Лілія Гриневич, міністр освіти і науки

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич на Закарпатті взяла участь в урочистостях з нагоди завершення роботи мовного табора з експрес-підготовки угорських випускників до ЗНО. В ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу вона розповіла про те, які поступки для угорських випускників розробило міністерство до ЗНО цього року, коли в країні перейдуть на дворівневе складання ЗНО з української, чому вводять тестування на знання мови для іноземних студентів і як проходитиме процес імплементації закону “Про освіту”.

ЦЬОГОРІЧНІ ВИПУСКНИКИ – В ОСОБЛИВО ВРАЗЛИВІЙ СИТУАЦІЇ

- Пані Гриневич, ми зараз маємо цифри минулого року щодо Закарпаття: 67,5 % випускників — представників угорської нацменшини не подолали пропускного порогу склав/не склав ЗНО з української мови. Цифри невтішні, м’яко кажучи...

- Оцей стан, який сьогодні є, нам демонструє, що вся система освіти в школах нацменшин щодо вивчення української мови є абсолютно згубна і неправильна, і вона не дає цим дітям рівних із випускниками державних шкіл, для яких українська мова є материнською, можливостей. Я особисто відчуваю борг України перед цими всіма випускниками, це означає, що їм держава і школа не додали. І з цим уже тепер нічого не поробиш, нам надалі треба працювати так, аби менші діти, які зараз у початкових класах, у середній школі, мали кращі шанси. Ми працюємо і маємо бачення виходу з цієї ситуації в освіті.

А власне, тим політикам, які протестують проти змін, що ми впроваджуємо, я пропоную прийти до такої школи на Закарпатті, зокрема, в місцях компактного проживання угорців, і спробувати поспілкуватися із дітьми.

Потрібно розуміти, що незнання державної мови — це утиск у правах цих дітей. Мова не лише про те, що у них нема можливості будувати в Україні кар’єру, тут ідеться навіть про отримання спеціалізованої лікарської допомоги. Такі діти завжди матимуть проблему мовного бар’єру в тій країні, громадянами якої вони є. Це ненормально. І тому ми будемо робити ці зміни.

- Ви почали з мовних таборів — щойно завершилися експрес-курси для випускників угорських і румунських шкіл “БомбеЗНО”...

- Чому мовні табори саме для цих дітей? Вони в особливо вразливій ситуації — бо вони уже за два місяці йдуть на ЗНО, не знаючи мови. Ми, звісно ж, не мали на меті за 4 дні якісно підготувати їх до ЗНО, до якого готуються багато років, бо це неможливо. Але ми мали на меті дати їм мотивацію вчити далі українську мову, бо у них нині є бар’єр через нерозуміння, незнання. Такі бар’єри, до речі, треба наголосити, часом створюються штучно. От ви чули сьогодні, що 9 із 10 цих дітей багато разів бували в Угорщині, але жодного разу – в Києві чи Львові. І це означає, що такі бар’єри створюють також і дорослі – ті, які не допомагають дітям познайомитися з іншими регіонами країни. Ну, а такі проекти, як мовні табори, коли дітям з угорської меншини викладають учителі зі Львова, Києва, Донецької області, дають їм можливість відчути себе громадянами у великій країні. Це таке “зшивання” країни зсередини, і це ще один із позитивних ефектів наших змін.

Але не таборами єдиними. Цьогоріч завершує навчання в середній школі у місцях компактного проживання угорців 1361 дитина — охопити їх усіх цими мовними таборами не було можливості, бо у них взяло участь тільки 200 угорських випускників. Тому ми цьогоріч запроваджуємо для випускників шкіл з угорською мовою навчання нижчий на кілька балів поріг складання ЗНО. Тобто, якщо для випускників звичайних шкіл, він, наприклад, складатиме 23 бали, то для угорців — це може бути, скажімо, 20 балів.

А в перспективі наступних 2-3 років ми хочемо створити стандарт складання ЗНО з української мови як державної і як рідної. Мова йде про те, що випускники звичайних шкіл, для яких українська мова є материнською, складатимуть інакший тест, аніж діти з нацменшин, для яких материнською є угорська чи, скажімо, румунська мова. Вимоги до тестування для випускників українських шкіл будуть вищими, ніж для випускників зі шкіл нацменшин. Коли введуть дворівневе ЗНО, випускник зможе обирати, за яким стандартом йому складати тести — де українська як державна, чи де українська як рідна мова.

У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ 20% ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТІВ БУДЕ ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ, В ОДИНАДЦЯТОМУ — 60%

- Як думаєте, коли можна буде покращити результат щодо ЗНО для українських угорців, скажімо?

