Ігор Кизим, Посол України в Білорусі

Вибори Президента України відбудуться 31 березня цього року як на території нашої держави, так і в дільницях за кордоном. У Білорусі проживає близько 12 тисяч громадян України, які мають право голосу та зможуть проголосувати у двох виборчих дільницях, що розміщені у приміщені Посольства України в Мінську та Консульства України у Бресті.

Про те, чи безпечно буде голосувати українцям у Білорусі, та про особливості відносин двох країн – в інтерв’ю Укрінформу розповів Надзвичайний і Повноважний посол України в Республіці Білорусь Ігор Кизим. 

- Ігоре Юрійовичу, чи бачите ви загрози для безпеки українців, які виявлять бажання проголосувати 31 березня на виборах Президента України? 

- З приводу проведення виборів ми ще місяць тому надіслали відповідну ноту до МЗС Республіки Білорусь. Повідомили, що в Посольстві буде створена виборча дільниця, до якої приходитимуть громадяни України, які проживають у Білорусі. Також ми просили, щоб 31 березня посилили охоронні заходи.

Оскільки йдеться про охорону Посольства, то її має забезпечити МВС Білорусі. Вони знають, як це робити, і на сьогодні я не бачу будь-яких загроз для проведення цих виборів в плані безпеки громадян.

Ми закликаємо громадян України, які проживають у Білорусі, перевіряти себе у реєстрі виборців України. Голосувати у Мінську та Бресті можуть лише ті українці, які мають закордонний, дипломатичний чи службовий паспорт, і тут виключається можливість голосування з внутрішнім паспортом України. Думаю, що це буде проблемою, і такі люди будуть приходити, але проголосувати не зможуть. В цьому випадку будемо діяти відповідно до виборчого законодавства України. 

- Чи отримали ви запевнення від правоохоронних органів Білорусі щодо гарантування безпеки під час виборів? 

- Ми отримали відповідь від органів безпеки Білорусі, що вони взяли інформацію до уваги та забезпечать безпеку виборчої дільниці. Така ж ситуація й на нашій іншій виборчій дільниці – в консульстві України в Бресті. Там також були отримані запевнення від правоохоронних органів. Тож не бачу загроз безпеці українців при участі у виборах Президента України на дільницях у Мінську та Бресті.

Також можу сказати, що, коли ми проводимо прийоми в Посольстві чи заходи біля пам’ятника Тарасу Шевченку (що розташований неподалік від Посольства), то повідомляємо відповідні органи влади – і вони забезпечують нашу безпеку.

- Чи є інформація від Білорусі про обставини зникнення Павла Гриба? 

- У нас головний комунікат – МЗС Республіки Білорусь, і офіційна відповідь на це запитання може бути надана тільки ними. Обставини зникнення Павла Гриба були повідомлені самим Павлом та його батьком. Після його зникнення у нас було багато консультацій з МЗС. Випадок із Павлом Грибом унікальний у тому плані, що були залучені російські спецслужби. Я, відверто кажучи, білорусів трохи жалію, бо ми знаємо, які „капості” і погані речі можуть робити росіяни в інших країнах. Знаємо, що його викрали спецслужби Російської Федерації, але чи була до цього причетна білоруська сторона – не відомо. МЗС Білорусі каже, що перепосилають наші запити на МВС або до білоруського КДБ. Але офіційної відповіді від МЗС Білорусі досі немає.

У РАМКАХ ДЕМАРКАЦІЇ УКРАЇНСЬКО-БІЛОРУСЬКОГО КОРДОНУ ТИМЧАСОВИМИ ПРИКОРДОННИМИ ЗНАКАМИ ПОЗНАЧЕНО 72% ЙОГО ПРОТЯЖНОСТІ

- Як відомо, 1 березня цього року заступники головних прикордонних уповноважених України та Республіки Білорусь підписали План скоординованих заходів з інженерно-технічного облаштування спільного кордону та Порядок організації взаємодії прикордонних уповноважених при проведенні демаркаційних робіт. Коли може завершитися демаркація українсько-білоруського кордону?

- Важливі домовленості були досягнуті раніше. Після зустрічі президентів України та Республіки Білорусь в липні 2017 року були віддані розпорядження щодо активізації демаркаційних робіт. На сьогодні, цей процес проходить планово. Так, тільки в минулому році проведено п’ять засідань Спільної українсько-білоруської демаркаційної комісії, винесено на місцевість 380 км кордону, які позначено тимчасовими прикордонними знаками.

Усього упродовж 2014-2018 років винесено на місцевість 784 км кордону або 72% від його загальної протяжності (1084 км). Таким чином, очікуємо, що в цьому році буде винесено кордон на місцевість на сухопутній ділянці. Залишиться його винести на місцевість на річках Сож і Дніпро.

Загалом, Перспективним планом демаркації державного кордону між Україною і Республікою Білорусь, який затверджено 27 червня 2018 року на 17-му засіданні Спільної українсько-білоруської демаркаційної комісії, визначено завдання – до кінця 2023 року завершити комплекс робіт з винесення кордону на місцевість, встановлення прикордонних знаків та облаштування смуги кріплення державного кордону, а до кінця 2026 року – підписати відповідні демаркаційні документи.

ТОВАРООБІГ УКРАЇНИ ТА БІЛОРУСІ З 2016 РОКУ ЗРОСТАЄ НА 16-20% 

- За даними Держкомстату України, серед торгових партнерів нашої держави Республіка Білорусь за підсумками 2018 року посіла 2 місце серед країн СНД. Розкажіть про особливості економічної співпраці між двома державами? 

