1 липня: що змінюється у вітчизняній економіці та в житті українців
Старт оптового ринку електроенергії, підвищення акцизів і прожиткового мінімуму... Аналізуємо ці та інші нововведення 2 півріччя 2019-ого
Початок другого півріччя, зазвичай, є “часом Ч” для впровадження різних новацій - як знакових для всіх українців, так і “вузькопрофільних”, що впливають (чи мають вплинути) на роботу окремих галузей та секторів. Не виняток і 1 липня 2019-ого. Йдеться про кілька важливих змін. Деякі (зокрема ті, що стосуються перегляду бюджетних показників) “традиційні” для кожного року, оскільки законодавець “прив’язує” їх до результатів економічної діяльності у першому півріччі. Деякі - так би мовити “разові”, - що стають або продовженням стратегічних реформ (як у випадку із завершенням передбаченого ще у 2017-ому періоду підготовки до започаткування оптового ринку електроенергії), або “на короткому кроці” ухвалюються постановами уряду та інших центральних органів виконавчої влади (приміром, додаткові доплати до пенсій). Ще деякі зміни залежать від ринкової кон’юнктури (скажімо, встановлення нових цін на газ та інші енергоресурси). Як же вплинуть ці нововведення на життя країни?
В енергетиці: зміни серйозні, але тарифи поки що залишаються
Незважаючи на заклики низки вітчизняних політиків та експертів, а також рекомендації деяких міжнародних інституцій (зокрема, Світового банку, ЄБРР та представництва ЄС) щодо відтермінування впровадження в Україні вільного ринку електроенергії, передбачена Законом "Про ринок електричної енергії" реформа набрала чинності. Нова модель ринку запрацювала з 1 липня. І вже напередодні відбулися перші електронні торги "на добу наперед". За даними держпідприємства "Оператор ринку", не обійшлося без спроб штучно завищити ціни, зокрема, на енергію, що генерується вугільними електростанціями, але суттєвим коливанням вартості ресурсу вдалося запобігти.
Нагадаємо, перший етап реформування ринку електроенергії розпочався із 1 січня. Він торкнувся роздрібного ринку — гравців, які працюють з кінцевими споживачами. Якщо раніше бізнес купував електрику лише в обленерго, то тепер вільно обирає будь-якого зручного постачальника. Реформовано і самі обленерго - функції оператора мереж електропостачання та постачальника енергії розмежували, що сприятиме демонополізації ринку.
Другий етап реформи, який і почався 1 липня, стосується оптової частини ринку, що передбачає роботу генеруючих компаній за новими правилами. Зокрема, вартість електроенергії, виробленої АЕС і гідроелектростанціями, регулюватиме ринок, а підприємства вугільної генерації не повинні обґрунтовувати ціни на вугілля, як це було раніше. Компанії-постачальниці також зможуть домовлятися з виробниками щодо різних графіків оплати за електроенергію.
Водночас побутових споживачів зміни на разі не стосуються. Принаймні, до кінця наступного року. Адже у червні Кабмін ухвалив постанову про покладання на державні підприємства (Енергоатом, Укргідроенерго і частково - на Укренерго) спеціальних зобов'язань з постачання електроенергії для потреб населення до 31 грудня 2020 року. Відповідно, незалежно від ситуації на ринку, тариф для домогосподарств визначатиме Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). І на разі він не змінюється. Також жодних змін немає і у правилах застосування так званого “нічного” тарифу (хоча деякі гравці ринку та експерти намагалися “налякати” населення: мовляв, цей тариф скасовують). В НКРЕКП запевняють: як і раніше, за наявності двозонного (багатотарифного) приладу обліку нічне споживання з 23-ої до 7-ої годин коштуватиме 50% тарифу. Тризонний облік передбачає таку формулу розрахунків: 150% тарифу у період максимального навантаження на енергосистему (з 8-ої до 11-ої і з 20-ої до 22-ої години), 40% тарифу - у нічний час і 100% тарифу - із 7-ої до 8-ої, з 11-ої до 20-ої і з 22-ої до 23-ої години.
До речі, у зв’язку із започаткуванням в Україні оптового ринку електроенергії припинила дію сумнозвісна формула Роттердам+. Рішення щодо цього НКРЕКП ухвалила ще в серпні минулого року. Згідно з тодішньою ухвалою, з початку дії нового ринку електроенергії автоматично будуть визнані такими, що втратили силу, кілька десятків нормативних актів, які дотепер регламентували роботу вітчизняної енергетики. У переліку цих документів і постанова від 3 березня 2016 року "Про затвердження порядку формування прогнозної оптової ціни електричної енергії", якою й передбачалася розрахункова формула, більш відома під назвою Роттердам+.
І ще про тарифи. У липні НАК “Нафтогаз України” на 12,7-13,5% знижує вартість блакитного палива для промислових споживачів. Залежно від обсягів споживання природного газу, вартість природного газу у цьому місяці коливатиметься в межах від 5017 до 5606 гривень за тисячу кубометрів (без урахування ПДВ (20%) та витрат на транспортування ресурсу магістральними і розподільчими трубопроводами).
Соціальне забезпечення і пенсії: підвищення є, але не надто високе...