- Це справа довгого періоду, але щоб його скоротити, треба працювати уже тепер. І ми це робимо. Зокрема, уже розроблена методика, за якою у школах нацменшин поступово збільшуватиметься кількість української мови. Зараз вони мають 3 години української мови на тиждень, ми збільшимо їх до 5-ти. Є пілотний проект, за яким із 2023 року в початкових класах це буде таке співвідношення: 20% викладання йтиме державною мовою, 80% – рідною. З 5-го по 9-ті класи — це співвідношення складатиме 40% до 60% відповідно. Зараз маємо викладання державною на рівні 15%. А в 11-му, випускному, класі, це буде, у свою чергу, співвідношення 60% державною мовою до 40% рідною. Така модель дозволить цим дітям володіти мовою, знати і використовувати термінологічний апарат. Це стосуватиметься, насамперед, гуманітарного блоку — української мови та літератури, географії, історії України, правознавства.

МИ СТВОРИЛИ КАРТУ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ЗАКОНУ, ВОНА У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

- Пані міністре, поясніть, будь ласка, ці всі перераховані вами ініціативи будуть проводитися у межах імплементаційного періоду, про який стільки говорено? Тобто, він уже почався?

- Ні, не почався. Зараз у Верховній Раді є законопроект про видовження перехідного періоду, але ми сподіваємося, що коли буде прийнятий закон “Про мову”, то власне, буде затверджений і цей перехід в освіті, який триватиме до 2023 року.

- Ви зазначали кілька етапів цього переходу, чи всі вони лежать в парадигмі скандальної 7-ї статті закону “Про освіту”?

- Перш за все, цей пункт не скандальний. Пункти закону “Про освіту” розглядалися Венеційською комісією, і експерти не сказали, що нам треба закон скасовувати. Зараз ця, 7-ма стаття розглядається ще в Конституційному Суді — за поданням 47 депутатів Опозиційного блоку, і ми ще бачитимемо висновок Конституційного Суду. Але Венеційська комісія визнала, що державну мову обов'язково всі повинні знати, бо це є фактор суспільної згуртованості. І в зв'язку з цим, ми розробили карту імплементації цієї статті. Вона не є секретна, ми можемо надати її на запит — там чітко видно, що, коли і як ми будемо робити.

- Можете деталізувати щодо цієї карти імплементації?

- Ми мали удосконалити спеціальне законодавство, запропонувати у ньому конкретну модель для шкіл з мовами нацменшин, яка дасть можливість знати дітям добре і рідну, і державну мову. І ми це зробили. Деталі я вам уже розповіла. Цей проект затверджений Кабміном.

Другий напрямок — підготовка вчителів. Це масштабне підвищення кваліфікації вчителів української мови, і ми вже теж розпочали це робити.

Третій напрямок — покращення методик і середовища вивчення української мови.

ОНОВЛЕНІ КАБІНЕТИ, ПЕРЕКВАЛІФІКОВАНІ ВЧИТЕЛІ, МОВНІ ТАБОРИ ТА ДВОРІВНЕВЕ ЗНО

- Яким чином це середовище можна покращити — от взявши угорську нацменшину?

- Зараз ми запустили і профінансували з держбюджету програму, яка покращить обладнання кабінетів української мови в школах нацменшин.

З іншого боку, дуже важливий для нас цей проект, який фінансований ЄС в обсязі 2 млн євро і реалізується в межах “Фінської допомоги шкільній освіті України”. Тут ми втілюємо в життя такі ініціативи, як мовні табори. Вони можуть бути довшими влітку, коротшими під час весняних та освітніх канікул, такі, як цей табір “БомбеЗНО”.

Дуже важливо в середньостроковий перспективі розробити стандарт української мови як державної. Тому що діти, для яких українська рідна, можуть досягти більш високого рівня і швидше, а для дитини з іншою рідною мовою, тим більше — з іншої мовної групи, як угорська, потрібно значно більше часу та зусиль. Тому ми запланували цей стандарт дворівневого ЗНО з української мови та літератури.

Усе це в комплексі змінюватиме ситуацію.

- Нововведення щодо прохідного порогу очікувано викличе якщо не черговий ЗНО-скандал, то вже точно багато обговорень, на кшталт, чому це їм ідуть на поступки, чому для нас — вищий прохідний поріг тощо. Ви готові до цих дискусій?

