Відсьогодні починає діяти новий "Український правопис"
Фінальний текст нової редакції "Українського правопису" опубліковано на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки та Національної академії наук 3 червня і з цього моменту рекомендовано застосовувати норми та правила нової редакції Правопису.
Про це повідомляє прес-служба МОН.
"З цього моменту рекомендовано застосовувати норми та правила нової редакції Правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема в офіційно-діловому стилі мовлення", - йдеться у повідомленні.
Водночас, як додали у міністерстві, зараз розробляється план імплементації нової редакції "Українського правопису". Цим документом, зокрема, буде передбачено терміни та етапи впровадження змін в освітній процес.
У МОН нагадали, що 22 травня 2019 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову № 437 "Питання українського правопису", якою схвалено нову редакцію "Українського правопису".
Документ підготувала спеціально створена Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України. Склад комісії затверджений розпорядженням КМУ від 17 червня 2015 року № 416.
У серпні-вересні 2018 року відбулося громадське обговорення пропонованих змін, під час якого надійшло понад 3000 пропозицій від наукових установ, закладів освіти, органів державної влади та місцевого самоврядування, а також окремих громадян, додали у МОН.
Як повідомляв Укрінформ, зміни у Правописі можна поділити на дві великі групи: власне зміни у написанні слів і варіантні доповнення до чинної норми.
Без варіантів тепер вживаються слова: проєкт, проєкція (так само як ін’єкція, траєкторія, об’єкт та інші слова з латинським коренем -ject-) плеєр (play+er), конвеєр (convey+er), феєрверк.
Разом пишуться слова: мінісукня, віцепрезидент, ексміністр, вебсайт, а також слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний вияв чого-небудь: архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-: архіскладнúй, гіпермáркет, макроеконóміка, мікрохвúлі, мультимільйонéр, преміумкла́с, супермáркет, топмéнеджер, топмодéль.
Злитно пишемо слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивíрус, контрудáр, віцепрем’є́р, віцекóнсул, ексчемпіо́н, ексмінíстр, експрезидéнт.
Пишемо нарізно без дефіса - пів хвилини, пів яблука, пів Києва, але одним словом як цілісне поняття півострів, півзахисник, півмісяць.
Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються так: закінчення -ой передаємо через -ий: Донськúй, Крутúй, Луговськúй, Трубецькúй, але Толстóй.
Впроваджено зміни в окремих словах, зокрема, священник (як письменник).
Слід писати разом складноскорочені слова (мішані та складові абревіатури) й похідні від них: адмінресýрс, Міносві́ти, профспі́лка, Святвéчір.
Слова щодо яких допускається правописна варіантність: слова іншомовного походження (Вергілій і Верґілій, Гео́рг і Ґео́рґ, Гулліве́р і Ґулліве́р, аудієнція і авдієнція, лауреат і лавреат, аудиторія і авдиторія).
У словах, що походять із давньогрецької й латинської мов, буквосполучення au звичайно передається через ав: автенти́чний, автобіогра́фія, автомобі́ль, а́втор, авторите́т, автохто́н, ла́вра, Авро́ра, Маврита́нія, Павло́.
У запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти: аудіє́нція і авдіє́нція, аудито́рія і авдито́рія, лауреа́т і лавреа́т, па́уза і па́вза, фа́уна і фа́вна, кафедра і катедра, ефір і етер, міф і міт.
Буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т: апте́ка, а́стма, бібліоте́ка, католи́цький, теа́тр, тео́рія, Промете́й, Таї́сія, Теодо́р.
У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: ана́фема і ана́тема, дифіра́мб і дитира́мб, ефі́р і ете́р, ка́федра і кате́дра, логари́фм і логари́тм, міф, міфоло́гія і міт, мітоло́гія, Агата́нгел і Агафа́нгел, Афі́ни і Ате́ни, Борисфе́н і Бористе́н, Демосфе́н і Демосте́н, Ма́рфа і Ма́рта, Фесса́лія і Тесса́лія та ін.
Вживатимуться варіантні форми родового відмінка: ра́дості й ра́дости, любо́ві й любо́ви, Білору́сі й Білору́си.