Соціологи з'ясували, які реформи українці вважають першочерговими
Українці вважають першочерговим проведення п'яти реформ: антикорупційної; охорони здоров’я; пенсійної та реформи системи соціального захисту; реформи органів правопорядку; люстрацію чиновників.
Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування, проведеного фондом "Демократичні ініціативи" спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 20 червня.
"На думку громадян, першочерговими є такі 5 реформ: антикорупційна реформа (63%), охорони здоров’я (57%), пенсійна реформа та реформа системи соціального захисту (52%), реформа органів правопорядку – судів, прокуратури, поліції (37%), люстрація чиновників (33%)", - йдеться у повідомленні.
Як зазначається, ці п’ять реформ визнані першочерговими в усіх регіонах України, проте з певними регіональними відмінностями: у західному регіоні значно більшої ваги надають антикорупційній реформі (76,5%) та реформуванню армії (32%) і порівняно менше – соціальним реформам. А в східному регіоні беззаперечну першість мають соціальні реформи – охорони здоров’я (62%) та пенсійна реформа (58%).
За словами директора фонду "Демократичні ініціативи" Ірини Бекешкіної, ці п'ять основних реформ повинні в першу чергу обговорюватися на дебатах між представниками політсил, які балотуються до парламенту.
При цьому Бекешкіна звернула увагу на схожість та відмінність виборців різних політичних сил. "Серед тих, хто, ми вважаємо, пройде до Верховної Ради, чітко виділяється своєю відмінністю від інших виборців партія "Опозиційна платформа - За життя", - зауважила експерт. Водночас, додала вона, за своїми поглядами та установками дуже схожі виборці партій "Європейська солідарність" і "Голос". "Як не дивно, але за поглядами дуже збігаються виборці "Батьківщини" та "Слуга народу", - зазначила Бекешкіна у середу під час публічної дискусії "Перші виборчі дебати: хто, про що і навіщо", повідомляє кореспондент Укрінформу.
Водночас, за даними опитування, є певні відмінності у визнанні першочерговості реформ виборцями різних політичних сил.
Так, для виборців партії "Слуга народу" першочерговими реформами є: антикорупційна реформа – 69%, охорони здоров'я – 59%, пенсійна реформа та реформа системи соціального захисту – 50%, реформа органів правопорядку (судів, прокуратури, поліції) – 39%, люстрація чиновників (перевірки та можливі звільнення) – 33%.
Для виборців партії "Опозиційна платформа – За життя" першочерговими реформами є: охорони здоров'я – 66,5%, пенсійна реформа та реформа системи соціального захисту – 63%, антикорупційна реформа – 47%, реформа органів правопорядку (судів, прокуратури, поліції) – 36%, відбудова економіки на територіях Донбасу, контрольованих Україною – 33,5%.
Для виборців партії "Батьківщина" першочерговими реформами є: пенсійна реформа та реформа системи соціального захисту – 63%, антикорупційна реформа – 62%, охорони здоров'я – 61%, реформа органів правопорядку (судів, прокуратури, поліції) – 40%, люстрація чиновників (перевірки та можливі звільнення) – 34%, реформування армії, зміцнення обороноздатності – 32%.
Для виборців партії "Європейська солідарність" першочерговими реформами є: антикорупційна реформа – 69%, охорони здоров'я – 58%, пенсійна реформа та реформа системи соціального захисту – 55,5%, реформа органів правопорядку (судів, прокуратури, поліції) – 49%, реформування армії, зміцнення обороноздатності – 37%.
Для виборців партії "Голос" першочерговими реформами є: антикорупційна реформа – 76%, охорони здоров'я – 50,5%, пенсійна реформа та реформа системи соціального захисту – 42%, люстрація чиновників (перевірки та можливі звільнення) – 41%, реформа органів правопорядку (судів, прокуратури, поліції) – 40%.
При цьому, як зазначається у повідомленні, виборці партій "Голос" (86%), "Європейська солідарність" (85%), "Слуга народу" (62%), "Батьківщина" (59%) вважають, що Україна в перспективі повинна приєднатися до Європейського Союзу. Натомість виборці партії "Опозиційна платформа – За життя" віддають перевагу або приєднанню до Євразійського економічного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном (39%) або неприєднанню ані до Європейського, ані до Євразійського союзів (44%).
Виборці партій "Європейська солідарність" (80%), "Голос" (75%), "Слуга народу" (47%), "Батьківщина" (47%) вважають, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би вступ до НАТО. Натомість виборці партії "Опозиційна платформа – За життя" віддають перевагу або позаблоковому статусу (50%) або військовому союзу з Росією та іншими країнами СНД (25%).
Виборці партій "Європейська солідарність" (58%) та "Голос" (48,5%) вважають неприйнятними проведення прямих переговорів із керівниками самопроголошених "ДНР" та "ЛНР". Думки виборців партій "Слуга народу" та "Батьківщина" діляться: серед виборців партії "Слуга народу" 44% вважають такі переговори прийнятними, а 39% – ні, відповідно, серед виборців "Батьківщини" "за" такі переговори – 46%, проти – 38%. Однозначно підтримують пропозицію таких прямих переговорів виборці партії "Опозиційна платформа – За життя" – 75%.
Виборці партій "Голос" (72%), "Європейська солідарність" (71%), "Батьківщина" (59%), "Слуга народу" (54%) підтримують пропозицію щодо введення міжнародних миротворчих сил на території "ДНР" та "ЛНР". А от виборці партії "Опозиційна платформа – За життя" проти цієї пропозиції (50%).
Загальнонаціональне опитування було проведене фондом "Демократичні ініціативи" спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 20 червня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Фінансування опитування здійснене у рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.