- Над розвитком економічних зв’язків України та Білорусі активно працює Міжурядова українсько-білоруська змішана комісія з торговельно-економічного співробітництва, також відбувається багато контактів на рівні галузевих робочих груп. Президентом України було поставлене чітке завдання – збільшувати товарообіг з Білоруссю до 8 мільярдів доларів у 2019 році.

Ми поступово виходимо на ці високі цифри в інтересах обох країн. Зокрема, за минулий рік ми досягли товарообігу між Україною та Білоруссю на рівні 5,3 мільярда доларів. У 2017 році такий товарообіг становив 4,6 мільярда, а в 2016 році – було 3,8 мільярда. Тобто в нас існує стійка тенденція щорічного збільшення товарообігу на 16-20%. Це великі цифри, але в структурі товарообігу в нас все ж таки сальдо – від’ємне. Насамперед через те, що Білорусь є головним постачальником паливно-мастильних матеріалів в Україну.

Але є певна позитивна тенденція – збільшуємо експорт з України в Білорусь. Це, традиційно, – сфери харчової промисловості, транспорту, електроніки. Маємо також значний потенціал щодо експорту української металопродукції, який, на жаль, наразі блокується Євразійською економічною комісією Митного союзу. 

- Які заходи можуть покращити сальдо торгівлі України та Білорусі? 

- Для збільшення експорту нам потрібно виводити регіони на пряму співпрацю, і ще є важливим розширення коопераційних зв’язків, зокрема у машинобудуванні. Проблема є у законодавстві обох країн, бо щоб експортувати або імпортувати продукцію, треба забезпечити певний рівень локалізації виробництва в обох країнах, наприклад в Україні ця норма становить 35-40%.

Щодо сфери машинобудування, то на території Білорусі є великі підприємства – це відомі бренди БЕЛАЗ, МАЗ, МТЗ. Значну частину комплектуючих ці підприємства імпортують з інших країн. Наприклад, двигуни Білорусь імпортує з закордону, чому б не з України? Над покращенням співпраці у цій сфері та інших економічних питаннях активно працює двостороння робоча група з питань промисловості.

У жовтні минулого року відбувся перший форум регіонів України та Білорусі в Гомелі, у якому брали участь президенти обох держав. Аналогічний форум плануємо провести в Україні в Житомирі цього року. Це – новий формат співпраці, і він є дуже важливим, оскільки з успішним впровадженням у життя політики децентралізації все більше регіонів України можуть виходити на пряму співпрацю з регіонами Білорусі.

Проблеми виникають у тому плані, що Білорусь входить до Євразійського економічного союзу і має дотримуватися певних правил, в тому числі таких, що обмежують імпорт української продукції на ринок ЄАЕС. Водночас Білорусь зацікавлена, щоб правила Союзу не обмежували співпрацю з іншими країнами і намагається діяти з урахуванням власних інтересів.

Наприкінці минулого року ми також разом з громадськими організаціями «Українська призма» та «Мінський діалог» започаткували новий формат роботи – «Українсько-білоруський експертний форум». У грудні минулого року в Мінську провідні українські та білоруські експерти з питань зовнішньої політики, економіки та безпеки, представники білоруських органів влади та дипломатичного корпусу обговорювали поточний стан та перспективи розвитку українсько-білоруських відносин у політичній, економічній та безпековій площинах. Цього року ми плануємо провести такий же захід в Україні. 

- Які сфери є перспективними для співпраці регіонів двох країн? 

- Я бачу велику перспективу для розширення економічної та культурної співпраці між регіонами. Минулого року ми підписали угоду між Асоціацією міст України та Асоціацією міст-побратимів Білорусі. Тільки за останній рік ми „поріднили” понад десять міст двох країн. На форумі також було підписано 9 угод про міжрегіональну співпрацю. 

- А які міста ви вже „поріднили”?

- Наприклад, Тернопіль–Пінськ, Балта–Глибокає, Миргород–Смолевичі, Запоріжжя–Гомель. Село Косута співпрацює з Переяславом-Хмельницьким. До речі, саме в Косуті народився гетьман України, автор першої конституції України Пилип Орлик. Відбувається культурний обмін. Наприклад, міста відвідують танцювальні та пісенні колективи. Цього року ще з десяток міст плануємо „поріднити”.

ПОСОЛЬСТВО ЗАЙМАЄТЬСЯ ПОКРАЩЕННЯМ ВЗАЄМОВИГІДНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ ТА БІЛОРУСІ 

- У грудні 2018 року прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв створив робочу групу з інтеграції Росії та Білорусі. Як може вплинути зближення обох держав, чи „поглинання” Росією Білорусі, на стосунки з Україною? 

- Російська сторона при теперішньому режимі Путіна не є „договороспроможною”, росіяни ніколи не поступляться інтересами, і тут виникає питання, – яка буде відповідь білорусів? Відколи почалося спілкування на цю тему за участю президентів двох цих країн, я не бачу жодних позитивних зрушень ні в той, ні в інший бік. Поглинання федерального типу я виключаю, принаймні – при теперішній владі в Білорусі. Вона буде стояти на тому, щоб залишатись суверенною і незалежною державою. А взагалі – відносини Росії та Білорусі – це одне, а українсько-білоруські відносини – інше. Нам потрібно займатися покращенням відносин з Білоруссю, і Посольство цим займається. Ми не дивимося на російсько-білоруські відносини, у нас мають бути свої відносини з Білоруссю, які повинні приносити користь обидвом державам і народам.

Божена Кецмур, Мінськ
Фото Геннадія Мінченка