а також узгоджували питання мобілізації ресурсу (автотранспорту, пального, приміщень, організації харчування, бомбосховищ) у разі прямої агресії противника. При цьому не справдилися провокаційні прогнози, згідно з якими впровадження воєнного стану мало обернутися тотальною мобілізацією, коли чоловіків «ловитимуть» просто на вулицях і «тягнутимуть» на війну. Звісно ж, нічого подібного не сталося, як і заспокоював свого часу Укрінформ.

Аби зробити остаточні висновки щодо військової компоненти дії воєнного стану, чекатимемо на звіт оборонного відомства. Згідно із проміжною інформацією армійського командування, упродовж місяця зроблено низку важливих кроків – насамперед, військово-тактичних, управлінських та організаційних, які дозволять посилити оборону безпосередньо державних рубежів. Зокрема, на найбільш небезпечні напрямки українсько-російського кордону передислоковано десантно-штурмові підрозділи. Країна також посилює “ракетний щит” на азовському узбережжі.

2. Реакція українців: без паніки, але з гумором

Населення сприйняло запровадження режиму воєнного стану надивовижу спокійно. Практично не було паніки – мовляв, “все пропало”, військові ходитимуть по квартирах, будинках, підприємствах й забиратимуть усе цінне майно на потреби армії. Насправді хіба що проводили роз’яснювальну роботу в державних установах – співробітникам надходили відомчі листи про необхідність бути пильнішими під час дії воєнного стану, звертати більшу увагу на невідомих людей, які заходять до приміщень тощо. Силовики отримали вказівку мати під рукою “тривожну валізу” і по можливості не виїздити за межі країни, аби бути готовими до можливого розгортання повномасштабної агресії в будь-який момент.

Не було і продуктового ажіотажу, як у 2014-му, коли з прилавків магазинів змітали все без залишку – крупи, борошно, сіль тощо. Цього разу усе звелося до жартів довкола «маст хев» тріади: сіль-гречка-сірники. Особливо це вдалося “Артемсолі”, маркетологи якої порадували тонким гумором. Там чітко зорієнтувалися у настроях і закликали Facebook-аудиторію не піддаватися паніці: “Доки у нас тут в Соледарі воєнний стан і в цілому не дуже спокійно (до позицій сепарів, в принципі, доплюнути можна), хотіли би нагадати вам: не переймайтеся, будь-ласочка, солі в наших шахтах вистачить на всіх! За сірники відповісти не можемо, але є відчуття, що там теж усе ОК. Швиденько заспокоюємось та працюємо в нормальному режимі”.

На додачу, щоб розвіяти будь-які імовірні зародки панічних настроїв, у Мінагрополітики офіційно запевнили – гречка, свинина, цукор, яйця, соняшникова олія у профіциті, і навіть у подвійному.

Трішечки змусив похвилюватися хіба що долар, який на чорному ринку підскочив до 29 “з хвостиком”, але потім ситуація стабілізувалася, а вже зараз після надання Україні кредитного траншу від МВФ “зелений” навіть суттєво упав (на міжбанку – до 27,37-27,40)... А згадайте, як “панікери” пророкували тривале замороження відносин із Фондом. Те ж стосується й отримання Києвом €500 мільйонів у рамках програми макрофінансової допомоги від Євросоюзу та рішення Світового банку про надання Україні кредитних гарантій на $750 мільйонів. До речі, як запевнили в НБУ, обсяги золотовалютних резервів країни повернувся до показників довоєнного 2013 року.

Щоправда режим воєнного стану дещо зачепив культурне життя міст, адже деякі масові заходи довелося скасувати. Приміром, заплановані на грудень концерти російського гурту «Акваріум» перенесли на невизначений термін, про що повідомив його лідер Борис Гребенщиков у Facebook. Також скасував свою лекцію і читання віршів у Києві російський поет, публіцист і критик Дмитро Биков. Це пов’язано із обмеженням в’їзду на територію України громадян РФ чоловічої статі віком 16-60 років. Крім того, були перенесені місця проведення деяких футбольних матчів – до міст, де воєнний стан не діє. Приміром, до Києва перенесли матч 17-го туру чемпіонату України «Десна» – «Зоря» з Чернігова, а також “Ворскли” і “Арсенала” в Лізі Європи – з Полтави.

3. Політичне життя в умовах ВС: “політ”нормально

«Заборона політичних партій і скасування виборів»... І в цьому наші недоброзичливці «із-за порєбріка» та місцеві панікери, як виявилося, помилились. Проблему можливого скасування президентських виборів розв’язали одразу ж, скоротивши термін дії воєнного стану з двох до одного місяця. Більше того, у розпал дії ВС Центральна виборча комісія без проблем затвердила “Календарний план основних організаційних заходів з підготовки проведення виборів Президента України 31 березня 2019 року”. Єдине, що призначені на 23 грудня місцеві виборів у прикордонних областях таки скасували. Хоча Президент і пропонував Верховній Раді вирішити це питання, постановивши, що дія відповідного законодавчого положення законодавства про ВС на ці вибори не поширюється. Отже, замість 125 ОТГ, як попередньо планувалося, місцеву владу обирали лише жителі 73 громад. Непроведення виборів у решті 52 і стало, певно, однією з найбільших “незручностей”, викликаних впровадженням воєнного стану. І звісно ж, ніхто не забороняв діяльності політичних партій, громадських організацій та політрекламу. Кількість рекламних щитів із передвиборчими гаслами навпаки стрімко зростає – іще до початку (31 грудня) офіційної виборчої кампанії.

4. ВС очима світу: нас зрозуміли

Впровадження військового стану також сприяло консолідації міжнародних партнерів України, які рішуче осудили пряму російську агресію у Чорному морі. Як свідчать офіційні заяви глав держав та урядів десятків країн, вони із розумінням поставилися до вимушеного кроку української влади. При цьому міжнародна дипломатія належним чином оцінила те, що ВС не призвів до перенесення президентських виборів.

Також за останній місяць ми стали свідками ухвалення низки важливих проукраїнських документів на рівні ООН, ПАРЄ та інших міжнародних організацій. Про впровадження спеціальних санкцій за дії російських агресорів на морі заявила Литва. Можливості подібних заходів обговорюють і керівники деяких інших країн та міждержавних об’єднань.

Резюме: воєнний стан, введення якого так жваво обговорювали і яким нас так активно лякали, насправді виявився не таким уже й “страшним”. А головне – потрібним для подальшого протистояння агресорові.

Юлія Горбань, Владислав Обух, Київ