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в Україні з 1 липня підвищують на 86 гривень. Таким чином, цей показник уперше перетнув “психологічну” позначку у 2 тисячі гривень (2007 гривень на місяць). Відповідні зміни, нагадаємо, передбачені Законом “Про державний бюджет України на 2019 рік”. Змінилися й розрахункові показники прожиткового мінімуму для окремих категорій громадян - зокрема, для дітей віком до 6 років (1699 гривень), для дітей віком від 6 до 18 років (2118) і для осіб, що втратили працездатність (1564 гривень). Відповідно, із 1 липня автоматично перерахують розмір соціальної допомоги для непрацездатних українців: малозабезпеченим родинам для працездатних осіб він становитиме 421 гривню (за законом — 25% прожиткового мінімуму), для непрацездатних осіб з інвалідністю — 1564, для дітей до 6 років — 1444, до 18 років — 1800, для дітей 18-23 років, які продовжують навчання, — 1706 гривень на місяць.
Доплати інвалідам війни та учасникам бойових дій, які отримують мінімальні виплати, також підвищили: для 1-ої групи – на 191 гривню (розмір виплати 4457 гривень), 2-ої – на 171 (3988), 3-ої – на 151 гривню (3519), а учасникам боїв – на 110 (2470 гривень). До речі, у зв’язку зі збільшенням прожиткового мінімуму частині наших співвітчизників перерахують пенсії. Адже мінімальний її показник відтепер становитиме 1564 гривень. Відповідно, максимальний розмір пенсійних виплат для українців, які вийшли на заслужений відпочинок на загальних умовах, становитиме 15640 гривень. Також Кабінет міністрів ухвалив рішення про виплату щомісячних надбавок пенсіонерам з великим стажем і маленькими зарплатами. Як запевнив прем'єр Володимир Гройсман, жінки, які пропрацювали понад 30 років, і чоловіки зі стажем понад 35 років тепер отримуватимуть не менше 2 тисяч гривень на місяць. Наступне підвищення соціальних виплат заплановане на 1 грудня — приміром, прожитковий мінімум для працездатних осіб тоді має зрости іще майже на “сотню” - до 2102 гривень.
Оподаткування: за посилку – доплати, привіз сам – залишається, як було...
З понеділка набрали чинності зміни до Податкового кодексу, які стосуються оподаткування посилок з-за кордону. Такі пересилання для споживачів подорожчають. Адже відтепер доведеться платити податок на додану вартість (20%) і мито (10%) за товари, що пересилаються в міжнародних і експрес-відправленнях, і коштують понад 100 євро. Раніше ж ПДВ не стягували за посилки, вміст яких коштував менше 150 євро. Щоправда, як і дотепер, додаткові платежі стягуватимуть лише із сум, що перевищують неоподатковуваний ліміт. Не складно підрахувати, що, приміром, одержувач відправлення вартістю 145 євро, котрий раніше платив лише за пересилання, відтепер муситиме додатково “розкошелитися” іще на 13,5 євро (понад 400 гривень), що йтимуть до державної казни. Для розрахунку конкретної суми платежів застосовуватимуть курс НБУ, встановлений на 00:00 дня подання митної декларації або визначення податкових зобов'язань. При цьому правило "100 євро" діє для фізичних осіб. Для юридичних та фізосіб-підприємців безмитний ліміт у 150 євро на разі зберігається. Зміни не стосуються і правил ввезення в Україну товарів під час особистих поїздок громадян: не оподатковуються придбані за кордоном товари сумарною вартістю до 500 євро (до 1000 євро в аеропортах). Але лише за умови, що людина перетинає кордон не частіше разу на три доби. Ті, хто виїздить за межі країни частіше, можуть щоразу безмитно провозити товари вартістю до 50 євро, або сплачувати податок на загальних підставах. Також із 1 липня на 9% підвищують ставки акцизного податку на тютюнові вироби. І це — не межа. За кілька місяців акциз може знову зрости. Загалом, за прогнозами фахівців, вартість тютюнової продукції у цьому році підвищиться на 19%. Торік, нагадаємо, ціни на цигарки в Україні зросли на 23-27%.
В наданні адмінпослуг: паспорти і довідки подорожчали...
З 1 липня дорожчають кілька видів адміністративних послуг, пов’язаних з міграцією та виїздом українських громадян за кордон, - інформує Державна міграційна служба. Зокрема, це стосується вартості біометричних документів, яка зросте у середньому на 30%. Приміром, за оформлення паспорта громадянина України (ID-картки) доведеться заплатити на 66-105 гривень більше: 345 гривень (при оформленні за 20 днів) і 471 (за 10 днів). Але це не стосується тих, хто отримує паспорт уперше в житті — для них відповідна послуга залишається безплатною.
Вартість оформлення закордонного паспорта зросте з 557,32 до 682 гривень (оформлення за 20 днів) і з 810,32 до 1034 гривень (до 7 днів). Вартість видачі тимчасової посвідки на проживання в Україні відтепер становитиме 891 гривню (було 821), постійної посвідки — 728 (замість 629).
Крім того, з 1 липня подорожчало оформлення інших документів, які фіксують перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні — посвідки біженця, проїзного документа біженця і т.п. Завдяки збільшенню вартості надання адмінпослуг розраховують до кінця року додатково заробити для бюджету приблизно 200 мільйонів гривень.
Підготував Владислав Обух. Київ