- Ми пояснюватимемо, аргументуватимемо, якщо хтось не в темі, що угорська, як і румунська мови, належать до зовсім інших мовних груп, і бувають суттєві відмінності. Наприклад діти, для яких рідна угорська, не знають, що таке відмінки, родові закінчення — у них цього нема в рідній мові. У зв’язку із цим їм треба більше часу на вивчення української і до них мусять бути трохи інші вимоги. А те, що вони сьогодні так погано знають українську мову, в цьому винна система освіти в школах з мовами нацменшин, де не приділялася належна увага вивченню української мови. Тому ми це змінюємо.

НАД ПІДРУЧНИКАМИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ПРАЦЮЮТЬ СПЕЦІАЛЬНІ ГРУПИ УГОРСЬКИХ ВЧИТЕЛІВ

- Як іде справа з підручниками з української мови, адже від початку, коли повелися дискусії довкола закону “Про освіту”, йшлося про те, що підручники, за якими вчаться угорці, наприклад, написані так, наче вони вивчають українську як рідну мову, а не як іноземну.

- На самому початку, коли почалися дискусії щодо підручників, ми виявили, що справді, підручники для угорців написані так само, як і для тих, хто вивчає українську як рідну мову. По-перше, ми звернулися, щоб ці підручники писали ті, хто працює з угорськими дітьми, бо вони розуміють усі особливості, по-друге, ці підручники мають враховувати нові методики. Зараз у нас є спеціальні групи вчителів у Закарпатській області, які працюють над створенням цих підручників. В області є методичний центр для цього. Але треба зазначити, що нам дуже не вистачає активного педагогічного середовища.

І ще я хочу сказати, що торік ми інвестували в кабінети української мови в школах із мовами нацменшин, бо як би це звучало — приємно чи ні – але це правда: українська мова була в цих школах абсолютно другорядною. Тому ми хотіли підтримати вчителів української мови, щоби вони отримали нові засоби навчання у свої кабінети.

Аби підсумувати, скажу, що ми всі ці виклики розуміємо і почали ситуацію виправляти.

АБО ІНОЗЕМНИЙ СТУДЕНТ ЗДАЄ ТЕСТУВАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, АБО НЕ МОЖЕ ВЧИТИСЯ ДАЛІ

- Наостанок кілька слів про вашу ініціативу щодо іноземних студентів, які складатимуть іспити на знання української мови по закінченню першого курсу українських вишів. Тут так само є багато розмов, мовляв, чому вони повинні це робити?

- Тому що коли людина не володіє українською мовою, вона не може ефективно навчатися в українському вузі. І потім ми маємо тільки репутаційні збитки для нашої системи освіти, коли ці люди приїжджають додому. Бо навіть якщо вони отримують якимось дивом диплом, то не мають належних знань. Адже коли ти слухаєш лекції іншою мовою, але нею не володієш, — немає нормального навчального процесу. І дуже часто університети, щоб заробити гроші, беруть на навчання іноземних студентів навіть із дуже низьким рівнем знання української мови, і далі не підтягують цей рівень. Тому наша ідея яка: ви взяли студента на навчання – маєте рік, щоб підтягнути його знання мови. Якщо після першого курсу він є хоча б на рівні В1, то так, він може далі вчитися. Якщо він не осягнув навіть рівня В1, не може бути процесу освіти в Україні далі — вибачте, нехай або доучує мову, або він не зможе тут вчитися, в цій системі освіти.

- Це самі вузи повинні організовувати курси української для своїх іноземних студентів?

- Так, адже вони зацікавлені цього студента зберегти. А натомість тестування після першого курсу буде централізовано проводитися Українським центром оцінювання якості освіти, щоб ми отримали об'єктивні результати.

У МЕНЕ Є ТРИВОГА ЗА ОСВІТНЮ РЕФОРМУ

- Чи розглядаєте ви як міністр таку імовірність, що освітня реформа може змінитися чи навіть згорнутися?

- Перш за все: реформа освіти є довгостроковою, вона не робиться за один рік і навіть за одну каденцію. Звісно, у нас є тривога, що у разі зміни керівництва країни може змінитися й державний курс. Я вважаю те, що робиться зараз в освіті, це, насправді, напрацювання й очікування ще трьох-п’яти попередніх років. За реформою стоїть дуже велика команда людей. Багато учителів, батьків, громадськості заангажовані в цьому процесі змін, і я сподіваюся, що вони в будь-якому випадку будуть тиснути на політиків. Але дуже важливо, щоб ми цей курс зберегли.

Тетяна Когутич, Ужгород

Фото: Сергій Гудак, Укрінформ